Вплив на зміну роздрібниого товарообороту стану та ефективності використання матеріально-технічної бази торгового підприємства. 1 страница

Процес організації торгового обслуговування населення пов'язаний із використанням різних засобів праці, які необхідні для зберігання, перевезення і реалізації товарів. Сукупність всіх цих засобів складає матеріально-технічну базу торгівлі.

У процесі аналізу вивчають стан торгової мережі та її вплив на обсяг товарообороту. У першу чергу перевіряють виконання плану розвитку торгової мережі за звітний період, виявляють зміни у спеціалізації торгових підприємств, вивчають використання і впровадження прогресивних форм торгівлі. Як інформаційне джерело використовують форму № 7-торг “Звіт про наявність торгової мережі і мережі ресторанного господарства”.

Аналіз залежності обсягу роздрібного товарообороту від зміни показників, що характеризують МТБ торгової мережі порівняно з планом чи з базовим значенням проводять на основі залежності:

РТО=К*S*В або

РТО=K*М*Р,

де К – кількість торгових підприємств за їх типами; S – середня площа одного торгового підприємства; М – середня кількість робочих місць, що припадає на одне підприємство; В та Р – обсяг роздрібного товарообороту на 1м² площі торгового залу чи на одне робоче місце відповідно.

Вплив зміни факторів на зміну роздрібного товарообороту доцільно розраховувати способом різниць або іншими способами факторного аналізу.

Для першої формули алгоритм розрахунку приведено у табл. 5.7:

Для другої моделі розрахунок факторного впливу проводиться аналогічно.

На роздрібний товарооборот впливають фактори, пов’язані з забезпеченням товарними ресурсами і їх використанням. До них відносять: надходження товарів (Н), запаси товарів на початок і кінець року (Зп, Зк) та інше вибуття товарів (В). Зміна кожного з цих факторів впливає на суму реалізації (РТО).

Таблиця 5.7

Алгоритм розрахунку впливу факторів для моделі РТО=К*S*В

Спосіб абсолютних різниць:	Спосіб ланцюгових піжстановок з використанням скоригованих величин:
DК® DРТО=DК*S0*В0 DS ® DРТО=К1*DS*В0 DВ ® DРТО=К1*S1*DВ	СК1=К1*S0*В0 СК2=К1*S1*В0 DК ® DРТО=СК1–РТО0, DS ® DРТО=СК2–СК1 DВ ® DРТО=РТО1–СК2

Збільшення товарних запасів на початок періоду і надходження товарів за період здійснюють позитивний вплив на суму реалізації. Зменшення іншого вибуття товарів (В) (уцінка, природні втрати товарів) і запасів товарів на кінець періоду (Зк) теж позитивно впливають на суму реалізації, але їх збільшення впливає негативно. Залежність обсягу товарообороту від величини товарних ресурсів визначається за формулою товарного балансу: Зп+Н=Зк+РТО+В. Звідки

РТО=Зп+Н–В–Зк.

Для розрахунку впливу факторів на зміну роздрібного товарообороту (РТО) показники товарних запасів на початок і кінець періоду (Зп, Зк), а також інше вибуття (В) беруться із статистичної звітності форми №3-торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства”.

Вплив цих факторів на товарооборот визначають за відхиленнями між фактичними даними і плановими (базисними) з врахуванням направленості фактора у формулі. Так, для факторів “інше вибуття” (В) та залишок товарів на кінець аналітичного періоду (Зк) вплив визначається за значенням показника абсолютного відхилення зі зміною знаку на протилежний. У аналітичній моделі ці фактори мають знак “-“, тобто:

DЗп ® DРТО=DЗп;

DН ® DРТО=DН;

DВ ® DРТО=-DВ;

DЗк ® DРТО=-DЗк.

Контрольні питання

1. Обгрунтуйте значення і завдання аналізу роздрібного товарообороту.

2. Вкажіть джерела інформації аналізу роздрібного товарообороту.

3. Яка послідовність аналізу виконання бізнес-плану роздрібного товарообороту?

4. Охарактеризуйте зміст понять “ритмічність” і “рівномірність” виконання планових завдань та яка методика їх розрахунку.

5. Яка послідовність аналізу динаміки роздрібного товарообороту та які основні аналітичні показники її характеризують?

6. Надайте характеристику графічних аналітичних прийомів динаміки роздрібного товарообороту.

7. З якою метою та за якою методикою проводиться аналіз сезонності продажу?

ЗАВДАННЯ 1. Використовуючи дані табл. 1 провести аналіз динаміки роздрібного товарообороту. Побудувати лінійний графік продажу продовольчих товарів населенню України у 1995-2002 рр. (дані умовні).

ЗАВДАННЯ 2. Провести аналіз виконання плану та динаміки роздрібного товарообороту споживчого тавариства. Індекс цін у звітному році становив 1,3. Розрахунки оформити в аналітичній табл. 2. За даними таблиці побудувати аналітичні графіки та діаграми, зробити відповідні висновки.

Таблиця 1

Динаміка продажу продовольчих товарів населенню України в 1995-2002 рр.

млн.грн.

№ з/п	Рік	Продаж продтоварів	Абсолютний приріст	Темп росту, %	Темп приросту, %
базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
		125,5

ЗАВДАННЯ 3. Використовуючи дані табл. 3 розрахувати:

- виконання плану товарообороту за рік і за кварталами;

- питому вагу товарообороту кожного кварталу за попередній і звітний роки у загальному обсязі річного обороту;

- динаміку товарообороту порівняно з попереднім роком у цілому за рік і за кварталами;

- коефіцієнт ритмічності виконання плану роздрібного товарообороту у звітному році.

Результати аналізу узагальнити в аналітичній табл. 3 і зробити висновки. Індекс цін – 1,3.

Таблиця 2

Виконання плану та динаміка роздрібного товарооборотуспоживчого товариства

сума – тис.грн.

Показники	Фактично у попередньому році	Звітний рік	Звітний рік у % до поперед­н­ього
за пла­ном	фактично
у діючих цінах	у порівняльних цінах	виконання плану, %
Роздрібний товарооборот торгової мережі
У тому числі товарооборот: - у міських поселеннях
- у сільській місцевості	?	?	?
Роздрібний товарооборот ресторанного господарства
Роздрібний товарооборот, всього	?	?	?

Таблиця 3

Виконання плану і динаміка роздрібного товарообороту спо-живчого товариства за кварталами попереднього і звітного років

сума – тис.грн.

Кварта­ли	Попередній рік	Звітний рік	Звітний рік у % до
сума	пито­ма вага, %	за планом	фактично	плану	попереднього року
сума	питома вага, %	у діючих цінах	у порівняльних цінах	питома вага, %
Всього за рік

ЗАВДАННЯ 4. За даними табл. 4 розрахувати динаміку продажу овочевої продукції (РТО).та вплив факторів (структурних зрушень (d), кількості реалізації (q), цін (p) на її зміну.

Таблиця 4

Динаміка продажу овочів ТзОВ “Екогал” у серпні-вересні 2003 р.

кількість – кг., ціна, сума – грн.

Назва товару	серпень	вересень
кількість	ціна	сума	кількість	ціна	сума
Картопля					0,9
Цибуля		1,5			1,8
Морква		1,5
Разом			*			*

Тема 6. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ

У цій темі ви дізнаєтесь про: - те, чим є товарні запаси для торгового підприємства, які вони бувають і у якій звітності підприємства відображаються; - послідовності проведення аналізу товарних запасів; - якими показниками характеризується інтенсивність та ефективність використання товарних запасів, а також про методику їх факторного аналізу.

6.1. Завдання та інформацйне забезпечення аналізу товарних запасів

Товарні запаси – це сукупність товарів у сфері обігу (від моменту надходження до моменту реалізації).

Вони є матеріальними ресурсами торгівлі. З фінансової точки зору товарні запаси – це основна частка оборотних активів підприємств торгівлі, їх оборотного капіталу.

Розмір товарних запасів та час їх перебування в сфері обігу безпосередньо впливає на ефективність торгівлі (обсяг роздрібного товарообороту, витрати обігу, прибуток). В свою чергу, комерційний успіх торговельного підприємства значною мірою залежить від структури товарообороту, яка відповідає вимогам споживачів. Це пояснюється різними рівнями витратомісткості та рентабельності окремих товарів і товарних груп. Тому вивчення товарних ресурсів, їх стану, динаміки, структурних змін, ефективності використання, є необхідною умовою управління торговим процесом і вказує на важливу економічну роль товарних запасів у торгівлі.

Роль товарних запасів обгрунтовує завдання їх аналізу:

- оцінити стан та динаміку товарних запасів – в цілому і за товарними групами;

- визначити відповідність фактичних товарних запасів встановленими нормативам та рівень забезпечення ними товарообороту;

- визначити оптимальність розміщення товарних запасів у системі торгівлі (гурт, роздріб, окремі магазини);

- провести факторний аналіз оборотності товарів (тобто виявити і оцінити фактори, що спричинили зміну оборотності);

- виявити резерви та розробити заходи щодо підвищення ефективності використання товарних запасів та їх оптимізації.

Для ефективного управління товарними запасами, їх планування та аналізу використовують їх класифікацію за наступними ознаками:

1) за місцезнаходженням і регулярністю постачання, наприклад, на підприємствах роздрібної і гуртової торгівлі; товари відвантажені);

2) за призначенням і регулярністю постачання (товарні запаси поточного зберігання; товарні запаси сезонного зберігання (сезонного виробництва і постійного попиту, наприклад, консервна промисловість; постійного виробництва і сезонного попиту, наприклад, ялинкові прикраси); товарні запаси цільового призначення і дострокового завозу (для зустрічної торгівлі – за макулатуру, сільськогосподарські продукти, лікарські трави, гриби, ягоди);

3) за товарним складом і споживчим призначенням – продовольчі і непродовольчі товари;

4) за принципом планування – нормовані (поточного зберігання) і ненормовані (всі інші).

5) за розміром – запаси оптимального розміру, що забезпечують безперервну торгівлю, та понаднормативні запаси.

Класифікація товарних запасів дозволяє використовувати відповідну методику аналізу і більш виважено робити висновки.

Інформаційне забезпечення аналізу товарних запасів:

1. Планова інформація – показники бізнес-плану, нормативи товарних запасів (на рік і за кварталами).

2. Фактичні дані:

- фінансова звітність – ф.№1”Баланс”;

- статистична звітність – форми №3-торг. (квартальна і річна) “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства”;

- дані аналітичного бухгалтерського обліку;

- товарно-грошові звіти матерально відповідальних осіб, інвентаризаційні описи;

- позаоблікова інформація: акти документальних ревізій тощо.

6.2. Аналіз забезпечення товарообороту товарними запасами

Найбільшу питому вагу у товарних запасах торгових організацій займають поточні запаси товарів, для яких фінансовими менеджерами розробляються нормативи. Тому аналіз починається саме з цих товарних запасів. У першу чергу досліджується відповідність фактичних товарних запасів встановленим нормативам (в цілому по організації та за окремими підрозділами, у загальній сумі та у розрізі товарних груп).

Торгові організації розробляють нормативи поточних товарних запасів в сумі і в днях на кожний квартал як у цілому для торгової організації, так і для підрозділів. Для визначення стану відповідності фактичних товарних запасів нормативам, в днях і в сумі, фактичний запас товарів теж визначається в днях:

Запас товарів на останню дату кварталу в днях розраховують діленням фактичної суми товарних запасів у грошових одиницях на одноденний плановий товарооборот наступного кварталу.

Наприклад, товарний запас в днях на початок року визначається діленням суми товарних запасів станом на 01.01. на одноденний плановий товарооборот І кварталу нового року.

Цей показник називають показником забезпеченості товарообороту товарними запасами, тому, що він показує, на скільки днів вистачить товарів у торгівлі у наступному кварталі.

Оскільки запаси товарів на певну дату використовуватимуться у торгівлі і у наступному кварталі, в розрахунковій формулі застосовується товарооборот саме наступного кварталу, а фактичний запас товарів в днях порівнюється з нормативним також наступного кварталу.

Для аналізу складають аналітичну таблицю за формою табл. 1 с.11, в якій визначають в сумі і в днях відхилення фактичних товарних запасів від нормативних.

При проведенні поточного аналізу стану товарних запасів на внутрішньоквартальні дати фактичні товарні запаси порівнюють з нормативом товарного запасу поточного кварталу.

У подальшому аналізі вивчаються зміни, що відбулися у товарних запасах у звітному періоді (за квартал, рік за даними товарних запасів на початок і кінець періоду або за даними кількох років). При цьому враховують зміну цін на товари. Складають аналітичну таблицю, за якою визначають тенденції розвитку господарської діяльності. При аналізі динаміки товарних запасів визначають їх абсолютне відхилення в сумі, в днях, темп зміни, показники помісячних коливань товарних запасів протягом тривалого часу.

Аналізуючи стан товарних запасів як джерело забезпечення виконання плану роздрібного товарообороту використовують сумові показники товарних запасів у роздрібних цінах. Аналізуючи товарні запаси як елемент оборотних активів при оцінці фінансового стану підприємствасумові показники товарних запасів показують за собівартістю.

Розрахунок факторного впливу на зміну товарних запасів проводять з використанням адіативної моделі

ТЗк=ТЗп+П–Р–В.

Базою порівнянь фактичних даних можуть бути планові показники та показники попередніх періодів. Аналіз проводять як за загальною сумою товарних запасів, так і за товарними групами, у цілому по підприємству та окремо за підрозділами.

Дають оцінку раціональності розміщення товарів, відповідності їх попиту населення. При значному перевищенні нормативів говорять про суттєві недоліки у роботі комерційних служб. Якщо в процесі аналізу виявлені залежалі або неходові товари, то розробляють заходи щодо їх реалізації (зниження ціни, переробка тощо).

Вивчаючи динаміку товарних запасів, доцільно співставити темп їх зміни з темпом зміни товарообороту і визначити коефіцієнт випередження чи відставання (К).

К=Т_РТО/Т_ТЗ³1,

де Т_РТО – темп зміни товарообороту, Т_ТЗ – темп зміни товарних запасів.

Бажаним є незначне випередження темпу зміни товарообороту темпу зміни товарних запасів (коефіцієнт К³1), так як різкі відхилення призведуть до дисбалансу торгового процесу. Якщо ж темп росту товарообороту значно перевищує темп росту товарних запасів, то це може свідчити про наявність товарів, що не користуються попитом і відволікання коштів на їх зберігання. Якщо ж товарні запаси зростають швидше їх реалізації, то це є ознакою неефективної господарської діяльності, зростання витрат на зберігання товарів, появи боргів і загрози банкрутства.

Тому управління товарними запасами вимагає їх оперативного аналізу. Він проводиться за даними товарно-грошових звітів, дозволяє оперативно контролювати організацію комерційної роботи, хід виконання плану товарообороту для прийняття своєчасних рішень щодо підвищення ефективності управління товарними запасами (уцінка, переробка, переміщення в інший підрозділ, сезонний розпродаж і т.д.).

6.3. Аналіз інтенсивності та ефективності використання товарних запасів

Факторний аналіз товарних запасів, інтенсивності та ефективності їх використання проводиться як на якісному рівні, так і за допомогою кількісних параметрів. Якісними характеристиками, що підлягають прямій формалізації і які чинять вплив на стан і рух товарних запасів, є:

- розмір торгового підприємства;

- галузь діяльності (роздрібна торгівля, гурт);

- віддаленість від споживачів та постачальників;

- система розрахунків за товари і послуги;

- кваліфікація менеджерів;

- якість банківського обслуговування та ціна кредиту (рівень відсотків оплати за кредит);

- частка ПДВ у ціні товару, інфляція тощо.

Кількісною характеристикою інтенсивності торговельної діяльності є показники оборотності товарних запасів. В аналізі вивчають і досліджують наступні показники оборотності:

- коефіцієнт оборотності товарів в разах (Коб);

- оборотність товарів в днях (Одн).

Коб – це швидкість обороту товарних запасів в разах або кількість оборотів коштів, вкладених у товарні запаси, у аналітичному періоді:

Коб=РТО/ТЗ,

де РТО – роздрібний товарооборот за період дослідження; ТЗ – середні товарні запаси за цей же період.

Високе значення коефіцієнта оборотності (Коб) та його зростання свідчать у загальному про ефективну роботу підприємства. Проте цей показник може бути високим і тоді, коли підприємство не може мати достатнього обсягу товарних запасів, а саме через неможливість їхнього придбання у зв’язку з відсутністю власних оборотних коштів, відмову банків надати кредит за різними обставинами.

Подальший аналіз передбачає порівняння визначеного коефіцієнта оборотності підприємства з середнім значенням коефіцієнта оборотності галузі (на розмір цього показника впливає галузева належність підприємства).

Швидкість обороту товарних запасів у разах є одночасно показником віддачі товарних запасів, тобто показує розмір товарообороту (виторгу), що приходиться на 1 грн. товарних запасів.

Показник, обернений до коефіцієнта оборотності, – це коефіцієнт завантаження (закріплення) товарообороту товарними запасами (Кз):

Кз=ТЗ/РТО.

Коефіцієнт завантаження товарообороту показує суму оборотних активів у вигляді товарних запасів, авансованих на 1 грн. реалізації (роздрібного товарообороту), тобто це – фондомісткість реалізації.

Показник “оборотність товарів в днях (Одн)” – відображає тривалість обороту в днях, тобто час перебування товарів у вигляді запасів. Він показує, за який період реалізується і поповнюється середня величина товарних запасів.

Оборотність товарних запасів в днях (Одн) визначається:

Одн=ТЗ/РТОодн,

де ТЗ – середній товарний запас за період, РТО одн – одноденний роздрібний товарооборот.

З позиції фінансового менеджера оборотність товарів – це оборотність коштів, вкладених у товарні запаси. Оборотність товарів характеризує інтенсивність роботи торгового підприємства та ефективність діяльності менеджерів фінансової і комерційної служби. Чим менше значення цього показника, тим краще для торгового підприємства. Показник оборотності є одним із найважливіших показників ділової активності.

З’язок між коефіцієктом оборотності в разах та оборотністю товарів в днях можна виразити формулою:

Коб=Д/Одн,

де Д – число днів у періоді дослідження (для кварталу – це 90 днів, а для року – 360).

Факторний аналіз показника оборотності товарів в днях дозволяє визначити чинники, що обумовили його позитивні чи негативні зміни, і сприяли більш виваженому веденню господарсько-фінансової політики.

На зміну товарооборотності в днях впливають:

- зміна структури товарообороту (d);

- зміна обсягу реалізації товарів (РТО);

- зміна розміру середніх товарних запасів (ТЗ).

Покажемо методику факторного аналізу оборотності товарів способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку:

1. Загальний вплив факторів – це абсолютне відхилення оборотності товарів в днях (ΔОдн):

ΔОдн=Одн_факт–Одн_пл,

де Одн_факт та Одн_пл – оборотність в днях фактична і планова відповідно.

2. Перший скоригований показник оборотності в днях (СК1) визначається:

СК₁=S(d^і_факт*Одн^і_пл),

де Одн^і_пл – планова оборотність в днях за і-тою товарною групою; d^і_факт – питома вага реалізації окремих товарних груп у загальній сумі товарообороту.

Різниця між першим скоригованим показником і плановою оборотністю дозволяє визначити вплив зміни структури товарообороту на зміну загальної оборотності товарів:

Δ_d=Δd ® ΔОдн=СК₁–Опл.

3. Розрахунок другого скориговано показника оборотності товарів (СК2) здійснюється за формулою:

СК₂=ТЗпл/РТО_{одн.факт},

де ТЗпл – плановий розмір середніх товарних запасів, тис.грн., а РТО_{одн.факт} – фактичний одноденний товарооборот, тис.грн.

Різниця між другим скоригованим показником оборотності товарів та першим скоригованим показником дозволяє визначити вплив зміни обсягу реалізації товарів на зміну загальної оборотності товарів:

Δ_РТО=ΔРТО ® ΔОдн.=СК₂–СК₁,

4. Вплив зміни розміру товарних запасів на зміну оборотності визначається:

Δ_TЗ=ΔТЗ ® ΔОдн.=О_дн._Факт–СК₂.

5. Cукупний вплив факторів на зміну оборотності дорівнює загальній зміні оборотності.

ΔОдн=Δ_d+Δ_РТО+Δ_TЗ.

Прискорення оборотності товарних запасів дозволяє зменшити потребу в оборотних коштах, що знаходяться в товарних запасах, зменшити витрати на їх зберігання, збільшити суму валового доходу, а все це разом сприяє зміцненню фінансового стану організації (підприємства). Сповільнення оборотності товарів вимагає додаткового залучення коштів у господарський оборот.

Сума відносно вивільнених коштів з обороту внаслідок прискорення оборотності товарних запасів або сума додатково залучених коштів в оборот при сповільнені оборотності визначається як добуток абсолютного відхилення оборотності в днях і фактичного одноденного товарообороту (РТО_одн¹):

S вив./залуч=ΔОдн*РТО_одн¹,

де S вив./залуч – сума вивільнених (–) або додатково залучених (+) коштів в оборот підприємства, тис.грн.

Прискорення оборотності товарних запасів сприяє:

- росту обсягу роздрібного товарообороту (РТО),

Дата добавления: 2015-05-24