Афінська школа: освітні і виховні ідеали

Афіни – головне місто Аттики, що була одним з найвпливовіших полісів Стародавньої Греції. Тут в V-IV ст.. до н. е. активно розвивалася культура: природознавство, математика, історія, мистецтво, література, архітектура, скульптура. Тому афіняни вважали ідеальною таку людину, яка є прекрасною і з фізичної, і з моральної точки зору, через що прагнули поєднати розумове, моральне, естетичне та фізичне виховання. Але цей ідеал повністю стосувався лише соціальної верхівки – рабовласників, адже школи в Афінах були приватними і платними, тому незаможні вільно народжені люди (демос) не мали змоги отримувати в них освіту. Існував закон, відповідно до якого незаможні батьки зобов’язані були навчити дітей ремеслу, в протилежному випадку діти звільнялися в майбутньому від матеріальної підтримки пристарілих батьків. Що ж до дітей рабовласників, то до 7 років вони виховувалися вдома. Хлопчики цього віку починали ходити в школу, а дівчатка отримували подальше виховання в сім’ї, привчаючись до домашнього господарства (жіноча частина будинку - гінекея). Хлопчика в школу водив один із рабів – педагог. Школи: Школи грамматиста і кіфариста (з 7 до 13-14 років). Навчалися в них одночасно або послідовно. В школі граматиста навчали читати, писати, і рахувати. В школі кіфариста давалося літературне та естетичне виховання (музика, співи, декламація). Заняття проводили вчителі-дидаскали. Палестра – школа боротьби, в якій займалися п’ятиборством (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа, плавання) протягом двох років (з 13-14). Проводилися бесіди з політичних і моральних питань. Найзаможніша молодь далі вступала до гімназії, де вивчала філософію, політику, літературу, щоб підготуватися до участі в правлінні державою. Продовжували займатися гімнастикою. З 18-20 років переходили до ефебії, де продовжувалось військове і політичне виховання.

Доповнення до 30

поведінки і єдина форма одежі для учнів, запроваджувалися єдині норми і 5-бальна система оцінки успішності.

У липні 1936 р. було прийнято партійну постанову "Про педологічні перекручення в системі Наркомосів". Постановою ліквідувалася педологія, яку тоді розглядали як універсальну науку. Ставилася вимога повного відновлення педагогіки.

Доповнення до 31

літературу, історію, філософію, математику, астрономію. Жінки, маючи, за Аристотелем, іншу природу, такої освіти не отримують.

Демокрит (460-370 рр. до н. е.) – творець атомістичної теорії. Одним з перших висунув питання природовідповідності виховання. Говорив, що навчання і виховання мають позитивний результат лише в поєднанні з працею, тому критично ставився до рабовласницького устрою, в якому до праці ставились з презирством. Говорив про негативний вплив поганого прикладу, вважав важливими вправляння у моральних вчинках.

Дата добавления: 2015-05-24