РОЗЧИНИ 2 страница

а) мірна колба; б) піпетка;

в) бюретка; г) стакан.

1.5.63. Забарвлення метилоранжу в кислому середовищі:

а) рожевий; б) жовтий;

в) безбарвний.

1.5.64. Забарвлення метилоранжу в лужному середовищі

а) рожевий; б) жовтий;

в) безбарвний.

1.5.65. Інтервал переходу забарвлення метилоранжу:

а) 3,1-4,4; б) 8,2-10,0;

в) 4,0-10,0.

1.5.66. Фенолфталеїн в кислому середовищі:

а) рожевий; б) малиновий;

в) безбарвний.

1.5.67. Фенолфталеїн в лужному середовищі має забарвлення:

а) рожеве; б) малинове; в) безбарвний.

1.5.68. Інтервал переходу забарвлення індикатора фенолфталеїна:

а) 3,1-4,4; б) 3,1-8,2; в) 8,2-10,0.

1.5.69. Яка реакція лежить в основі кислотно-основного титрування:

а) окиснення; б) осадження; в) нейтралізації.

1.5.70. Основне рівняння методу нейтралізації:

а) [Н+] + [ОН−] = Н2О; б) Н+ + ОН− = Н2О; в) [Н+] + [ОН−] = 10−14.

1.5.71. Робочі розчини в методі нейтралізації:

а) Н2С2О4⋅2Н2О, Н2SO4, NaOH, KOH;

б) Н2SO4, HCl, Na2CO3, NaOH;

в) NaOH, KOH, Н2SO4, HCl.

1.5.72. Методом нейтралізації можна визначати:

а) кислоти, відновники;

б) кислоти, основи, солі, які не піддаються гідролізу;

в) кислоти, основи, солі, які піддаються гідролізу.

1.5.73. Класи сполук, які визначаються методом кислотно-основного титрування:

а) кислоти, основи, окисники;

б) кислоти, основи, солі, які не піддаються гідролізу;

в) кислоти, основи, солі, які піддаються гідролізу.

1.5.74. Криві титрування – це:

а) зміна забарвлення розчину в процесі титрування;

б) графічне зображення зміни реакції середовища в процесі титрування;

в) зміна об’єму розчинів в процесі титрування.

1.5.75. Криві титрування показують:

а) зміну об’ємів розчинів при титруванні;

б) залежність рН системи від зміни об’єму титрованого розчину;

в) графічне зображення зміни індикатора.

1.5.76. Стрибок титрування – це:

а) різка зміна рН під час титрування; б) різка зміна рН поблизу еквівалентної точки;

в) момент кінця реакції.

1.5.77. Еквівалентна точка – це:

а) точка кінця реакції;

б) рН, за якого сполуки прореагували в рівних кількостях;

в) рН, за якого сполуки прореагували в еквівалентних кількостях.

1.5.78. Основне рівняння методу ацидіметрії:

а) [Н+] / [ОН−] = Н₂О; б) Н+ + ОН− = Н₂О; в) [Н+] + [ОН−] = 10⁻¹⁴.

1.6. КИСЛОТНО-ОСНОВНІ РІВНОВАГИ. рН.

1.6.1. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до елекролітів:

а) NaCl, CaCl₂, KOH;

б) KOH, C₂H₅OH, NaCl;

в) Na₂B₄O₇ 10H₂O, HCOOH, NaCl.

г) C₆H₁₂O₆, C₂H₅OH, H₂SO₄.

1.6. 2. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до неелектролітів:

а) C₆H₁₂O₆, C₂H₅OH;

б), KCl, C₂H₅OH;

в) NaCl H₂SO₄;

г) С₁₂Н₂₂О₁₁, СН₃СНСООН.

1.6. 3. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) NaCl, б) CH₃COOH;

в) Na₂SO₄; г) HCl.

1.6.4. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) Н₂О, б) NaCl;

в) HCl; г)CCl₃COOH.

1.6.5. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) C₂H₅OH, б) CCl₃COOH;

в) NaCl; г) H₂SO₄.

1.6.6. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) NaCl; б) BaSO₄;

в) Ca₃(PO₄)₂; г) H₂O.

1.6.7. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) BaSO₄; б) H₂O;

в) MgCl₂; г) H₂O.

1.6.8. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) CaCl₂; б) CaCO₃;

в) Ca₃(PO₄)₂; г) AgCl.

1.6.9. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (іонів гідрогену);

в) акцепторами протонів;

г) акцепторами електронної пари.

1.6.10. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (йонів гідрогену);

в) акцепторами протонів;

г) акцепторами електронної пари.

1.6.11. Водневий показник записується як вираз:

а) [H⁺]; б) [OH^-]; в) pH; г) pOH.

1.6.12. Як записати йонний добуток води?

а) [H₃O⁺]*[OH^-]=10^-14 б)

в) г)

1.6.13. Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl?

а) рН = -ℓg[Н⁺]; б) рН = 14 – рОН;

в) рН = - ℓgС_ОН- г) рН = -ℓg[Н⁺]∙2

1.6.14. Закон розведення Оствальда можна виразити:

а) б)

в) Р=СRT; г) рН=14-рОН

1.6.15. Яке значення рН в кислих розчинах?

а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.

1.6.16. Яке значення рН в лужних розчинах?

а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.

1.6.17. Ступінь дисоціації (α) для слабких електролітів при с (електроліту) = 0,1 моль/л за температури 25⁰С має значення:

а) α=0; б) α<1; в) α<0,1; г) α<0,03.

1.6.18. Що таке ацидоз?

а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;

б) розрідження крові внаслідок плазмолізу;

в) зміщення рН середовища в організмі у кислу сторону;

г) підвищене згортання крові.

1.6.19. Що таке алкалоз?

а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;

б) підвищення чутливості організму до окремих ліків;

в) підвищення згортання крові;

г) нервове збудження.

1.6.20. Ацидоз – це відхилення рН крові до:

а) 8,3; б) 8,0; в) 7,2; г) 7,5.

1.6.21 Алкалоз – це відхилення рН крові до:

а) 6,5; б) 6,8; в) 7,1; г) 7,5.

1.6.22. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) і зменшення резервної лужності називають:

а) анабіозом; б) алкалозом;

в) ацидозом; г) антагонізмом.

1.6.23. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) і збільшення резервної лужності називається:

а) анабіозом; б) ацидозом;

в) алкалозом; г) антагонізмом.

1.6.24. Вибрати рівняння гідролізу соди і рН середовища в розчині

а) H₂SO₄ + NaOH → рН=7

б) HCl + Na₂CO₃ → рН<7

в) H₂CO₃ + NaOH → рН<7

г) H₂O + Na₂CO₃ → рН>7

1.6.25. Міра активної кислотності середовища:

а) ступінь дисоціації;

б) константа дисоціації;

в) рН розчину;

г) об’єм 0,1 М розчину NaOH, затраченого на титрування.

1.6.26. Що таке активна кислотність?

а) ступінь дисоціації кислоти;

б) концентрація йонів Н⁺ в розчині;

в) константа дисоціації кислоти;

г) відтитрована кислотність середовища.

1.6.27. Інтервал рН, що відповідає поняттю «підвищена» кислотність шлункового соку:

а) рН=0,9; б) рН<1,9; в) рН<4,5; г) рН=7.

1.6.28. Чи одинакові активна і загальна кислотність у розчині сульфатної кислоти

а) так, б) ні, активна більша;

в) ні, загальна більша; г) ні, активна менша.

1.6.29. Чи одинакова активна і загальна кислотність у розчині HCl?

а) ні; б) більша активна;

в) так; г) більша загальна.

1.6.30. Чи однакові активна і загальна кислотність у розчині оцтової кислоти?

а) загальна менша; б) активна менша;

в) активна набагато більша; г) так.

1.6.31. Імовірне значення рН крові людини в нормі:

а) рН=7; б) рН=7,2;

в) рН=7,36; г) рН=7,56.

1.6.32. Яке порушення кислотно-лужної рівноваги може наступити, якщо рН плазми крові стане 7,55?

а) кислотність зросте; б) наступить алкалоз;

в) наступить ацидоз; г) відбудеться плазмоліз.

1.6.33. Імовірні границі зміни значення рН слини:

а) 6,5-7,5; б) 5.6-7,9;

в) 6,0-8,6 г) 7,0-8,6.

1.6.34. Значення рН сечі людини знаходиться в межах:

а) 4,8 – 5,8; б) 6,5 – 8,5;

в) 2,2 – 5,0; г) 5,0 – 6,5.

1.6.35. Фізіологічне значення рН сечі:

а) 1-3; б) 3-6; в) 5-8; г) 6-9.

1.6.36. Можливі границі зміни рН сльозової рідини:

а) 7,6-7,8; б) 7,0-7,6;

в) 7,7-8,7 г) 8,0-8,7.

1.6.37. Чому дорівнює в середньому рН слини в нормі:

а) 5,0; б) 6,75; в) 7,75; г) 8,25.

1.6.38. Імовірне значення рН шлункового соку в нормі:

а) 0,6; б) 1,05; в) 1,65; г) 2,05.

1.6.39. Інтервал рН, що відповідає поняттю «знижена» кислотність шлункового соку:

а) рН > 7,36; б) рН > 0,9;

в) рН > 1,65; г) рН > 2,0.

1.6.40. Інтервал рН, що відповідає поняттю «нульова» кислотність шлункового соку:

а) рН > 7; б) рН >1,65;

в) рН > 1,0; г) рН > 2,0.

1.6.41. Концентрація йонів гідроксилу 0,0001 моль/л. Яке рН розчину?

а) 10; б) 9; в) 4; г) 5.

1.6.42. Концентрація йонів водню в розчині С_н⁺= 0,001 моль/л. Підрахувати рН розчину.

а) рН=0,0001; б) рН=0,1;

в) рН=2; г) рН=3.

1.6.43. Знайти концентрацію ОН-йонів у морській воді, якщо її рН = 8,0.

а) [ОН^-] = 1*10^-8 б) [ОН^-] = 1*10^-6;

в) [ОН^-] = 1*10^-4; г) [ОН^-] = 1*10^-2.

1.6.44. Розрахувати концентрацію йонів водню у розчині сульфатної кислоти, якщо рН = 2. Навести розрахунки.

а) [H⁺] = 0,1; б) [H⁺] = 0,01;

в) [H⁺] = 0,2; г) [H⁺] = 0,02.

1.6.45. Визначити концентрацію йонів водню в слині, якщо рН=6,0. Навести розрахунок.

а) [H⁺] = 6,0; б) [H⁺] = 10⁶;

в) [H⁺] = 10^-6; г) [H⁺] = 1*10⁶.

1.6.46. Розрахувати концентрацію [ОН^-]-йонів у питній воді, якщо її рН = 6. Навести розрахунки.

а) [ОН^-] = 0,003; б) [ОН^-] = 1*10^-6;

в) [ОН^-] = 1*10^-8; г) [ОН^-] = 0,6.

1.6.47. Після тривалої роботи в гарячому цеху у робочого відмічено підвищення температури тіла до 38,5°С, тахікардія, порушення ритму сердечних скорочень. Переважно втрата якого електроліту призводить до порушення роботи серця?

а) калію; б) кальцію;

в) магнію; г) фосфору.

1.6.48. Ступінь дисоціації аміаку збільшується при:

а) Розведенні розчину;

б) Охолодженні розчину;

в) Концентруванні розчину;

г) Додаванні солі амонію;

1.6.49. Водневий показник 0,01 М розчину HCl дорівнює:

а) 2; б) 3; в) 5; г)4.

1.6.50. Водневий показник 0,001 Н розчину KOH дорівнює:

а) 11; б) 13; в) 10; г) 12

1.6.51. Водневий показник 0,01 Н розчину слабкої одноосновної кислоти (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:

а) 4; б) 2; в) 1; г) 3

1.6.52. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:

а) 9; б) 8; в) 10 г) 13

1.6.53. Водневий показник 0,05 М розчину H₂SO₄ дорівнює:

а) 1; б) 2; в) 5; г) 4

1.6.54. Водневий показник 0,001 М розчину хлоридної кислоти дорівнює:

а) 3; б) 0; в) 10; г) 7

1.6.55. Іонний добуток води – це:

а) сума концентрацій протонів та гідроксид-іонів;

б) добуток концентрацій протонів та гідроксид-іонів;

в) відношення концентрацій протонів та гідроксид-іонів.

1.6.56. За рН = 2 іонний добуток води дорівнює:

а) 10-2 моль/л; б) 10-14 моль/ л;

в) 10-12моль/л.

1.6.57. За рН = 11 іонний добуток води дорівнює:

а) 10-2 моль/л; б) 10-11 моль/ л;

в) 10-14 моль/л.

1.6.58..Активна кислотність – це:

а) концентрація кислоти;

б) концентрація кислотного залишку;

в) концентрація протонів.

г) концентрація гідроксидних йонів

1.6.59. Потенціальна кислотність – це:

а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;

б) концентрація кислоти;

в) концентрація іонів гідрогену.

1.6.60. Загальна кислотність – це:

а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;

б) загальна концентрація кислоти;

в) концентрація протонів.

1.6.61. Титруванням визначають:

а) активну кислотність; б) потенціальну кислотність; в) загальну кислотність.

1.6.62. Формула обчислення рН розчину сильної кислоти:

а) рН = – lg Кд [кислоти]; б) рН = – lg [кислоти]; в) рН = – lgα – [кислоти].

1.6.63.Формула обчислення рН розчину слабкої кислоти:

а) pH =−lg Кд ⋅[кислоти];

б) рН = – lg [кислоти];

в) рН = – lg К д · [кислоти].

1.6.64.рОН – це:

а) натуральний логарифм концентрації лугу.

б) від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроксид–іонів;

в) від’ємний десятковий логарифм концентрації основи.

1.6.65. Пепсин шлункового соку діє у:

а) кислому середовищі; б) лужному середовищі; в) нейтральному середовищі.

1.6.66.рН венозної крові:

а) більший за рН артеріальної крові;

б) менший за рН артеріальної крові;

в) однаковий із рН артеріальної крові.

1.6.67. рН в клітині:

а) менший за рН крові; б) більший за рН крові; в) однаковий із рН крові.

1.6.68..рН 0,001 М NaOH становить:

а) 3; б) 11; в) 6.

1.6.69. рОН 0,01М розчину КОН:

а) 12; б) 2; в) 7.

1.7. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ

1.7.1. Гідроліз солі – це реакція взаємодії солі з водою, в результаті якої:

а) порушується рівновага дисоціації води, утворюється слабкий електроліт і, як правило, змінюється кислотність середовища;

б) утворюються сильні електроліти, змінюється кислотність середовища;

в) кислотність середовища не змінюється, утворюються сильні електроліти;

г) не порушується рівновага дисоціації води;

д) утворюється газ або осад, не змінюється кислотність середовища.

1.7.2. Посилення гідролізу солей при підвищенні температури пояснюється:

а) збільшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води;

б) зменшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води;

в) зменшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води;

г) додавання СН₃СООН;

д) збільшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води.

1.7.3. Константа гідролізу (К_r) солі слабкої кислоти і сильної основи або слабкої основи і сильної кислоти – це відношення іонного добутку води (К_в) до:

а) константи дисоціації слабкого електроліту;

б) суми молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду;

в) добутку молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду;

г) кількості речовин солі, що прогідролізувала;

д) кількості речовин солі, що продесоціювала.

1.7.4. Ступінь гідролізу солі (α_r) – це відношення до загальної кількості речовини розчиненої солі:

а) молярної концентрації солі;

б) масової концентрації солі;

в) масової частки солі;

г) кількості речовин солі, що прогідролізувала;

д) кількості речовин солі, що продесоціювала.

1.7.5. Ступінь гідролізу солі (α_r) зростає при:

а) збільшенні концентрації солі;

б) зниженні температури;

в) зниженні температури та збільшенні концентрації солі;

г)зменшенні концентрації солі;

д) додаванні солі, утвореної сильною кислотою та лугом.

1.7.6. Вказати, яка дія змістить рівновагу гідролізу натрій ацетату вліво:

а) підвищення температури;

б) додавання натрій ацетату;

в) додавання води;

г) додавання СН₃СООН;

д) додаванні солі, утвореної сильною кислотою та лугом.

1.7.7. Гідролізу не підлягають солі, утворені:

а) слабкою кислотою та сильною основою (лугом);

б) слабкою основою та сильною кислотою;

в) сильною кислотою та сильною основою (лугом);

г) слабкою кислотою та слабкою основою;

д) кислим залишком та катіоном металу.

1.7.8. Назвати водний розчин електроліту, що має найменше значення рН:

а) NaCl; б) KCl; в) CaCl₂;

г) NH₄Cl; д) BaCl₂.

1.7.9. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) ферум (ІІІ) нітрат; б) барій хлорид;

в) аргентум бромід; г) калій нітрат;

д) натрій сульфат.

1.7.10. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) ферум (ІІ) хлорид; б) барій хлорид;

в) аргентум хлорид; г) калій хлорид;

д) натрій хлорид.

1.7.11. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабкокислий:

а) хром (ІІІ) сульфат; б) барій хлорат;

в) натрій карбонат; г) натрій хлорат;

д) калій перхлорат.

1.7.12. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний:

а) калій нітрат; б) калій сульфат;

в) калій хлорат; г) калій сульфід;

д) калій бромід.

1.7.13. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний:

а) калій сульфат; б) калій сульфіт;

в) аргентум нітрат; г) барій сульфат;

д) натрій хлорид.

1.7.14. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої лужний:

а) натрій сульфат; б) натрій ціанід;

в) аргентум нітрат; г) натрій нітрат;

д) натрій бромід.

1.7.15. Яка із наведених солей не гідролізує:

а) AlPO₄; б) AlCl₃; в) Al₂(SO₄)₃;

г) Al(NO₃)₃; д) Al₂S₃.

1.7.16. Яка реакція середовища сечі, якщо аналізи показали, що в ній містяться такі солі: NH₄Cl, NH₄Н₂PO₄, (NH₄)₂SO₄:

а) кисла; б) лужна; в) нейтральна;

г) слабколужна; д) слабкокисла.

1.7.17. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та сильною основою (лугом), буде:

а) нейтральна; б) слабкокисла;

в) кисла; г) лужна; д) слабколужна.

1.7.18. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо К_д(основи)> К_д(кислоти) буде:

а) лужна; б) нейтральна; в) кисла

г) слабколужна; д)слабкокисла.

1.7.19. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо К_д(основи)< К_д(кислоти) буде:

а) лужна; б) нейтральна; в) кисла;

г) слабкокисла; д) слабколужна.

1.7.20. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та лугом:

а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7;

г) рН>7; д) рН=0.

1.7.21. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою:

а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7;

г) рН>7; д) рН=0.

1.7.22. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо К_д(основи)> К_д(кислоти):

а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7;

г) рН>7; д) рН=0.

1.7.23. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо К_д(основи)= К_д(кислоти):

а) рН<7; б) рН≈7; в) рН=7;

г) рН>7; д) рН=0.

1.7.24. Вкажіть, яка із наведених солей підлягає повному незворотньому гідролізу:

а) Cr₂S₃; б) Al₂(SO₄)₃;

в) Cr(NO₃)₃; г) KNO₃

1.7.25. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає лужне середовище?

а) Na₂CO₃; б) KCl;

в) AlCl₃; г) NaNO₃

1.7.25. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає кисле середовище?

а) Fe(NO₃)₃; б) K₂CO₃;

в) NaI; г) K₃PO₄.

1.7.26. Який із наведених оксидів є ангідридом нітратної кислоти?

а) N₂O₅; б) N₂O₃;

в) NO2; г) NO.

1.7.27. Вкажіть колір лакмусу у розчині нітрату заліза (III):

а) червоний; б) Фіолетовий;

в) Синій; г) Малиновий

1.7.28. Вкажіть колір лакмусу у розчині карбонату натрію:

а) синій; б) Фіолетовий;

в) Червоний; г) Малиновий.

1.7.29. Вкажіть колір метилоранжу в розчині сульфату цинку:

а) рожевий; б) Жовтий;

в) Оранжевий; г) Червоний

1.7.30. Вкажіть колір метилоранжу в розчині карбонату калію:

а) жовтий; б) Оранжевий;

в) Рожевий; г) Безбарвний

1.7.30. Вкажіть колір фенолфталеїну у розчині хлориду алюмінію:

а) безбарвний; б) Малиновий;

в) Жовтий; г) Синій

1.7.31. Вкажіть колір фенолфталеіну в розчині ортофосфату калію:

а) малиновий; б) Безбарвний

в) Червоний; в) Синій

1.7.32. Вкажіть колір метилового червоного у розчині сульфату хрому (III):

а) червоний; б) Жовтий;

в) Синій; в) Безбарвний

1.7.33. Вкажіть, яка із вказаних солей не піддається гідролізу:

а) Ba(NO₃)₂; б) ZnCl₂

в) KNO₂; г) K₂HPO₄

1.7.34. При розчиненні у воді якої із солей амонію, середовище залишиться практично нейтральним?

а) CH₃COO NH₄; б) (NH₄)₂SO₄;

в) NH₄Cl; г) NH₄NO₃.

1.7.35. Виходячи зі значень добутків розчинності [ДР], вкажіть, у якій з реакцій можно повно осадити катіони Ca2+ з розчину

а) Ca²⁺ + 2F- = CaF₂ ДР [CaF₂] = 4,0·10 ^-11;

б) Ca²⁺ + SO₄^2- = CaSO₄ ДР [CaF₂] = 9,1·10 ^-8

в) Ca²⁺ + CO₃^2- = CaCO₃ ДР [CaCO₃] = 4,8·10 ^-9

г) Ca²⁺ + C₂O₄^2- = CaC₂O₄ ДР [CaC₂O₄] = 3,8·10^-9

1.7.36. Яка з наведених солей не піддається гідролізу

а) K₂SO₄; б) K₂SO₃;

в) AlBr₃; г) CuSO₄

1.7.37. Гідроліз яких солей перебігає в одну стадію без зворотності процесу

а) Cr₂S₃; б) Na₂S;

в) CuS; г) AlCl₃

нічого з переліченого

1.7.38. Вкажіть сіль, розчин якої має лужну реакцію:

а) Na₂S; б) Na₂SO₄;

в) KCl; г) CuCl₂.

1.7.39. Додавання якої речовини зменшить ступінь гідролізу солі CuSO₄?

а) H₂SO₄; б) H₂O;

в) KOH; г) Na₂CO₃.

1.7.40. Із перелічених нижче нітратів гідролізу піддається:

а) NH₄NO³; б) Sr(NO₃)₂

в) NaNO₃; г) KNO₃

1.7.41. Серед наведених сполук вкажіть сіль, водний розчин якої має кисле середовище:

а) ZnSO₄; б) Na₂B₄O₇;

в) Na₃PO₄; г) NaCl

1.8. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ

1.8.1. Характерною властивістю буферних систем є:

а) постійність величини рН при розведенні або при додаванні невеликої кількості кислоти чи лугу;

б) незначна зміна значення рН при додаванні невеликої кількості кислоти;

в) зміна значення рН при розведенні;

г) незначна зміна рН додаванні невеликої кількості лугу.

1.8.2. Як впливає розведення буферних систем на значення рН:

а) не впливає; б) майже не змінює;

в) змінює значення рН в сторону кислого середовища;

г) змінює значення рН в сторону лужного середовища.

1.8.3. Величина рН буферних систем залежить:

а) від константи дисоціації слабкого електроліту і від співвідношення компонентів;

б) від співвідношення компонентів і температури;

в). від константи іонізації і не залежить від співвідношення компонентів;

г) від константи дисоціації і не залежить від тиску.

1.8.4. Для розрахунку рН буферного розчину необхідно знати:

а) константу дисоціації і співвідношення кислота: сіль:

б) тиск і температуру;

в) константу дисоціації і температуру;

г) співвідношення співвідношення кислота: сіль і тиск розчину.

1.8.5. рН кислотного буферу залежить від:

а) співвідношення компонентів; б) тиску;

в) температури; г) часу.

1.8.6. рН основного буферу залежить від:

а) природи речовин; б) тиску;

в) температури; г) часу.

1.8.7. Серед написаних сумішей виберіть ті, що мають буферну дію:

а) H₂CO₃; KHCO₃; б) HNO₃; NH₄NO_3;

в) H₂CO₃; NH₄Cl; г) NH₄OH; NaH₂PO₄.

1.8.8.Серед написаних сумішей виберіть ті, що мають буферну дію:

а) H₂CO₃; NH₄Cl; б) HNO₃; NH₄NO₃;

в) Na₂HPO₄; H₃PO₄; г)CH₃COOH; CH₃COONa.

1.8.9. Кислотним буфером є суміш:

а) СН₃СООН і СН₃СООNa б) NH₄Cl і NH₄OH;

в) Na₂HPO₄ і NaH₂PO₄; г) Na₂CO₃ і NaHCO₃.

1.8.10. Основним буфером є суміш:

а) СН₃СООН і СН₃СООNa б) NH₄Cl і NH₄OH;

Дата добавления: 2015-05-24