Тат^а^ш^ш^^^тт 187

6.1

Теорія розвитку понять — основа методики навчання біології

Теорія пізнання г

окреслює такий механізм пізнання людиною навколишнього світу:

• поза людиною й незалежно від її свідомості існує об'єктивна реаль­
ність — природа;

• предмети та явища природи впливають на людину, на її органи
чуттів;

• через органи чуттів людина пов'язана з навколишнім світом: рецеп­
тори сприймають подразнення й кодують їх у потоки нервових
імпульсів, які нервовими волокнами надходять у центральну нерво­
ву систему. Внаслідок цього виникають відчуття, сприйняття, уяв­
лення.

Пізнання — це процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу в свідомості людей. Результатом цього складного процесу є знання, тобто наукова картина світу, адекватне відображен­ня дійсності. Формами відображення об'єктивного світу в свідомості людини є уявлення, поняття, закони, категорії.

Пізнання починається з відчуття. Це процес відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів та явищ навколиш­нього середовища, що діють у даний момент на органи чуттів людини.

6.1 Теорія розвитку понять — основа методики навчання біології

Чим багатшою й різноманітнішою стає діяльність людини внаслідок взаємодії з довкіллям, тим краще відбувається перетворення енергії зовнішнього світу на нервовий процес і тим досконаліші дія аналізато­рів людини та її відчуття.

Сприйняття — це відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини. На відміну від процесу відчуття — відображення лише окремих властивостей або ознак предметів та явищ — сприйнят­тя дає їхній цілісний образ.

Візьмемо яблуко. Учні відчувають окремі його властивості — фор­му, колір, запах тощо, а сприймають — як ціле, з усіма його властивос­тями. В процесі сприймання задіяні увага, спостережливість, пам'ять і мислення, об'єднуючи всі властивості предмета в цілісний образ.

На основі сприйняття формуються уявлення: це — найвищий сту­пінь навчально-пізнавального процесу.

Уявлення — це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності.

Якби в нас були тільки безпосередні сприйняття й не було уявлень, то ні минуле, ні майбутнє для нас не існувало б: усе, що відійшло в ми­нуле, назавжди зникло б, а майбутнє було б закрите. Ось чому форму­вання в учнів чітких уявлень про предмети та явища природи — одне з найважливіших завдань викладання біології в загальноосвітній школі.

Проте можна мати уявлення й про такі предмети та явища, яких ми ніколи не бачили. Вони утворюються на основі осмислення низки уяв­лень про навколишні предмети або явища.

Без чуттєвих сприйняттів і уявлень неможливі мислення й пізнання. Тому дуже важливо, щоб у процесі вивчення природи чіткі уявлення в свідомості учнів формувалися на основі чуттєво-наочного пізнання. Це забезпечує усвідомлення ними стійкого зв'язку між образом і словом.

Проте учням недостатньо лише пам'ятати предмет: потрібне систе­матичне керівництво з боку вчителя процесом сприймання ними пред­метів та явищ природи, процесом формування уявлень. На цьому етапі необхідно проводити підготовчу роботу за такими напрямами: створи­ти теоретичну основу для формування поняття; прищепити учням еле­ментарні вміння оперувати логічними прийомами; навчити їх працю­вати з біологічними об'єктами, користуватися приладами й лаборатор­ними інструментами, доглядати за рослинами та домашніми тваринами.

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

Уявлення слугують базою для ширших узагальнень, для формуван­ня наукових понять. Поняття — це складніші узагальнення, які відби­вають найістотніші, найзагальніші типові повторювані ознаки й влас­тивості цілого класу чи групи предметів або явищ, тобто їхню сутність.

Поняття — форма людського мислення, за допомогою якої пізна­ється загальне, істотні ознаки предметів та явищ об'єктивної реальнос­ті. Це узагальнене відображення об'єктивної дійсності. Поняття утво­рюються за допомогою таких логічних прийомів, як аналіз і синтез, аб­страгування й узагальнення.

Розвиток понять — головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання. Наукові поняття, сформовані у свідомості учнів, станов­лять основу їхніх знань, підставу для умовиводів. Якщо утворення уяв­лень головним чином тренує пам'ять дітей, то процес формування по­нять активізує їхнє логічне мислення.

Біологія як навчальний предмет — це система понять, що розвива­ються в логічній послідовності й взаємозв'язку.

Теорію формування й розвитку біологічних понять було роз­роблено в 60-х роках XX ст. колективом учених під керівництвом М. М. Верзіліна. Розглянемо її загальні положення.

1. Біологія як навчальний предмет є системою понять, що розвива­
ються в логічній послідовності та взаємозв'язках. Це положення
вдало реалізовано в нових шкільних програмах із біології.

2. Система понять визначається складом основ наук, які входять до
шкільного предмета біології.

3. Основними поняттями шкільної біології є морфологічні, анато­
мічні, фізіологічні, систематичні, філогенетичні, екологічні, ци­
тологічні, ембріологічні, генетичні, медичні, гігієнічні, агроно­
мічні тощо.

4. Поняття можуть бути простими й складними, спеціальними й за-
гальнобіологічними (рис. 6.1).

5. Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється від прос­
того до складного, від спеціального до загальнобіологічного.

Процес формування понять нескінченний; його можна зобразити у вигляді перевернутого конуса, на якому відмічають рівень розвитку того чи іншого поняття (рис. 6.2). Наприклад, рівень знань про поняття «ліс» в учнів початкової школи такий: «Ліс — це місце, де ростуть де­рева й кущі, живуть птахи та інші тварини». Учні основної школи ха­рактеризують ліс як «рослинне угруповання». Старшокласники ви­значають ліс як «біоценоз». Учителю потрібно знати це положення й

6.1 Теорія розвитку понять — основа методики навчання біології

Біологічні поняття

Рис. 6.1 Класифікація біологічних понять

■

користуватися ним для визначення рівня засвоєння поняття, який відповідав би віковим особливостям учнів на певному етапі навчання.

На основі загальнобіологічних понять формуються світоглядні, які відтворюють не лише систему знань, а й систему пере­конань, що відображують ставлення лю­дини до об'єктивної дійсності.

6. Процес формування понять поетапний. Це обов'язкове положен­ня, встановлене наукою психологією. Відомо, що пізнання учня розпочинається з чуттєвого сприйняття того, що він бачить; це етап утворення уявлення про той чи інший предмет або явище. На цьому етапі слід додержуватися таких методичних правил:

кожен учень має працювати з об'єктами (роздатковим матеріалом) для їх чуттєвого сприйняття;

«золоте правило» Я. Коменського — чуттєве сприйняття має бути організоване так, щоб у ньому брало участь якомога більше аналіза­торів (зорові, слухові, дотикові, смакові);

учень має спостерігати явище або предмет за чітким планом, який пропонується вчителем;

учень має спостерігати за логічним правилом: «синтез—аналіз— синтез», тобто спочатку сприйняти об'єкт загалом, а потім розгля­нути його деталі й зробити висновки.

„——«^^ 179

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

Таким чином, за додержання цих правил в учнів формуються уяв­лення або конкретні знання, на основі яких відбувається другий етап пізнання — формування узагальнених знань (понять). На цьому етапі діють такі методичні правила:

• узагальнені знання (поняття) потрібно формувати на основі здобу­
тих конкретних;

• учитель має керувати процесом мислення учнів, для чого давати їм
завдання на порівняння об'єктів чи явищ, уміння встановити подіб­
ності та відмінності в ознаках, визначити головне й другорядне, зро­
бити висновок, висловити судження, проаналізувати;

• формуючи узагальнені знання, треба поєднувати діалектичне
пізнання з елементами формальної логіки, тобто пов'язувати понят­
тя із судженнями.

7. Кожне поняття в своєму розвиткові має засвоюватися так, щоб учні могли ним вільно оперувати, й на цій основі набувати вмінь і навичок. Це положення потребує від учителя використання та­ких методів і методичних прийомів, які давали б змогу ефектив­но організовувати пізнавальну діяльність учнів (це методи ак­тивного навчання, словесно-логічний метод, діалоги та ін.).

6.2

------

Система спеціальних

і загальнобіологічних понять

у шкільному курсі біології

о;

кснову змісту шкільного курсу біології станов-"лять різноманітні поняття. Вони пов'язані між собою й утворюють систему. Виділення компонентів системи та встановлення зв'язків між окремими поняттями, що її утворюють, — актуальна проблема методики навчання біології.

Вся система понять визначається складом основ наук, що входять до шкільного предмета біології. Таким чином, традиційно біологічні поняття поділяються за основами наук (змістом) на морфологічні, ана­томічні, фізіологічні, екологічні, систематичні, філогенетичні, цитоло­гічні, ембріологічні, генетичні, агрономічні, гігієнічні та медичні. Ці поняття можуть бути простими й складними, спеціальними й загально-біологічними (табл. 6.1).

6.2 Система спеціальних і загальнобіологічних понять у шкільному курсі біології

Таблиця 6.1. Характеристика груп біологічних понять

Групи понять	Означення груп	Приклади
Прості	Первинні поняття, що	Зовнішня будова лист-
	відповідають окремим	ка, внутрішня будова
елементам основ наук	листка, фотосинтез, випа-
		ровування, дихання
Складні	Більш узагальнені по-	Листок — вегетативний
	няття, що вбирають низ-	орган рослини
	ку простих
Спеціальні	Поняття, які розвива-	Поняття про рослинний
	ються в межах одного	організм, поняття про
	біологічного розділу	тваринний організм, поняття про організм
		людини
Загальнобіологічні	Наскрізні поняття, що	Організм, клітина як
	охоплюють знання про	одиниця життя, єдність
	біологічні закономірнос-	будови й функцій орга-
	ті будови, життєдіяль-	нізмів, взаємозв'язки
	ності та розвитку живої	організму та середови-
	природи	ща, організм як саморе-
		гульована система, об-
		мін речовин і перетво-
		рення енергії,
		еволюційний розвиток
		світу

Прості біологічні поняття — елементарні, первинні, містять один елемент знання (наприклад, форма листка, його колір).

Складні біологічні поняття — більш узагальнені, вбирають у себе низку простих (наприклад, у складне поняття «листок — вегетативний орган рослини» входять елементи знань з анатомії, морфології, фізіо­логії, екології та інших наук).

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Коли просте, початкове поняття, що містить один елемент знання, об'єднується з ін­шими простими поняттями, утворюється складне. Наприклад, поняття «листок» на першому уроці просте. Воно вбирає в себе лише ознаки

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

листка як зеленої пластинки з черешком або без нього, котра має різно­манітне жилкування. Всі ці ознаки морфологічні. Розвиваючи це прос­те поняття, потрібно користуватися роздатковим матеріалом (живі або гербарні зразки), вчити учнів уважно розглядати його, порівнювати окремі зразки, відпрацьовувати вміння розпізнавати різноманітні лист­ки, замальовувати їх. Це практичні методи роботи. Вивчення анатоміч­ної будови листка теж потребує використання практичних методів: уч­ні працюють із мікроскопом, готують мікропрепарати для розглядан­ня. Вивчення анатомічних ознак доповнює поняття «листок» новим змістом, поступово розширює, ускладнює його. Для засвоєння матеріа­лу фізіологічного змісту про живлення, дихання, розвиток рослин, тоб­то про ті процеси, які побачити неможливо, потрібно демонструвати учням їхні наслідки. Отже, вчитель повинен своєчасно закласти до­сліди в кабінеті біології, а потім продемонструвати їх на уроці як наоч­ність. Коли вивчається матеріал екологічного змісту, то застосовують­ся словесні та наочні методи.

Так, у результаті поступового вивчення програмного матеріалу по­няття «листок» доповнюється новими ознаками, його зміст розширю­ється, воно розвивається від простого до складного. На завершальному уроці в учнів формуються основи знань про те, що листок — це вегета­тивний орган рослини, в якому утворюються органічні речовини, відбу­вається транспірація, що він виконує космічну роль.

У розділі «Царство Тварини» поняття про кожну тварину також об'єднує морфологічні, анатомічні, фізіологічні й екологічні поняття.

У розділі «Біологія людини» прості поняття в сукупності утворю­ють складні — про анатомію кожного органа (наприклад, серця, ле­гень), які тісно пов'язані з поняттями про функціональні процеси, що відбуваються в клітинах, тканинах, органі й системі, до якої він входить.

Із наведених прикладів випливає, що прості поняття можуть бути відносно простими й відносно складними.

Спеціальні біологічні поняття належать до складних, які форму­ються під час вивчення одного біологічного розділу. Наприклад, у роз­ділі «Царство Рослини» спеціальними є поняття про мінеральне жив­лення рослин, морфологію кореня, листка, квітки; у розділі «Царство Тварини» — зовнішня й внутрішня будова, живлення, розмноження тварин, їх зв'язок із довкіллям; у розділі «Біологія людини» — морфо­логія, клітинна структура й загальна будова органів людини, життєві

6.2 Система спеціальних і загальнобіологічних понять у шкільному курсі біології

процеси, що відбуваються в її органах і організмі в цілому; у розділах біології 10—11 класів — генотип, фенотип, аналогія, гомологія та ін. Групи спеціальних понять виділяють відповідно до груп організмів, що вивчаються:. сукупність понять про рослинний організм;

• сукупність понять про організм бактерій, грибів, лишайників;
. сукупність понять про тваринний організм;

• сукупність понять про організм людини.

Загальнобіологічні поняття формуються під час вивчення всього кур­су біології, вони немов «наскрізні». Ці поняття виникають зі спеціальних і розвиваються в усіх розділах біології на матеріалі кожного з них.

Виокремлюють такі групи загальнобіологічних понять:

Групи понять Організмові

Приклади

Клітинна будова організмів, обмін речовин і пе­ретворення енергії в клітині, індивідуальний розвиток організмів, еволюція клітинного рівня організації, розмноження, спадковість та мінли­вість організмів, саморегуляція

Популяційно-видові Біосферно-біоценотичні Еволюційні

Вид, його критерії та структура, видоутворення

Біогеоценоз, обмін речовин та потік енергії в біоценозі, саморегуляція в біосфері

Мутації, комбінації, еволюційні фактори (бороть­ба за існування, хвилі життя, генний потік, ізоля­ція, природний добір); результати еволюції — різ­номанітність видів та їхня пристосованість до сере­довища існування; напрями еволюції та її регуляція

Серед даної групи найзначущішими є фундаментальні загальнобіо­логічні поняття, оскільки на їхній основі в учнів формується науковий світогляд. Фундаментальні загальнобіологічні поняття відображують найзагальніші властивості живих систем різних рівнів організації та еволюції живої природи, вони є системотворчими щодо інших біоло­гічних понять, на їхній основі формуються всі інші поняття навчально­го предмета «Біологія».

Слід зауважити, що досі немає чіткого розмежування й одностайно­го визначення складу окремих груп біологічних понять.

——_■«-«-_■-. 183

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

¹

6.3

Методика розвитку біологічних понять

Р

озвиток понять передбачає як початкові ета­пи формування поняття, так і встановлення

логічних зв'язків його з іншими поняттями, діалектику понять та їх за­стосування в нових умовах.

Формування біологічних понять здійснюється протягом вивчення всього курсу біології, в ході їхнього розвитку.

Сутність процесу формування біологічних понять полягає в тому, що кожне поняття проходить три етапи на шляху до засвоєння, а саме: підготовчий — спостереження біологічних фактів, об'єднання їх в одну групу, виділення загальних, суттєвих ознак; основний — побу­дова логічного означення нового поняття; подальшого поглиблення, збагачення, на якому може збільшуватися кількість відмінних ознак, а іноді на основі концентричного вивчення теми складається нове, по­вніше означення (рис. 6.3).

Учителеві доводиться докладати чимало зусиль і виявляти майстер­ність, щоб розвивати поняття в системі й цілеспрямовано. Йому необ­хідно знати, як відбувається рух понять із теми до теми, з розділу до розділу. Важливо заздалегідь чітко визначити, де поняття зв'язуються й узагальнюються, переходять з одного порядку в інший.

Утворення понять відбувається за дотримання таких педагогічних умов:

Умови правильності

Сприйняття

Уявлень Понять

■

Методи

Спостереження переважно натуральних об'єктів. Вправи на уточнення сприйняття. Точне і образне слово вчителя

Запитання вчителя. Замальовування з пам'яті. Вправи на розпізнавання й розрізняння

Постановка проблеми. Логіка викладу навчального мате­ріалу вчителем. Вправи на визначення, порівняння й кла­сифікацію. Система повторення, яка пов'язує й розвиває поняття. Питання, що потребують узагальнення, питання, які пов'язують поняття з уміннями й навичками. Задачі-завдання для практичного закріплення понять

6.3 Методика розвитку біологічних понять

Рис. 6.4 Приклад побудови схем

Розвиток понять неможливий без розвитку мислення учнів, без їхньої розумової діяльності. А мислення завжди починається з поста­новки проблеми або запитання, що вчитель завжди має робити на по­чатку теми або уроку.

Поняття, що становлять зміст шкільного курсу біології, дуже різно­манітні й постійно розвиваються, тому перед учителем виникає низка завдань, які він зобов'язаний розв'язати в процесі навчання учнів:

1) учитель у кожному біологічному розділі має виділити основні
поняття й постійно використовувати їх на різному матеріалі й у
різноманітних зв'язках;

2) важливо забезпечити розвиток понять від простих до складних,
організувати осмислення наукових фактів на основі провідних
загальнобіологічних понять, навчити учнів зв'язувати, узагаль­
нювати, конкретизувати, переосмислювати поняття;

3) у ході розвитку біологічних понять необхідно встановлювати
внутрішньо- та міжпредметні зв'язки, що дає змогу логічно ви-

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

значити точки зіткнення спеціальних біологічних понять і пе­рехід їх у загальнобіологічні, які розкривають закономірності функціонування живої матерії.

За даними сучасної психології процес формування й розвитку по­нять відбувається поетапно: організація спостережень поодиноких предметів і явищ, що вивчаються; означення понять; розширення обся­гу й поглиблення змісту понять. Інакше кажучи, керування пізнаваль­ною діяльністю учнів у процесі формування понять полягає в тому, щоб допомогти їм виділити в певному матеріалі (текстах, зображен­нях, натуральних об'єктах, результатах спостережень) основні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки й дати доступне означення нового поняття. Потрібно також зіставити сформоване нове поняття із засво­єними раніше, тим самим увівши його в загальну систему понять. На­решті, треба провести роботу із закріплення нового поняття, перевіри­ти, як учні вміють ним оперувати.

Відомий педагог А. В. Усова пропонує такі етапи формування нау­кових понять:

1) чуттєво-конкретне сприйняття;

2) виділення істотних властивостей класу спостережуваних об'єк­
тів;

3) абстрагування (відокремлення істотного від неістотного);

4) означення поняття;

5) уточнення й закріплення в пам'яті істотних ознак поняття;

6) встановлення зв'язків даного поняття з іншими;

7) застосування понять при розв'язуванні елементарних навчаль­
них завдань;

8) класифікація понять;

9) застосування поняття при розв'язуванні завдань творчого харак­
теру;

10) збагачення понять (виявлення нових істотних ознак);

11) повторне, повніше означення поняття;

12) опора на дане поняття при засвоєнні нового;

13) збагачення поняття;

14) встановлення нових зв'язків і відношень даного поняття з ін­
шими.

6.3 Методика розвитку біологічних понять

Методисти виокремлюють такі етапи формування й розвитку біологічних понять:

1) виявлення запасу уявлень і понять, нагромадженого учнями під
час навчання в попередніх класах і в результаті життєвого до­
свіду;

2) організація спостережень поодиноких об'єктів, процесів або
явищ живої природи. При цьому об'єкти для спостереження до­
бираються таким чином, щоб вони відрізнялися за всіма ознака­
ми, крім істотних, або, навпаки, були схожі за всіма ознаками,
крім істотних;

3) організація спостережень кількох подібних об'єктів, процесів
або явищ та виділення їхніх спільних властивостей;

4) уточнення поняття повторним порівнянням об'єктів;

5) закріплення в терміні означення поняття, що охоплює істотні, за­
гальні ознаки об'єктів і процесів, які вивчаються;

6) виконання учнями спеціальних вправ для уточнення ознак по­
няття, встановлення зв'язків і відношень з іншими поняттями;

7) перевірка засвоєння учнями введеного (в урок) нового поняття
та його застосування.

Звичайно, перш ніж формувати те чи інше поняття, вчителю необ­хідно самому чітко виділити ознаки, які становлять зміст даного понят­тя, та об'єкти, що ним охоплюються, а також усвідомити його місце в системі понять.

Міцне засвоєння понять можливе тільки за умови, що учні своєчас­но й систематично оволодівають необхідним словниковим запасом, опановують мову науки через засвоєння спеціальних термінів.

Термін — це слово або словосполучення звичайної мови, що озна­чає предмет (реальний або абстрактний). Науковий термін — слово або словосполучення, що використовується для означення предметів у межах тієї чи іншої науки, наукової теорії.

Таким чином, особливістю терміна, що відрізняє його від слова, є нерозривний зв'язок із конкретним поняттям. Термін виконує дві функції: називає предмет і відображує істотні ознаки змісту поняття.

Процес опанування учнями термінологією має свої особливості й складності. На перших етапах навчання в школі учні нагромаджують

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Багато з тер­мінів вбирають у себе відразу кілька понять (наприклад, листок буває паперовий, металевий, картонний і т. д.).

Основними характеристиками поняття як логічної категорії є його зміст, обсяг і зв'язок та відношення з іншими поняттями.

Під змістом поняття розуміють сукупність істотних властивос­тей класу предметів або явищ навколишньої дійсності (тобто їхніх ознак), відображених у свідомості за допомогою даного поняття. За змістом поняття бувають прості й складні.

Під обсягом поняття розуміють кількість охоплюваних ним об'­єктів (або відображених у свідомості за допомогою даного поняття). За обсягом поняття поділяють на окремі, загальні та категорії.

Отже, поняття — це результати узагальнення досвіду. Поняття, встановлені наукою, розкривають та узагальнюють істотні ознаки й властивості предметів або явищ, визначають головні зв'язки та відно­шення між ними. Поняття постійно розвиваються, рухаються, перехо­дять одне в одне, об'єднуються з іншим простим поняттям, утворюючи складне.

Сформовані в свідомості учня поняття не залишаються незмінними. Вони вступають у різнобічні й широкі зв'язки. Чим більше зв'язків між поняттями, тим вищий рівень їх сформованості й узагальненості.

Учительський досвід показує, що лише за цілеспрямованої роботи над змістом понять можливе глибоке запам'ятовування термінів. Так, учитель вводить нові біологічні терміни разом із розкриттям понять під час викладання матеріалу, бесіди або пояснення, демонстрування об'єктів природи або зображень, лабораторних робіт, практичних за­нять, екскурсій. Важливо, щоб одні й ті самі терміни використовували­ся в різних навчальних ситуаціях: промовлялися вчителем, учнями, за­писувалися в процесі лабораторної роботи, а також безпосереднього спостереження натуральних об'єктів. Доцільні такі методи й прийоми термінологічної роботи:

• замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх час­
тин та підписування малюнка;

• введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці
(учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим пояс­
ненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);

6.3 Методика розвитку біологічних понять

• кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним зчиту­
ванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові
терміна, особливо іншомовного);

• з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рід­
ною мовою (наприклад, «епіфіти» — від грецького епі — на, над та
фітон — рослина, а переклад виражає основну сутність поняття —
«на рослині»);

• з'ясування значення (семантики) терміна; використовується най­
частіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основ­
ним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття
«квітконіжка», «чашечка»);

• аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє вста­
новленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням
слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового
комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне по­
няття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних
ознак і поняття, й терміна. Наприклад, викладаючи матеріал про
значення світлової енергії в утворенні крохмалю в клітинах зелено­
го листка, вчитель ставить перед учнями навчальну проблему: «Як
утворюється крохмаль у листках і чому цей процес називають «фо­
тосинтезом»? Одну частину проблеми (утворення крохмалю) учні
вирішують у процесі демонстраційного досліду, а іншу — під час
роботи з терміном «фотосинтез» (учні визначають слова, з яких
складається термін, учитель повідомляє переклад із грецької, здійс­
нивши аналіз терміна та синтез значень слів, що його утворюють);

• порівняльний прийом (наприклад, під час вивчення будови збіль­
шувальних приладів учням пропонується порівняти конструкції
штативної лупи та мікроскопа).

Термінологічна робота продовжується на етапі закріплення знань. Уточненню, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку й термінів, що їх позначають, сприяють такі прийоми:

• пояснення (наприклад, на уроці «Запліднення та розвиток насіни­
ни» для закріплення поняття «зародок» учням пропонується визна­
чити, з яких частин зародка квасолі розвиваються органи її пророст­
ка, й пояснити походження терміна «зародок»);

• заповнення таблиць (табл. 6.2), складання схем (рис. 6.5);

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

• співвіднесення терміна й поняття (наприклад, ті назви, що стосу­ються будови насінини, підкреслити однією рискою, а її складу — шкірка, білок і т. д. — двома).

Прийоми термінологічної роботи на етапі перевірки знань, умінь і навичок можуть бути найрізноманітнішими, але насамперед застосо­вуються ті, що й під час вивчення нового матеріалу та його закріплен­ня: з'ясування семантики та етимології термінів; схематичне замальо­вування органів, їхніх частин, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням; вправи на впізнавання органів, їхніх частин на натураль­них об'єктах та їх зображеннях; складання схем; заповнення таблиць; написання ботанічних диктантів і т. д.

Для перевірки знань учнів використовуються дидактичні картки, в яких поєднуються кілька прийомів термінологічної роботи.

Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який за­стосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правиль­на вимова термінів і т. п.

До методичних умов, які підвищують ефективність формування в свідомості учнів біологічних понять, належать:

/ реалізація міжпредметних зв'язків — успішне засвоєння провідних ідей курсу біології, ознайомлення з прийомами систематизації, роз­виток діалектичного мислення та формування вміння аналізувати, синтезувати й робити узагальнювальні висновки;

6.3 Методика розвитку біологічних понять

/ реалізація внутрішньопредметних зв'язків, розширення знань по горизонталі й вертикалі та формування вмінь узагальнювати, пра­цювати із засобами наочності, підручником;

/ використання опорних конспектів — актуалізація знань;

/ проведення експерименту — розвиток в учнів спостережливості, ознайомлення з методами дослідження в науці, визначенням цілей, описом технологій закладання дослідів, одержанням результатів, формулюванням висновків;

/ виконання пізнавальних завдань — розвиток в учнів мислення й фор­мування вмінь застосовувати знання для пояснення процесів та явищ природи;

/ використання пізнавальних (логічних) задач на застосування знань із попередніх розділів та інших дисциплін і формування вміння ло­гічно міркувати;

/ засвоєння біологічної термінології — оволодіння мовою біологіч­ної науки, збагачення власного словникового запасу, формування мовленнєвих умінь і навичок;

/ ігрове моделювання — розуміння й усвідомлення фундаменталь­них принципів біології;

/ використання імітаційних ігор — розвиток логічного мислення, фор­мування вміння правильно здійснювати математичні розрахунки, будувати графіки й робити висновки;

/ проведення рольових ігор — виявлення індивідуальних можливос­тей і здібностей учнів, формування відповідального й свідомого ставлення до природи, вміння спілкуватися з нею, встановлення приязних взаємин між учнями;

/ використання теоретичних узагальнень — засвоєння інтелектуаль­них умінь творчої діяльності, оволодіння діалектикою як методом пізнання та збудження інтересу до навчання;

/ застосування комп'ютерів — підвищення ефективності навчання й самостійності учнів в опановуванні знаннями, розширення сфери практичного застосування здобутих знань, учасне виправлення до­пущених помилок та організація індивідуальної роботи учнів в умо­вах обмеженого навчального часу.

Отже, педагогічними умовами формування біологічних понять є: проблемний підхід у навчанні; логічна послідовність викладання ново­го матеріалу; організація систематичного повторення й термінологіч-

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

ної роботи; реалізація міжпредметних зв'язків; використання завдань, спрямованих на вироблення певних умінь і навичок.

Учитель, який володіє теорією розвитку понять, правильно добирає матеріал для уроку, виділяючи основні поняття, застосовує відповідні методи й методичні прийоми, ставить запитання, організовує повто­рення, ефективніше використовує наочні посібники. Це запорука міц­ності й усвідомленості знань учнів.

.

Дата добавления: 2015-05-24