РОЗЧИНИ 1 страница

1.4.1. Розчин, в якому речовина при певній температурі більше не розчиняється, називають:

а) насичений; б) ненасичений;

в) розведений; г) пересичений.

1.4.2. В шлунковому соці людини розчиненою речовиною є:

а) соляна кислота; б) натрій гідроксид;

в) вода; г) сірчана кислота.

1.4.3. Щоб збільшити розчинність газу, треба:

а) понизить температуру;

б) підвищити температуру;

в) підвищити тиск; г) понизить тиск.

1.4.4. При збільшенні температури, розчинність речовини:

а) зменшується; б) збільшується;

в) не змінюється;

г) спочатку збільшується, а потім зменшується.

1.4.5. Тиск впливає на розчинність речовини:

а) рідкої; б) твердої;

в) газоподібної; г) нерозчинної.

1.4.6. Вибрати фактор, який збільшує розчинність твердих речовин:

а) пониження температури;

б) підвищення температури;

в) підвищення тиску; г) пониження тиску.

1.4.7. Хлорид натрію розчиняється у воді і не розчиняється в бензолі. Це пояснюється:

а) різною природою хімічного зв’язку у молекулах води і бензолу;

б) різною густиною води і бензолу;

в) різними ступенями окиснення атомів гідрогену у воді і у бензолі;

г) різними молярними масами у води і бензолу.

1.4.8. Вибрати формулу для знаходження масової концентрації розчину:

а) C_m = ; б) ;

в) C_н = г) ω =

1.4.9. Вибрати формулу для знаходження молярної концентрації розчину:

а) ; б) ;

в) C_н = г) ω =

1.4.10. Вибрати формулу для знаходження молярної концентрації еквівалентів розчину:

а) C_m = ; б) ;

в) C_н = г) ω =

1.4.11. Формула для обчислення моляльності водних розчинів:

а) С_m = ; б) B_x = ;

в) ; г) ω = ;

1.4.12. Моляльна концентрація (моляльність) – це відношення кількості розчиненої речовини (моль) до:

а) маси розчину; б) об’єму розчину;

в) маси розчинника; г) об’єму розчинника.

1.4.13. Масова частка розчиненої речовини в розчині позначається як:

а) ν; б) С_М; в) ρ; г) ω.

1.4.14. Масова частка розчиненої речовини в розчині виражається в:

а) г/л; б) моль/л; в) г/дм³; г) %.

1.4.15. “Визначити масову частку речовини в розчині” означає:

а) знайти масу речовини, розчинену в 100 г води;

б) знайти масу речовини, розчинену в 100 г розчину;

в) знайти масу речовини в певній масі розчину;

г) знайти масу речовини в певному об’ємі розчину.

1.4.16. Молярна концентрація розчиненої речовини позначається як:

а) ν; б) С_М; в) ρ; г) ω.

1.4.17. Молярна концентрація розчиненої речовини виражається в:

а) г/л; б) моль/л;

в) г/дм³; г) відсотках (%)

1.4.18. Вибрати позначення одномолярного розчину:

а) 1 М; б) 2 н; в) 1 дм³; г) 1%.

1.4.19. Титр розчину визначає:

а) кількість г в 1 мл розчину;

б) кількість молів в 1 л розчину;

в) кількість г в 100 мл розчину;

г) кількість г в 1 л розчину.

1.4.20. Фізіологічний розчин – це:

а) 0,5%- розчин NaCl; б) 5%- розчин NaCl;

в) 0,9%- розчин NaCl; г) 8%- розчин глюкози.

1.4.21. Фізіологічний розчин – це:

а) 0,5%- розчин NaCl; б) 5%- розчин NaCl;

в) 9%- розчин NaCl; г) 5%- розчин глюкози.

1.4.22. Який фактор еквівалентності для сполуки фосфатної кислоти в реакція, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.23. Який фактор еквівалентності для сульфатної кислоти в реакція, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.24. Який фактор еквівалентності для сполуки гідроксиду хрому (ІІІ) в реакція, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.25. Який фактор еквівалентності для сполуки гідроксиду амонію в реакція, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.26. Який фактор еквівалентності для сполуки натрію хлориду в реакціях обміну, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.27. Який фактор еквівалентності для натрію карбонату:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.28. Який фактор еквівалентності для натрію гідрокарбонату:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.29. Який фактор еквівалентності для сполуки хлориду алюмінію:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.30. Який фактор еквівалентності для сполуки хлориду барію в реакціях обміну, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.31. Який фактор еквівалентності для сполуки купруму сульфату в реакціях обміну, які йдуть до кінця:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.32. Який фактор еквівалентності для амонію сульфату:

а) ¹/₁; б) ½; в) ¹/₃; г) ¼.

1.4.33 Молярна маса еквіваленту сульфатної кислоти в реакціях повного йонного обміну становить (в г/моль):

а) 98; б) 4,9; в) 49; г) 9,8.

1.4.34. Молярна маса еквіваленту фосфатної кислоти в реакціях повного йонного обміну становить (в г/моль):

а. 98; б. 49; в. 24,5; г. 32,67.

1.4.35. Молярна маса еквіваленту гідроксиду амонію в реакціях обміну становить (в г/моль):

а) 78; б) 39; в) 35; г) 19,5.

1.4.36. Молярна маса еквіваленту сульфату амонію в реакціях обміну рівна (в г/моль):

а) 114; б) 57; в) 342; г) 171.

1.4.37. Молярна маса еквіваленту фосфату кальцію в реакціях повного йонного обміну становить (в г/моль):

а) 51,67; б) 310; в) 155; г) 103,33;

1.4.38. В хірургії для дезінфекції рук використовують розчин:

а) мурашиної кислоти; б) NaОН;

в) NaCl; г) Н₂SО₄;

1.4.39. Тимчасова твердість води зумовлена наявністю у природній воді слідуючих солей кальцію та магнію

а) гідрокарбонатів

б) сульфатів;

в) хлоридів;

г) нітратів.

1.4.40. При зберіганні відкритої колби з розчином солі на дні колби утворились кристали. Яким буде розчин над кристалами?

а) Насиченим; б) Ненасиченим;

в) Пересиченим; г) Розбавленим.

1.4.41. Вода з високою твердістю непридатна для використання у фармацевтичній промисловості. Які з наведених речовин можна використати з метою пом’якшення води?

а) Na₂CO₃, NaOH

б) CaCO₃, Ca(OH)₂

в) Na₃PO₄, CaCl₂

г) MgSO₄, H₂SO₄

1.4.42. Природна вода завжди містить розчинені солі. Яка з наведених солей може зумовлювати тимчасову твердість води?

а) Mg(HCO₃)₂; б) NaCl;

в) CaСl₂; г) MgCl₂

1.4.43. Для приготування 1 л 0,1 М розчину сульфатної кислоти (М(H₂SO₄)=98 г/моль) необхідно взяти:

а) 9,8 г H₂SO₄; б) 980 г NaCl;

в) 0,098 г NaCl; г) 49 г NaCl

1.4.44. Вкажіть речовину яка має однакові значення молярної та еквівалентної мас:

а) HCl; б) Na₂SO₄;

в) H₃PO₄ г) Al₂(SO₄)₃

1.4.45. Нашатирний спирт – це водний розчин з масовою часткою аміаку:

а) 10%; б) 3%;

в) 5%; г) 15%

1.4.46. Для приготування 500 г 10% гіпертонічного розчину натрію хлориду необхідно:

а) 50 г NaCl; б) 0,5 г NaCl

в) 25 г NaCl; г) 75 г NaCl

1.4.47. У середньому людина вживає 6-7 кг кухонної солі на рік. Яка маса іонів хлориду вводиться в організм людини щоденно, якщо вважати, що людина з`їла впродовж року приблизно 5,85 кг NaCl?

а) ~ 10 г; б) ~ 1 г;

в) ~ 0,6 г; г) ~ 6 г.

1.4.48. Розрахуйте масу натрій хлориду для приготування 100 г ізотонічного (0,9\%) розчину, який використовують для внутрішньовенного введення.

а) 0,9 г; б) 1,8 г;

в) 18 г; г) 0,36 г

1.4.49. Фактор еквівалентності кислот – це одиниця поділена на

а) валентність кислотного залишку;

б) число атомів гідрогену, що заміщується на метал;

в) число атомів гідрогену, що входить до кислоти.

1.4.50. Фактор еквівалентності основ – це одиниця поділена на:

а) валентність оксигруп; б) число атомів металу; в) число оксигруп.

1.4.51. Фактор еквівалентності солей – це одиниця поділена на:

а) валентність металу;

б) ступінь окислення металу;

в) сумарну валентність металу.

1.4.52. Фактор еквівалентності в окисно – відновних реакціях – це одиниця

поділена на:

а) число електронів, що приймає окисник, або віддає відновник;

б) число електронів, що бере участь в реакції;

в) зміна ступеня окиснення.

1.4.53. Молярна маса еквіваленту – це:

а) добуток молярної маси речовини на фактор еквівалентності;

б) добуток маси речовини на фактор еквівалентності;

в) відношення молярної маси речовини до фактору еквівалентності.

1.4.54. Молярна концентрація еквіваленту – це:

а) відношення маси еквівалента речовини до об’єму розчину;

б) кількість речовини в одиниці об’єму розчину;

в) кількість моль еквівалентів речовини в одиниці об’єму розчину.

1.4.55. За законом еквівалентів:

а)

б)

в)

г)

1.5. ОСНОВИ ТИТРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ

1.5.1. В титриметричному методі аналізу використовується вимірювання:

а) маси; б) об’єму;

в) тиску; г) температури.

1.5.2. Який мірний посуд застосовують для виміру об’єкту титранту:

а) мензурка; б) мірна колба;

в) бюретка; г) мірний циліндр.

1.5.3. Стандартний розчин в титриметрії – це:

а) розчин невідомої концентрації яким титрують;

б) розчин невідомої концентрації який титрують;

в) розчин відомої концентрації яким титрують;

г) розчин відомої концентрації який титрують.

1.5.3. Досліджуваний розчин в титриметрії – це:

а) розчин невідомої концентрації яким титрують;

б) розчин невідомої концентрації який титрують;

в) розчин відомої концентрації яким титрують;

г) розчин відомої концентрації який титрують.

1.5.4. Що таке титрований розчин?

а) Розчин, який досліджують титруванням;

б) Розчин, титр якого відомий до початку титрування;

в) Розчин, концентрація якого стала відомою після титрування.

1.5.4. Що таке досліджуваний розчин?

а) Розчин, який досліджують титруванням;

б) Розчин, титр якого відомий до початку титрування;

в) Розчин, концентрація якого стала відомою після титрування.

1.5.5. В титриметричних методах аналізу концентрацію робочого розчину виражають в:

а) моль/л; б) г/л; в) %; г) г•моль/л.

1.5.6. В титриметричних методах аналізу концентрацію досліджуваного розчину виражають в:

а) моль/л; б) г/л; в) %; г) г•моль/л.

1.5.7. Закон еквівалентів визначає відношення між кількістю еквівалентів досліджуваної речовини і стандартного розчину:

а) більше стандартного розчину;

б) більше досліджуваної речовини;

в) однакове;

г) менше стандартного розчину.

1.5.8. Закон еквівалентів для будь-якої пари взаємодіючих речовин можна виразити:

а) ; б) ;

в) б) .

1.5.9. Математичний вираз закону еквівалентів:

а) С_Е1∙V₁ = C_E2∙V₂; б) ;

в) ; г) .

1.5.10. Титр розчину виражають в:

а) г/л; б) моль/л;

в) г/мл; г) г/моль

1.5.11. Молярну концентрацію еквіваленту речовини в розчині виражають в:

а) моль/л; б) г/моль;

в) г/мл; г) моль/кг.

1.5.12. Точкою еквівалентності називають момент реакції, коли:

а) припинено титрування;

б) спостерігається зміна середовища;

в) кількість еквівалентів досліджуваного і робочого розчину однакова;

г) кількість еквівалентів досліджуваного і робочого розчину різна.

1.5.13. Встановити точку еквівалентності в методі нейтралізації можна за допомогою:

а) зміни забарвлення індикатора;

б) нагрівання; в) перемішування;

г) додавання відповідного реагенту.

1.5.14. Індикатори – це органічні барвники складної будови, які змінюють своє забарвлення залежно від:

а) нагрівання; б) охолодження;

в) рН-розчину; г) концентрації.

1.5.15. Зміна забарвлення індикатора при кислотно-основному титруванні показує:

а) середовище розчину;

б) точку еквівалентності;

в) кількість кислоти; г) кількість лугу.

1.5.16. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти сильною основою:

а) сильно кислому; б) слабокислому;

в) нейтральному; г) слабо основному.

1.5.17. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти сильною основою:

а) сильно кислому; б) слабокислому;

в) сильноосновному; г) слабоосновному.

1.5.18. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти слабкою основою:

а) сильно кислому; б) слабокислому;

в) сильноосновному; г) слабоосновному.

2.5.14. В якому випадку скачок рН при титруванні буде зміщуватись в лужну сторону?

а) при титруванні слабкої кислоти лугом;

б) при титруванні сильної кислоти лугом;

в) при титруванні слабкої кислоти слабкою основою;

в) при титруванні сильної кислоти слабкою основою;

2.5.15. Точка еквівалентності при титруванні сильної основи сильною кислотою знаходиться при:

а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.

2.5.16. Точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти лугом знаходиться при:

а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.

2.5.17. Точка еквівалентності при титруванні слабкої основи сильною кислотою знаходиьться при:

а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0.

2.5.18. Що таке зворотне титрування?

а) в присутності індикатора титрування робочого розчину досліджуваним розчином;

б) титрування надлишку робочого розчину, доданого до досліджуваного;

в) титрування в присутності індикатора робочим розчином досліджуваний розчин.

2.5.19. На яких реакціях ґрунтуються титриметричні методи ацидиметрії і алкаліметрії?

а) на реакціях нейтралізації кислот, фенолів, амінів, амінокислот, основ.

б) на реакціях осадження в певному середовищі (рН);

в) на окисно-відновних реакціях за участю окисників і відновників.

1.5.20. Які класи речовини можна визначити методом ацидиметрії?

а) кислоти і солі; б) солі і основи;

в) кислоти і основи.

1.5.21. Які класи речовин можна визначити методом алкаліметрії?

а) кислоти і солі; б) солі і основи;

в) кислоти і основи.

1.5.22. Чи можна розрахувати молярну концентрацію еквіваленту речовини в розчині за результатами титриметричного (об’ємного) аналізу?

а) так; б) ні;

в) тільки за масою наважки.

1.5.23. Чи можливо за точною наважкою КОН приготувати «стандартний розчин» для титриметричного аналізу?

а) так; б) ні; в) після попередньої очистки.

1.5.24. Ацидиметрія – це метод визначення вмісту:

а) основ у розчині титруванням стандартним розчином кислот;

б) багатоосновних кислот у розчині титруванням розчином натрій гідроксиду;

в) кислот у розчині титруванням стандартним розчином основ;

г) гідросульфітів у розчині титруванням стандартним розчином натрій гідроксиду.

1.5.25. В методі ацидометрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією:

а) лугу; б) кислоти;

в) солі; г) води.

1.5.26. Методом ацидометрії можна визначити концентрацію:

а) лугу; б) кислоти;

в) солі; г) води.

1.5.27. В методі алкаліметрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією:

а) лугу; б) кислоти;

в) солі; г) води.

1.5.28. Методом алкаліметрії можна визначити концентрацію:

а) лугу; б) кислоти;

в) солі; г) води.

1.5.29. Розчин якої речовини використовується як титрант при алкаліметричному визначенні:

а) натрій гідроксиду; б) хлоридної кислоти;

в) натрій хлориду; г) сульфітної кислоти.

1.5.29. Кислотність шлункового соку визначають у клінічних одиницях (к.о.), які виражаються об’ємом:

а) 0,1М розчину лугу, що пішов на титрування 100см³ профільтрованого шлункового соку;

б) 0,1М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см³ профільтрованого шлункового соку;

в) 0,01М розчину лугу, що пішов на титрування 100см³ профільтрованого шлункового соку;

г) 0,01М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см³ профільтрованого шлункового соку.

1.5.30. Загальна кислотність є:

а) вищою за вільну кислотність;

б) нищою за вільну кислотність;

в) рівною вільній кислотністі;

г) нищою за зв’язану кислотність.

1.5.31. Чому дорівнює молярна маса еквівалента сульфатної кислоти у реакції з натрій гідроксидом:

а) 49 г/моль; б) 98 г/моль;

в) 196 г/моль; г) 49 г.

1.5.32. Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом:

а) 36,5 г/моль; б) 18,25 г/моль;

в) 36 г; г) 73 г/моль.

1.5.33. Чому дорівнює молярна маса еквівалента натрій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:

а) 20 г/моль; б) 40 г/моль;

в) 40 г; г) 80 г/моль.

1.5.34. Молярна маса еквіваленту Al₂(SO₄)₃ складає (г/моль):

а) 171; б) 114; в) 57; г) 342.

1.5.35. Чому дорівнює молярна маса еквівалента аміаку у реакції з хлоридною кислотою:

а) 17 г/моль; б) 34 г/моль;

в) 2 моль; г) 14 г/моль.

1.5.36. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. оксалатної кислоти у реакції:

Н₂С₂О₄ + 2NaOH = Na₂С₂О₄ + 2Н₂О

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.37. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. натрій гідроксиду у реакції:

Н₂С₂О₄ + 2NaOH = NaС₂О₄ + 2Н₂О

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.38. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. сульфатної кислоти у реакції з амоній гідроксидом:

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.39. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. амоній гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою:

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.40. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. кальцій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.41. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. ацетатної кислоти у реакції з барій гідроксидом:

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.42. Вкажіть фактор еквівалентності f_екв. барій гідроксиду у реакції з оксалатною кислотою:

Н₂С₂О₄ + Вa(OH)₂ = ВaС₂О₄ + 2Н₂О

а) ½; б) 1; в) ¹/₃; г) ¼.

1.5.43. Тимчасова твердість води обумовлена наявністю в ній солей:

а) Na₂CO₃ і CaCO₃; б) Ca(HCO₃)₂ і MgSO₄;

в) Ca(HCO₃)₂ Mg(HCO₃)₂.

1.5.44. Постійна твердість води обумовлена наявністю в ній солей:

а) CaCl₂, MgSO₄; б) CaCO₃, MgCO₃;

в) MgSO₄, CaCO₃

1.5.45. Вода вважається твердою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.46. Вода вважається м’якою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.47. Вода вважається нормальної твердості, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.48. Вода вважається дуже твердою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.49 В яких одиницях вимірюють твердість води:

а) г/л; б) кг/л; в) ммоль-екв/л; г) моль/л.

1.5.50. Вода вважається твердою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.51. Вода вважається м’якою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.52. Вода вважається нормальної твердості, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.53. Вода вважається дуже твердою, якщо концентрація йонів Ca²⁺, Mg²⁺ відповідає значеннями

а) до 4 ммоль-екв/л; б) 4-7 ммоль-екв/л;

в) 7-12 ммоль-екв/л; г) > 12 ммоль-екв/л.

1.5.54 В яких одиницях вимірюють твердість води:

а) г/л; б) кг/л; в) ммоль-екв/л; г) моль/л.

1.5.55. Одним з показників якості води, що використовується у фармацевтичній промисловості, є її твердість. Яка з наведених солей може зумовлювати постійну твердість води?

*а) MgCl₂; б) KCl;

в) Ca(HCO₃)₂; г) Mg(HCO₃)₂

1.5.56. У фармацевтичному аналізі, в якості титранту використовують 0,1 М розчин хлоридної кислоти. Який об'єм цієї кислоти можна приготувати виходячи з 100 мл 0,5 М розчину HCl?

*а) 500мл; б) 50 мл;

в) 200 мл; г) 1000 мл.

1.5.57. Титриметричний метод аналізу – це метод:

а) кількісного аналізу кислот, основ, солей;

б) кількісного аналізу досліджуваного розчину в процесі титрування;

в) якісного аналізу кислот, основ, солей в процесі титрування.

1.5.58. Процес титрування – це:

а) повільне додавання одного розчину до іншого;

б) повільне додавання одного розчину до іншого до настання еквівалентної

точки;

в) повільне додавання одного розчину до води.

1.5.59. Вимоги, до реакцій в титриметричному аналізі:

а) повинні проходити швидко, кількісно, не бути зворотніми; можливість встановлення еквівалентної точки;

б) повинні проходити швидко, кількісно, бути зворотніми;

в) повинні проходити повільно, кількісно, не бути зворотніми, можливість встановлення еквівалентної кількості.

1.5.60. Точну концентрацію за даними титрування розраховують за формулою:

а) ; б) ;

в)

1.5.61. Для приготування титрованих розчинів використовують:

а) мірний циліндр; б) мірну колбу;

в) мірний хімічний стакан; г) піпетку.

1.5.62. Який хімічний посуд використовують для відбору проби для титрування:

Дата добавления: 2015-05-24