КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Спосіб ланцюгових підстановок 6 страница
1. Показники рентабельності капіталу (активів). 2. Показники рентабельності (продукції). Перша група показників формується як відношення чистого прибутку до різних показників авансованих коштів, з яких найбільш важливими є: всі активи підприємства, інвестиційний капітал (власні кошти і довгострокові зобов’язання) та акціонерний (власний) капітал. Ці показники розраховуються за формулами, між якими повинні витримуватися співвідношення: ЧП/активи<ЧП/Інвестиц капітал<ЧП/Акціонерний (власний) капітал, де ЧП – чистий прибуток підприємства, у знаменнику середні значення показників за період. Активи часто показують у вигляді суми виробничих фондів – основних засобів та оборотних активів (ОФ+ ОА), тому показник Р=ЧП/(ОФ+ОА)*100 дістав назву загального показника рентабельності. Перша формула (прибутковість, віддача активів) цікавить адміністрацію підприємства; друга (віддача на інвестований капітал) має значення для потенційних інвесторів та кредиторів; третя формула (доходність акцій) цікавить власників та засновників підприємства. Важливою в аналізі є наступна факторна залежність, що випливає з першої формули: ЧП/активи=(ЧП/обсяг реалізації)*(обсяг реалізації/активи). Ця формула, яка дістала назву формула Дюпона, розкриває взаємозв’язок між між рентабельністю всіх активів, рентабельністю реалізації та оборотністю активів. Зв’язок полягає в тому, що прямо вказує шлях підвищення рентабельності, а саме при низькій рентабельності реалізації необхідно підвищувати оборотність активів. Інша модель факторної залежності встановлює зв’язок власного (акціонерного) капіталу від зміни рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу та співвідношення власного і позиченого капіталу. Витікає з попередньої формули: ЧП/Акціонерний=(ЧП/обсяг реалізації)*(обсяг реалізації/активи)* *(1-К), (власний) капітал де K=позичений капітал/акціонерний (власний) капітал Рентабельність акціонерного капіталу зростатиме при збільшенні кожного з співмножників. Останній коефіцієнт K буде більшим при більшій частці позичених коштів у сукупному капіталі. Показники рентабельності продукції – друга група показників рентабельності – формуються на основі даних фінансової та статистичної звітності підприємства за формулами: 1. Рентабельність реалізованої продукції: РР=ПВ/обсяг реалізації>ПО/обсяг реалізації де ПВ – валовий прибуток, ПО – прибуток від операційної діяльності, обсяг реалізації – чиста виручка від реалізації продукції (чистий доход). 2. Рентабельність виробництва продукції Визначають за формулою: РПР=прибуток операційної діяльності/повна собівартість Повна собівартість продукції визначається: собівартість виробництва+адмінистр витрати+витрати на збут. Цей показник рентабельності корисний для органів статистики, так як він може бути порівняльним для різних підприємств і показує відносну величину прибутку, одержану на кожну вкладену у виробництво гривню кінцевого продукту. Якщо в знаменнику показника РПР повну собівартість продукції замінити на виробничу собівартість продукції, то в результаті одержимо показник рентабельність витрат Р витрат=ЧП/виробнича с/в. Рентабельність окремих видів продукції залежить від ціни і-го виробу і його виробничої собівартості (zі). Перший фактор в свою чергу залежить від кон’юнктури ринку, якості продукції та інфляції, а другий - від ефективності проведених витрат (матеріальних, трудових) Рі=(pі–zі)/zі*100. Показники рентабельності розраховуються за відповідні періоди. Досліджується їх динаміка і факторний вплив відомими способами. Показники рентабельності в процесі аналізу порівнюють: - у динаміці – для визначення тенденцій їх змін; - з аналогічними показниками інших підприємств – для визначення рейтингу підприємства серед інших, а також для вибору галузі при інвестиціях; - з середніми або найвищими значеннями галузі діяльності – для оцінки ефективності діяльності досліджуваного підприємства. Показники рентабельності аналізуються з точки зору впливу на них суб’єктивних факторів, що дозволяє виявити внутрішньогосподарські резерви підвищення ефективності діяльності підприємства та розробити заходи щодо їх реалізації: На стадії становлення підприємства необхідно вирішувати питання про номенклатуру (асортимент) продукції, яка випускається підприємством. Це дозволить: - компенсувати збитковість або низькорентабельність одного виду продукції прибутковістю або більш високою рентабельністю інших; - підвищити якість управлінської інформації, яка б дозволила усувати проблеми ще на стадії їх виникнення, тобто підвищити якість планування, контролю та аналізу, систематично спостерігати за фінансовим станом підприємства. Для підвищення ефективності використання основних засобів необхідно: - збільшувати частку активних основних засобів; - впроваджувати нові технології; - своєчасно проводити ремонт основних засобів та усувати простої; - за потребами виробництва підвищити коефіцієнт змінності роботи підприємства; Для підвищення ефективності використання оборотних активів необхідно: - вживати заходи щодо прискорення оборотних активів: - оптимізувати запаси матеріальних оборотних активів; - дотримуватись чіткої платіжної дисципліни як перед кредиторами, так і вимагати цього від дебіторів та покупців, а це означає правильний вибір ділового партнера.
На основі аналізу виявляються резерви підвищення внутрішнього темпу розвитку підприємства, його власного капіталу, що дозволяє керівництву підприємства обирати та впроваджувати нові прогресивні стратегії розвитку підприємства. Контрольні питання 1. Надайте характеристику основних показників фінансових результатів діяльності підприємства. 2. Опишіть методику факторного аналізу прибутку від операційної діяльності. 3. Визначте поняття “критичний обсяг реалізації” (“поріг рентабельності”), “зона фінансової витривалості”. 4. Опишіть схему розподілу прибутку, враховуючи стратегію розвитку підприємства. 5. Назвіть показники рентабельності підприємства, методику їх оцінки та факторного аналізу. 6. Назвіть внутрішні та зовнішні фактори, що визначають рівень прибутку та рентабельності. ЗАВДАННЯ 1. За даними табл. 1 провести аналіз рентабельності виробничих фондів способом ланцюгових підстановок. Оцінити результати розрахунків і вказати шляхи підвищення рентабельності. ЗАВДАННЯ 2. За даними табл. 2 розрахувати прибуток від операційної діяльності, відхилення за усіма показниками. Виявити та кількісно оцінити основні причини збільшення прибутку у звітному році порівняно з минулим. Таблиця 1 Економічні показники підприємства тис.грн.
Таблиця 2 Дані звіту про фінансові результати підприємства тис.грн.
ЗАВДАННЯ 3. За наведеними у табл. 3, даними провести факторний аналіз рентабельності оборотних активів за моделлю РОА=РР х К, де РР – рентабельність реалізації (РР=прибуток / реалізація), а К – коефіцієнт оборотності активів в разах (К=Реалізація / оборотні активи). Таблиця 3 Вхідні дані для розрахунку рентабельності оборотних активів підприємства за звітний рік тис.грн.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ Тема 5. АНАЛІЗ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ
5.1. Значення, завдання та джерела інформації аналізу роздрібного товарообороту Роздрібним товарооборотом закінчується рух товарів у сфері обігу. Роздрібний товарооборот – це продаж товарів населенню за готівку та підприємствам і установам за перерахунком для поточних господарських потреб (не для виробничих потреб). Він є одним із головних критеріїв, за яким оцінюють господарську діяльність підприємств торгівлі, рівень споживання та добробут населення. Роздрібний товарооборот відображує: - обсяг реалізованої товарної маси, тобто обсяг торговельної діяльності; - розмір торгової виручки (виторгу), що являє собою рух готівки, грошові потоки. Таким чином у роздрібному товарообороті поєднується економічна і фінансова характеристики торгового процесу. Значення роздрібного товарообороту як економічного показника господарської діяльності підприємств торгівлі полягає в тому, що: - обсяг роздрібного товарообороту відображає життєвий рівень населення; - через реалізацію товарів здійснюється поповнення Державного бюджету (сплата ПДВ, акцизного збору, податку з прибутку); - продаж товарів у роздрібній мережі, здача виручки у банк сприяють контролю за грошовими потоками; - через реалізацію товарів підприємства отримують прибуток, частка якого спрямовується на розвиток підприємства та на соціальні потреби колективу; Актуальність аналізу роздрібного товарообороту полягає у тому, що за його результатами підприємства торгівлі можуть оцінити своє місце на конкурентному ринку і розробити свою стратегію діяльності. Для успішного розвитку торгівлі необхідно удосконалювати методи управління цією галуззю економіки, підвищувати рівень економічної роботи на підприємстві, що, у свою чергу, підвищує роль і значення економічного аналізу як функції управління підприємством. Завдання, що стоять перед аналізом роздрібного товарообороту: - оцінка виконання плану роздрібного товарообороту за обсягом, структурою, ритмічністю та рівномірністю; - визначення тенденцій розвитку роздрібного товарообороту та рейтингу підприємства серед конкурентів; - виявлення та економічна оцінка впливу факторів на зміну обсягу роздрібного товарообороту; - виявлення резервів росту продажу товарів та розробка заходів щодо їх мобілізації. Обгрунтованість аналізу залежить від якості та доступності інформації, на основі якої він проводиться. Для аналізу роздрібного товарообороту використовують: 1. Внутрішню інформацію: - планову інформацію – показники бізнес-плану. - звітну інформацію: - фінансову звітність (форма №2 “Звіт про фінансові результати”); - статистичну звітність (форма №1-торг. (місячна) “Звіт про товарооборот”, форма №3-торг. (квартальна і річна) “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства”; форма №1-ПВ “Звіт з праці”, форма №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”, форма №7-торг. “Звіт про наявність торгової мережі і мережі ресторанного господарства”, форма №11 ОФ “Звіт про наявність основних засобів підприємства” (річна). - реєстри аналітичного бухгалтерського обліку про рух товарів на підприємствах роздрібної торгівлі; - товарно-грошові звіти, первинні документи, оперативні дані про щоденний виторг, інвентаризаційні описи. 2. Зовнішню інформацію (позаоблікові джерелаінформації): - нормативно-правові документи, що регулюють хід реалізації товарів, - дані про кон’юнктуру ринку, конкурентну позицію підприємства та товарів на ринку; - аудиторські висновки та акти документальних ревізій, договори та рекламації, - індекси цін на товари та послуги; - соціально-економічні показники про чисельність населення, що обслуговується торговим підприємством чи організацією, його грошові доходи; - дані рекламних агентств, публікації у періодичних виданнях, Інтернет тощо. 5.2. Аналіз виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту За часовими формами аналіз роздрібного товарообороту можна поділити на стратегічний, оперативний та ретроспективний. Стратегічний (перспективний) аналіз є інструментом (засобом) стратегічного планування. План роздрібного товарообороту є орієнтиром господарсько-фінансової діяльності підприємства, у той же час він є критерієм оцінки її ефективності. У залежності від часового періоду, який охоплює план, виділяють стратегічне (більше 5 років), тактичне (1 – 5 років) та оперативне (до 1 року) планування. Стратегічний аналіз передбачає дослідження причин відхилень фактичних показників господарської діяльності підприємства, зокрема обсягу роздрібного товарообороту від планових і розробку оптимальних перспективних управлінських рішень. Роль оперативного аналізузначно зросла в умовах конкурентної економіки. Його ефектиність є високою лише в умовах комп’ютерної обробки економічної інформації, коли дані про хід реалізації безпосередньо з касового апарату вводяться у комп’ютер. Автоматизований облік, а відповідно і аналіз дозволяють одержувати у оперативному режимі відомості про хід реалізації товарів у розрізі асортиментних позицій та окремих товарних груп, дані про залишки товарних запасів на складах підприємства, оперативно приймати міри щодо їх поповнення з метою більш повного задоволення потреб населення. Найбільш методично та інформаційно забезпеченим є ретроспективний аналіз. Він дозволяє провести діагностику господарської діяльності підприємства, виявити резерви росту її ефективності для їх мобілізації. На підприємствах торгівлі аналіз роздрібного товарообороту починають з загальної оцінки виконання плану роздрібного товарообороту торговим підприємством та його структурними підрозділами (магазинами, секціями, відділами). Аналітичним періодом може бути будь-який проміжок часу, залежно від мети та програми дослідження: день, тиждень, місяць, квартал, рік, чи інший визначений період. Загальна оцінка включає визначення рівня виконання плану роздрібного товарообороту підприємством у цілому, за структурними підрозділами (магазинами, торговими секціями, відділами), за асортиментом товарообороту та його структурою. Рівень виконання плану роздрібного товарообороту визначається як процентне відношення фактичного його обсягу до планового. У процесі аналізу вивчається і оцінюється ритмічність та рівномірність реалізації товарів. Ритмічність характеризує відповідність фактичного продажу товарів запланованому – за декілька місяців, кварталів, тижднів, днів. Рівномірність – це виконання плану роздрібного товарообороту окремими структурними підрозділами (магазинами) за один період часу. Алгоритм розрахунку коефіцієнтів ритмічності (Критм) і рівномірності однаковий. Відмінність полягає у різній вхідній інформації. Ці коефіцієнти доцільно розраховувати з використанням коефіцієнта варіації (V), тобто за формулою: Критм=1–V; V=s/Xсер, s= , деКритм – коефіцієнт ритмічності (рівномірності); Xсер=100% виконання плану; Хі – % виконання плану роздрібного товарообороту за і-тий період або і-тим підприємством, n – кількість періодів або кількість підприємств. Методику розрахунку коефіцієнта ритмічності покажемо за даними табл. 5.1. Таблиця 5.1 Розрахунок коефіцієнта ритмічності виконання плану товарообороту тис.грн.
D=s2=347,46/4=86,87; s=Ö86,87=9,32; V=9,32/100=0,09; Критм=1–0,09=0,91 або 91%, де D – дисперсія; V – коефіцієнт варіації; s – середньоквадратичне відхилення.
За результатами розрахунку коефіцієнт ритмічності нижчий за оптимальний рівень на 0,09 пунктів або на 9,32 %. У результаті невиконання бізнес-плану роздрібного товарообороту у ІV кварталі підприємство не отримало 10 тис.грн. суми виручки і відповідно недоотримало прибуток від реалізації. Це стало наслідком зниження ефективності та інтенсивності використання основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів. Необхідно вивчати попит на товари, організовувати оптимальний режим роботи магазинів, вживати заходи щодо оптимізації використання торгових площ, використовувати прогресивні способи продажу товарів. Тенденцію розвитку товарообороту характеризує його динаміка. Для її правильного визначення необхідно: - обсяг товарообороту звітного періоду привести у співставлений вигляд з урахуванням індексу цін: РТОпорівн=РТО1/Іцін, де РТОпорівн – роздрібний товарооборот звітного періоду в цінах базового року; РТО1 – фактичний роздрібний товарооборот звітного періоду в діючих цінах; Іцін – індекс цін; - врахувати організаційно-структурні зміни на підприємстві та зміни адміністративного характеру в районі його діяльності (об’єднання підприємств, розділення організації і т.п.). В процесі аналізу товарообороту визначають та оцінюють наступні показники його динаміки (табл. 5.2.) Таблиця 5.2 Показники динаміки роздрібного товарообороту
де n – кількість років у періоді дослідження; РТО0 та РТО1 – роздрібний товарооборот базового чи звітного періоду дослідження. Аналіз динаміки роздрібного товарообороту за показниками, наведеними у табл. 5.2 проводять у цілому по підприємству, за структурними підрозділами, за видами товарообороту (продаж населенню, дрібний гурт), за товарними групами. У процесі аналізу виявляють внутрішньорічну динаміку товарообороту шляхом визначення місячних або квартальних ланцюгових та базисних індексів.
Внутрішньорічна динаміка визначається з метою дослідження сезонного характеру продажу товарів, який характеризується коефіцієнтом сезонності (Ксез) Ксез=РТОі/РТОn, де РТОі – середній товарооборот і-го місяця; РТОn – середньомісячний товарооборот за весь період дослідження; n – кількість років у періоді дослідження. РТОn=åртоj/m/12, де m – кількість років у періоді (наприклад 5), 12 – кількість місяців у році. Коефіцієнт сезонності показує стійку закономірність коливань товарообороту протягом року. Дослідження проводять за окремими товарними групами, а його результати дозволяють більш обгрунтовано прогнозувати обсяг товарообороту на певний період, покращити організацію товаропостачання підприємств торгівлі з урахуванням попиту споживачів у окремі періоди року (табл. 5.3). Схема розрахунку: 1. Знаходиться середній рівень місячного значення показника. Наприклад, середньомісячна реалізація товарів у січні у аналітичному періоді (5 років) становить 18,72 тис.грн.: (18,8+19,2+...+18,4)/5=93,6/5=18,72. 2. Визначається середньорічний рівень попиту як середнє арифметичне всіх середньомісячних рівнів (18,72+20,1+26,96+31,4+...+25,38+26,4)/12=25,33. 3. Визначається сезонна хвиля попиту діленням щомісячного середнього рівня на загальний середньомісячний рівень реалізації (п.1 / п.2). 18,72/25,33=73,89; 20,1/25,33=79,3421; 26,96/25,33=106,421 і т.д. Таблиця 5.3 Розрахунок сезонної хвилі
Рис. 5.1. сезонна хвиля роздрібного товарообороту. Визначення сезонної хвилі сприяє нейтралізації випадкових коливаннь, властивих кожному року, і виділенню найбільш характерних сезонних відхилень. Виявлені закономірності сприяють більш обгрунтованому плануванню товарообороту у розрізі місяців і кварталів. Крім того, фактичний товарооборот можна порівнювати з сезонною хвилею, об’єктивно виявляти негативні відхилення, їх причини та винуватців. Аналізуючи роздрібний товарооборот розглядають не лише виконання плану і динаміку товарообороту у цілому і за видами обороту (продаж товарів населенню, дрібний гурт), але і за товарними групами. В результаті аналітичного дослідження роблять висновки про ступінь задоволення попиту покупців окремими видами товарів, виявляються прорахунки торгових підприємств в організації торгівлі. Аналізуючи стан задоволення попиту споживачів на товари певної групи, його динаміку, порівнюють середні показники душового споживання з рекомендованими нормами і роблять відповідні висновки. При цьому доцільно оформляти розрахунки аналітичною таблицею за формою табл. 5.4. Таблиця 5.4 Реалізація товарів на душу населення торговою мережею сума – тис.грн.
Знаючи продаж товарів за окремими товарними групами можна оцінити структуру товарообороту і дослідити її відповідність плановій структурі. Знаючи структуру товарообороту у базовому періоді можна визначити структурні зрушення у динаміці (табл. 5.5), їх вплив на зміну роздрібного товарообороту. Таблиця 5.5 Асортимент та структура роздрібного товарообороту торгового підприємства у _________ рр. сума – тис.грн., структура _%
Джерелом даних про реалізацію товарів населенню в асортименті для аналізу служить форма №3-торг “Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі ресторанного господарства” за відповідний період. Для оперативного аналізу можуть використовуватись шоденні звіти продавців про хід реалізації, одержані з касового апарату в умовах комп’ютерної обробки даних. Такий аналіз доцільно проводити за товарними групами та за найбільш цінними видами товарів. Впливзміни структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту (РТО) визначається за формулою: РТО=å(dіS*РТО), де dіS – питома вага і-тої товарної групи у загальному обсязі у сумовому вираженні. Вплив структурних зрушень на зміну роздрібного товарообороту визначають: DdS ® DРТО=CК1 – РТО0; CК1=å(dі1S*РТОi0)/100, де РТО0 – роздрібний товарооборот торгового підприємства за планом або базового періоду; dі1S – питома вага у % роздрібного товарообороту і-тої товарної групи звітного періоду у сумовому виразі; РТОi0 – сума реалізації товарів за і-тою товарною групою у базовому періоді. Методика розрахунку показана за даними табл. 5.6.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 525; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |