Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Типові способи постановки цілей навчання




Ø Визначення цілей навчання через зміст предмета (вивчити явище та ін.)

Ø Визначення цілей навчання через діяльність учителя (ознайомити учнів із…, продемонструвати прийоми та ін.)

Ø Визначення цілей навчання через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного й інших видів розвитку учнів (формування вмінь…, розвивати мислення…)

Ø Визначення цілей навчання через діяльність учнів (досліджування…, розв'язування…) (за М. Кларіним)

Як вибрати дієслово для планування навчального результату?
Вибір дієслова для формулювання навчального результату визначається навичками /компетенціями/, видами поведінки, якими повинен опанувати учень:

Ø знання / усвідомлення: стосується запам'ятовування, формулювання. Згадування інформації (пояснити, сформулювати, ідентифікувати)

Ø застосування: стосується вирішення проблем (виконувати, застосувати, передбачити, показати, проілюструвати)

Ø мислення вищого порядку: пов'язане з аналізом, синтезом, оцінкою (змінити, інтегрувати, створити)

IV. Комп’ютерні технології

“Комп’ютеризація”, “інформатизація освіти” “комп’ютерні технології навчання” – поняття які надзвичайно часто вживаються в педагогічному просторі. Комп’ютерні технології здатні створити прорив у самостійній роботі учнів. Комп’ютер несе принципово нову якість в освіту – інтерактивність, яка допомагає розвивати активно-дієві форми навчання та впливає на розширення можливостей самостійної навчальної роботи.

Вчителю музичного мистецтва доцільно володіти комп’ютерними програмами, які відомі кожному. Хто володіє ПК - це Windows Media Player, WinAmp и т.д. Можливості даних програм досить широкі: відтворення музичних файлів, побудова списку мелодій, запис у різних форматах, можна запропонувати слухати і переглядати абстрактні візуальні образи, що можна відкрити в програмах Windows Media Player чи WinAmp. Вашій увазі відкриються різні лінії, графіки, які постійно змінюються, рухаються разом з музикою, малюють неповторні образи.

Існує програми для написання нотного тексту, для його редагування, наприклад, Final. Цю програму можна використовувати для створення мелодії, аранжування, інструментовки музичних творів.

Вчителю образотворчого мистецтва доцільно володіти та використовувати у педагогічній практиці такі комп’ютерні програми Paint, Corel, DRAW, Photoshop, Microsoft Power Point.

Інтернет – «Всесвітня павутина» (World Wide Web), з’єднала десятки тисяч інформаційних джерел. Користувач повинен знати те, що комп'ютери з'єднані і можуть обмінюватися інформацією. В Інтернеті немає центру чи головного комп'ютера – велика кількість комп’ютерів по всьому світі з'єднані разом. Якщо маємо доступ до Інтернету, то можемо бачити, чути й обробляти всю інформацію на нашому комп'ютері. У цьому допомагає складна мова програмування — HTML, вона використовується для створення інформаційних сторінок, які кожен зможе читати на своєму комп'ютері – так званих веб-сторінок. Безліч сторінок приватної особи чи організації утворюють веб-сайт: аналогічно тому, як багато сторінок утворюють книгу. Веб-сайти можуть містити текст, звук, зображення, відео. Майже усюди люди можуть одержати доступ до цих веб-сайтів, підключивши свій комп'ютер до Інтернету. Людина може розмістити інформацію про себе в Інтернеті.

WWW-складається з «сторінок», сайтів чи порталів, які містять різного роду інформацію (текстову, графічну, музичну, анімаційну) і поєднанні між собою гіперссилками. Найпростіший інформаційний елемент Мережі-тематична сторінка, де розміщено відносно невелика кількість інформації, як правило присвяченої якомусь одному аспекту обраної теми. Ці сторінки об’єднуються у сайти. На одному сайті може розміщуються три та більше сторінок. Кожна сторінка має свою Інтернет адресу.

Питання з вибору концепції сайта, його інформаційного наповнення і дизайну знаходяться у компетенції авторів та тих, хто створює сайти, тому в Інтернеті з однієї тематики можна знайти багато сайтів, які по-різному висвітлюють одні і ті самі питання.

Найбільший інформаційним елементом Інтернету є портали, які об’єднують близькі по тематиці сайти.

Можна користуватися різними пошуковими системами наприклад, Google (www.google.com). Дана пошукова система відрізняється від інших тим, що в “першій десятці” результатів пошуку, ви не знайдете ніякого інформаційного мусора і випадкових сайтів. А також можна використовувати пошукову систему Yandex (www.yandex.ru), Rambler (www.rambler.ru), Апорт (www.aport.ru) /

Необхідно зазначити, що для викладання інтегрованого курсу Художня культура, вміння вчителя користуватися ресурсами Інтернету дуже прискорить підготовку до уроків.

Використання електронної пошти та спілкування в режимі реального часу. (технології віртуального спілкування).

Використовуються наступні технології віртуального спілкування:

· Інтернет - конференції на задану тему;

· проведення Інтернет турнірів і олімпіад для школярів;

· організація комп’ютерного тестування;

· організація переписки дітей зрізних міст та країн;

· навчальні програми, які розробляють для використання у локальній мережі освіти, а вчитель має змогу контролювати процес виконання та інші

У школах, у яких функціонує Інтернет, можна спілкуватися на форумах з проблем мистецтва (форуми знаходяться майже на усіх сайтах, за адресами, які приведені вище, для пошуку музичного матеріалу, чи живописного), проводити Інтернет - конференції.

3. Створення учнями власних інформаційних ресурсів і розміщення їх у мережі Інтернет (створення і підтримання власних сайтів, блогів).

Створення сайту може використовуватися підчас дослідницької діяльності учнів (робота за методом проекту).У багатьох школах, які мають доступ до Інтернету, зараз створені власні сайти. Тож можна створити мистецьку сторінку, з віртуальною галереєю живописних робіт учнів, їх творчими роботами, фото з виступів на позаурочних заходах і таке інше.

Вчитель та учні можуть зареєструвати свій блог. Блог – скорочене від web log, Веб-журнал – це простий у використанні веб-сайт, де можна публікувати свої роздуми, спілкуватися, обговорювати та коментувати роздуми інших користувачів та використовувати інші функції.

Для викладачів опубліковані роботи учнів у блогах – це «можливість зробити висновки про те, як учні трансформують і привласнюють сенси і стратегії, освоєні в рамках соціального досвіду» Для учнів подібна публікація – це матеріал для подальшої рефлексії і аналізу, який дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт і переосмислити їх, збагативши таким чином свій учбовий досвід.Крім того, така публікація дозволяє отримати зворотний зв'язок, що, у свою чергу, допомагає учням в процесі конструювання знань. Використання блогів в цьому аспекті дуже корисно, оскільки вони дають можливість таким, що вчиться осмислити матеріал, що вивчається, і представити його розуміння. Ще є в блогах можливість розміщення коментарів до повідомлень, що сприяє отриманню зворотного зв'язку і потенційної підтримки нових ідей, а можливість включення в текст гіперпосилань на інші ресурси допомагає таким, що вчиться усвідомлювати взаємозв'язки і контекст знань, їх конструювання і освоєння.

 

Отже, в арсеналі сучасного вчителя мистецтва є різні мультимедійні засоби: енциклопедичні видання, ігрові програми. Тематика таких проектів найрізноманітніша: класична й сучасна музика, окремі музичні твори, музичні інструменти, теорія музики, живопис, архітектура, музеї світу, народна творчість тощо. Дані продукти призначені для загального вжитку. Нині створені нові вітчизняні мультимедійні засоби, призначені для навчання мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах. Серед них Педагогічні програмні засоби «Мистецтво» для 1-4-х класів, створені на основі державної програми «Мистецтво» (уклад.Л.М.Масол та ін.). ППЗ – це мультимедійні підручники, за допомогою яких може бути організовано навчально-пізнавальну діяльність учнів протягом усього курсу. Вони розраховані на використання як для колективної форми навчання, так і для самостійної роботи учнів, а також для проведення тестування.

Структурною основою ППЗ з мистецтва є погодинне планування уроків для початкової школи. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для її розкриття: малюнки, світлини, текст, анімації, аудіо- та відеофрагменти, зразкове виконання музичних творів, виконання пісень у режимі караоке тощо. Матеріал ППЗ поданий послідовно, доступно, образно.

Емоційно-інформаційним елементом усього комплексу уроків є головні герої (педагенти), які залучають присутніх до діалогу про життя, музику, мистецтво: Лясолька та Барвик.

 

Дидактична структура мультимедійних уроків підпорядкована дидактичній структурі уроку музики і складається з логічно-обґрунтованих частин (кроків), які мають таку послідовність:

• Тема уроку

• Вступ або вступна бесіда

• Демонстрація пісні

• Розучування пісні

• Караоке

• Розповідь про музику. Відомості про...

• Слухання музики

• Аналіз прослуханого твору

• Питання. Тестові завдання

• Підсумки уроку.

Ця структура мультимедійного уроку доповнена такими структурними компонентами як:

• Споглядання та аналіз репродукцій

• Перегляд фрагментів кінофільмів, мультфільмів

• Творчі завдання

• Ритмічні вправи

• Спів з нот.

Послідовність цих компонентів (мультимедійни кроків) змінюється залежно від драматургії уроку: блок слухання музики може стояти в першій частині уроку, і блок розучування пісні - у другій. Незмінними є крою-тема уроку, вступ (вступна бесіда), тестові завдання, підсумки уроку.

Знання змісту (інформаційно-ілюстративного наповнення) кожного структурного елементу допоможе вчителю в підготовці до уроку, написанні власного плану-конспекту з використанням запропонованого підручника. Розгляньмо детальніше кожен структурний компонент.

Тема уроку. На екрані з'являється запис теми уроку. Учитель разом із дітьми читають тему.

Вступ або вступна бесіда. На екрані з'являються головні герої, від імені яких вестиметься розповідь про мистецтво. Вони вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог за темою уроку. Учитель, за бажанням, може продовжити цей діалог з учнями.

Демонстрація пісні. Звучить зразковий варіант виконання пісні (з супроводом чи а капела) перед її розучуванням.

Розучування пісні. На екрані – ноти та слова пісні. Вивчення нотної грамоти та спів з нот непередбачені державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Але учні можуть слідкувати за нотним записом пісні, звертаючи увагу на «графіку» мелодії (рух мелодії – вгору, вниз, на місці, стрибками). Текст куплетів допомагає використанню традиційної методики розучування пісні – на слух.

Караоке. У такому режимі вчитель опрацьовує зміст кожного куплету, виконавський розвиток вокального твору. Учні готуються до «концертного» виконання пісні.

Розповідь про музику. Головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, називають ім’я композитора, пригадують історію його створення. На екрані – портрети, ілюстрації, слайд-шоу, твори живопису, відео фрагменти. Учитель може продовжити з учнями розпочатий героями діалог про музику, повторити теоретичні визначення.

Слухання музики. На моніторі – нейтральна заставка, що не відволікає учнів від сприймання самої музики. Можливе використання заставки, що демонструє структуру твору або демонструє образ музичного твору та музичний інструмент.

Аналіз прослуханого твору. Головні герої ставлять учням запитання або дають завдання до прослуханого твору. Учитель може доповнити аналіз прослуханого твору власними запитаннями, завданнями. Учні відповідають самостійно, іноді за допомогою підказок на моніторі (допоміжна клавіша F12 – «Характеристики музики»).

Запитання, тестові завдання. На монітор виведені та звучать запитання для перевірки засвоєння знань на уроці. У 3-4 класах для підсумкової перевірки знань пропонуються тестові завдання (на одиничний та множинний вибір відповіді). Підсумки уроків музичного мистецтва можна підбити у формі вікторини чи гри: музична вікторина (визначте автора і назву твору), вікторина «Музичний портрет», «Картинна галерея», гра «У світі музики».

Підсумки уроку. Діалог головних героїв. Учитель за бажанням може продовжити з учнями цей діалог.

Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» обумовили введення до структури мультимедійних уроків таких компонентів:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 842; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.