ЗАНЯТТЯ № 1 1 страница

Базова

1. Глинка Н.Л. Общая химия. – Л.: Химия, 1998. – 702 с.

2. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. – Л.: Химия, 1998. – 270 с.

3. Глінка М.Л. Загальна хімія. – К.: Вища школа, 1982. – 608 с.

4. Хомченко Г.П. Хімія для вступників до вузів. – К.: Вища школа, 2002. – 423 с.

5. Яцков М.В., Манековська І.Є., Мисіна О.І. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення,. – Рівне: НУВГП, 2006. – 214 с.

6. Манековська І.Є. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення,. – Рівне: НУВГП, 2006. – 279 с.

7. Буденкова Н.М., Вербецька К.Ю. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення,. – Рівне: НУВГП, 2006. – 62 с.

Допоміжна

1. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. – К., 1991. – 431 с.

2. Поліщук М.М., Яцков М.В. Збірник задач з хімії творчого характеру. – Рівне: РДТУ, 2000. – 31 с.

3. Манековська І.Є., Яцков М.В., Поліщук М.М. Задачі з хімії виробничого змісту. – Рівне: РДТУ, 2000. – 67 с.

4. Боднарюк Ф.М. Хімія, частина І (загальнохімічна). – Рівне: РДТУ, 1999. – 112 с.

5. Манековська І.Є., Яцков М.В., Поліщук М.М. Лабораторний практикум з навчальної дисципліни „Гідрохімія”. – Рівне: РДТУ, 1999. – 72 с.

6. Романова Н.М. Загальна та неорганічна хімія. – К.: Вища школа, 1998. – 430 с.

7. Боднарюк Ф.М. Загальна і неорганічна хімія. Частина І (загальнотеоретична). – Рівне: НУВГП, 2006. – 241 с.

8. Боднарюк Ф.М. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення,. – Рівне: НУВГП, 2007. – 124 с.

9. Вдовенко О.П. Загальна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 279 с.

10. Попель П.П. Складання рівнянь хімічних реакцій. – К.: Рута, 2000. – 123 с.

11. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М., 2001 – 744 с.

12. Неділько С.А., Попель П.П. Загальна і неорганічна хімія. – К.: Либідь, 2001. – 398 с.

13. Слободяник М.С., Гордієнко О.В., Корнілов М.Ю. та ін. Хімія. – К.: Либідь, 2003. – 348 с.

1. ТЕМА: Вступ до практикуму. Техніка безпеки роботи в лабораторії.

Біогенні s-елементи: біологічна роль, застосування в медицині.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Хімічні дисципліни, що вивчаються студентами І курсу, є обов’язковими дисциплінами в системі медичної освіти.

В організмі людини міститься більше 70 хімічних елементів та більше 40 елементів входять до складу лікарських засобів, тому важливе значення має вивчення цих елементів.

Натрій, калій, кальцій і магній створюють (разом з хлором) електролітний фон організму. На ці чотири метали припадає 99% (за масою) всіх металів організму. Крім того, вони є активаторами деяких ферментів. Кальцій входить до складу неорганічних речовин кісткової тканини, бере участь у процесах зсідання крові, відіграє важливу роль у скороченнях м’язів.

Натрій, калій, кальцій і магній рівномірно розподілені в організмі по всіх тканинах, але іони К⁺ і Мg²⁺ - переважно внутрішньоклітинні іони, а Na⁺ і Са²⁺ - зовнішньоклітинні. Сполуки цих елементів застосовуються як лікарські засоби.

Тому матеріал цієї теми є основою для наступного вивчення складних процесів обміну речовин в організмі та їх корекції за допомогою лікарських засобів (біохімія, фізіологія, фармакологія, клінічні дисципліни).

3. МЕТА. Сформувати уявлення про біогенні елементи, якісний та кількісний їх склад в організмі людини (макроелементи, мікроелементи, органогени) та про біосферу. Сформувати уявлення про s-елементи, їх будову, властивості, роль у життєдіяльності організму, застосування сполук s-елементів у медицині. Оволодіти методикою проведення якісних реакцій відкриття катіонів s-елементів у розчинах та біологічних рідинах.

Засвоїти правила безпечної роботи в лабораторії.

Студент повинен знати:

- правила техніки безпеки при роботі в лабораторії;

- суть понять “біогенні елементи”, “макроелементи”, “мікроелементи”, “органогени”,

- суть поняття “біосфера” та роль живої речовини;

- зв’язок між вмістом біогенних елементів у довкіллі та в організмі людини;

- зв’язок ендемічних захворювань з особливостями біогеохімічних провінцій;

- положення в періодичній системі, електронну будову, ступінь окислення, валентність, електронегативність s-елементів;

- закономірності зміни фізико-хімічних властивостей s-елементів та їх сполук;

- біологічну роль s-елементів в організмі, наслідки надлишку або недостачі катіонів цих елементів;

- застосування сполук s-елементів у медицині;

- характерні якісні реакції відкриття катіонів калію, натрію, кальцію, магнію та барію;

вміти:

- складати електронні формули атомів та іонів s-елементів;

- проводити якісні реакції на катіони калію, натрію, кальцію, магнію та барію;

- складати рівняння якісних реакцій відкриття s-елементів;

оволодіти навичками:

- виявлення катіонів s-елементів (калію, натрію, кальцію, магнію, барію) у розчинах і біологічних рідинах.

4. ОСНОВНІ БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ ТА НАВИЧКИ,

НЕОБХІДНІ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.

1) Поняття про біосферу у світлі вчення В.І. Вернадського.

2) Поняття про макро- та мікроелементи.

3) Принципи побудови електронних формул.

4) Періодична система Д.І. Менделєєва.

(Матеріал шкільної програми з хімії та біології).

5. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ.

Вчення В.І. Вернадського про біосферу

Роль живих організмів Біогенні елементи (макро-, Проблеми забруднення

у біосфері мікроелементи, органогени) та очищення біосфери

-

Макроелементи (s-елементи)

Будова атомів та поло- Властивості елементів Біороль s-елементів та

ження у періодичній та їх сполук застосування їх сполук

системі у медицині

Ступінь окислення, електро- Характерні якісні реакції відкриття

негативність та характер катіонів s-елементів у розчинах та

зв”язків у сполуках біологічних рідинах

6. ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Людина і біосфера.   2. Поняття про біогенні елементи.	1.1. Суть вчення В.І. Вернадського про біосферу. 1.2. Роль живої речовини. у біосфері. 1.3. Охорона навколишнього середовища. 1.4. Зв”язок ендемічних захворювань з особливостями біогеохімічних провінцій. 2.1. Органогени. 2.2. Макроелементи. 2.3. Мікроелементи. 2.4. Домішкові елементи.
3. s-Елементи.	3.1 Положення у періодичній системі елементів, будова атомів. 3.2. Електронегативність, ступінь окислення, характер зв’язків 3.3. Властивості s-елементів та їх сполук. 3.4. Зв’язок між місцезнаходженням s-елементів у періодичній системі та їх вмістом в організмі.
4. Біороль s-елементів та застосування їх у медицині.	4.1. Біологічна роль натрію і калію в організмі людини. 4.2. Застосування сполук натрію і калію в медицині. 4.3. Біологічна роль кальцію, барію та магнію в організмі людини. 4.4. Застосування сполук елементів ІІ-А групи в медицині.
5. Характерні якісні реакції відкриття катіонів s-елементів у розчинах та біологічних рідинах.	5.1. Якісна реакція на іон калію. 5.2. Якісна реакція на іон натрію. 5.3. Якісна реакція на іон кальцію. 5.4. Якісна реакція на іон барію.

7. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів)

1) Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони s-елементів І-А групи.

а) ns¹; б) ns²; в) 2ns¹; г) 2ns².

2) Чим зумовлена значна подібність елементів І-А групи за властивостями?

а) однаковою будовою зовнішнього електронного шару атомів;

б) однаковою будовою передостаннього електронного шару атомів;

в) збільшенням радіусів атомів;

г) зменшенням потенціала іонізації.

3) Вказати, які окисно-відновні властивості проявляють елементи 1-А групи.

а) відновлювальні; б) окислювальні; в) відновлювальні та окислювальні;

г) не проявляють окисно-відновних властивостей.

4) Вказати характерну ступінь окиснення s-елементів І-А групи у їх сполуках.

а) –1; б) +1; в) +2; г) –2.

5) Вказати, в якому стані знаходяться в організмі людини калій і натрій.

а) у вільному стані;

б) у вигляді комплексних сполук з білками;

в) у вигляді гідратованих іонів.

6) Вибрати правильну електронну формулу для валентних електронів s-елементів ІІ-А групи.

а) ns¹; б) 2ns¹; в) ns²; г) ns¹(n-1).

7) Вказати характерний ступінь окиснення для s-елементів ІІ-А в сполуках

а) +2; б) -2; в) +3; г) +1.

8) Вибрати електронну конфігурацію атома магнію.

а) 1s²2s²2p⁶3s²; 2) 1s²2s²2p⁶; 3) 1s²2s²2p⁶3s¹; 4) 1s²2s²2p⁷3s¹.

9) Вказати, в якому вигляді міститься магній в організмі людини.

а) у вільному стані;

б) у вигляді гідратованих іонів;

в) у вигляді комплексів з білками.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1) Правильна відповідь а).

У атомів елементів І-А групи відбувається заповнення s-підрівня останнього енергетичного рівня.

2) Правильні відповіді а), б).

Значна подібність властивостей елементів І-А групи обумовлена однаковою будовою останнього та передостаннього електронних шарів атомів (крім літію). На зовнішньому енергетичному рівні атоми лужних металів мають по одному електрону. На передостанньому енергетичному рівні у атома літію міститься 2 е^–, а у атомів інших металів – по 8 е^–.

3) Правильна відповідь а).

Характерною властивістю елементів І-А групи є те, що їх атоми віддають валентні s-електрони, проявляючи при цьому відновні властивості, які у групі у напрямку зверху вниз (у зв`язку із зменшенням потенціалу іонізації) посилюються.

4) Правильна відповідь б).

Атоми s-елементів І-А групи характеризуються подібною будовою електронних оболонок. У них тільки один електрон може брати участь в утворенні хімічного зв`язку, ступінь окиснення завжди постійний і дорівнє +1.

5) Правильна відповідь в).

6) Правильна відповідь а).

У елементів ІІ-А групи на зовнішньому енергетичному рівні на s-підрівні міститься по два валентних електрони.

7) Правильна відповідь а).

У нормальному стані у атомів ІІ-А групи немає неспарених електронів. Але при переході атома у збуджений стан один із зовнішніх s-електронів переміщується на р-підрівень і з`являються два неспарених електрони, що і визначає характерний для цих елементів ступінь окиснення +2 у їх сполуках.

8) Правильна відповідь а).

9) Правильні відповіді б), в).

У біологічних рідинах і тканинах організму магній знаходиться як у вигляді катіонів Мg²⁺, так і в сполуках з білками.

Так, у деяких металоферментах магній є кофактором.

8. ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТІ.

8.1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії.

При виконанні лабораторної роботи студенти повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та техніки безпеки. Кожний студент після ознайомлення з правилами техніки безпеки ставить свій підпис у журналі реєстрації інструктажу.

8.2. Ознайомлення з правилами виконання та оформлення протоколів лабораторних робіт.

Перед кожним лабораторно-практичним заняттям студенту необхідно вивчити теоретичний матеріал згідно з питаннями орієнтовної картки методичних вказівок з цієї теми.

Для самопідготовки слід користуватися рекомендованою літературою, конспектами лекцій та збірником методичних вказівок.

При оформленні протоколу лабораторної роботи в зошиті для лабораторних робіт треба записувати дату, тему та мету заняття, послідовність виконання роботи, результати дослідів, рівняння проведених реакцій та висновки.

8.3. Ознайомлення з правилами виконання дослідів у якісному аналізі.

1) Не дозволяється висипати чи виливати невикористані реактиви у реактивну склянку з метою дотримання чистоти реактиву.

2) Сухі речовини зі склянки потрібно брати спеціально призначеним для цього шпателем.

3) Не залишати на тривалий час реактиви відкритими. Корки від склянок класти на стіл зовнішньою поверхнею донизу. Не допускається плутати корки від різних склянок.

4) Особливу увагу в аналітичних дослідженнях слід приділяти чистоті посуду. Реакції слід проводити лише в чистому посуді.

5) Потрібно чітко дотримуватися умов виконання аналітичної реакції, звертати увагу на кількість і концентрацію реактивів, зазначених у методичці.

6) Досліди з концентрованими кислотами проводити тільки у витяжній шафі.

7) Осад після проведення досліду не залишати надовго, а відразу розчинити у відповідному реактиві і вимити посуд.

8) Якщо в процесі аналізу осад або розчин потрібно залишити хоча б на короткий час, то на посудині, в якій він знаходиться, слід зробити відповідний напис.

8.4. Проведення якісних реакцій на катіони s-елементів

1) Проведення якісної реакції на катіон калію. Реакція з гідротартратом натрію NaHC₄H₄O₆

У пробірку внести 1 мл розчину солі калію і додати такий же об’єм розчину гідротартрату натрію. Для випадання осаду слід обережно потерти скляною паличкою внутрішню стінку пробірки. Випадає білий кристалічний осад гидротартрату калію.

КNО₃ + NaНС₄Н₄О₆ = КНС₄Н₄О₆↓ + NaNО₃

К⁺ + НС₄Н₄О₆^-= КНС₄Н₄О₆↓

Подіяти на одержаний осад сильною минеральною кислотою, оцтовою кислотою та лугом. Написати рівняння реакцій розчинення осаду у лугах та сильних кислотах у молекулярному і короткому іонному вигляді.

Зробити висновок про умови відкриття катіона калію.

2) Проведення якісної реакції на катіон натрію. Реакція з гідроксиантимонатом (V) калию К[Sв(ОН)₆ ].

У пробірку внести 1 мл розчину солі натрію, додати стільки ж розчину гексагідроксиантимонату (V) калію. Для утворення осаду слід потерти скляною паличкою стінку пробірки та охолодити розчин. Утворюється білий кристалічний осад гексагидроксиантимонату (V) натрію Na[Sв(ОН)₆]. Цю реакцію використовують для осадження іонів натрію з сироватки крові або плазми при визначенні натрію в крові:

NaNО₃ + К[Sв(ОН)₆] = Na[Sв(ОН)₆]↓ + КNО₃

Na⁺ + [Sв(ОН)₆]^- = Na[Sв(ОН)₆]↓

Подіяти на одержаний осад сильною мінеральною кислотою та лугом. Написати рівняння реакцій у молекулярному та іонному вигляді, враховуючи розчинення осаду в лужному середовищі та розкладання реактиву у кислому середовищі з утворенням білого аморфного осаду метасурмяної кислоти HSbO₃.

Зробити висновок про умови відкриття іона натрію.

3) Проведення якісної реакції на катіон кальцію. Реакція з оксалатом амонію (NН₄)₂С₂О₄.

У пробірку внести 1 мл розчину солі кальцію (хлориду або нітрату) і додати таку ж кількість розчину оксалату амонію. Випадає білий кристалічний осад оксалату кальцію:

СаСl₂ + (NН₄)₂С₂О₄ = 2NН₄Сl + СаС₂О₄↓

Са²⁺ + С₂О₄^2- = СаС₂О₄↓

Реакція використовується для визначення кальцію у сечі та крові.

Подіяти на осад сильною мінеральною та оцтовою кислотами. Написати рівняння реакції розчинення осаду в мінеральній кислоті у молекулярному та короткому іонному вигляді. Зробити висновок про умови відкриття катіона кальцію дією оксалату амонію.

4) Проведення якісної реакції на катіон барію. Реакція з сульфатом натрію або сірчаною кислотою.

У пробірку внести 1 мл розчину солі барію і додати таку ж кількість розчину сульфату натрію або сірчаної кислоти. Утворюється білий кристалічний осад:

ВаСІ₂ + Na₂SО₄ = ВаSО₄↓ + 2NaСІ

Ва²⁺ + SО₄^2- = ВаSО₄↓

Подіяти на осад сульфату барію сильною мінеральною кислотою.

Зробити висновок про умови відкриття катіона барію.

8.5. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

Записати у зошит необхідні рівняння реакцій та висновки до кожного з дослідів.

9. ЛІТЕРАТУРА.

1. Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. –В: НОВА КНИГА, 2006, с. 20-45, 210-224.

2. Медицинская химия: учеб. / В.А. Калибабчук, Л.И. Грищенко, В.И. Галинская и др.; под ред. В.А. Калибабчук. – К.: Медицина, 2008.

3. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов.-К: Вища школа, 1990, с. 8-68.

4. Біонеорганічна, фізколоїдна і біоорганічна хімія. Вибрані лекції. За ред. проф. Л.О. Гоцуляка. –О.: Одеський медуніверситет, 1999, с. 16-25.

5. Глинка Н.Л. Общая химия. –Л: Химия, 1984.

ЗАНЯТТЯ № 2

1. ТЕМА. Біогенні р-елементи: біологічна роль, застосування в медицині.

2. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ. До р-елементів належать органогени - вуглець, азот, кисень, фосфор, сірка, з атомів яких побудовані основні органічні сполуки організму людини – білки, жири, вуглеводи, полінуклеотиди. р-Елемент хлор бере участь у створенні електролітного фону організму, підтриманні осмотичного тиску позаклітинної рідини. Мікроелементи селен і йод здійснюють регуляторну і транспортну функцію. Бром бере участь у регуляції процесів збудження і гальмування.

Сполуки багатьох р-елементів застосовуються як лікарські засоби.

Тому матеріал цієї теми є основою для наступного вивчення складних процесів обміну речовин в організмі та їх корекції за допомогою лікарських засобів (біохімія, фізіологія, фармакологія, клінічні дисципліни).

3. МЕТА. Сформувати уявлення про р-елементи, іх будову, властивості, роль у життєдіяльності організму, застосування сполук р-елементів у медицині. Оволодіти методикою проведення якісних реакцій відкриття катіонів р-елементів у розчинах та біологічних рідинах.

Студент повинен знати:

- положення в періодичній системі, електронну будову, ступінь окислення, валентність, електронегативність р-елементів;

- закономірності зміни фізико-хімічних властивостей р-елементів та їх сполук;

- біологічну роль р-елементів в організмі, наслідки надлишку або недостачі катіонів цих елементів;

- застосування сполук р-елементів у медицині;

- характерні якісні реакції відкриття катіонів алюмінію та амонію, карбонат-, нітрит-, сульфат-, тіосульфат-іонів;

вміти:

- складати електронні формули атомів та іонів р-елементів;

- проводити якісні реакції на катіони алюмінію, амонію, аніонів: карбонат-, нітрит-, сульфат-, тіосульфат-іони;

- складати рівняння якісних реакцій відкриття р-елементів;

оволодіти навичками:

- виявлення катіонів та аніонів, до складу яких входять р-елементи, у розчинах і біологічних рідинах.

5. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ.

р-Елементи

Положення у періодичній Властивості елементів Біороль р-елементів та

системі. Будова атомів та їх сполук застосування їх сполук у медицині

Ступінь окислення, електро- Характерні якісні реакції відкриття

негативність та характер іонів, що містять р-елементи, у

зв’язків у сполуках розчинах та біологічних рідинах

6. ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. р-Елементи.	1.1. Положення у періодичній системі елементів, будова атомів. Електронна будова атомів. 1.2. Електронегативність, ступінь окислення, характер зв’язків. 1.3. Кислотно-основні та окисно-відновні властивості p-елементів та їх сполук.
2. Біороль p-елементів та застосування їх у медицині.	2.1. Біологічна роль р-елементів ІІІ-А та ІV-А груп в організмі людини. 2.2. Біологічна роль р-елементів V-А групи в організмі людини. 2.3. Біологічна роль р-елементів VІ-A VІІ-A груп в організмі людини. 2.4. Застосування сполук елементів р-елементів у медицині.
3. Характерні аналітичні реакції відкриття іонів p-елементів у роз- чинах та біологічних рідинах.	3.1. Якісна реакція на катіон алюмінію (ІІІ-А група). 3.2. Якісна реакція на іон, який містить Карбон (ІV-А група). 3.3. Якісні реакції на іони, які містять Нітроген (V-A група). 3.4. Якісна реакція на іони, що містять Сульфур (VІ-A група).

7. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів)

1. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р-елементів ІІІ-А групи

а) 2ns²2p²; б) ns²np¹; в) ns³np⁴; г) ns¹np⁵.

2. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р-елементів ІV-А групи

а) ns²np²; б) ns¹2p²; в) ns³np¹; г) ns²np⁰.

3. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р-елементів V-А групи

а) ns²np⁴; б) ns¹p³; в) ns²np³; г) ns².

4. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р-елементів VІ-А групи

а) ns²np⁴; б) ns¹2p³; в) ns²np⁵; г) ns²np².

5. Вказати правильну електронну формулу, що характеризує валентні електрони р-елементів VІІ-А групи

а) ns²np⁵; б) ns¹2p⁴; в) ns²np⁶; г) ns⁰np⁶.

6. Вказати, чим обумовлена амфотерність сполук елементів ІІІ-А групи

а) характером хімічного зв’язку;

б) зміною радіуса іона;

в) зміною радіуса атома;

г) зміною окисно-відновного потенціала.

7. Пояснити, чому аналоги азоту здатні проявляти вищу валентність, ніж гранична валентність азоту

а) тому, що їх атоми мають валентні d-орбіталі;

б) тому, що їх атоми мають більший радіус, ніж радіус атома азоту;

в) тому, що зменшується значення першого потенціалу іонізації їх атомів;

г) тому, що збільшується заряд ядра.

8. Вказати, чому валентність кисню, як правило, дорівнює двом

а) тому, що кисень менш електронегативний, ніж фтор;

б) тому, що атом кисню не має d-підрівнів;

в) тому, що кисень проявляє неметалічні властивості;

г) тому, що для завершення зовнішнього енергетичного рівня його атому не вистачає двох електронів.

9. Вказати, чи є вуглець органогеном, який утворює структурні компоненти живої клітини

а) є органогеном; б) не є органогеном; в) частково є органогеном.

10. Вказати, які іони р-елементів V-A групи беруть участь у фізіологічних процесах організму людини.

а) NO₂^-; б) H₂PO₄^–; в) SbO⁺; г) As³⁺.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1. Правильна відповідь б).

Атоми елементів ІІІ-А групи: бор, алюміній, галій, індій, талій мають три валентних електрони, з яких два знаходяться на s-підрівні та один на р-підрівні зовнішнього енергетичного рівня.

2. Правильна відповідь а).

Вуглець, кремній, германій, олово та свинець є р-елементами головної підгрупи ІV групи. Атоми цих елементів мають 4 валентні електрони: 2 з них на s-підрівні та 2 на р-підрівні зовнішнього енергетичного рівня (s²p²).

3. Правильна відповідь в).

У атомів азоту, фосфору, миш’яку, сурми, вісмуту на зовнішньому енергетичному рівні п’ять валентних електронів. З них 2 знаходяться на s-підрівні та 3 на р-підрівні.

4. Правильна відповідь а).

У атомів кисню, сірки, селену, телуру, полонію на зовнішньому енергетичному рівні знаходяться шість валентних електронів, з яких два електрони знаходяться на s-підрівні та чотири на р-підрівні.

5. Правильна відповідь а).

Атоми галогенів мають сім валентних електронів: два знаходяться на s-підрівні та п’ять на р-підрівні зовнішнього енергетичного рівня (s²p⁵).

6. Правильна відповідь д).

У сполуках елементів ІІІ-А групи не можна провести чітку межу між іонним і ковалентним характером хімічного зв’язку. Бор завдяки високим потенціалам іонізації у сполуках утворює ковалентні зв’язки, хоча він може також утворювати кристалічні модифікації, здатні проводити електричний струм. У алюмінію велика різниця між потенціалами іонізації електрона зр¹(5,8 еВ) та 3s² (І₂= 18,82 еВ, І₁ = 28,44 еВ). Тому він утворює ковалентні зв’язки. Лише при високих температурах (біля 1000⁰С) можуть протягом короткого часу існувати сполуки з іонним типом зв’язку. Утворення зв’язку у талію та його аналогів відбувається приблизно з таким же енергетичним ефектом, як і в алюмінію. Але складність збудження пари s²-електронів у галію, індію, талію збільшується, і різниця між потенціалами іонізації np¹-електрона та ns²-електронів різко зростає. Одночасно від галію до талію зростає радіус іона із зарядом 3+. Це призводить до того, що у гідроксиду талію (ІІІ) переважають основні властивості, а гідроксид талію (І) подібний до їдкого натру. У гідроксиду талію (І) зв’язок Тl-O близький до іонного.

Дата добавления: 2015-05-24