Вплив на зміну роздрібниого товарообороту стану та ефективності використання матеріально-технічної бази торгового підприємства. 2 страница

- зниженню рівня постійних витрат обігу та відповідно зростання прибутку;

- зниженню ризику товарних втрат через псування та старіння товарів;

- росту ділової активності підприємства, зміцненню фінансового стану, росту прибутку і зміцненню іміджу.

Покажемо методику аналізу оборотності товарів за даними табл. 6.1:

Таблиця 6.1

Аналіз впливу факторів на зміну оборотності товарних запасів Львівського МСТ у __________рр.^*

Товарна група	Структура товарообороту, %	Оборотність, дні	СК1 гр.3*гр.4/100, дні	СК2= =ТЗпл/РТОодн^1, дні
план	факт	план	факт	відхилення
1. Продтовари	56,0	54,1	45,4	45,8	+0,4	24,56	46,2
2. Непродтовари	44,0	45,9	113,9	120,7	+6,8	52,28	107,4
Разом	100,0	100,0	75,5	79,7	+4,2	76,84	74,3

* Жирним шрифтом виділено Одн пл, Одн факт, СК₁, СК₂.

Вплив зміни структури товарообороту:

76,8–75,5=+1,3 (дні).

Вплив зміни обсягу товарообороту:

74,3 – 76,8=-2,5 (дні).

Вплив зміни середніх товарних запасів:

79,7–74,3=+5,4 (дні).

Загальна зміна: 79,7–75,5=1,3–2,5+5,4=+4,2.

Оборотність товарів уповільнилась на 4,2 дні, що відбулося в основному у результаті сповільнення оборотності непродтоварів на 6,8 днів.

Загальна оборотність прискорилась на 2,5 дня за рахунок росту обсягу роздрібного товарообороту. За рахунок інших факторів, а саме зміни структури товарообороту та зміни середніх товарних запасів відбулося уповільнення оборотності на 1,3 дні та на 5,4 дні відповідно. Діяльність економічних служб є неефективною.

Показником ефективності використання товарних запасів є їх рентабельність (Ртз):

Ртз=Поп/ТЗ,

де Поп – прибуток від операційної діяльності; ТЗ – середні товарні запаси за період.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання товарних запасів є інтегральний показник, який визначається за даними про темп зміни коефіцієнта оборотності (Т_Кобор) та темпу зміни рентабельності товарних запасів (Т_рентаб):

І_ефект= .

Позитивною вважається тенденція зростання показників Р_ТЗ та І_ефект Факторний аналіз їх зміни дозволяє виявити резерви їх росту.

Контрольні питання

1. Визначте основні завдання аналізу товарних запасів.

2. Вкажіть основні джерела інформації для аналізу товарних запасів.

3. Визначте основні аналітичні показники інтенсивності та ефективності використання товарних запасів.

4. Який алгоритм факторного аналізу оборотності товарних запасів у днях.

ЗАВДАННЯ 1. Проаналізувати стан товарних запасів споживчого товариства на кінець звітного року, попередньо визначивши одноденний товарооборот 1 кварталу наступного за звітним року; фактичні запаси товарів на кінець року в днях; відхилення фактичних товарних запасів від нормативу в днях і в сумі.

Розрахунки оформити у табл. 1. У висновках вказати шляхи нормалізації товарних залишків споживчого товариства.

ЗАВДАННЯ 2. Провести аналіз інтенсивності використання товарних запасів споживчого товариства. У процесі аналізу розрахувати:

- оборотність товарних запасів роздрібної торгівлі споживчого товариства в днях;

- вплив зміни обсягу товарообороту, його структури та середніх товарних запасів на зміну товарооборотності;

- суму вивільнених (додатково залучених) коштів з обороту (в оборот) організації внаслідок зміни оборотності товарних запасів.

За результатами розрахунків написати висновки, в яких оцінити вплив зміни оборотності товарів на фінансові результати організації, вказати резерви прискорення оборотності товарів та шляхи їх мобілізації. Рішення завдання оформити у табл. 2.

Таблиця 1

Аналіз стану товарних запасів споживчого товариства у звітному році

Сума – тис.грн.

Товарні групи	Плановий товаро-оборот 1 кварталу наступного року	Товарні залишки	Відхилення від нормативу
норматив 1 кварталу наступного року	фактично на кінець року
всього	одноден­ний	сума	дні	сума	дні	в сумі	в днях
Продтовари
Непродтовари
Всього

Таблиця 2

Розрахунок впливу факторів на зміну оборотності товарних запасів МСТ за звітний рік

сума – тис.грн., питома вага – %

Товар­ні групи

Роздрібний товарооборот

Середні залишки товарів

Оборотність товарних запасів, дні

Відхилення

всього

в тому числі за рахунок зміни

за планом

фактично

план

фак­тич­но

план

планова при фактичній структурі товарообороті

планова при фактичному товарообороті

фак­ти­чно

обсягу товаро­оборо­ту

середніх товарн­их, запасів

сума

питома вага

сума

пито­ма ва­га

А

Продтовари

Непродтовари

Всього

Тема 7. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТОРГІВЛІ

У цій темі ви дізнаєтесь про: - економічний та бухгалтерський зміст поняття “витрат” для торгового підприємства; - діючу класифікацію витрат; - джерела інформації для аналізу витрат; - основні оціночні показники виконання кошторису витрат та їх динаміки; - методику факторного аналізу витрат.

7.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат сфери обігу

Здійснення торговельної діяльності супроводжується затратами матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів. Витрати, пов’язані з купівлею, зберіганням та реалізацією товарів – це витрати сфери обігу, інакше кажучи, витрати підприємств торгівлі. У показнику витрат відображається уся господарська діяльність торгового підприємства, а саме – обсяг товарообороту, маневрування товарними запасами, рівень використання матеріально-технічної бази і трудових ресурсів. З іншого боку, показник витрат безпосередньо впливає на фінансовий результат господарської діяльності підприємства: наслідком перевищення їх над доходами є збитки і, навпаки, економія витрат, раціональне витрачання ресурсів сприяють збільшенню прибутку підприємства. Тому економічний аналіз витрат є завжди актуальним і необхідним.

Завданнями аналізу витрат є:

- оцінка досягнутого рівня витрат і дотримання їх кошторису;

- оцінка тенденції зміни витрат;

- виявлення та розрахунок впливу факторів на зміну рівня і суми витрат, як в цілому, так і за окремими статтями;

- оцінка доцільності здійснених витрат;

- виявлення резервів економії витрат та розробка заходів щодо їх мобілізації, раціонального витрачання ресурсів підприємства з метою забезпечення більш ефективного господарювання.

- планову інформацію – кошторис витрат, тобто економічно обгрунтований плановий рівень витрат за статтями встановленої номенклатури;

- фінансову звітність – форму №2 “Звіт про фінансові результати”; форму №2 – ФП “Звіт про витрати обігу” (подається підприємствами споживчої кооперації);

- статистичну звітність – форму №1 – ПВ “Звіт з праці”, форму №3 – ПВ “Звіт про використання робочого часу”, форму №3 – торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства”;

- дані аналітичного бухгалтерського обліку;

- позаоблікові джерела – акти документальних ревізій, аудиторський висновок тощо.

Об’єктивному аналізу сприяє класифікація витрат за різними ознаками. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 “Витрати” до витрат обігу відносять витрати, пов’язані з операційною (господарською) діяльністю, які не включаються до собівартості товарів, робіт, послуг, що реалізуються. Операційні витрати підприємств, в тому числі і торгівлі, (див. ф.№2 фінансової звітності) поділяються на:

- адміністративні – пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства;

- витрати на збут – пов’язані з реалізацією товарів;

- фінансові витрати – витрати на сплату відсотків за користування кредитами банків;

- інші операційні витрати – до яких відносять собівартість реалізованих необоротних активів, майнових комплексів, втрати від курсових різниць, визнані економічні санкції.

Операційні витрати за елементами поділяються на:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

За спрямованістю (видами) витрати групуються у 13 статтях облікової і планової номенклатури з урахуванням П(С)БО 16 “Витрати”. За цим положенням витрати на перевезення включаються у собівартість товарів, а суми оплати відсотків за кредит відносяться до фінансових витрат.

За відношенням до виробництва виділяють чисті (комерційні) витрати і додаткові, пов’язані з продовженням сфери виробництва у сфері обігу (фасування, пакування) товарів.

За галузями сфери обігу розрізняють витрати обігу гуртової та роздрібної торгівлі, витрати підприємств ресторанного господарства, витрати заготівельних організацій.

За залежністю від обсягу товарообороту виділяють змінні статті витрат (оплата праці працівників прилавку, втрати товарів, інші) та умовно-постійні витрати (амортизаційні відрахування, витрати на оренду тощо).

За джерелами фінансування у складі поточних витрат торговель­ного підприємства виділяють:

- поточні витрати, що відносяться на собівартість продукції (витрати обігу);

- поточні витрати, що фінансуються за рахунок чистого прибутку підприємства.

Такий поділ витрат обумовлений не їх економічною природою, а існуючим підходом до визначення фінансових результатів поточної діяль­ності підприємства та прийнятим порядком оподаткування прибутку.

Перелік витрат, що згідно із законодавчою регламентацією відносяться на собівартість продукції (витрати обігу) підприємства для розрахунку величини оподаткованого прибутку, характеризує бух­галтерський підхід до їх формування. Цей підхід грунтується на захи­сті інтересів бюджету, розміри надходження в який не повинні зменшуватись через безгосподарність, нераціональне використання ресурсів. Так, до складу витрат обігу не включаються втрати товарів понад норми при­родного убутку, відсотки за прострочений кредит, штрафи, що сплачую­ться стороннім організаціям, витрати на утримання об'єктів невиробни­чої сфери і таке інше.

Реальний розмір поточних витрат торговельного підприємства, що відображає витрати на просте відтворення, більший за витрати, що відповідають бухгалтерському підходу до їх формування.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення використаних ресурсів), а не за джерелом відшкодування. При економі­чному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати пов’язані з порушеннями в торговельно-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприєм­ства.

7.2. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат

Загальна оцінка стану та динаміки витрат обігу проводиться з використанням показників, наведених у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Основні показники витрат обігу, що використовуються в аналізі

№ з/п	Показники	Позначки	Алгоритм розрахунку
	Фактична сума витрат обігу	ВО1	Див ф.№2 “Звіт про фінансові результати”
	Рівень витрат обігу, %	РВО	ВО/РТО*100
	Зміна рівня витрат	ΔРВ0	РВО1–РВО0
	Відхилення витрат обігу:
4.1	а) абсолютне	ΔВО	ВО1–ВО0
4.2	б) відносне	ВВ	ВО1–ВО0*ІРТО
	Темп зміни витрат обігу, %	ТВО	ВО1/ВО0*100
	Темп приросту (спаду) витрат обігу, %	ΔТ	ТВО–100
	Затратовіддача (обсяг реалізації товарів 1 грн. витрат)	ЗВ	РТО/ВО
	Затратомісткість (витрати на 1 грн. товарообороту)	ЗМ	ВО/РТО

Аналіз витрат обігу слід починати з оцінки виконання їх кошторису – за загальною сумою та рівнем витрат до товарообороту, в тому числі за окремими статтями витрат. У процесі аналізу визначається планова та фактична структура витрат. Порівняння фактичних даних з кошторисними проводиться для оцінки відхилень фактичних показників витрат від запланованих в сумі, за рівнем та структурою витрат. Звертається увага на найбільші відхилення за окремими статтями, а також статті, які займають найбільшу питому вагу у сумі витрат. Вони потребують першочергової уваги при подальшому поглибленому аналізі.

Аналіз виконання кошторису витрат доцільно оформити в аналітичній таблиці за формою табл. 7.2, для обгрунтованої оцінки відхилень фактичних витрат від запланованих.

Аналіз витрат поглиблюється оцінкою їх динамічних змін. Правильне визначення динаміки потребує попереднього приведення даних у співставлений вигляд. Це означає, що слід врахувати зміни цін на товари, тарифи за електроенергію, воду, опалення, газ, зміни орендних ставок тощо. У першу чергу обсяг фактичного товарообороту (РТОзв) перераховується за цінами попереднього року (РТОзв⁰) за допомогою індексу цін (Іцін)

РТОзв⁰=РТОзв/Іцін.

За наведеними показниками, розрахованими за відповідними даними за рік і за кварталами, надається загальна оцінка витрат обігу підприємства. Повний аналіз витрат обігу доцільно здійснювати один раз у квартал, за основними елементами аналіз витрат доцільно проводити щомісячно.

Таблиця 7.2

Виконання кошторису витрат обігу споживчого товариства за звітній рік.

Сума – тис.грн., струк­тура – %

Статті витрат	За кошторисом	Фактично	Відхилення
сума	рівень	структура	сума	рівень	структура	сума	рівень	структура
1. Витрати на оплату праці	393,9	10,1	50,5	421,7	10,6	49,1	+27,8	+0,5	–1,4
2. Відрахування на соціальні заходи	144,3	3,7	18,5	151,2	3,8	17,6	+6,9	+0,1	–0,9
3. Амортизація основних засобів	46,8	1,2	6,0	47,7	1,2	5,5	+0,9	–	–0,5
4. Витрати на оренду та утримання будівель	70,2	1,8	9,0	75,5	1,9	8,8	+5,3	+0,1	–0,2
5. Витрати на обов’язкове страхування майна	39,0	1,0	5,0	43,8	1,1	5,1	+4,8	+0,1	+0,1
6. Витрати на зберігання, підсортування товарів	15,6	0,4	2,0	23,8	0,6	2,8	+8,2	+0,2	+0,8
7. Затрати товарів в межах норми природного убутку	7,8	0,2	1,0	15,9	0,4	1,8	+8,1	+0,2	+0,8
8. Знос та утримання МШП	3,9	0,1	0,5	4,0	0,1	0,5	+0,1	–	–
9. Інші витрати	58,5	1,5	7,5	75,6	1,9	8,8	+17,1	+0,4	+1,3
10. Всього витрат		20,0		859,2	21,6		+79,2	+1,6	–
11. Роздрібний товарооборот							+78

При цьому порівнюють фактичні витрати з допустимими за кошторисом, з прогнозними, з рівнем витрат підприємств-конкурентів. Крім того, показники зміни витрат обігу слід порівняти з індексами або темпами зміни обсягів товарообороту та прибутку. Позитивними вважаються тенденції, коли:

І_П>І_ВО або Т_П>Т_ВО;

І_РТО>ІВО або Т_РТО>Т_ВО,

де І_П (Т_П) – індекс (темп, %) зміни прибутку; І_РТО (Т_РТО) – індекс (темп, %) зміни товарообороту; І_ВО (Т_ВО) – індекс (темп, %) зміни витрат обігу.

Поточний аналіз витрат обігу на зарубіжних фірмах посідає перше місце серед термінових робіт наприкінці місяця. Він включає:

- вивчення відхилень витрат у сумі і за рівнем,

- встановлення причин цих відхилень,

- розподіл відповідальностей.

Впровадження ринкових реформ у вітчизняну економіку вимагає від працівників бухгалтерської і фінансової служб підприємства здійснення обліку та аналізу витрат обігу за центрами відповідальності (структурними підрозділами), що сприятиме доцільності і раціональності витрачання усіх видів ресурсів на підприємствах торгівлі.

Особливого значення при цьому набуває факторний аналіз витрат обігу.

7.3. Аналіз впливу факторів на зміну витрат та резерви їх економії

Об’єктивність аналізу витрат потребує класифікувати фактори, що впливають на їх зміну, за такими групами:

1. Фактори, залежні від діяльності підприємства, з них:

- обсяг та структура товарообороту і оборотності товарних запасів;

- якість використання ресурсів підприємства;

- дотримання кредитної та фінансової дисципліни;

- організаційно-технічний рівень комерційної діяльності (вивчення попиту на товари, впровадження прогресивних форм торгівлі, зміна організаційної структури тощо);

- удосконалення товароруху (оптимізація комерційної логістики).

2. Фактори, не залежні від діяльності торговельного підприємства:

- роздрібні цін на товари (у певній мірі);

- гуртові ціни на господарські матеріали;

- тарифи, орендні ставки;

- умови постачання товарів, виконання договорів тощо.

Класифікація факторів, що впливають на зміну суми та рівня витрат обігу, обгрунтовує першочергову необхідність виявлення впливу тих факторів, які залежать від діяльності трудового колективу підприємства. Їх аналіз дозволяє оперативно вживати необхідні заходи щодо залучення виявлених резервів у господарську діяльність підприємства або усувати їх негативний вплив та притягувати до відповідальності посадових осіб, які допускають необгрунтовані перевитрати.

Аналіз впливу факторів на зміну витрат обігу проводиться з врахуванням класифікації витрат і факторів, від яких вони залежать.

Перша група факторів, що впливають на зміну витрат, є фактори, пов’язані зі зміною обсягу товарообороту, його структури та оборотності товарів.

Витрати обігу, сума яких змінюється в залежності від обсягу товарообороту, прийнято називати в економічному аналізі змінними статтями витрат. До них належать витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, витрати на зберігання товарів, природні втрати і т.п.

Витрати, сума яких не змінюється в залежності від обсягу товарообороту, але змінюється їх рівень до товарообороту, називають умовно-постійними. Це такі статті витрат, як витрати на оренду, амортизаційні відрахування тощо.

Аналіз впливу зміни обсягу товарообороту на зміну витрат обігу передбачає визначення скоригованих (допустимих витрат):

а) за змінними статтями витрат, загальний обсяг яких визначається за формулою

ВО_зм=РТО*РВО_зм/100

їх скоригована сума (СКзм) розраховується:

СК_зм=РТО_ф*РВО_змпл/100,

де РТОф – фактичний обсяг товарообороту; РВО_змпл – плановий (за кошторисом) рівень змінних витрат.

б) за умовно-постійними витратами, рівень яких (РВО_п) визначається за формулою у %:

РВО_п=ВО_п/РТО*100

визначається їх скоригований рівень (СК_п):

СК_п=ВО_ппл/РТО_ф*100,

де РТОф – фактичний обсяг товарообороту; ВО_{п пл} – планова (за кошторисом) сума умовно-постійних витрат.

Вплив зміни обсягу товарообороту на зміну витрат визначається як різниця між скоригованими витратами та їх відповідними плановими (за кошторисом) величинами.

а) вплив зміни товарообороту на суму змінних витрат:

DРТО ® DВО_зм=СК_зм–ВО_змпл,

б) вплив зміни товарообороту на рівень умовно-постійних витрат:

DРТО ® DРВО_п=СК_п–РВО_ппл.

Зміна обсягу товарообороту є об’єктивним поясненням зміни суми і рівня витрат обігу. Раціональність витрачання коштів, тобто економія витрат, а можливо, і їх перевитрати (інакше кажучи, відносне відхилення витрат), показує різницю між фактичними величинами витрат та їх відповідними скоригованими показниками:

а) відносне відхилення змінних статей витрат (ВВ_зм)

ВВ_зм=ВО_змф–СК_зм=(“+” –перевитрати, “–” – економія),

б) економію (–) або перевитрати (+) за умовно-постійними статтями витрат (ВВ_п) визначають:

ВВ_п=РВО_пф–СК_п.

Методику розрахунку впливу зміни обсягу товарообороту на зміну витрат обігу доцільно представити даними аналітичної табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Розрахунок впливу зміни товарообороту на зміну витрат обігу споживчого товариства у звітному році

Сума – тис. грн

Статті витрат

За кошторисом

Фактично

Відхилення

Скориговані витрати

Вплив зміни

сума

рівень, %

сума

рівень, %

в сумі

за рів­нем, %

сума

рівень %

товарообороту

інших факторів

на суму

на рівень, %

на суму

на рівень, %

Змінні

561,6

14,4

612,6

15,4

+51

+1,0

572,8

14,4

+11,2

–

+39,8

+1,0

Умовно-постійні

218,4

5,6

246,6

6,2

+28,2

+0,6

218,4

5,49

–

–0,11

+28,2

+0,71

Всього витрат

20,0

859,2

21,6

+79,2

+1,6

791,2

19,89

+11,2

–0,11

+68,0

+1,71

Роздрібний товарооборот

*

*

+78

*

*

*

*

*

*

Алгебраїчна сума впливу факторів має дорівнювати величині загального відхилення показника, що аналізується. Так, перевірка правильності розрахунків за даними табл. 7.3 свідчить, що вплив склав:

а) за змінними витратами; тис.грн. 11,2+39,8=+51,0;

- у відсотках 0+1,0=+1,0%;

б) за умовно-постійними витратами, в тис.грн. +28,2=+28,2;

- у відсотках 0,11+0,71=+0,6%;

в) разом за усіма витратами – в тис.грн. 11,2+68,0=+79,2;

- – у відсотках 0,11+1,71=+1,6%.

Правильність розрахунків дозволяє розробити аналітичні висновки за результатами проведеного аналізу. Так, у споживчому товаристві за звітній рік сума витрат обігу перевищувала кошторисну (заплановану) на 79,2 тис.грн., а рівень на 1,6%. Внаслідок зростання обсягу товарообороту об’єктивне збільшення витрат склало 11,2 тис.грн. – за рахунок збільшення змінних витрат, рівень умовно-постійних статей витрат об’єктивно знизився на 0,11%. Інші фактори, крім зміни обсягу товарообороту, являють собою відносне відхилення витрат, і, як показують розрахунки, призвели до перевитрат як за змінними статтями (39,8 тис.грн.), так і за умовно-постійними (+28,2тис.грн.), всього на суму 68,0 тис.грн. або на 1,71%.

Отримані результати дослідження вимагають подальшого постатейного факторного аналізу витрат для виявлення конкретних причин та конкретних постатейних резервів економії витрат. Це дозволить розробити конкретні управлінські рішення щодо їх мобілізації і сприятиме дієвості проведеного аналізу.

Вплив зміни структури товарообороту (d) визначити на підприємствах роздрібної торгівлі практично неможливо через відсутність обліку потоварних витрат обігу. Методика аналізу розроблена і можлива для використання на підприємствах гуртової торгівлі, де спеціалізація гуртових складів у зберіганні і продажу окремих товарних груп дозволяє визначити витрати за окремими товарними групами. За методикою визначається плановий рівень витрат, скоригований на фактичну структуру товарообороту (CК_РВО):

CК_РВО=å(РВОпл^і*d₁/100),

де РВОпл^і – плановий рівень витрат і–тої товарної групи; d^і₁ – фактична питома вага товарообороту і-тої товарної групи у загальному товарообороті.

Різниця між скоригованим рівнем витрат і плановим (за кошторисом) – це вплив зміни структури товарообороту (d) на зміну витрат обігу:

Δd ® DРВО=CК_РВО–РВОпл.

Дата добавления: 2015-05-24