КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
РОЗЧИНИ 2 страница
а) мірна колба; б) піпетка; в) бюретка; г) стакан.
1.5.63. Забарвлення метилоранжу в кислому середовищі: а) рожевий; б) жовтий; в) безбарвний.
1.5.64. Забарвлення метилоранжу в лужному середовищі а) рожевий; б) жовтий; в) безбарвний.
1.5.65. Інтервал переходу забарвлення метилоранжу: а) 3,1-4,4; б) 8,2-10,0; в) 4,0-10,0.
1.5.66. Фенолфталеїн в кислому середовищі: а) рожевий; б) малиновий; в) безбарвний.
1.5.67. Фенолфталеїн в лужному середовищі має забарвлення: а) рожеве; б) малинове; в) безбарвний.
1.5.68. Інтервал переходу забарвлення індикатора фенолфталеїна: а) 3,1-4,4; б) 3,1-8,2; в) 8,2-10,0.
1.5.69. Яка реакція лежить в основі кислотно-основного титрування: а) окиснення; б) осадження; в) нейтралізації.
1.5.70. Основне рівняння методу нейтралізації: а) [Н+] + [ОН−] = Н2О; б) Н+ + ОН− = Н2О; в) [Н+] + [ОН−] = 10−14.
1.5.71. Робочі розчини в методі нейтралізації: а) Н2С2О4⋅2Н2О, Н2SO4, NaOH, KOH; б) Н2SO4, HCl, Na2CO3, NaOH; в) NaOH, KOH, Н2SO4, HCl.
1.5.72. Методом нейтралізації можна визначати: а) кислоти, відновники; б) кислоти, основи, солі, які не піддаються гідролізу; в) кислоти, основи, солі, які піддаються гідролізу.
1.5.73. Класи сполук, які визначаються методом кислотно-основного титрування: а) кислоти, основи, окисники; б) кислоти, основи, солі, які не піддаються гідролізу; в) кислоти, основи, солі, які піддаються гідролізу.
1.5.74. Криві титрування – це: а) зміна забарвлення розчину в процесі титрування; б) графічне зображення зміни реакції середовища в процесі титрування; в) зміна об’єму розчинів в процесі титрування.
1.5.75. Криві титрування показують: а) зміну об’ємів розчинів при титруванні; б) залежність рН системи від зміни об’єму титрованого розчину; в) графічне зображення зміни індикатора.
1.5.76. Стрибок титрування – це: а) різка зміна рН під час титрування; б) різка зміна рН поблизу еквівалентної точки; в) момент кінця реакції.
1.5.77. Еквівалентна точка – це: а) точка кінця реакції; б) рН, за якого сполуки прореагували в рівних кількостях; в) рН, за якого сполуки прореагували в еквівалентних кількостях.
1.5.78. Основне рівняння методу ацидіметрії: а) [Н+] / [ОН−] = Н2О; б) Н+ + ОН− = Н2О; в) [Н+] + [ОН−] = 10−14.
1.6. КИСЛОТНО-ОСНОВНІ РІВНОВАГИ. рН. 1.6.1. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до елекролітів: а) NaCl, CaCl2, KOH; б) KOH, C2H5OH, NaCl; в) Na2B4O7 10H2O, HCOOH, NaCl. г) C6H12O6, C2H5OH, H2SO4.
1.6. 2. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до неелектролітів: а) C6H12O6, C2H5OH; б), KCl, C2H5OH; в) NaCl H2SO4; г) С12Н22О11, СН3СНСООН.
1.6. 3. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів? а) NaCl, б) CH3COOH; в) Na2SO4; г) HCl.
1.6.4. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів? а) Н2О, б) NaCl; в) HCl; г)CCl3COOH.
1.6.5. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів? а) C2H5OH, б) CCl3COOH; в) NaCl; г) H2SO4. 1.6.6. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів? а) NaCl; б) BaSO4; в) Ca3(PO4)2; г) H2O.
1.6.7. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів? а) BaSO4; б) H2O; в) MgCl2; г) H2O.
1.6.8. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів? а) CaCl2; б) CaCO3; в) Ca3(PO4)2; г) AgCl.
1.6.9. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути: а) донорами гідроксидних груп; б) донорами протонів (іонів гідрогену); в) акцепторами протонів; г) акцепторами електронної пари.
1.6.10. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути: а) донорами гідроксидних груп; б) донорами протонів (йонів гідрогену); в) акцепторами протонів; г) акцепторами електронної пари.
1.6.11. Водневий показник записується як вираз: а) [H+]; б) [OH-]; в) pH; г) pOH.
1.6.12. Як записати йонний добуток води? а) [H3O+]*[OH-]=10-14 б) в) г)
1.6.13. Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl? а) рН = -ℓg[Н+]; б) рН = 14 – рОН; в) рН = - ℓgСОН- г) рН = -ℓg[Н+]∙2
1.6.14. Закон розведення Оствальда можна виразити: а) б) в) Р=СRT; г) рН=14-рОН
1.6.15. Яке значення рН в кислих розчинах? а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.
1.6.16. Яке значення рН в лужних розчинах? а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.
1.6.17. Ступінь дисоціації (α) для слабких електролітів при с (електроліту) = 0,1 моль/л за температури 250С має значення: а) α=0; б) α<1; в) α<0,1; г) α<0,03.
1.6.18. Що таке ацидоз? а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону; б) розрідження крові внаслідок плазмолізу; в) зміщення рН середовища в організмі у кислу сторону; г) підвищене згортання крові.
1.6.19. Що таке алкалоз? а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону; б) підвищення чутливості організму до окремих ліків; в) підвищення згортання крові; г) нервове збудження.
1.6.20. Ацидоз – це відхилення рН крові до: а) 8,3; б) 8,0; в) 7,2; г) 7,5.
1.6.21 Алкалоз – це відхилення рН крові до: а) 6,5; б) 6,8; в) 7,1; г) 7,5.
1.6.22. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) і зменшення резервної лужності називають: а) анабіозом; б) алкалозом; в) ацидозом; г) антагонізмом.
1.6.23. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) і збільшення резервної лужності називається: а) анабіозом; б) ацидозом; в) алкалозом; г) антагонізмом.
1.6.24. Вибрати рівняння гідролізу соди і рН середовища в розчині а) H2SO4 + NaOH → рН=7 б) HCl + Na2CO3 → рН<7 в) H2CO3 + NaOH → рН<7 г) H2O + Na2CO3 → рН>7
1.6.25. Міра активної кислотності середовища: а) ступінь дисоціації; б) константа дисоціації; в) рН розчину; г) об’єм 0,1 М розчину NaOH, затраченого на титрування.
1.6.26. Що таке активна кислотність? а) ступінь дисоціації кислоти; б) концентрація йонів Н+ в розчині; в) константа дисоціації кислоти; г) відтитрована кислотність середовища.
1.6.27. Інтервал рН, що відповідає поняттю «підвищена» кислотність шлункового соку: а) рН=0,9; б) рН<1,9; в) рН<4,5; г) рН=7.
1.6.28. Чи одинакові активна і загальна кислотність у розчині сульфатної кислоти а) так, б) ні, активна більша; в) ні, загальна більша; г) ні, активна менша.
1.6.29. Чи одинакова активна і загальна кислотність у розчині HCl? а) ні; б) більша активна; в) так; г) більша загальна.
1.6.30. Чи однакові активна і загальна кислотність у розчині оцтової кислоти? а) загальна менша; б) активна менша; в) активна набагато більша; г) так.
1.6.31. Імовірне значення рН крові людини в нормі: а) рН=7; б) рН=7,2; в) рН=7,36; г) рН=7,56.
1.6.32. Яке порушення кислотно-лужної рівноваги може наступити, якщо рН плазми крові стане 7,55? а) кислотність зросте; б) наступить алкалоз; в) наступить ацидоз; г) відбудеться плазмоліз.
1.6.33. Імовірні границі зміни значення рН слини: а) 6,5-7,5; б) 5.6-7,9; в) 6,0-8,6 г) 7,0-8,6.
1.6.34. Значення рН сечі людини знаходиться в межах: а) 4,8 – 5,8; б) 6,5 – 8,5; в) 2,2 – 5,0; г) 5,0 – 6,5.
1.6.35. Фізіологічне значення рН сечі: а) 1-3; б) 3-6; в) 5-8; г) 6-9.
1.6.36. Можливі границі зміни рН сльозової рідини: а) 7,6-7,8; б) 7,0-7,6; в) 7,7-8,7 г) 8,0-8,7.
1.6.37. Чому дорівнює в середньому рН слини в нормі: а) 5,0; б) 6,75; в) 7,75; г) 8,25.
1.6.38. Імовірне значення рН шлункового соку в нормі: а) 0,6; б) 1,05; в) 1,65; г) 2,05.
1.6.39. Інтервал рН, що відповідає поняттю «знижена» кислотність шлункового соку: а) рН > 7,36; б) рН > 0,9; в) рН > 1,65; г) рН > 2,0.
1.6.40. Інтервал рН, що відповідає поняттю «нульова» кислотність шлункового соку: а) рН > 7; б) рН >1,65; в) рН > 1,0; г) рН > 2,0.
1.6.41. Концентрація йонів гідроксилу 0,0001 моль/л. Яке рН розчину? а) 10; б) 9; в) 4; г) 5.
1.6.42. Концентрація йонів водню в розчині Сн+= 0,001 моль/л. Підрахувати рН розчину. а) рН=0,0001; б) рН=0,1; в) рН=2; г) рН=3.
1.6.43. Знайти концентрацію ОН-йонів у морській воді, якщо її рН = 8,0. а) [ОН-] = 1*10-8 б) [ОН-] = 1*10-6; в) [ОН-] = 1*10-4; г) [ОН-] = 1*10-2.
1.6.44. Розрахувати концентрацію йонів водню у розчині сульфатної кислоти, якщо рН = 2. Навести розрахунки. а) [H+] = 0,1; б) [H+] = 0,01; в) [H+] = 0,2; г) [H+] = 0,02. 1.6.45. Визначити концентрацію йонів водню в слині, якщо рН=6,0. Навести розрахунок. а) [H+] = 6,0; б) [H+] = 106; в) [H+] = 10-6; г) [H+] = 1*106.
1.6.46. Розрахувати концентрацію [ОН-]-йонів у питній воді, якщо її рН = 6. Навести розрахунки. а) [ОН-] = 0,003; б) [ОН-] = 1*10-6; в) [ОН-] = 1*10-8; г) [ОН-] = 0,6.
1.6.47. Після тривалої роботи в гарячому цеху у робочого відмічено підвищення температури тіла до 38,5°С, тахікардія, порушення ритму сердечних скорочень. Переважно втрата якого електроліту призводить до порушення роботи серця? а) калію; б) кальцію; в) магнію; г) фосфору.
1.6.48. Ступінь дисоціації аміаку збільшується при: а) Розведенні розчину; б) Охолодженні розчину; в) Концентруванні розчину; г) Додаванні солі амонію;
1.6.49. Водневий показник 0,01 М розчину HCl дорівнює: а) 2; б) 3; в) 5; г)4.
1.6.50. Водневий показник 0,001 Н розчину KOH дорівнює: а) 11; б) 13; в) 10; г) 12
1.6.51. Водневий показник 0,01 Н розчину слабкої одноосновної кислоти (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює: а) 4; б) 2; в) 1; г) 3
1.6.52. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює: а) 9; б) 8; в) 10 г) 13
1.6.53. Водневий показник 0,05 М розчину H2SO4 дорівнює: а) 1; б) 2; в) 5; г) 4
1.6.54. Водневий показник 0,001 М розчину хлоридної кислоти дорівнює: а) 3; б) 0; в) 10; г) 7
1.6.55. Іонний добуток води – це: а) сума концентрацій протонів та гідроксид-іонів; б) добуток концентрацій протонів та гідроксид-іонів; в) відношення концентрацій протонів та гідроксид-іонів.
1.6.56. За рН = 2 іонний добуток води дорівнює: а) 10-2 моль/л; б) 10-14 моль/ л; в) 10-12моль/л.
1.6.57. За рН = 11 іонний добуток води дорівнює: а) 10-2 моль/л; б) 10-11 моль/ л; в) 10-14 моль/л.
1.6.58..Активна кислотність – це: а) концентрація кислоти; б) концентрація кислотного залишку; в) концентрація протонів. г) концентрація гідроксидних йонів
1.6.59. Потенціальна кислотність – це: а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти; б) концентрація кислоти; в) концентрація іонів гідрогену.
1.6.60. Загальна кислотність – це: а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти; б) загальна концентрація кислоти; в) концентрація протонів.
1.6.61. Титруванням визначають: а) активну кислотність; б) потенціальну кислотність; в) загальну кислотність.
1.6.62. Формула обчислення рН розчину сильної кислоти: а) рН = – lg Кд [кислоти]; б) рН = – lg [кислоти]; в) рН = – lgα – [кислоти].
1.6.63.Формула обчислення рН розчину слабкої кислоти: а) pH =−lg Кд ⋅[кислоти]; б) рН = – lg [кислоти]; в) рН = – lg К д · [кислоти].
1.6.64.рОН – це: а) натуральний логарифм концентрації лугу. б) від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроксид–іонів; в) від’ємний десятковий логарифм концентрації основи.
1.6.65. Пепсин шлункового соку діє у: а) кислому середовищі; б) лужному середовищі; в) нейтральному середовищі.
1.6.66.рН венозної крові: а) більший за рН артеріальної крові; б) менший за рН артеріальної крові; в) однаковий із рН артеріальної крові.
1.6.67. рН в клітині: а) менший за рН крові; б) більший за рН крові; в) однаковий із рН крові.
1.6.68..рН 0,001 М NaOH становить: а) 3; б) 11; в) 6.
1.6.69. рОН 0,01М розчину КОН: а) 12; б) 2; в) 7.
1.7. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ 1.7.1. Гідроліз солі – це реакція взаємодії солі з водою, в результаті якої: а) порушується рівновага дисоціації води, утворюється слабкий електроліт і, як правило, змінюється кислотність середовища; б) утворюються сильні електроліти, змінюється кислотність середовища; в) кислотність середовища не змінюється, утворюються сильні електроліти; г) не порушується рівновага дисоціації води; д) утворюється газ або осад, не змінюється кислотність середовища.
1.7.2. Посилення гідролізу солей при підвищенні температури пояснюється: а) збільшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води; б) зменшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води; в) зменшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води; г) додавання СН3СООН; д) збільшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води.
1.7.3. Константа гідролізу (Кr) солі слабкої кислоти і сильної основи або слабкої основи і сильної кислоти – це відношення іонного добутку води (Кв) до: а) константи дисоціації слабкого електроліту; б) суми молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду; в) добутку молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду; г) кількості речовин солі, що прогідролізувала; д) кількості речовин солі, що продесоціювала.
1.7.4. Ступінь гідролізу солі (αr) – це відношення до загальної кількості речовини розчиненої солі: а) молярної концентрації солі; б) масової концентрації солі; в) масової частки солі; г) кількості речовин солі, що прогідролізувала; д) кількості речовин солі, що продесоціювала. 1.7.5. Ступінь гідролізу солі (αr) зростає при: а) збільшенні концентрації солі; б) зниженні температури; в) зниженні температури та збільшенні концентрації солі; г)зменшенні концентрації солі; д) додаванні солі, утвореної сильною кислотою та лугом.
1.7.6. Вказати, яка дія змістить рівновагу гідролізу натрій ацетату вліво: а) підвищення температури; б) додавання натрій ацетату; в) додавання води; г) додавання СН3СООН; д) додаванні солі, утвореної сильною кислотою та лугом.
1.7.7. Гідролізу не підлягають солі, утворені: а) слабкою кислотою та сильною основою (лугом); б) слабкою основою та сильною кислотою; в) сильною кислотою та сильною основою (лугом); г) слабкою кислотою та слабкою основою; д) кислим залишком та катіоном металу.
1.7.8. Назвати водний розчин електроліту, що має найменше значення рН: а) NaCl; б) KCl; в) CaCl2; г) NH4Cl; д) BaCl2. 1.7.9. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу: а) ферум (ІІІ) нітрат; б) барій хлорид; в) аргентум бромід; г) калій нітрат; д) натрій сульфат.
1.7.10. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу: а) ферум (ІІ) хлорид; б) барій хлорид; в) аргентум хлорид; г) калій хлорид; д) натрій хлорид.
1.7.11. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабкокислий: а) хром (ІІІ) сульфат; б) барій хлорат; в) натрій карбонат; г) натрій хлорат; д) калій перхлорат.
1.7.12. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний: а) калій нітрат; б) калій сульфат; в) калій хлорат; г) калій сульфід; д) калій бромід.
1.7.13. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний: а) калій сульфат; б) калій сульфіт; в) аргентум нітрат; г) барій сульфат; д) натрій хлорид.
1.7.14. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої лужний: а) натрій сульфат; б) натрій ціанід; в) аргентум нітрат; г) натрій нітрат; д) натрій бромід.
1.7.15. Яка із наведених солей не гідролізує: а) AlPO4; б) AlCl3; в) Al2(SO4)3; г) Al(NO3)3; д) Al2S3.
1.7.16. Яка реакція середовища сечі, якщо аналізи показали, що в ній містяться такі солі: NH4Cl, NH4Н2PO4, (NH4)2SO4: а) кисла; б) лужна; в) нейтральна; г) слабколужна; д) слабкокисла.
1.7.17. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та сильною основою (лугом), буде: а) нейтральна; б) слабкокисла; в) кисла; г) лужна; д) слабколужна.
1.7.18. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо Кд(основи)> Кд(кислоти) буде: а) лужна; б) нейтральна; в) кисла г) слабколужна; д)слабкокисла.
1.7.19. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо Кд(основи)< Кд(кислоти) буде: а) лужна; б) нейтральна; в) кисла; г) слабкокисла; д) слабколужна.
1.7.20. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та лугом: а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7; г) рН>7; д) рН=0.
1.7.21. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою: а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7; г) рН>7; д) рН=0.
1.7.22. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо Кд(основи)> Кд(кислоти): а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7; г) рН>7; д) рН=0.
1.7.23. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо Кд(основи)= Кд(кислоти): а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7; г) рН>7; д) рН=0.
1.7.24. Вкажіть, яка із наведених солей підлягає повному незворотньому гідролізу: а) Cr2S3; б) Al2(SO4)3; в) Cr(NO3)3; г) KNO3
1.7.25. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає лужне середовище? а) Na2CO3; б) KCl; в) AlCl3; г) NaNO3
1.7.25. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає кисле середовище? а) Fe(NO3)3; б) K2CO3; в) NaI; г) K3PO4.
1.7.26. Який із наведених оксидів є ангідридом нітратної кислоти? а) N2O5; б) N2O3; в) NO2; г) NO.
1.7.27. Вкажіть колір лакмусу у розчині нітрату заліза (III): а) червоний; б) Фіолетовий; в) Синій; г) Малиновий
1.7.28. Вкажіть колір лакмусу у розчині карбонату натрію: а) синій; б) Фіолетовий; в) Червоний; г) Малиновий.
1.7.29. Вкажіть колір метилоранжу в розчині сульфату цинку: а) рожевий; б) Жовтий; в) Оранжевий; г) Червоний
1.7.30. Вкажіть колір метилоранжу в розчині карбонату калію: а) жовтий; б) Оранжевий; в) Рожевий; г) Безбарвний
1.7.30. Вкажіть колір фенолфталеїну у розчині хлориду алюмінію: а) безбарвний; б) Малиновий; в) Жовтий; г) Синій
1.7.31. Вкажіть колір фенолфталеіну в розчині ортофосфату калію: а) малиновий; б) Безбарвний в) Червоний; в) Синій
1.7.32. Вкажіть колір метилового червоного у розчині сульфату хрому (III): а) червоний; б) Жовтий; в) Синій; в) Безбарвний
1.7.33. Вкажіть, яка із вказаних солей не піддається гідролізу: а) Ba(NO3)2; б) ZnCl2 в) KNO2; г) K2HPO4
1.7.34. При розчиненні у воді якої із солей амонію, середовище залишиться практично нейтральним? а) CH3COO NH4; б) (NH4)2SO4; в) NH4Cl; г) NH4NO3. 1.7.35. Виходячи зі значень добутків розчинності [ДР], вкажіть, у якій з реакцій можно повно осадити катіони Ca2+ з розчину а) Ca2+ + 2F- = CaF2 ДР [CaF2] = 4,0·10 -11; б) Ca2+ + SO42- = CaSO4 ДР [CaF2] = 9,1·10 -8 в) Ca2+ + CO32- = CaCO3 ДР [CaCO3] = 4,8·10 -9 г) Ca2+ + C2O42- = CaC2O4 ДР [CaC2O4] = 3,8·10-9
1.7.36. Яка з наведених солей не піддається гідролізу а) K2SO4; б) K2SO3; в) AlBr3; г) CuSO4 1.7.37. Гідроліз яких солей перебігає в одну стадію без зворотності процесу а) Cr2S3; б) Na2S; в) CuS; г) AlCl3 нічого з переліченого
1.7.38. Вкажіть сіль, розчин якої має лужну реакцію: а) Na2S; б) Na2SO4; в) KCl; г) CuCl2.
1.7.39. Додавання якої речовини зменшить ступінь гідролізу солі CuSO4? а) H2SO4; б) H2O; в) KOH; г) Na2CO3.
1.7.40. Із перелічених нижче нітратів гідролізу піддається: а) NH4NO3; б) Sr(NO3)2 в) NaNO3; г) KNO3
1.7.41. Серед наведених сполук вкажіть сіль, водний розчин якої має кисле середовище: а) ZnSO4; б) Na2B4O7; в) Na3PO4; г) NaCl
1.8. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ 1.8.1. Характерною властивістю буферних систем є: а) постійність величини рН при розведенні або при додаванні невеликої кількості кислоти чи лугу; б) незначна зміна значення рН при додаванні невеликої кількості кислоти; в) зміна значення рН при розведенні; г) незначна зміна рН додаванні невеликої кількості лугу.
1.8.2. Як впливає розведення буферних систем на значення рН: а) не впливає; б) майже не змінює; в) змінює значення рН в сторону кислого середовища; г) змінює значення рН в сторону лужного середовища.
1.8.3. Величина рН буферних систем залежить: а) від константи дисоціації слабкого електроліту і від співвідношення компонентів; б) від співвідношення компонентів і температури; в). від константи іонізації і не залежить від співвідношення компонентів; г) від константи дисоціації і не залежить від тиску.
1.8.4. Для розрахунку рН буферного розчину необхідно знати: а) константу дисоціації і співвідношення кислота: сіль: б) тиск і температуру; в) константу дисоціації і температуру; г) співвідношення співвідношення кислота: сіль і тиск розчину.
1.8.5. рН кислотного буферу залежить від: а) співвідношення компонентів; б) тиску; в) температури; г) часу.
1.8.6. рН основного буферу залежить від: а) природи речовин; б) тиску; в) температури; г) часу.
1.8.7. Серед написаних сумішей виберіть ті, що мають буферну дію: а) H2CO3; KHCO3; б) HNO3; NH4NO3; в) H2CO3; NH4Cl; г) NH4OH; NaH2PO4.
1.8.8.Серед написаних сумішей виберіть ті, що мають буферну дію: а) H2CO3; NH4Cl; б) HNO3; NH4NO3; в) Na2HPO4; H3PO4; г)CH3COOH; CH3COONa.
1.8.9. Кислотним буфером є суміш: а) СН3СООН і СН3СООNa б) NH4Cl і NH4OH; в) Na2HPO4 і NaH2PO4; г) Na2CO3 і NaHCO3.
1.8.10. Основним буфером є суміш: а) СН3СООН і СН3СООNa б) NH4Cl і NH4OH;
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1774; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |