Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи навчання. Метод– шлях навчально-виховної діяльності учнів до результатів, визначеними завданнями навчання




Метод – шлях навчально-виховної діяльності учнів до результатів, визначеними завданнями навчання. Під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів, спрямованої на розв’язання завдань навчання.

У структурі методів виділяються прийоми. Прийом – це елемент методу, це окремий крок, фазова дія в реалізації методу. Засіб – структурна частина, що дозволяє здійснити прийом.

Існують різні типи класифікації: 1) За джерелом передачі і хар-ом сприймання інформації: методи словесного навчання; методи роботи з книгою; спостереження І експериментальне вивчення явищ І процесів; вправи. 2) За характером пізнавальної діяльності учня: репродуктивні, продуктивні; дослідницькі. 3) За призначенням: репродуктивні (переказ, робота за інструкцією); творчі (які допомагають відтворити набуті знання в нових умовах, варіативні вправи).

Основні групи методів навчання: 1) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності (спрямовані на передачу і засвоєння ЗУН):

За джерелом інформації: словесні (лекція, бесіда, семінар), наочні і практичні методи (аспект передачі і сприйняття навчальної інформації);

За логкою отримання знань: індуктивний, дедуктивний;

За хар-ом пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-науковий (аспект мислення), частково-пошукові, дослідницькі;

За аспектом керування навчанням: методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя (аспект управління навчанням).

2) Методи стимулювання і мотивації навч-пізн д-ті:

методи стимулювання мотивації і інтересу до процесу навчання (пізнавальні ігри, навчальні дискусії, диспут, зацікавленість, ств ситуації успіху);

методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності (методи заохочення, покарання, пред'явлення нових вимог, створення ситуації успіху).

3) Методи контролю і самоконтролю(Перевірка рівня ЗУН): методи усного контролю і самоконтролю (фронтальне, індивідуальне опитування, тестування); методи письмового контролю і самоконтролю; методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Оптимальний вибір методів. відповідність методів навчання принципам навчання, меті; відповідність змісту даної теми; — відповідність цілям і задачам навчання, - відповідність можливостям дітей; відповідність умовам навчання; відповідність можливостям вчителя (досліджувати рівень теоретичної і практичної підготовки, особистих якостей вчителя); відповідність належним умовам і відведеному часу; врахування інтересів та активності учнів, вік, сформ умінь та навичок, взаємини учнів з вчителем.

В довільному акті навчальної діяльності завжди поєднується декілька методів, вони взаємопроникненні один в одного, одну й ту ж взаємодію учня і вчителя (але один з них буде домінуючим).

 

29. Державні документи, в яких відображено зміст освіти

Основними державними документами, які регулюють зміст освіти є Конституція України, Закон України про освіту, навчальний план, навчальна програма, підручники, посібники

На рівні реального світобачення державний стандарт змісту освіти знаходить відображення в навчальному плані, який складаються з державних ат регіональних компонентів. Державний забезпечує єдність шкільної освіти в Україні і включає в себе освітні галузі та кількість годин на їх вивчення.

Регіональний компонент передбачає певну кількість годин, яка може бути використана у різний спосіб, в залежності від потреб регіону.

Навчальна програма – зміст освіти представлений на теоретичному рівні в навчальних планах.

На рівні навчального предмету проектування змісту передбачає роботу над окремими його елементами, над уявленням про основні форми реалізації змісту в педагогічній програмі.

Навчальна програма – нормативний документ, що розкриває зміст знань, умінь, навичок з навчального предмету, логіки з вивчення основних світоглядних ідей з зазначенням послідовності тем, питань і загального дозування часу. На їх основі педагогічною радою школи розробляється і затверджується робоча навчальна програма.

Конкретне відображення навчальної програми міститься в навчальних підручниках і посібниках. Підручник – основна навчальна книга, посібник – допоміжна.

 

30. Процес виховання – динамічна взаємодія вихователя та вихованців, спрямована на засвоєння вихованцем у різних видах діяльності цінностей культури, здійснення його самореалізації, самоствердження, особистісний розвиток. Головною суттю взаємодії вихователя і вихованців є її спрямованість на активну різноманітну діяльність останнього, його самореалізацію.

Особливості виховного процесу:

· Цілеспрямованість. Мета виховного процесу - гармонія соціальних та індивідуальних цілей, завдань, співробітництво у досягненні.

· Багатофакторність (вплив родини, педагогів, школи загалом,суспільства).

· Тривалість (виховання – безперервний процес, який триває все життя)

· Комплексність (особистість формується в цілому, певні риси розиваються не почергово, а комплексно)

· Варіативнгість, віддаленість результатів від моменту здійснення безпосереднього виховного впливу.

· Самокерованість (процес виховання здійснюється у двох напрямках: від вихователя до вихованця, від вихованця до вихователя (зворотний зв'язок))

· Неперервність

Закономірності процесу виховання:

- виховання являє собою постійну трансформацію зовнішніх впливів у внутрішні установки особистості – інтеріоризація;

- виховання передбачає одночасний вплив на емоційну, вольову та розумову сфери особистості;

- виховання передбачає організацію активної діяльності самої особистості (на яку здійснюється виховний вплив) та організацію її продуктивного спілкування.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 453; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.