Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 10 3 страница




Навчальний телекомунікаційний проектце спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп 'ютерної телекомунікації, яка має загаль­ну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.

Телекомунікаційні проекти з біології можуть бути інфомаційними, ігровими, творчими, дослідницькими тощо. Форми роботи над проек­тами також можуть бути різними: індивідуальні (всередині загального проекту); парні, коли над одним проектом працюють партнери в парі); групові, коли в проекті беруть участь групи партнерів з одного класу, з


9.5 Технічні засоби навчання

різних шкіл регіону, з різних країн тощо. Проекти можуть проводитися в рамках електронної пошти або телеконференції.

Телеконференції — це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).

Є два види електронних конференцій, що проводяться в Інтернеті:

. «реальні» конференції, коли користувачі спілкуються один з одним безпосередньо;

. відстрочені в часі дискусії.

Електронні конференції — це різновид електронної дошки оголо­шень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповіда­ти на них. Кожна конференція зазвичай має кілька «сюжетних ліній», об'єднаних однією темою.

Конференції бувають «відкритими» — доступними для будь-якого користувача мережі, або «закритими» — доступ здійснюється тільки під контролем керівника конференції (модератора) й лише для запро­шених учасників.

Електронні конференції використовуються для того, щоб ставити запитання, відповідати на запитання інших, брати участь у дискусіях, розсилати інформаційні повідомлення про себе, свої розробки, ідеї, відкриття тощо.

До типових методичних помилок, що знижують ефектив­ність застосування технічних засобів, належать:

. неправильне визначення дидактичної функції екранних, звукових та екранно-звукових технічних засобів;

• неправильне визначення місця цих засобів у структурі уроку;. безплановість, випадковість їх використання;

. перевантаження уроку демонструваннями (прослуховуваннями), перетворення його на зорово-звукову чи літературно-музичну ком­позицію.

На такому уроці, по суті, відсутня керівна діяльність учителя, пору­шуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприй­няття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час.


Розділ 9 Засоби навчання біології


9.6


Слід пам'ятати, що дидактичні й виховні можливості аудіовізуаль­них засобів обмежені. Жоден із них, взятий окремо, не може забезпечи­ти ефективності навчального процесу. Для досягнення оптимальних результатів необхідне їх поєднання згідно зі змістом, темою, метою й завданнями уроку, особливостями пізнавальної діяльності учнів. Практикуються такі поєднання:

. статичні екранні й звукові посібники;

. динамічні й статичні екранні посібники;

. динамічні екранні й звукові посібники;

• динамічні й статичні екранні та звукові посібники.

Добір цих ТЗН і послідовність їх поєднання з іншими засобами на­вчання (натуральними об'єктами, друкованими посібниками) визнача­ються також змістом навчального матеріалу та особливостями методи­ки використання. Наприклад, якщо предметом вивчення є процес, характерна особливість якого — динаміка, рух, розвиток, то основна роль належатиме динамічному посібникові — навчальному кінофіль­му. За його допомогою учні побачать процес у розвитку й змінах, ста­нуть певною мірою «співучасниками», «дослідниками» цього процесу.

Зупинка проекції кінофільму або демонстрації відеозапису, фіксу­вання кадру дають змогу поєднувати однозначні за змістом, але різні за дидактичними можливостями й виразністю екранні засоби навчання. Найчастіше практикується поєднання екранних та звукових посібни­ків. Наприклад, під час вивчення різноманітності птахів (тема «Клас Птахи», 7 клас) поряд із демонстрацією кіно- чи діафільму можна ви­користовувати магнітофонні записи голосів птахів.

Сучасний комп'ютер у поєднанні з мультимедійною проекцією мо­же замінити всі традиційні технічні засоби навчання, однак це не завжди виправдане з психолого-педагогічного та методичного по­глядів.

На уроці із застосуванням екранних, звукових, екранно-звукових, мультимедійних технічних засобів важливо, щоб працювали не лише вони, а головне — учень. Слово вчителя — необхідна умова й засіб під­вищення дієвості аудіовізуальних посібників, усвідомленого сприй­няття й засвоєння їхнього змісту учнями, керування їхньою пізнаваль­ною діяльністю. Вчитель виокремлює основні об'єкти та явища, роз­криває їхню сутність, активізує розумову діяльність учнів, установлює зв'язки між змістом аудіовізуальних посібників і темою уроку, підво-

—— „„„„„„^^„ж,,. 338


9.6 Навчально-методичні видання

дить учнів на підставі сформованих уявлень до з'ясування складних внутрішніх зв'язків і закономірностей — формування понять.

друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити,
книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо);

друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні
програми, методична та науково-популярна література, довідники
тощо);

електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та
посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо);

Коротко схарактеризуємо деякі з них.

Шкільний підручник із біологіїце навчальна книга, що містить систематичний виклад певного обсягу знань, які відображують сучас­ний рівень досягнень біологічної науки та виробництва, й призначена для обов 'язкового засвоєння учнями.

Підручник — один із засобів для самостійної роботи учнів, основне джерело знань. Він виконує багато функцій: інформаційну, системати-зувальну, інтегрувальну, мотиваційну, самоконтролю тощо. Тому під­ручник має відповідати таким вимогам, як науковість, доступність, відповідність часовим нормам, оптимальність співвідношення всіх йо­го структурних компонентів. На жаль, у сучасних підручниках із біоло­гії зазначені функції реалізуються далеко не повною мірою. Крім того, нові підручники вводяться в школу без експериментальної перевірки й серйозної експертної оцінки.

Робочі зошити з біологіїце набори завдань для організації само­стійної роботи школярів, складені згідно з чинною шкільною програ­мою. Вони охоплюють відповідний шкільний курс біології або його окремий розділ. Зміст робочих зошитів доповнює викладений у під­ручнику навчальний матеріал, конкретизує основні ідеї, гіпотези, тео­рії, положення й закономірності курсу методами стислих лекцій, опор­них конспектів, запитань репродуктивного й творчого характеру.


Розділ 9 Засоби навчання біології

Використання робочих зошитів у навчально-виховному процесі з біології дає змогу активізувати та індивідуалізувати процес пізнаваль­ної діяльності учнів, організувати їхню самостійну роботу та здійсню­вати систему повторень навчального матеріалу з теми, розділу чи всьо­го курсу.

Нині для викладання шкільної біології пропонуються різноманітні навчально-методичні комплекти — програми, підручники, методичні посібники. Добираючи їх, учитель має орієнтуватися насамперед на перелік навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністер­ством освіти і науки України.

Під електронними виданнями йресурсами (ЕВР)розуміють інфо­рмаційні продукти, для відтворення яких потрібен комп'ютер. Ел є к тр он ними виданнями (ЕВ) зазвичай називають інформа­ційні продукти, які розміщуються на матеріальних носіях: диске­тах, оптичних компакт-дисках (СБ-КОМ, О VI)). Електронні ін­формаційні ре сур с и (ЕІР)це інформація, що міститься в ком-п 'ютерних мережах.

Виокремлюють чотири групи ЕВР.

Видання/ресурси для підтримки й розвитку навчального процесу (навчальні ЕВР) — електронні навчальні посібники, які містять систе­матизований матеріал у рамках програми навчальної дисципліни. Во­ни націлені на вивчення предмета «з нуля» до меж предметної галузі, визначених навчальною програмою, й охоплюють усі види навчальної діяльності: здобуття інформації, практичні заняття в традиційних і нових формах, атестацію. Навчальні ЕВР спрямовані на підтримку ро­боти й розширення можливостей учителя та на самостійну роботу учнів.

Інформаційно-довідкові джерела забезпечують загальну інформа­ційну підтримку. Це енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії, атласи тощо. Вони не пов'язані з певним навчальним предметом чи програмою й використовуються як вихідний матеріал під час розв'я­зання творчих навчальних і позапрограмних завдань.

Видання/ресурси загальнокультурного характеру спрямовані на розширення культурного середовища. Це віртуальні екскурсії музеями світу, подорожі містами, країнами і континентами, видання, присвяче­ні шедеврам архітектури, живопису, музики тощо.

Окрему групу становлять ЕВР психолого-педагогічної виховної під­тримки. Це видання, присвячені фізичній культурі, здоровому способу життя, боротьбі з наркоманією та алкоголізмом тощо.


Запитання й завдання

П ідсумки


 

   
   
   
   
   

 


 


Засоби навчання є способом реалізації змісту, методів і форм організації навчально-виховного процесу з біології, а також важливим компонен­том інформаційно-предметного середовища уч­нів і вчителя.

Сучасний стан розвитку шкільної біологічної освіти характеризується появою поряд із тради­ційними засобами навчання нових технічних, ін­формаційних, друкованих та аудіовізуальних засобів, які дають змогу забезпечити інтерактив-ність у взаємодії учня з навчальним матеріалом, індивідуальну траєкторію його засвоєння, підви­щити ефективність самостійної діяльності учнів, формувати інформаційну культуру школярів, ін­тенсифікувати зворотний зв'язок «учень—учи­тель».

Дидактичні й виховні можливості будь-якого конкретного засобу навчання обмежені, тому для того, щоб навчально-виховний процес із біології був ефективним, слід використовувати комплекс засобів навчання.

Технологія комплексного використання засобів навчання може бути різною залежно від форми організації навчального процесу, завдань конк­ретного етапу навчання, вікових особливостей учнів, а також теоретичного й практичного спря­мування змісту навчального матеріалу.


Запитання 1. Що слід розуміти під засобами навчання біології? Відпо-

Й завдання відь обгрунтуйте.

2. Які є взаємозв 'язки між засобами навчання та іншими
структурними компонентами навчання як педагогічної
системи? Розкрийте їхній зміст.

3. Яка з класифікацій засобів навчання біології, на вашу
думку, найвдаліша? Відповідь обґрунтуйте.

„341



 


10.1





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 822; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.