РОЗЧИНИ 3 страница

в) Na₂HPO₄ і NaH₂PO₄; г) Na₂CO₃ і NaHCO₃.

1.8.11. Ацетатна буферна система представлена рівнянням:

а) СН₃СООН + СН₃СООNa

б) CH₃COOH + NaSO₄

в) CH₃COOH + NaOH г) HCl + CH₃COONa

1.8.12. Гідрокарбонатна буферна система представлена рівнянням:

а) H₂CO₃ + NaCl; б) H₂CO₃ + Na₂CO₃;

в) H₂CO₃ + NaHCO₃; г) HCl + NaOH.

1.8.13. Ацетатний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 3,7 – 5,6; б) 6,2 – 8,2;

в) 1,3 – 3,4; г) 5,8 – 6,9.

1.8.14. Амонійний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 8,4 – 10,3; б) 5,4 – 6,8;

в) 6,8 – 8,3; г) 4,1 – 5,6.

1.8.15. Фосфатний буферний розчин в залежності від співвідношення кислоти і солі може існувати в діапазоні рН:

а) 5,9 – 8,0; б) 4,8 – 7,2;

в) 8,1 – 9,5; г) 3,2 – 5,8.

1.8.16. Яка із фосфатних буферних систем, що складається із 0,02 молярних розчинів Na₂HPO₄ i NaH₂PO₄ , поданих нище, має значення рН=6,81:

а) 40 мл Na₂HPO₄ та 40 мл NaH₂PO₄;

б) 10 мл Na₂HPO₄ та 20 мл NaH₂PO₄;

в) 20 мл Na₂HPO₄ та 30 мл NaH₂PO₄;

г) 25 мл Na₂HPO₄ та 40 мл NaH₂PO₄.

1.8.17. Ацетатна буферна система, яка відповідає значенню рН=4,65 складається з 0,01 молярних розчинів СН₃СООН і СН₃СООNa, які подані у об’ємах:

а) 20 мл СН₃СООН та 20 мл СН₃СООNa; б) 10 мл СН₃СООН та 25 мл СН₃СООNa;

в) 30 мл СН₃СООН та 15 мл СН₃СООNa; г) 20 мл СН₃СООН та 10 мл СН₃СООNa.

1.8.19 При якому співвідношенні кислота: сіль рН кислотної буферної системи найбільший:

а) 1:9; б) 2:8; в) 5:5; г) 9:1.

1.8.20. При якому співвідношенні кислота: сіль рН кислотної буферної системи найменший:

а) 1:9; б) 2:8; в) 5:5; г) 9:1.

1.8.21. При якому співвідношенні кислота: сіль рН аміачної буферної системи буде найбільша:

а) 1:9; б) 2:8; в) 5:5; г) 9:1.

1.8.22. При якому співвідношенні кислота: сіль рН аміачної буферної системи буде найменша:

а) 1:9; б) 2:8; в) 5:5; г) 9:1.

1.8.23. Наведіть приклади буферних розчинів утворених слабкою основою і її сіллю.

1.8.24. Наведіть приклади буферних розчинів, що містять солі багато основних слабких кислот.

1.8.25. Наведіть приклади буферних розчинів утворених солями багато основних слабких кислот.

1.8.26. Які основні протолітичні процеси відбуваються при дії на буферну систему сильної кислоти чи лугу:

а) електролітична дисоціація, протоліз, нейтралізація;

б) електролітична дисоціація, протоліз, гідроліз;

в) гідроліз, протоліз, нейтралізація;

г) окислення, гідроліз, протоліз.

1.8.27. Механізм дії буферних систем направлений на:

а) відновлення кислих і лужних продуктів;

б) окиснення кислих і лужних речовин;

в) нейтралізацію кислих і лужних продуктів;

г) гідроліз кислих і лужних продуктів.

1.8.28. Механізм дії на ацетатну буферну систему кислотою представлений в рівнянні:

а) СН₃СОО^- + Н₃О⁺ ↔ СН₃СООН + Н₂О;

б) NН₃∙H₂O + H₃O⁺ ↔ NH₄⁺ + 2H₂O;

в) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O;

г) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O.

1.8.29. Механізм дії на амонійну буферну систему лугу представлений рівнянням:

а) OH^- + H₃O⁺ ↔ 2H₂O;

б) NН₃ ∙ H₂O + H₃O⁺ ↔ NH₄⁺ + 2H₂O;

в) OH^- + HCO₃^- ↔ HCO₃^- + H₂O

г) OH^- + NH₄⁺ ↔ NH₃ ∙ H₂O.

1.8.30. Механізм дії на гідрокарбонатну буферну систему кислотою представлений в рівнянні:

а) Нb^- + H₃O⁺↔HHb + H₂O;

б) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O;

в) HPO₄^-2 + H₃O⁺ ↔ H₂PO₄^- + H₂O;

г) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O.

1.8.31. Механізм дії на гідрокарбонатну буферну систему кислотою представлений рівнянням:

а) H₃O⁺ + HCO₃^- ↔ H₂CO₃ + H₂O;

б) НСО^-₃ + OH^- ↔ H₂CO₃

в) H₂CO₃ + OH^- ↔ HCO^-₃ + H₂O

г) H₃O⁺ + OH^- ↔ 2H₂O.

1.8.32. Механізм дії на фосфатну буферну систему кислотою представлений:

а) НРО₄^-2 + Н₃О⁺ ↔ Н₂РО₄^- + Н₂О

б) НРО₄^- + Н₃О⁺ ↔ Н₃РО₄^- + ОН^-

в) Н₂РО₄^- + ОН^- ↔ НРО₄^-2 + Н₂О⁺

г) НРО₄^-2 + Н₂О⁺ ↔ Н₂РО₄^- + ОН^-.

1.8.33. Напишіть механізм дії аміачної буферної системи при надходженні кислих і лужних продуктів.

1.8.34. Напишіть механізм дії на гідрокарбонтні буферні розчини кислот і лугу.

1.8.35. Напишіть механізм дії на фосфатний буферний розчин кислоти і лугу

1.8.36. Напишіть механізм дії на ацетатний буферний розчин кислоти і лугу.

1.8.37. Рівняння Гендерсона для підрахунку рН кислотних буферних систем:

а)

б)

в)

г)

1.8.38. Рівняння Гендерсона для підрахунку рН основних буферних систем:

а)

б)

в)

г)

1.8.39. Для розрахунку рН основного буферу необхідно скористатись формулою:

а)

б)

в)

г)

1.8.40. Біохімічні буферні системи організму:

а) гідрокарбонатна, фосфатна, гемоглобінова, білкова;

б) фосфатна, ацетатна, білкова, гідрокарбонатна;

в) гемоглобінові, білкова, фосфатна, амонійна;

г) білкова, ацетатна, амонійна, фосфатна.

Рівняння обчислення рН гідрогенкарбонатного буферу

А) ;

Б)

В)

1.8.42. Формула обчислення рН для фосфатного буферу:

а) ;

Б) ;

В)

Г) –рК.

1. 9. БУФЕРНА ЄМНІСТЬ.

1.9.1. Буферна ємність це розрахункова величина:

а) визначається молярною масою еквівалента сильної кислоти, що треба додати до 1 л буферного розчину, щоб рН змінився на одиницю;

б) визначається кількістю еквівалентів сильної кислоти або сильної основи, що треба додати до 1 л буферного розчину, щоб рН змінився на одиницю;

в) визначається молярною масою еквівалента сильної основи, що треба додати до 1 л буферного розчину, щоб рН змінився на одиницю;

г) визначається кількістю еквівалентів сильної кислоти або сильної основи, що треба додати до 1 л буферного розчину, щоб рН залишився сталим.

1.9.2. На буферну ємність розчинів впливають:

а) константа дисоціації і температура;

б) співвідношення концентрації компонентів і тиск;

в) концентрація буферного розчину і співвідношення концентрації компонентів даного розчину;

г) константа дисоціації і природа буферного розчину.

1.9.3.На буферну ємкість розчинів впливають:

а) константа дисоціації і природа буферного розчину;

б) концентрація буферного розчину і співвідношення концентрації компонентів даного розчину.

в) співвідношення концентрації компонентів і тиск;

г) константа дисоціації і температури.

1.9.4. На скільки одиниць змінюється рН буферного розчину при розрахунку його буферної ємності:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 0,5.

1.9.5. Буферну ємність розраховують за об’ємом буферного розчину:

а) 1 дм³; б) 1 см³; в) 1 м³; г) 1 мл.

1.9.6. Найбільшу буферну ємність має буферний розчин, якщо співвідношеним між кислотою і основою є:

а) більше кислоти; б) менше кислоти;

в) більше основи; г) менше основи;

д) однакові.

1.9.7. Найбільшу буферну ємність за кислотою має буферний розчин, в якому співвідношення кислоти і солі є:

а) більше кислоти; б) більше солі;

в) однаково; г) менше кислоти.

1.9.8. Розрахунок буферної ємності можна провести за:

а) кислотою і водою; б) кислотою і сіллю;

в) кислотою і основою; г) основою і сіллю.

1.9.9. Величину буферної ємності за кислотою розраховують:

а) ; б) ;

в) ; г) .

1.9.10. Величину буферної ємності за основою розраховують:

а) ; б) ;

в) ; г) .

1.9.11. Найбільшу буферну ємність має буферний розчин, якщо співвідношеним між кислотою і основою є:

а) більше кислоти; б) менше кислоти; в) однакові; г) менше основи; д) більше основи.

1.9.12. У плазмі крові найбільшу роль відіграють буферні системи:

а) аміачна; б) гідрокарбонатна;

в) ацетатна; г) гемоглобінна.

1.9.13. У плазмі крові найбільшу роль відіграють буферні системи:

а) фосфатна; б) гемоглобінова;

в) аміачна; г) ацетатна.

1.9.14. У еритроцитах переважає буферна система:

а) фосфатна; б) гемоглобінова;

в) аміачна; г) ацетатна.

1.9.15. Які функціональні групи білкових молекул зумовлюють їх буферну дію?

а) –СООН; -NO₂; б) –СООН; -NН₂;

в) -NН₂; -CN; г) -NН₂; -NO₂.

1.9.16.Механізм дії буферних систем направлений на:

а) нейтралізацію кислих і лужних продуктів;

б) відновлення кислих і лужних продуктів;

в) гідроліз кислих і лужних продуктів;

г) окиснення кислих і лужних речовин.

1.9.17. Які основні протолітичні процеси відбуваються при дії на буферну систему сильної кислоти:

а) гідроліз, протоліз, нейтралізація;

б) окислення, гідроліз, протоліз;

в) електролітична дисоціація, протоліз, нейтралізація;

г) електролітична дисоціація, протоліз, гідроліз.

1.9.18. Механізм дії гідрокарбонатної буферної системи при надходженні лужних продуктів представлений рівнянням:

а) Н₃О⁺ + НСО₃^- ↔ Н₂СО₃ + Н₂О

б) Н₃О⁺ + ОН^- ↔ 2 Н₂О

в) Н₂СО₃ + ОН^- ↔ НСО₃^- + Н₂О

г) Н₂СО₃ + Н₂О ↔ НСО₃^- + Н₃О⁺

1.9.19. Механізм дії на гідрокарбонатну буферну систему кислотою представлений рівнянням:

а) Н₃О⁺ + ОН^- ↔ 2Н₂О

б) Н₂СО₃ + ОН^- ↔ НСО₃^- + Н₂О

в) Н₃О⁺ + НСО₃^-↔ 2 Н₂О

г) Н₂СО₃ + Н₂О ↔ НСО₃^- + Н₃О⁺

1.9.20. Кислотно-основна рівновага крові визначається:

а) величиною рН, концентрацією йонів НСО₃^-, тиском СО₂ в крові;

б) величиною рН, концентрацією йонів ОН^-, тиском СО₂ в крові;

в) величиною рН, температурою, концентрацією йонів ОН^-;

г) концентрацією йонів Н₃О; ОН^-, температурою.

1.9.21. Лужний резерв крові вимірюється:

а) об’ємом СО₂; б) об’ємом СО;

в) Об’ємом НО₂; г) Об’ємом NО₂.

1.9.22. При якому співвідношенні НСО₃^-:Н₂СО₃ рН гідрокарбонатного буферу відповідає рН крові:

а) 20:1; б) 15:1; в) 1:1; г) 1:20.

1.9.23. Механізм дії буферної системи оксигемоглобін-гемоглобін при надходженні кислих продуктів представлений рівнянням:

а) ННb + OH^- ↔ Hb^- + H₂O

HHbO₂ + OH^- ↔ HbO₂^- + H₂O;

б) Hb^- + H₃O⁺ ↔ ННb + H₂O

HbO₂^- + H₃O⁺ ↔ HHbO₂ + H₂O;

в) Hb^- + H₂O ↔ ННb + OH^-

HbO₂^- + H₂O ↔ HHbO₂ + OH^-;

г) Hb^- + Н₂СО₃ ↔ HHbO₂ + НСО₃^-

HbO₂^- + Н₂СО₃ ↔ HHbO₂ + НСО₃^-.

1.9.24. Буферна система оксигемоглобін-гемоглобін характеризується рівновагою між йонами:

а) Hb^- і ННb б) Hb^- і OH^-

HbO₂^- і HHbO₂; HbO₂^- і OH^-;

в) Hb^- і H₃O⁺ г) Hb^- і HHbO₂

HbO₂^- і H₃O⁺; HbO₂^- і ННb.

1.9.29. Значення рН плазми крові в нормі може знаходитись:

а) 7,35-7,45; б) 6,80-7,0;

в) 7,15-7,35; г) 8,01-8,35.

1.9.30. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) називають:

а) алкалозом; б) анабіозом;

в) ацидозом; г) антагонізмом.

1.9.31. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) називають:

а) ацидозом; б) алкалозом;

в) анабіозом; г) антагонізмом.

1.9.32. Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі:

а) NaHCO₃; б) NaCl

в) HCl г) аскорбінову кислоту.

1.9.33. Механізм дії білкової буферної системи при надходженні кислих продуктів представлений рівняням:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

1.9.34. Механізм дії на фосфатну буферну систему кислотою представлений рівнянням:

а) НРО₄^-2 + Н₂О ↔ Н₂РО₄^- + ОН^-;

б) Н₂РО₄^- + ОН^- ↔ НРО₄^-2 + Н₂О;

в) НРО₄^-2 + Н₃О ↔ Н₃РО₄ + ОН^-;

г) НРО₄^-2 + Н₃О ↔ Н₂РО₄^- + Н₂О.

1.9.35. Напишіть механізм дії буферної системи оксигемоглобін-гемоглобін при надходженні кислих продуктів.

1.9.36. Напишіть механізм дії на білкову буферну систему сильної кислоти і лугу.

HHbO₂ + OH^- ↔ HbO₂^- + H₂O

1.10. КОЛІГАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ. ОСМОС

1.10.1. Дифузія – це процес:

а) переміщення частинок речовини з зони більшої концентрації в меншу до вирівнювання концентрації;

б) переміщення частинок речовини з зони меншої концентрації в більшу до вирівнювання концентрації;

в) переходу речовини із твердого стану в рідкий;

г) переходу речовини із рідкого стану в газоподібний;

д) переходу речовини із одного стану в інший;

1.10.2. Осмос – це процес:

а) переміщення частинок речовини з зони більшої концентрації в меншу до вирівнювання концентрації;

б) переміщення частинок речовини з зони більшої концентрації в меншу до вирівнювання концентрації через напівпроникну мембану;

в) переміщення частинок речовини з зони меншої концентрації в більшу до вирівнювання концентрації;

г) переміщення частинок речовини з зони меншої концентрації в більшу до вирівнювання концентрації через напівпроникну мембрану.

Розчинність газів в розчині:

а) тим менша, чим більша концентрація розчинених в розчині солей;

б) тим більша, чим менша концентрація розчинених в розчині солей;

в) не залежить від концентрації розчинених солей;

г) прямо пропорційна концентрації розчинених солей;

д) обернено пропорційна концентрації розчинених солей.

1.10.3. Розчинність газів в рідині:

а) прямо пропорційна тиску газу;

б) обернено пропорційна тиску газу;

в) не залежить від тиску газу;

г) зменшується зі збільшенням тиску;

д) збільшується зі зменшенням тиску.

1.10.4. Кесонна хвороба виникає через:

а) збільшення розчинності газів при зростанні тиску і зменшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску;

б) зменшення розчинності газів при зростанні тиску і збільшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску;

в) збільшення розчинності газів при зменшенні тиску і зменшення розчинності газів в крові при збільшенні тиску;

г) збільшення розчинності газів при зменшенні тиску і зменшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску.

1.10.5. «Гірська хвороба» виникає через:

а) збільшення розчинності газів при зростанні тиску і зменшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску;

б) зменшення розчинності газів при зростанні тиску і збільшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску;

в) збільшення розчинності газів при зменшенні тиску і зменшення розчинності газів в крові при збільшенні тиску;

г) збільшення розчинності газів при зменшенні тиску і зменшення розчинності газів в крові при зменшенні тиску.

1.10.6. Осмосом називається процес переходу через напівпроникну мембрану молекул розчинника:

а) із 2 % р-ну NaCl в 10 % р-н NaCl;

б) із 10 % р-ну NaCl в 2 % р-н NaCl;

в) із 5 % р-ну NaCl в 5 % р-н NaCl;

г) із 10 % р-ну NaCl в 10 % р-н NaCl;

д) із 0,9 % р-ну NaCl в 5 % р-н глюкози.

1.10.7. Осмотичний тиск вимірюється в:

а) кПа; б) кДж/моль; в) Па/л;

г) атм/моль; д) Па/моль.

1.10.8. Осмотичний тиск плазми крові рівний:

а) 740-780 кПа; б) 730-750 кПа;

в) 800-850 кПа; г) 700-800 кПа;

д) 720-760 кПа.

1.10.9. Ізотонічним називається розчин, що має значення осмотичного тиску:

а) рівний значення стандарту;

б) вищий значенню стандарту;

в) нищий значення стандарту;

г) нижчий значення тиску крові;

д) вищий значенню тиску крові;

1.10.10. Ізотонічним до плазми крові є розчин:

а) 4,5 %-ий глюкози; б) 4,5 %-ий NaCl;

в) 0,45 %-ий глюкози; г) 0,9 %-ий глюкози.

1.10.9. Гіпотонічним називається розчин, що має значення осмотичного тиску:

а) рівний значення стандарту;

б) вищий значенню стандарту;

в) нищий значення стандарту;

г) нижчий значення тиску крові;

д) вищий значенню тиску крові;

1.10.9. Гіпертонічним називається розчин, що має значення осмотичного тиску:

а) рівний значення стандарту;

б) вищий значенню стандарту;

в) нищий значення стандарту;

г) нижчий значення тиску крові;

д) вищий значенню тиску крові;

1.10.11. Із наведених нижче розчинів гіпертонічним є:

а) 5 % р-н глюкози; б) 0,1 % NaCl;

в) 1,0 % р-н глюкози; г) 10 % NaCl.

1.10.12. Еритроцит вміщений в 0,5 % розчин NaCl. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) екзоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.13. Еритроцит вміщений в 0,9 % розчин NaCl. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) екзоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.14. Еритроцит вміщений в 5 % розчин NaCl. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) ендоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.15. Еритроцит вміщений в 10 % розчин NaCl. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) ендоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.16. Еритроцит вміщений в 0,9 % розчин глюкози. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) екзоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.17. Еритроцит вміщений в 5 % розчин глюкози. При цьому протікає процес:

а) гемолізу; б) плазмолізу;

в) ендоосмосу; г) дифузії;

д) осмос не проходить.

1.10.18. Еритроцит помістили в дистильовану воду. При цьому відбуваються процеси:

а) набухання і розтріскування;

б) всихання і зморщування;

в) нічого не відбувається;

г) поглинання води еритроцитом;

д) виділення води еритроцитом.

1.10.19. Еритроцит помістили в 2% розчин CuCl₂. При цьому відбуваються процеси:

а) набухання: розтріскування;

б) всихання і зморщування;

в) нічого не відбувається;

г) поглинання води еритроцитом;

д) виділення води еритроцитом.

1.10.20. Порівняйте осмотичний тиск розчинів NaCl і глюкози однаковї молярної концентрації:

а) більший в NaCl; б) менший в NaCl;

в) однакові; г) менший в глюкози;

д) більший в глюкози.

1.10.21.В 1 л розчину, який ізотонічний до плазми крові може бути глюкози:

а) 0,303 моля; б) 0,205 моля;

в) 0,154 моля; г) 0,148 моля;

д) 0,284 моля.

1.10.22. Порівняйте осмотичний тиск розчинів MgCl₂ і NaCl однакових молярних концентрацій:

а) більший в MgCl₂; б) більший в AgCl;

в) менший в MgCl₂; г) однаковий;

д) менший в AgCl.

1.10.23. Порівняйте осмотичний тиск розчинів сахарози і Na₃PO₃ однакових молярних концентрацій:

а) більший в сахарозі; б) однаковий;

в) більший в Na₃PO₃; г) менший в сахарозі;

д) менший в Na₃PO₃.

1.10.24. Порівняйте осмотичний тиск розчинів NaBr і NaCl однакових молярних концентрацій:

а) більший в NaBr; б) однаковий;

в) менший в NaBr; г) більший в NaCl;

д) менший в NaCl.

1.10.25. Температура замерзання розчину в порівнянні із температурою замерзання чистого розчинника:

а) понижується; б) підвищується;

в) не змінюється;

г) понижується, а потім підвищується;

д) підвищується, а потім понижується.

1.10.26. Температура кипіння розчину в порівнянні із температурою кипіння чистого розчинника:

а) понижується; б) підвищується;

в) не змінюється;

г) понижується, а потім підвищується;

д) підвищується, а потім понижується.

1.10.27. Депресією температури замерзання розчину називають:

а) пониження температури замерзання;

б) підвищення температури замерзання;

в) пониження тиску; г) підвищення тиску;

д) зміна температури.

1.10.28. Визначення молярної маси розчиненого у воді неелектроліту через визначення температури замерзання його розчину називається:

а) кріометрією; б) ебуліометрією;

в) кріоскопією; г) осмометрією.

1.10.29. Визначення молярної маси розчиненого у воді неелектроліту через визначення температури кипіння його розчину називається:

а) кріометрією; б) ебуліоскопією;

в) кріоскопією; г) осмометрією.

1.10.30. Кількісно величину осмотичного тиску розчиненого у воді неелектроліту можна визначити законом Вант-Гоффа за формулою:

а) π=CRT б) π=iCRT в) Δp=p_o x₂

г) д)

1.10.31. Кількісно величину осмотичного тиску розчиненого у воді електроліту можна визначити законом Вант-Гоффа за формулою:

а) π=CRT б) π=iCRT в) Δp=p_o x₂

г) д)

Дата добавления: 2015-05-24