Спосіб ланцюгових підстановок 5 страница

Таблиця 1

Показники товарної продукції промислового підприємства за звітний рік

Показники	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції
а) за планом
б) фактично випущена товарна продукція:
за плановими витратами на одиницю продукції
- за фактичною собівартістю
Товарна продукція в гуртових цінах підприємства
а) за планом
б) фактично випущена товарна продукція:
в цінах плану
у фактично діючих цінах

Визначити вплив на зміну витрат на 1 грн. товарної продукції факторів:

- зміни асортименту випущеної продукції,

- зміни витрат на одиницю продукції,

- зміни гуртових цін підприємства.

Написати висновки, в яких оцінити одержані результати і визначити загальну суму економії чи перевитрат внаслідок зміни витрат на 1 грн. товарної продукції.

Таблиця 2

Показники товарної продукції промислового підприємства у звітному році

тис.грн.

Показники	План (q0, z0, p0)	Фактично (q1)
план (z0, p0)	фактично (z1), план (p0)	фактично (z1, p1)
1. Виробнича собівартість S (qі*zі)
2. Вартість товарної продукції S (qі*pі)
3. Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп.

q_і – обсяг випущеної продукції; z_і – витрати на одиницю продукції; р_і – ціна одиниці продукції і-того виду.

ЗАВДАННЯ 2. Фактичний обсяг товарної продукції в звітному році в оптових цінах підприємства склав 11400 тис.грн.; витрати на 1 грн. товарної продукції – 90 коп. при плані 84 коп. На яку суму змінилась повна собівартість товарної продукції? Як це відобразиться на прибутку підприємства? Подайте пропозиції щодо підвищення рентабельності продукції промислового підприємства.

Вибрати правильну відповідь на питання:

1. Які фактори впливають на відхилення фактичної середньої заробітної плати від планової?

а) зміна рівня кваліфікації;

б) рівень техніки, технології, організації виробництва;

в) умови праці;

г) стаж роботи, галузь народного господарства;

д) відпрацьований час;

е) продуктивність праці;

є) обсяг виробництва;

ж) діюча на підприємстві система матеріального заохочення;

з) форми та системи оплати праці;

і) різного роду доплати, передбачені законодавством;

к) якість та асортимент продукції;

л) природні умови.

2. Яка закономірність у співвідношенні темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати?

а) темпи зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці повинні бути однаковими;

б) темпи зростання середньої заробітної плати повинні випереджати темпи зростання продуктивності праці;

в) темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання середньої заробітної плати;

г) власний варіант відповіді.

Тема 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

З цієї теми ви дізнаєтесь про: - систему аналітичних показників, які характеризують фінансові результати діяльності підприємства, та інформаційні джерела їх відображення; - послідовність проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства; - методику факторного аналізу прибутку; - те, як визначається поріг рентабельності і прогнозується обсяг виробництва, що забезпечить беззбитковість і плановий прибуток.

4.1. Характеристика фінансових результатів та завдання їх аналізу

Для аналізу результатів господарської діяльності використовують систему показників, до найважливіших з яких належать:

1) обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) або виручка від реалізації;

2) прибуток;

3) рентабельність.

Обсяг реалізації продукції свідчить про загальний результат діяльності підприємства, стабільність його стану у ринковій структурі, конкурентоздатність його продукції. Ефективність діяльності підприємства, можливості подальшого розвитку в обраній галузі діяльності оцінюють за показниками прибутку (від операційної діяльності, інших видів діяльності, чистим) який є часткою валового доходу (реалізації), а також за відносними показниками – прибутковістю чи рентабельністю (відношення прибутку до відповідної бази – вкладеного капіталу, вартості матеріальних активів, собівартості продукції тощо).

Важливість показників фінансових результатів обумовила відображення інформації про реалізацію продукції та прибуток у фінансовій звітності підприємства (ф.№2 “Звіт про фінансові результати”).

За ф.№2 “Звіт про фінансові результати” фінансової звітності підприємства показники, що формують кінцевий фінансовий результат діяльності – прибуток (збиток), можна представити наступною схемою (рис. 4.1)

На рис. 4.1 відображена послідовність формування прибутку, який є часткою чистого доходу (виручки), що утворюється у сфері виробництва після реалізації продукції. Таким чином, фінансовий результат діяльності (прибуток або збиток) перебуває у тісному зв’язку з обсягом реалізації продукції, рівнем організації постачання сировини та матеріалів, використанням матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, показниками собівартості, організацією комерційної діяльності підприємства, що обґрунтовує необхідність проведення факторного аналізу, з метою виявлення резервів росту ефективності діяльності.

Прибуток підприємства є джерелом поповнення державного бюджету, засобом розвитку матеріально-технічної бази підприємства, підвищення рівня соціального захисту його працівників, що обгрунтовує значення і необхідність проведення його систематичного аналізу.

Рис. 4.1. Схема формування фінансових результатів діяльності підприємства.

Послідовність аналізу фінансових результатів діяльності:

- дослідження динаміки обсягу реалізації продукції та величини прибутку;

- визначення впливу факторів на зміну обсягу реалізації та прибутку;

- оцінка динаміки інших доходів та витрат, доцільності та причин їх виникнення;

- виявлення резервів зростання реалізації продукції і прибутку та економічне обгрунтування їх оптимальних розмірів;

- розробка варіантів рішень щодо мобілізації виявлених резервів.

Інформаційні джерела для аналізу фінансових результатів:

- бізнес-план підприємства;

- фінансова звітність (ф.№1 “Баланс”, ф.№2 “Звіт про фінансові результати”, ф.№3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф. № 4 “Звіт про власний капітал”, ф.№5 “Примітки до річної фінансової звітності”);

- статистична звітність ф.№1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”;

- дані аналітичного бухгалтерського обліку, додаткова інформація – за потребою програми аналізу.

4.2. Факторний аналіз прибутку та його розподілу

Оцінка досягнутих результатів підприємства за досліджуваний період проводиться за результатами їх вертикального аналізу, тобто аналізу структури фінансових результатів. За результатами горизонтального аналізу оцінюється динаміка показників порівняно з попереднім періодом, за ряд періодів (років) і вивчаються тенденції їх зміни.

На виробничих підприємствах основна частка прибутку – це прибуток від операційної (господарської) діяльності підприємства. Тому при аналізі йому приділяється головна увага. Мета аналізу операційного прибутку – це виявлення і посилення дії факторів, що сприяють збільшенню прибутку, усуненню або зменшенню впливу негативних факторів.

Взаємозв’язок факторів, що формують прибуток від операційної діяльності, (Поп) можна описати наступною залежністю:

Поп=Р–С–Взб–А+Іоп.д.–Іоп.в.,

де Р – обсяг реалізації продукції; С – собівартість реалізованої продукції; А – адміністративні витрати; Взб – витрати на збут; Іоп.д – інші операційні доходи; Іоп.в. – інші операційні витрати.

За наведеною моделлю (залежністю) вважається, що усі фактори здійснюють свій вплив на прибуток не залежно один від одного. Але при зростанні обсягу виробництва і реалізації продукції собівартість одиниці продукції знижується за рахунок зменшення частки постійних витрат, що припадає на одиницю продукції. Це – так званий “ефект масштабу”.

Світова практика країн з розвинутою економікою свідчить, що для забезпечення системного підходу у факторному аналізі прибутку та прогнозуванні його оптимального обсягу доцільно використовувати маржинальний аналіз.

Наведений взаємозв’язок факторів показує зміну операційного прибутку залежно від зміни обсягу реалізації, тобто кількості реалізованої продукції, її асортименту та структури, собівартості продукції, яка, у свою чергу складається із змінних та постійних витрат, а також інших операційних доходів та витрат, які виникають у процесі господарської діяльності.

Методика факторного аналізу проілюстрована розрахунками за даними табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунок впливу факторів на зміну прибутку від операційної діяльності підприємства за звітний рік

тис.грн.

Показники	За планом	За планом, перерахованим на фактичний обсяг реалізації	Фактично	Відносне відхилення (гр.4-гр.3)	Вплив на прибуток
1. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ і акцизного збору)				+35	+35
2. Виробнича собівартість		3102,3		-19,3	+19,3
3. в.т.ч. – витрати змінні		2145,3		-20,3	+20,3
4. витрати постійні				+1,0	-1,0
5. Адміністративні витрати				+5,0	-5,0
6. Витрати на збут				+8,0	-8,0
7. Інші операційні доходи	–	–		+9,0	+9,0
8. Інші операційні витрати	–	–		+5,0	-5,0
9. Фінансовий результат від операційної дія­ль­но­сті (прибуток)		375,7		45,3	45,3
10. Маржинальний дохід (с.1-с.3-с.6)		1437,7		+38	–

При зміні обсягу реалізації продукції повинна змінитися і сума відповідних змінних витрат (змінних статей виробничої собівартості та витрат на збут). Сума постійних статей витрат внаслідок зміни обсягу реалізації не змінюється. Отже гр 3 табл. 4.1. представлена плановими сумами змінних витрат, скоригованими на фактичний обсяг реалізації. Для їх визначення розраховується рівень виконання плану за обсягом реалізації у порівнянних (планових) цінах:

3943:3900*100=101,1%.

Далі коригуються змінні витрати:

2122*101,1:100=2145,3 тис.грн.,

і витрати на збут:

356*101,1:100=360,0 тис.грн.

Постійні показники зазначені у плановому розмірі як не залежні від зміни обсягу реалізації.

За методикою факторного аналізу спочатку визначається вплив кількісних факторів, до яких відносяться кількість реалізованої продукції, її асортимент та структура асортименту продукції.

Якщо обсяг продукції у порівнянних цінах зріс на 1,1%, то сума прибутку внаслідок зміни фізичного обсягуреалізації (кількості) має зрости на 4.0 тис.грн. (360*1,1:100).

Різниця між скоригованим і плановим прибутком склалася внаслідок зміни обсягу, асортименту та структури реалізованої продукції: 375,7-360=+15,7 тис.грн.; за рахунок змін в асортименті та структурі реалізованої продукції прибуток змінився на 15,7-4,0=+11,7 тис.грн. (зростання прибутку пов’язане з оптимізацією асортименту продукції та його структури).

Вплив зміни асортименту продукції та його структури на зміну прибутку на підприємстві при внутрішньому аналізі розраховується прямим способом.

При цьому, якщо підприємство випускає однорідну продукцію, то розрахунок проводиться за наступною формулою:

,

де ∆П_∆с – зміна прибутку внаслідок зміни структури обсягу реалізації продукції, тис.грн.; ПВ_і^ф та ПВ_і^п – планова і фактична питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації в натуральному вираженні, %; П_і^п – плановий розмір прибутку на одиницю продукції, грн.; Рф – фактичний обсяг реалізації, натуральні одиниці.

Якщо підприємство випускає і реалізує неоднорідну продукцію, то вплив асортиментних і структурних зрушень в обсязі реалізації на зміну прибутку (∆П_∆АіС) визначається розрахунком:

,

де Р_і ^п– плановий рівень рентабельності і-го виду продукції, %; Р _ф/с – повна собівартість фактично реалізованої продукції, тис.грн.

Вплив якісних факторів на зміну прибутку (показники табл. 4.1.) визначається як різниця між відповідними фактичними та їх скоригованими величинами (гр.4 та гр.3 табл. 4.1.). Це відхилення слід економічно оцінити з точки зору залежності прибутку від відповідного фактора, наприклад, підвищення оптових цін підприємства призвело до збільшення прибутку на 35,0 тис.грн. (3978-3943), а зниження виробничої собівартості на 19,3 тис.грн. сприяло підвищенню прибутку на таку ж величину, хоча втраченими резервами тут слід вважати необгрунтоване збільшення постійних витрат на 1,0 тис.грн. Перевищення збутових витрат на 8,0 тис.грн., а також допущені інші операційні витрати, що негативно вплинули на зміну прибутку (сприяли його зниженню), являють собою втрачені резерви прибутку.

Правильність факторних розрахунків обгрунтовується взаємозалежністю показників: загальне відхилення фактичної величини прибутку від планової (DП) має дорівнювати алгебраїчній сумі впливу усіх факторів, від яких залежить прибуток:

61=4,0+11,7+35,0+20,3-1,0-5,0-8,0+9,0-5,0.

Виявлені в процесі факторного аналізу резерви збільшення прибутку повинні перетворитися на реальне отримання більшої величини прибутку через практику подальшого господарювання.

Ефективний розвиток підприємства залежить від оптимального співвідношення складових прибутку при його розподілі. Так, при збільшенні частки прибутку, що направляється на споживання, зростає потреба у додаткових коштах (позичених і залучених). Тому, раціональна фінансова стратегія підприємства проявляється у напрямах розподілу його прибутку (рис. 4.2).

Метою аналізу розподілу прибутку є розробка рішень щодо більш раціонального використання прибутку на основі визначення існуючих тенденції направлення його складових на різні цілі.

Рис. 4.2. Загальна схема розподілу прибутку.

Більш раціональним, ефективним використання прибутку є його капіталізація, тобто спрямування на розширення діяльності підприємства. Розмір капіталізації прибутку дозволяє оцінити темп росту власного капіталу підприємства. Виходячи із розподілу прибутку на фонд нагромадження і фонд споживання, рентабельність власного капіталу можна представити як:

,

де Рвк – рентабельність власного капіталу, %; ЧП – чистий прибуток, тис.грн.; ВК – власний капітал, тис.грн.

Частка реінвестованого прибутку (ФН/ВК) характеризує внутрішній темп розвитку (ВТР) підприємства. Він може бути визначений таким розрахунком:

,

де НР – норма розподілу прибутку на споживання.

Таким чином, темп розвитку підприємства у першу чергу залежить від рентабельності власного капіталу і частки прибутку, що спрямовується на реінвестування.

Факторні моделі в економічному аналізі дозволяють визначити і інші фактори, які чинять свій вплив на внутрішній темп розвитку. Його можна визначити за наступною моделлю:

,

де Р – обсяг реалізації продукції; А – середня величина активів за період дослідження; ЧП/Р – рентабельність реалізації; Р/А – коефіцієнт оборотності активів; А/ВК – фінансова активність підприємства по залученню кредитів; ФН/ЧП – норма розподілу прибутку на нагромадження.

Перший і другий фактори характеризують тактичні дії підприємства, третій і четвертий – показують стратегічні фінансові рішення.

Розрахунок факторів на зміну ВТР можна здійснити відомими способами факторного аналізу.

Фінансова політика розподілу прибутку повинна забезпечити збільшення реалізації, збільшення власного капіталу, досягнення оптимальної структури усього авансового капіталу підприємства.

4.3. Визначення порогу рентабельності та прогнозування прибутку

Важливою задачею при формуванні стратегії розвитку підприємства є обгрунтоване планування та прогнозування оптимального розміру прибутку.

Методика прогнозування прибутку складається з двох етапів:

1) визначення порогу рентабельності (досягнення беззбитковості виробництва);

2) визначення прогнозного значення прибутку, що у свою чергу здійснюється через розрахунок планового прибутку та через мінімальний рівень рентабельності (оптимальний).

У ринкових умовах господарювання підприємство має визначити “портфель замовлень”, тобто обсяг випуску і реалізації продукції, необхідний для забезпечення виконання договорів постачання з мінімальними затратами.

Беззбитковий або критичний обсяг реалізації продукції (поріг рентабельності) – це такий, при якому виручка покриває (відшкодовує) усі понесені підприємством витрати:

Ркр=ПС,

де Ркр – критичний обсяг реалізації продукції; ПС – повна собівартість реалізованої продукції, яка складається із виробничих витрат (Вв), які є змінними (Ввзм) і постійними (Вв_пост), адміністративних витрат (А), витрат на збут (Взб).

Розширена модель критичного обсягу реалізації буде виглядати таким чином:

або

;

,

де q – кількість реалізованої продукції в натуральних одиницях. Різниця між ціною за одиницю продукції та змінними витратами являє собою частку маржинального доходу у ціні виробу. q_кр – критичний обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру за видами продукції, мд –маржинальний дохід на одиницю продукції.

У вартісній оцінці критичний обсяг реалізації (Ркр) дорівнює:

виходячи з попередніх формул і залежностей:

; ,

де р_і – ціна і-того виду продукції.

Графічно критичний обсяг реалізації можна подати рис. 4.3.

Згідно з наведеною схемою перевищення фактичного (або прогнозного) обсягу реалізації над критичним дозволяє підприємству отримати прибуток і навпаки, реалізація продукції нижче критичного рівня принесе підприємству збитки.

Рис. 4.3. Обсяг реалізації, прибуток та витрати на реалізовану продукцію.

Тому логічним є другий етап, на якому визначається обсяг реалізації продукції, при якому підприємство отримує мінімальний прибуток, тобто таку його вел ичину яка після сплати податку задовольняє власників підприємств.

Прибуток мінімальний (Пмін.) визначається з урахуванням мінімального (граничного) рівня рентабельності галузі економіки країни, в якій працює підприємство.

,

де ВК – власний капітал; Рмін – мінімальний рівень рентабельності галузі, %; СП – рівень сплати податку з прибутку, %.

.

Різниця між обсягом реалізації “мінімальна рентабельність” та критичним обсягом реалізації – це “зона” безпеки (запас фінансової витривалості), при існуванні якої підприємство має резерв зниження обсягу реалізації, не потрапляючи у “зону збитку”(рис. 4.3.). Таким чином, на зміну критичного обсягу реалізації чинять вплив зміна суми постійних виробничих та адміністративних витрат, зміна рівня змінних виробничих витрат та зміна оптових цін підприємства на продукцію. Вплив кожного фактора визначається відповідними способами факторного аналізу.

Зміна обсягу реалізації в залежності від зміни цін на окремий вид продукції проявляється в еластичності попиту, тобто у коливаннях реалізації від зміни ціни:

,

де Е_{л.попиту} – коефіцієнт еластичності попиту; ∆ТV_і – зміна темпу приросту обсягу реалізації окремого виду продукції; ∆Тр_і – зміна темпу приросту ціни за одиницю продукції.

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться обсяг реалізації певного виду продукції при зміні ціни на нього на 1%/

За даними факторного маржинального аналізу прибутку від операційної діяльності (табл. 4.1) можна провести прогнозний розрахунок порогу рентабельності підприємства на наступний рік, виходячи із оптимальних значень відповідних показників за звітний рік (табл. 4.2)

Таблиця 4.2

Прогнозний розрахунок порогу рентабельності підприємства на наступний рік

№ з/п	Показники	Сума, тис.грн.	Частка в обсязі реалізації
	Витрати змінні	2125,0	2125/3978=0,5342
	Витрати постійні	957,0	–
	Адміністративні витрати	105,0	–
	Витрати на збут	360,0	360/3978=0,0913
	*Прибуток від операційної діяльності	(421+5,0)=426,0	–
	Маржинальний дохід		1-0,5342-0,0913 =0,3745
	Поріг рентабельності (критичний обсяг реалізації)	(957,0+105,0):0,3745=2836,0	–
	Виручка від реалізації (прогнозна)	(957+105+426):0,3745=3973,0	–
	Запас фінансової витривалості	3973-2836=1137 1137/3973=0,286	0,286 або 28,6%

* Прибуток прогнозний складається із величини фактичного прибутку та резерву його збільшення за рахунок усунення (не виникнення у майбутньому) інших операційних витрат у сумі 5 тис.грн.

Визначені прогнозні величини показників, від яких залежить оптимальний обсяг реалізації продукції досліджуваного підприємства, грунтуються на реальних, досягнутих результатах діяльності підприємства, а також на застосуванні у господарській діяльності підприємства виявлених резервів підвищення її ефективності.

Аналіз інших складових фінансових результатів, від яких залежить величина чистого прибутку, полягає у вивченні тенденції їх змін, причин виникнення, та їх економічної оцінки. Велику роль при цьому відіграє вивчення нераціональних витрат центрами їх виникнення та відповідальності. Це дозволяє при розробці заходів щодо запобігання і усунення нераціональних витрат (інших операційних та інших фінансових витрат і т.п.) залучати кваліфікованих працівників для надання обгрунтованих пропозицій у практичній діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства.

Підвищенню ефективності господарської діяльності підприємств сприяє професіоналізм економічних кадрів підприємства, які володіють знаннями законів ринкової економіки, вміють аналізувати практичні ситуації, і на основі аналізу розробляти оптимальні управлінські рішення щодо розміщення цінних паперів з метою отримання доходів від короткострокових фінансових вкладень, здачі в оренду основних засобів, що не використовуються у господарстві, дотримання розрахункової дисципліни, щоб не допускати сумнівної, безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості та ін.

4.4. Аналіз показників рентабельності підприємства

Сума прибутку не завжди об’єктивно і однозначно показує ефективність господарської діяльності, тобто ефективність використання виробничих фондів, трудових та фінансових ресурсів. Це можна пояснити наступними причинами:

1) прибуток може зрости за рахунок екстенсивних факторів (збільшення величини основних засобів, чисельності персоналу та ін.).

2) на суму прибутку, вартість матеріальних ресурсів, основних засобів, може вплинути інфляція, індексація, зміна цін;

3) сума прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (масштабів підприємства).

Сказане не дозволяє обрати суму прибутку єдиним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства при визначенні його рейтингу, що є важливим для інвесторів, постачальників, банків, тобто ділових партнерів у бізнесі. Тому світова та вітчизняна наука і практика економічного аналізу визнає об’єктивним показником прибутковості рентабельність підприємства.

На промислових підприємствах визначають та аналізують наступні показники рентабельності (табл. 4.3):

Таблиця 4.3

Показники рентабельності підприємства

Показники	Позначення	Алгоритм розрахунку
1. Рентабельність продукції (окупність затрат на випуск продукції), %	Рпр	Прибуток з продукції/повна собівартість продукції*100
2. Рентабельність одиниці продукції, %	Род.пр.	(Ціна виробу-повна собівартість виробу)/повна собіварт. виробу*100
3. Рентабельність реалізації (операційної діяльності), %	РР	Прибуток від операційної діяльності/реалізація*100
4. Рентабельність виробничих фондів (загальний показник рентабельності), %	Рвф	Чистий прибуток/середня вартість виробн. фондів*100
5. Рентабельність капіталу, %	Рк	Чистий прибуток/середня величина активів*100
6. Економічна рентабельність (чисті активи=активи – креди­тор­ська заборгованість), %	Рек	Чистий прибуток/середня величина чистих активів*100
7. Рентабельність оборотних активів, %	Роа	Чистий прибуток/середня величина оборотних активів*100
8. Рентабельність основних засобів, %	Роз	Прибуток від операційної діяльності/середня величина основних засобів*100
9. Рентабельність власного капіталу, %	Рквл	Чистий прибуток/середня величина власного капіталу*100
10. Рентабельність використаних кредитів банків, %	Рб	Прибуток від використання кредитів/сума використаних кредитів*100
11. Рентабельність персоналу (прибуток на 1-го працівника), тис.грн.	Рп	Чистий прибуток/середньооблікова чисельність працівників
12. Дохідність витрат на оплату праці	Рфоп	Чистий прибуток/сума витрат на оплату праці*100

Показники рентабельності можна об’єднати у групи:

Дата добавления: 2015-05-24