III рівень

5. Велика Британія

Географічне положення та основні відомості про країну. Офіційна назва — Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Вона є острівною країною, що знаходиться на північному заході Європи. Під її контролем залишаються 13 залежних територій з населенням менше 800 тис. осіб. За адміністративно-територіальним поділом до складу Великої Британії входять 4 історичні провінції: Англія (45 графств і особлива адміністративна одиниця — Великий Лондон); Уельс (8 графств). Північна Ірландія (26 округів), Шотландія (9 районів і 3 островні території), острів Мен і Нормандські острови—самостійні адміністративні одиниці. її терени — найбільший у Європі острів Велика Британія та північно-східна частина острова Ірландія, а також багато невеликих островів, що оточують острів Велика Британія з півночі, північного заходу, заходу і півдня. Великій Британії належить також значний сектор Північного моря, де вона видобуває нафту і природний газ. На суходолі межує лише з Ірландською Республікою (Ірландією). Найближчими сусідами Великої Британії на материковій частині Європи є Франція та Бельгія. Загалом географічне положення Великої Британії нині можна оцінити як сприятливе для її соціально-економічного розвитку і встановлення контактів з іншими країнами. Особливо покращилося воно після спорудження транспортного тунелю з материкової частини Європи.

Територія — 244,1 тис. км². Столиця—Лондон (з передмістями — 7, 1 млн.жителів). Офіційна мова — англійська. Релігія — англіканство, поширені також пресвітеріанство й католицизм. Грошова одиниця — євро.

Велика Британія — парламентська монархія. Глава держави — королева. Державний законодавчий орган — парламент, що складається з палати лордів і палати громад. Уряд формується лідером партії, яка отримала на виборах більшість або найбільшу кількість місць у палаті громад.

Найвпливовіші політичні партії: Консервативна, Лейбористська і Ліберально-демократична. Найбільші профспілкові об'єднання: Британський конгрес тред-юніонів. Шотландський конгрес тред-юніонів, Уельський конгрес тред-юніонів.

Природні умови та ресурси. На природні умови країни значною мірою впливає її острівне положення. У Великій Британії немає точки, віддаленої на більш як 120 км від вод Атлантичного океану, що не замерзають.

Рельєф південно-східної частини Великої Британії являє собою плоскі низовини з окремими підняттями. У Шотландії, Північній Ірландії, Уельсі й на півночі Англії переважають середньовисотні гори й височини. Найбільш розчленований рельєф у Шотландії.

Клімат Великої Британії морський з відсутністю різких коливань температури і значними опадами. Погода характеризується нестійкістю, частими циклонами й сильними вітрами. Значна хмарність, тумани. Влітку середні температури коливаються від +17 °С на півдні до +13 °С на півночі. Взимку на південному заході в січні +7, на сході — до +3,5 °С.

Велика Британія має густу мережу багатоводних річок. Найбільші з них — Северн і Темза. Річки не замерзають. Вони з'єднані багатьма судоходними каналами. У горах багато озер. Найбільші з них — у Північній Ірландії та Шотландії: Лох-Ней, Лох-Ломонд, Лох-Несе.

Досить різноманітні ґрунтові ресурси. У центральній та південній частинах Англії переважають лісові бурі грунти. На півночі Англії та Уельсу — дерново-підзолисті, на півночі Шотландії — гірські підзолисті грунти.

Під лісами — близько 6 % території країни. На півночі переважають сосна, дуб та береза, на півдні — дуб, граб, ясен, бук.

Тваринний світ дуже збіднений через високий рівень господарського освоєння території. Щоправда, поширена лисиця, яка є об'єктом національного виду полювання (кінного, з хортами).

Серед природоохоронних територій переважають національні парки.

Велика Британія добре забезпечена водними ресурсами. Ґрунтові ресурси небагаті, а тому потребують значних затрат на поліпшення. Вкрай недостатні лісові ресурси. Старовинні міста приваблюють туристів. Мінерально-сировинна база значно виснажена, особливо кам'яне вугілля й залізна руда. Є запаси олова, свинцево-цинкових і мідних руд. Особливо велике значення мають запаси нафти і природного газу, що видобуваються в британському секторі на шельфі Північного моря та доправляються трубопроводами в Англію й Шотландію.

Населення. У Великій Британії проживають 59,3 млн.осіб (2003 p.). Англійці становлять 80 % від усього населення, шотландці, ірландці, уельсці — 15%, вихідці з країн Співдружності — 5 %. Біля 90 % населення живе в містах, що охоплюють 11 % території. У Кардіффі (столиця Уельсу)—279тис. жителів, в Единбурзі (столиця Шотландії) — 438 тис, у Белфасті (столиця Північної Ірландії) — 284 тис. Найбільші міста: Бірмінгем (1,2 млн.), Ліде (800 тис), Глазго (700тис).

У сільській місцевості мешкають не тільки зайняті в сільському господарстві, а й мігранти, які щоденно виїжджають на роботу до міст. Фермери зазвичай живуть окремо від поселень, їхні будинки розташовані серед земельних угідь. Осібно стоять і житла (зазвичай замки) великих землевласників (лендлордів).

Як і в інших країнах регіону, у Великій Британії низька народжуваність на тлі значної тривалості життя, тому для країни є характерним так зване старіння нації. Зайнятість населення свідчить про високий рівень ринкових відносин у країні. Найманою працею охоплено 93 % працюючих, з-поміж яких дрібна буржуазія становить близько 17 %.

У Великій Британії висока густота населення — більше 240 осіб на 1 км², при цьому в Англії — більше 350, Уельсі — 130, Шотландії і Північній Ірландії — близько 100 осіб на 1 км². На території країни сформувалось вісім міських агломерацій з чисельністю населення більше і млн. осіб: Великий Лондон, Західно-Мідлендська (центр — Бірмінгем), Мерсейсайд (Ліверпуль), Великий Манчестер, Західно-Йоркширська (два центри — Лідс і Брадфорд), Південно-Йоркширська (Шеффілд і Ротерем), Клайдсайд (Глазго), Ньюкаслепон-Тайн. Майже 1/2 населення проживає у великих містах (з числом жителів більше 100 тис).

Господарство. Велика Британія — високо-розвинута індустріальна держава, яка посідає одне з провідних місць у світі за обсягом промислового виробництва й затрат на наукові дослідження та розробки. Обсяг ВВП у 1998 р. перевищив 1,4трлн дол. США. Частка промисловості в структурі ВВП (1997 p.) — 20 %, послуг—60%.

Промисловість дає майже 90 % експорту. Відповідно до загальної для світового господарства тенденції зменшилася питома вага інвестицій у старі, традиційні галузі, такі як видобування вугілля, металообробка, текстильна і харчова промисловість. Рівночасно зріс обсяг інвестицій у передові та наукомісткі галузі — верстатобудівну, електротехнічну, авіаційну, електронну. Бурхливо розвиваються видобуток нафти і газу на шельфі Північного моря. Рівень видобування нафти 1998 р. склав 124 млн. т, газу — 96 млрд. м³, виробництво електроенергії — 359 млрд. кВт (діють 14 АЕС).

Основні центри чорної металургії зосереджені у прибережних районах, де споруджено спеціалізовані причали великотоннажних рудовозів: у Сканторпі (поблизу естуарію Хамбер), Південному Уельсі, Шотландії. У центральній частині країни зберіг своє значення район Шеффілда з його виробництвом високоякісних сталей. Виплавка кольорових металів тяжіє до портів, куди довозиться сировина. Алюміній виробляється на заводах поблизу ГЕС Шотландії, але основну продукцію дають нові великі заводи в Лінмуті на північному сході та в Холіхеді на острові Англсі. Вторинний метал виробляють поблизу споживачів у великих машинобудівних районах: Західному Мідленді, Великому Лондоні й Ланкаширі. Машинобудування розосереджене по країні й типове для міст різної величини, але кожна його галузь прив'язана до певних районів і центрів. Так, верстатобудуванням вирізняються Ковентрі, Лестер, Бірмінгем; приладобудуванням — Великий Лондон з його потужною науковою базою і кваліфікованими кадрами, а також Бірмінгем. Текстильне машинобудування — в текстильних районах: Ланкаширі, Йоркширі та Східному Мідленді. Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз на північному сході Англії та у Клайдсайді. Найбільший центр електротехнічної та електронної промисловості — Великий Лондон. У виробництві автомобілів перед ведуть Бірмінгем, Ковентрі, Великий Лондон, Літон і Оксфорд. Авіаракетна промисловість характерна для півдня і центру країни—у Бристолі, навколо Великого Лондона, у Східному Мідленді (Дербі — виробництво авіадвигунів) і Західному Мідленді. Найбільші центри суднобудування — Клайдсайд і північний схід Англії, а також Біркенхед, Барроуін-Фернесс, Белфаст. Головні райони хімічної промисловості: південний схід, де у Великому Лондоні чимало підприємств тонкої хімії, особливо фармацевтичної, а у Фолі — велика нафтохімія; Ланкашир із Чеширом, де зосереджено значну частину хімії країни, і нафтохімічний вузол Стенлоу — Каррінгтона: північний схід Англії з комплексом виробництв органічної та неорганічної хімії Біллінгема — Уїлтона — Тіспорта; Середня Шотландія з нафтохімією Грейнджмута; Південний Уельс із Севернсайдом. вузол нафтохімічних та інших виробництв у Хамберсайді біля Іммінгема. Загалом нафтохімія тяжіє до портових міст, куди надходить нафта; мінеральні добрива виробляють на південному сході та в Йоркширі. Основна частина бавовняної промисловості сконцентрована в Ланкаширі, вовняної — в Йоркширі, трикотажної—у Східному Мідленді, лляної — в Північній Ірландії.

Сільське господарство Великої Британії — одне із найпродуктивніших і наймеханізованіших у світі. У ньому зайнято близько 2,1 % самодіяльного населення. У країні 241 тис. фермерських господарств. Загальна оброблювана площа — 11,9 млн. га. Обсяги виробництва таких продуктів, як зерно, яловичина, свинина, м'ясо птиці, яйця, молоко тощо, відповідають потребам або перевищують їх. У 1998 р. вироблено (млн.т): зерна — 23,3, м'яса — 3,7, молока — 13,9. Поголів'я (млн, 1997 p.): великої рогатої худоби — 11,8, овець—29, свиней — 8, птиці — 94,6. Загальний рівень самозабезпеченості сільськогосподарськими продуктами помірного клімату зріс із 62 % в 1974— 1976 pp. до 82% 1997 р.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає тваринництво завдяки м'якому вологому клімату, що дозволяє використовувати пасовища і сінокоси на більшій частині території цілий рік. У тваринництві основна галузь — розведення великої рогатої худоби. Істотне значення мають свинарство і птахівництво.

У рослинництві 1/3ріллі зайнято зерновими культурами (в т. ч. 18 % — пшеницею, 11 % — ячменем). По 3—4 % ріллі під цукровим буряком, картоплею, ягідними, кормовими культурами, більше 50% — під посівами багатолітніх трав. Основні землеробські райони — Східна Англія і Південний Схід, окремі ареали по східному узбережжю, навколо затоки Уош, поблизу курортних міст південного узбережжя і великих конурбацій — інтенсивне плодівництво.

Транспорт. У 1997 р. вантажообіг склав: залізничний транспорт — 16,4 млрд, автомобільний — 430 млрд т/км. У морських портах Великої Британії було оброблено біля 500 млн.т вантажів. У Великої Британії 9/10 вантажообігу припадає на морський флот. Цивільна авіація перевезла 55,7 млн. пасажирів і 20,1 млрд. т/ км вантажів. Торговий флот має 785 суден (загальний тоннаж — 14,8 млн. бр.-рег. т), автопарк — 24,5 млн. машин (у тому числі 20,3 млн. легкових автомобілів). Лондон і Ліверпуль — головні експортні порти країни. Великі спеціалізовані порти: нафтоналивні — Мілфорд — Гейвен (близько 45 млн. т), Саутгемптон (30млн.т), Іммінгем (понад 20 млн. т), а з приймання великотоннажних рудовозів — Порт-Толботі Редкар.

Частка автомобільного транспорту на внутрішньому вантажо- і пасажирообігу складає 4/5. Найбільш інтенсивний рух по осьовій магістралі Лондон — Бірмінгем — Манчестер — Глазго. На залізничний транспорт припадає І/10 внутрішнього вантажо- і пасажирообігу. Загальна довжина ліній 16,7 тис. км, 1/3 ліній нерентабельна, але збережена за соціальними причинами. З 1993 р. діє залізничний тунель під Ла-Маншем.

Внутрішні водні шляхи (ріки, з'єднані каналами), використовуються головним чином для рекреаційних цілей. Перевезення вантажів здійснюється в основному в межах глибоководних естуаріїв Мерсея, Темзи, Северна, Хашбера.

Значення трубопровідного транспорту (5 % вантажообігу) зростає з початку видобування нафти і газу в Північному морі. 75 % нафти поступає на сушу по нафтопроводах.

Роль повітряного транспорту збільшується яку перевезеннях пасажирів, так і наукомісткої продукції. Лондон — найкрупніший порт міжнародного значення.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Частка Великої Британії у світовій торгівлі близько 6 %. Вона експортує біля 1/4 вироблюваної продукції Доля готових виробів у експорті — 80 %. Найбільші торгові партнери Великої Британії – ФРН, США, Франція, Нідерланди. На країни ЄС припадає до 54 % британського експорту та імпорту. Країна експортує автомобілі, літаки, судна, хімічні продукти, текстильні вироби, імпортує продовольство, корми, метали, ліс.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. ВН П з розрахунку надушу населення становить 20,9 тис. дол. США (1997 p.). Безробіття — 1,6 млн.осіб (7,4 % працездатного населення, 1997 p.). Середня тривалість життя чоловіків — 73, жінок — 78 років. Близько 60% сімей володіють окремими будинками, 67 % мають автомобілі, 98 % — телевізор, 68 % – відеомагнітофон, 87 % — телефон, 21 % — персональний комп'ютер. Робочий тиждень триває 35—40 год. Освіта й медичне обслуговування безплатні (хоч є і приватний сектор). Понад 20 млн.осіб щорічно проводять відпустку за кордоном.

Серед найбільших університетів Великої Британії — найстаріші Оксфордський (заснований 1167 р.) і Кембриджський (заснований 1209 p.), а також Лондонський, Единбурзький та ін.

Великої Британії належить одне з провідних місць у світі за насиченістю пресою. Близько 65 % англійців читають центральні газети, 90 % — місцеві. Найбільші видання (за тиражем) — "Ньюс оф зе уолд" (4,4 млн. примірників) і "Сан" (3693 тис), "Дейлі міррор" (щоденна газета — 2,2 млн. екз.), "Дейлі мейл" (щоденна газета — 2,1 млн. екз.).

Провідна радіокомпанія — Британська радіомовна корпорація (БІ-БІ-СІ). Телепередачі ведуть БІ-БІ-СІ та Ай-Ті-Ес. Найбільші агентства — Пресс Ассошіейшн (спеціалізуються на збиранні і поширенні внутрішньої інформації), Рейтер (спеціалізується на поширенні іноземної інформації) і Юнайтед пресс Інтернешнл.

Дата добавления: 2015-05-24