VI. Робота в зошитах

Афины.

Около 1500 г. до н. э.

В Микенах.

Печать из гробницы

Золотой перстень

Национальный музей,

VII. Підсумок уроку.

— З яким новим жанром усної народної творчості ознайомилися на уроці? Що таке притча? Чим вона відрізняється від казки?

— Складіть прислів'я. Змісту яких притч вони відповідають?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Слава навіки буде з тобою,

вільності отче, Богдане-герою!

Матеріал уроку. Народна легенда "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".

Мета. Ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчос­ті; ознайомити з легендою про народного героя, гетьмана України Б. Хмельницького, а також дати довідку про нього як історичну особу; розвивати навички швидкого, виразного, свідомого читан­ня; виховувати почуття гордості за свій народ.

Обладнання. Портрет Богдана Хмельницького, фотоілюстрація пам'ятника.

Хід уроку

І. Вдосконалення читацьких навичок.

1. Вправляння у читанні прислів'їв, змінюючи смисловий (логічний) наголос.

Козацькому роду нема переводу.

Козацькому роду нема переводу.

Козацькому роду нема переводу.

— Поясніть зміст прислів'я.

2. Вправа для розвитку мовленнєвого апарата.

На дошці надруковано вірш. Учні вчаться читати його з різною інто­нацією.

Земля ти наша, краю мій коханий!

До болю рідний нам і дорогий.

Яким ти був колись?

Якими йшов шляхами?

Словами правди з нами поділись!

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Одним із жанрів усної народної творчості, з якого ми можемо чер­пати інформацію про минуле нашого народу, є легенди.

Народні легенди — це народні сказання, невеликі за обсягом твори-розповіді про події, факти, людей, оповиті казковістю, фантастикою. Часто у них ідеться про історичні події чи життя людей.

— Прочитайте статтю у підручнику "Народні легенди" (с. 30). Учні мовчки перечитують текст.

— Що ще дізналися про легенди як жанр усної народної творчості?

III. Опрацювання легенди "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмель­ницького".

1. Читання легенди вчителем.

— Чому, згідно з легендою, хлопчика назвали Богданом Хмельницьким?

2. Словникова робота.

перемагав журилися розступилися

звідки пробирати перехрестився

хміль неподалік палата

— Поясніть значення слів: палата (великий, багатий будинок, па­лац), хміль (витка рослина).

— Доберіть синоніми до слів: журилися (сумували, печалилися), роз­ступилися (розійшлися), неподалік (недалеко, близько).

3. Читання легенди учнями мовчки.

— Як за легендою у баби та діда з'явилася дитина?

4. Робота над змістом.

— Де відбулася описана подія? Де знайшов дід хлопчика?

— Що вказувало, що з дитини виросте якась незвичайна людина?

— Як дід з бабою назвали дитя? Прочитайте.

— Ким став Богдан Хмельницький, коли виріс? Як захищав він рідну землю від ворогів?

— Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір? Доведіть свою думку.

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Кидок-засічка".

б) Гра "Знайди і дочитай слово".

Ви...(йшов), по...(бачив), со...(нце), схо...(дилися), го...(динах), це...(рква).

в) Утворіть словосполучення з дієсловами із словникової роботи, ви­користовуючи текст.

Перемагав (ворогів), журилися (вони), пробирати (руками), розступи­лися (стіни), перехрестився (дід).

6. Переказ легенди.

7. Розповідь учителя про Богдана Хмельницького.

— Чи знаєте ви, що Богдан Хмельницький був гетьманом України? За мужність, розум, відвагу і безмежну любов до рідної землі про

Богдана Хмельницького складалися легенди ще за життя. Хто ж насправ­ді був цей чоловік?

У селі Суботові поблизу Чигирина в сім'ї заможного козацького сот­ника Михайла народився син Богдан. Змолоду він вчився в Києві та Львові. Дуже часто батько брав його в походи проти татар. Одного разу під час бою батько загинув, а Богдана взяли в полон татари. В неволі він був недовго. Повернувся в родовий хутір.

За розум і відвагу козаки обрали його Чигиринським сотником. Чиги­ринський староста і урядник боялися його, а найлютіше ненавидів Бог­дана підстароста Чаплинський. Одного разу, коли Богдан Хмельницький був у поході, підстароста напав на хутір і пограбував його. Богдан звернувся до суду. Але суд захищав польських панів, а тому не винуватця, а Богдана Хмельницького було вкинуто до в'язниці. Богдан вирішив помститися за свою кривду і за кривду народу, тому подався на Січ, де згуртував козаків. Його однодумці пішли по Україні піднімати народ на повстання проти польських панів. А козаки, готуючись до війни проти Польщі, обрали Богдана Хмельницького гетьманом. У 1654 році війна закінчилася пере­могою українського народу.

8. Хвилинка ерудита.

— Яке місто в Україні назване іменем гетьмана?

— Чи є у нашій місцевості пам'ятник цій людині, вулиця, названа на його честь?

9. Робота з ілюстрацією. Словесне малювання.

— Розгляньте малюнок. Яким художник зобразив гетьмана?

— Уявіть себе скульптором. Який би ви створили пам'ятник Богдану Хмельницькому? Де б ви його поставили? Які слова винесли б на поста­мент?

10. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Що таке легенда? Чим легенда відрізняється від казки і притчі?

— Про яких людей складали легенди? Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір?

— Яким ви уявляєте собі гетьмана?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Українські народні пісні

Матеріал уроку. Українські народні пісні "Стоїть явір над водою", "Ко­тився віночок по полю", "Ой співаночки мої".

Мета. Розширити знання дітей про усну народну творчість, збагачувати уявлення про народну пісню як жанр усної народної творчості; працювати над художніми засобами пісні; вдосконалювати навич­ки виразного читання і уміння порівнювати; виховувати любов до народної пісні.

Обладнання. Записи українських народних пісень, велика лялька, ілюстрація із зображенням кобзаря, картки для розширення поля читання.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

— Ми, українці, — нація дуже давня. Ми самі творили свою націо­нальну культуру. Протягом своєї багатовікової історії український на­род склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, інших творів. Та особливо багато пісень — їх записано понад 200 тисяч. Давайте пригада­ємо деякі з них.

— Уявіть собі картину. Мати, стомлена роботою в полі, схилилася над колискою. В кутку ще трохи чадить згашена скіпка, крізь запнуте дірявою рядниною віконце сіється бліде місячне сяйво. Неспокійно во­рушиться в колисці дитя: не бере його сон. Із вуст матері раптом вихоп­люються слова...

Почала тихенько наспівувати і розмріялася мати: їй віриться, що піс­нею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти.

— Діти, яку пісню співала мати? Які колискові пісні ви знаєте?

— Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, плескати в долоні, з нею розучують забавлянки — коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними рухами.

— Дітки, давайте забавимо цю дитину. (Посередині на крісло садять ляльку, а діти розказують різні забавлянки.)

— А як люблять діти заклички та примовки: до дощу, до сонця, до хмар!

— А як полюбляють українські люди обрядові пісні: щедрівки, ко­лядки, веснянки, купальські, жниварські, весільні!

— Хто нам заспіває якусь пісню, пов'язану з обрядами?

— А як не послухати старого кобзаря, який пройшов багато доріг із малим сиротою-поводирем?!

Ось він вмощується на майдані, біля старої церкви, сухими зморще­ними пальцями перебирає струни кобзи. Кругом нього люди: старі й малі, парубки й молодиці з немовлятами. Всі слухають, чогось чекають, загля­дають.

І потекла з його вуст тужлива пісня про молодого козака, про вродли­ву дівчину, про рідну неньку-Україну.

Дехто схилився, дехто заплакав, дехто кинув шматочок хліба чи ко­пійчину на прожиття.

II. Опрацювання пісні "Стоїть явір над водою".

1. Слухання пісні у записі.

— Про кого ви почули пісню? Про які часи в ній ідеться?

— Чому вона така тужлива? Хто її герой?

2. Словникова робота.

а) Читання пірамід слів (на картках).

б) Пояснення значення слів. — Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.

Вісті випадок.

Пригодонька чорний із сіруватим полиском.

Оріхове сіделечко чутки, повідомлення, новини.

Кінь вороненький сідло з горіхового дерева.

3. Самостійне читання пісні учнями. Звернути увагу на розділові зна­ки кожної строфи, щоб підготуватися до читання вголос.

4. Читання пісні вголос за строфами. Робота над змістом і виражаль­ними засобами.

— Які образи української природи використано в пісні?

— У яких строфах є зіставлення душевного стану героя з цими обра­зами?

— Як оспівано любов і тугу за рідною землею? Що передають образи явора і калини? З чим зіставлено у пісні образ козаченька? Яка мета цього прийому?

— Поміркуйте, чому в пісні багато слів із зменшувально-пестливими суфіксами.

— Які почуття слід передати, читаючи прохання козака?

— Які почуття викликав у вас весь твір?

5. Робота над ілюстрацією.

— Розгляньте малюнок. Яким зображено козака? З чого видно, що кінь вороненький — його бойовий і вірний товариш?

6. Словесне малювання.

— Намалюйте словами свою картину, яка виникла у вашій уяві під час читання пісні.

7. Виразне читання пісні.

Учитель звертає увагу учнів на розповідну наспівчу інтонацію біль­шості строф, на паузи між реченнями і строфами. III. Опрацювання пісні "Котився віночок по полю". 1. Підготовка до читання. Словникова робота, а) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

б) Лексичне значення слів женчики, стодола діти з'ясовують прочи­тавши їхнє тлумачення на с. 34.

2. Самостійне читання пісні (мовчки).

— Про кого ця пісня? У яку пору року її виконували?

3. Повторне читання пісні. Аналіз змісту.

— З яким проханням звертався віночок? Чому він хотів додому? Що народ хотів передати цією піснею?

— Знайдіть і прочитайте усі слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі. Яке з них видалося незвичайним? Чому у пісні так багато змен­шувально-пестливих слів?

— Які почуття у вас викликала ця пісня?

— Яким ви уявляєте цей вінок? Що б ви туди вплели?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Знайдіть рими, доберіть свої.

б) Прочитайте рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що роз­глядались для словникової роботи.

5. Виразне читання пісні.

IV. Опрацювання пісні "Ой співаночки мої".

Учні самостійно читають текст пісні, з'ясовують, хто б її міг викону­вати; про що в ній ідеться. Пояснюють значення слів подію (подіну), леґіник (юнак), добирають синонім до слова співаночки (пісні).

Учні колективно з'ясовують, які почуття передано у пісні; що її тре­ба читати голосно, у помірному темпі, наспівуючи.

Дата добавления: 2015-05-24