Методи навчання біології 8 страница

ш Структурним елементом методу навчання є ме­тодичний прийом, який конкретизує спосіб досяг­нення окремого (проміжного) освітнього завдан­ня й урізноманітнює певні методи.

■ У процесі вивчення шкільного курсу біології ме­тоди навчання постійно розвиваються, усклад­нюються й використовуються у взаємозв'язках та взаємодії. їх вибір зумовлюється:

«специфікою змісту й цілей навчального заняття;

• ступенем сформованості вмінь і навичок та роз­
витку самостійності учнів;

• навчально-матеріальною базою школи (забезпе­
ченістю школярів навчальними посібниками,
наочними засобами, наявністю сучасної техніки
тощо).

■

Запитання 1. Яке з понять — «засіб», «система засобів» чи «спо-

Й завдання сіб» — найточніше відображує сутність поняття «ме-

тод навчання»?

2. Схарактеризуйте функції методів навчання біології.

3. За якими основними ознаками класифікують методи
навчання? Розкрийте сутність найбільш обгрунтованих
із класифікацій.

4. Схарактеризуйте класифікацію методів навчання за
джерелом знань.

5. Як класифікуються методи навчання за характером на­
вчально-пізнавальної діяльності учнів?

6. Обгрунтуйте доцільність бінарної класифікації методів
навчання біології.

7. Схарактеризуйте словесні методи навчання біології.

8. Порівняйте методи пояснення та розповіді. Чим зумов­
люється доцільність їх застосування?

9. Які особливості методу бесіди?

._____. ■^^^^_т»^_т, 292

знаряддя праці вчителя та учнів;

весь комплекс засобів, що сприяють оснащенню навчального про­цесу, його вдосконаленню;

предмети, за допомогою яких у процесі навчання передається нау­кова інформація та здійснюється виховний вплив на учнів із метою їх навчання й виховання;

матеріальні об'єкти, носії навчальної інформації і предмети живої природи, а також предмети, штучно створені людиною, що викори­стовуються вчителями й учнями в навчально-виховному процесі як інструмент їхньої діяльності;

матеріальні та ідеальні об'єкти, що залучаються до навчального про­цесу як носії інформації й інструменти діяльності вчителя та учнів;

різноманітні матеріали та знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно й раціонально, за коротший час досягаються поставлені цілі навчання.

■„.„„-„^.н-шп,,,-.,..,■„„„, 297

Розділ 9 Засоби навчання біології

9.1

У дидактиці засоби навчання зазвичай розглядають як елемент ме­тоду навчання, аргументуючи це тим, що будь-який метод як модель діяльності, котра проектується суб'єктом, містить знання про: цілі дія­льності; необхідний для досягнення мети спосіб діяльності; можливі засоби, оскільки діяльність завжди пов'язана із засобами діяльності ін­телектуального, практичного чи предметного характеру; об'єкт діяль­ності, бо без об'єкта, ідеального чи матеріального, діяльності не буває. Та навряд чи можна погодитися з цим твердженням. Якщо під методом навчання й виховання розуміти не саму діяльність, а спосіб досягнення мети, розв'язання конкретного завдання, сукупність прийомів та опе­рацій практичного або теоретичного освоєння та здійснення цієї діяль­ності, то стає очевидним, що поняття діяльності й методу не тотожні. Метод як спосіб здійснення навчальної діяльності тісно пов'язаний із засобами її реалізації, але самі засоби є радше структурними елемента­ми діяльності, ніж методу.

Засоби навчання мають самостійний статус поряд із цілями, зміс­том, методами й організаційними формами навчання. Всі компоненти взаємозумовлені й взаємопов'язані таким чином (рис. 9.1): цілі навчан­ня (загальні й конкретні) реалізуються через зміст, методи й організа­ційні форми навчання; засоби навчання можуть виступати як спосіб ре­алізації (розвитку) змісту, методів і форм організації навчально-вихов­ного процесу.

Рис. 9.1

Взаємозв'язок структурних компонентів навчання як педагогічної системи (за Т. С. Назаровою, Є. С. Полат)

9.1 Означення засобів навчання та їх взаємозв'язок з іншими компонентами навчання...

Між усіма компонентами навчання як педагогічної системи є зв'яз­ки керування, взаємодії, перетворення й розвитку.

Між цілями та засобами навчання основними й визначальними є зв'язки керування. Зміст, методи, організаційні форми й засоби навчання мають бути цілком спрямовані на виконання поставлених цілей, причому найраціональнішим шляхом з урахуванням психоло-го-фізіологічних особливостей учнів різного віку. Разом із тим засоби можуть впливати на цілі. Наприклад, сучасні мультимедійні засоби навчання, комп'ютери, веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі змінюють цілі навчання не лише в аспекті соціально-психоло­гічної адаптації учнів до умов оточуючого середовища, а й у плані мож­ливостей їхнього інтелектуального розвитку.

Системотвірні зв'язки між змістом освіти та засобами навчання зумовлюються насамперед провідними компонентами навчального предмета (для предмета біології — це наукові знання), специфікою навчальної діяльності в рамках цього предмета, а також своєрідністю формування певних навичок і вмінь, які дають змогу використовувати здобуті знання як інструмент для набуття нових.

Перетворення знання на засіб, прийом, метод здобуття нових знань відбувається лише тоді, коли створено умови для розвитку в уч­нів пізнавальних здібностей: спостережливості, уяви, мислення, практичних дій, цілеспрямованості, стійкої мотивації, активності, са­мостійності тощо. Для цього вчитель використовує в навчально-ви­ховному процесі проблемні ситуації, пошуковий і дослідницький ме­тоди, самостійне спостереження, експеримент тощо, а також інди­відуальний, груповий і диференційований підходи в навчанні. Проте забезпечити ці умови й реалізувати конкретні методи без використан­ня в навчальному процесі засобів навчання неможливо. Сучасний процес навчання стає ефективним тільки в разі включення до нього засобів навчання та природної взаємодії всіх інших компонентів на­вчально-виховного процесу в діяльності вчителя (викладанні) й дія­льності учня (учінні).

Пізнавальні компоненти діяльності, таким чином, пов'язані з її проектуванням: прийняттям рішень, вибором способів і форм орга­нізації діяльності, пошуком радикальних шляхів досягнення цілей і відповідно з визначенням матеріальних умов виконання ухваленої програми.

Розділ 9 Засоби навчання біології

9.2

Класифікація засобів навчання

р:

розроблено багато класифікацій сучасних за­собів навчання біології за різними ознаками:

• за складом об'єктів — матеріальні (приміщення, устаткуван­
ня, меблі, комп'ютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлен­
ня, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);

• за джерелами появи— штучні (прилади, картини, підручни­
ки) та природні (натуральні об'єкти, препарати, гербарії);

• за складністю — прості (колекції, моделі, карти) та складні
(відеомагнітофони, комп'ютерні мережі);

• за способом використання — динамічні (кіно-, відеофільми)
та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);

• за особливостями будови — плоскі (таблиці, карти), об 'ємні
(муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);

• за характером дії — візуальні (натуральні об'єкти, демонстра­
ційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (те­
лебачення, відеофільми);

• за носієм інформації — паперові (підручники, картотеки),
магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й
ресурси);

• за рівнями змісту освіти — нарівніуроку (дидактичний ма­
теріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу на­
вчання (навчальні кабінети);

• за технологічною прогресивністю — традиційні (наочні
посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації,
комп'ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспек­
тивні (веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі) тощо.

Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів на­вчання, найбільш обгрунтованою на сьогодні залишається класифіка­ція С. Г. Шаповалепка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:

1) натуральні об'єкти (оригінали);

2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів);

9.2 Класифікація засобів навчання

3) письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів,
фраз;

4) технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної
в інших засобах.

Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час фор­мування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдо­сконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.

Беручи за основу загальну класифікацію С. Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

I. Натуральні об 'єкти:

• предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього ви­
вчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати,
скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрун­
ту, палива тощо);

• натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та
лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного
їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

. матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навча­льного обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо).

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

• об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);

• площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, кар­
тини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);

• знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);

• аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-,
кіно- та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);

. віртуальні засоби (мультимедійні програми).

III. Технічні засоби:

• передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-
ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-
техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка й демон-
страційно-моделювальне програмне забезпечення);

Розділ 9 Засоби навчання біології

контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна ком­п'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення); навчання й самонавчання (комп'ютерні навчальні програми — лі­нійні, розгалужені, комбіновані);

допоміжні (дошки — традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі — рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, прин­тери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо); комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси). IV. Навчально-методичні посібники:

друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити, книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо); друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні про­грами, методична та науково-популярна література, довідники тощо); електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо).

о натуральних належать об'єкти живоїпри- п (рослини, гриби, тварини, їхні органи й частини) та неживої (зразки гірських порід, ґрунту, палива; продукти промислового й сільськогосподарського виробництва; реактиви й ма­теріали). В навчальному процесі з біології використовують (рис. 9.2):

• непрепаровані об 'єкти живої природи (живі організми) та препаро­
вані (гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, остеологічні пре­
парати, колекції, таксидермічні зоологічні експонати — опудала,
мумії, тушки);

• необроблені об 'єкти неживої природи (зразки гірських порід, пали­
ва; колекції форм збереженості викопних організмів) та оброблені
(реактиви й матеріали, колекції зразків промислового та сільського­
сподарського виробництва).

Шкільною програмою з біології передбачається безпосереднє озна­йомлення учнів із натуральними об'єктами живої та неживої природи. Основними методами, що застосовуються в роботі з натуральними об'­єктами, є спостереження й експеримент. Головна мета кожного спосте­реження — вироблення правильних умінь і навичок роботи з натураль­ними об'єктами та формування біологічних понять.

..... ■..■... ■..................................................■.■.■..■.....................................:

Розділ 9 Засоби навчання біології

За способом використання на уроці натуральні об'єкти поділяють­ся на демонстраційні (використовуються вчителем) та роздаткові (використовуються учнями). Відповідно задаються певні параметри об'єктів, які мають забезпечувати їх детальний розгляд.

Для демонстрування використовуються натуральні об'єкти роз­міром не менш як 60x40 мм (наприклад, опудала й скелети тварин). Як роздатковий матеріал придатніші об'єкти малих розмірів (гербарії, во­логі препарати тощо).

Найефективніше використання натуральних об'єктів як роздатково-го матеріалу для організації самостійної роботи учнів. Успішність самос­тійної роботи учнів багато в чому залежить від якості керування їхнім сприйняттям (усний інструктаж учителя). Важливо не так показати сам об'єкт, як навчити працювати з ним, спостерігати, робити висновки. Ознайомлення учнів з об'єктом має відбуватися від цілого до деталей, а потім на основі проведеного спостереження, — знову до цілого.

Якщо з певних причин натуральний об'єкт не можна продемонстру­вати, то вчитель має передбачити інші компенсаторні варіанти, напри­клад застосування екранних технічних засобів статичної проекції, за допомогою яких натуральний об'єкт проектується на екран.

У шкільній практиці трапляються випадки методично непродума­ного використання натуральних об'єктів, коли роздатковий матеріал править за демонстраційний (гербарії, вологі препарати тощо), що не забезпечує необхідної наочності й не сприймається учнями.

Наочність — одна з основних вимог до відбору натуральних об'єк­тів або проектування різних видів посібників, компонентами яких є на­туральні об'єкти. Відповідно до цієї мети відбирають об'єкти з яскраво вираженими типовими ознаками, необхідними для розкриття змісту біологічних понять, що формуються в шкільному курсі. Передбачаєть­ся також використання оптичних приладів, за допомогою яких можна краще роздивитись об'єкт. Допускається застосування поряд зі склад­ними за будовою об'єктами пояснювальних схем і рисунків.

Для більшої наочності в натуральних об'єктах використовуються різні способи кодування: кольором, цифрами, літерами тощо.

Схарактеризуємо групу натуральних об'єктів із біології.

Предмети і явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення. Живі організми — це група натуральних об 'єктів (росли­ни, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкрет­ність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають

,304

9.3 На ґуральні об 'єкти

на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання.

■ Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманіт­ність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкіль­ній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представ­ників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька ди­ка, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини, айстри, картопля, капуста).

Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним мате­ріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи (див. дод. 1). Добираючи рослини й тварин до куточка живої приро­ди, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уро­ках та в позаурочній роботі.

У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна орга­нізувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин.

На розвиток пізнавальної самостійності учнів істотно впливає про­ведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами від­водиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуко­вий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазна­чено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід ро­боти, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому ро­зумінню школярами об'єктів вивчення.

Гербарії — це тематичні, систематизовані набори засушених рос­лин, прикріплених до білих аркушів цупкого паперу. Розміри гербарних аркушів — 250x350 або 175x250 мм. Здебільшого гербарний аркуш має етикетку розміром 60x10 мм, на якій зазначено назву рослини (українською мовою), назву родини, порядковий номер рослини в да­ному гербарії, іноді — наведено короткі відомості з біології рослини. Для кращого зберігання гербарний аркуш покритий аркушем тонкого паперу або прозорою тонкою поліетиленовою плівкою.

Розділ 9 Засоби навчання біології

9.3

До шкільного курсу біології пропонуються комплекти гербаріїв промислового виробництва: «Царство Рослини», «Систематика рос­лин», «Рослини України», «Ароморфоз у рослин», «Ідіоадаптація в рос­лин», «Модифікаційна мінливість», «Мутаційна мінливість», «Про­міжний характер успадковування», «Поліплоїдні рослини».

Гербарії використовують в основному як роздатковий матеріал. Уч­ні мають уважно розглянути гербарний екземпляр і виконати певні за­вдання.

Відповідно до змісту навчального матеріалу шкільного курсу біоло- І гії можна організувати самостійні роботи з використанням гербаріїв, які сприяють формуванню різноманітних понять:

• морфологічних (морфологічна будова рослини, її органів — кореня,
стебла, квітки, плоду, насіння тощо) в розділі «Царство Рослини» (6 клас);

• систематичних (ознаки родин і класів квіткових рослин, особливос­
ті основних груп рослинного світу, видовий склад і систематичне
положення рослин) у розділі «Царство Рослини» (6 клас);

. генетичних (проміжний характер успадковування, мутаційна й мо­дифікаційна мінливості) в розділі «Універсальні властивості орга­нізмів» (11 клас);

• онтогенетичних (способи розмноження квіткових рослин) у роз­
ділах «Царство Рослини» (6 клас) та «Універсальні властивості ор­
ганізмів» (11 клас);

• еколого-еволюційних (ароморфози та ідіоадаптації в рослин) у роз­
ділі «Історичний розвиток органічного світу» (11 клас).

Слід зауважити, що завдання для самостійних робіт із формування конкретних понять відрізняються за своїм характером.

■ Наведемо приклад завдання до гербарію з визначальною карткою, який ви­користовується для проведення лабораторних робіт із визначення рослин кла­су Дводольні або Однодольні (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Порядок йо­го виконання такий:

1. Ознайомтеся з принципом побудови визначальної картки.

Визначальна картка складається з питань, поданих не у звичайній запиталь­ній формі, а у вигляді двох коротких описів протилежного змісту — тез та антитез. Теза й антитеза — це ступінь. Перед антитезою ставиться цифра 0. Цифри ліворуч (1, 2, 3 і т. д.) позначають номер ступеня, цифри праворуч по­казують, на який ступінь слід переходити, якщо названі ознаки відповідають ознакам даної рослини.

——««««—,306

9.3 Натуральні об'єкти

2. Візьміть рослину № 1.

3. Прочитайте тезу й антитезу першого ступеня й визначте, яка ознака най­
більше відповідає цій рослині.

4. Цифра праворуч показує, на який ступінь ліворуч вам слід переходити.

5. На новому ступені продовжуйте порівняння тези й антитези.

6. На якомусь ступені обрана вами теза чи антитеза закінчиться не циф­
рою, а назвою рослини з двох слів: перше слово — це родова назва, яка разом
із другим словом становлять назву виду.

7. Укажіть номер гербарного зразка, з яким ви працювали, й видову назву
рослини у висновку.

8. Таку саму роботу за визначником проведіть із рослинами за №№ 2,3,4.

Гербарії можна використовувати не лише для вивчення нового ма­теріалу, а й для контролю знань учнів. Проте слід ураховувати, що гер­барний матеріал не дає повного уявлення про натуральний об'єкт: учні можуть установити розміри рослини (якщо її представлено цілком) і дещо дізнатися про морфологію її органів, а про рослину в цілому та про її забарвлення вони дістають відносне уявлення. Тому гербарії до­цільно використовувати в комплексі з іншими засобами навчання.

Вологі препарати — це законсервовані в спеціальних розчинах рос­лини, гриби, тварини або їхні окремі органи.

Вологі препарати промислового виробництва (див. дод. 1) містяться в банках циліндричної або прямокутної форми зі звичайного чи орга­нічного скла розмірами 64x69x252, 67x91x198 або 42x58x142 мм. Бан­ки герметично закриті. Для максимального збереження натурального забарвлення об'єкта використовують різні консервувальні суміші (на­приклад, Мельникова—Развєдєнкова, Шора, Боля). На кожній банці є етикетка з назвою об'єкта. Окремі частини об'єкта можуть мати циф­рове кодування, яке розшифровується в експлікації на зовнішній повер­хні банки. Аналогічні органи зазвичай позначаються однією й тією са­мою цифрою.

За змістом вологі препарати поділяються на три групи: • морфологічні — для вивчення зовнішньої будови тварин, рослин

або їхніх частин (наприклад, корінь бобової рослини з бульбочками,

павук-хрестовик, актинія);. анатомічні — для вивчення внутрішньої будови організму або його

частин (наприклад, внутрішня будова річкового рака, дощового чер­в'яка, жаби, птаха);

. для вивчення розвитку організмів (наприклад, розвиток кісткової риби, жаби, курки).

Розділ 9 Засоби навчання біології

Вологі препарати використовують лише як роздатковий матеріал. Слід звертати увагу учнів на те, що внаслідок консервації об'єкти мо­жуть втратити природне забарвлення.

Найчастіше вологі препарати використовуються під час проведення самостійних і лабораторних робіт. У цьому разі учні одержують певні завдання, які мають виконати в ході роботи.

Вологі препарати використовуються також під час вивчення нового матеріалу (в ході розповіді вчителя або бесіди). Вчитель пропонує роз-глянути ту чи іншу частину препарату, ставить учням запитання, від- | повісти на які вони зможуть лише після вивчення даного натурального об'єкта.

Мікропрепарати — це препаровані мікроскопічні об'єкти (гідра, дафнія, хлорела, пилок сосни, сорус папороті тощо), тканини й органи рослинного та тваринного організмів, які розміщені між покривним та предметним склом у бальзамі спеціального складу.

Мікропрепарати поділяються на тимчасові й постійні. Тимчасові мікропрепарати готують безпосередньо на уроці; вони не призначені для тривалого зберігання. Постійні мікропрепарати зазвичай виготов­ляються промисловим способом. їх фарбують спеціальними барвника­ми для виокремлення структур, а на предметне скло наклеюють етикет­ки з відповідними підписами. Нині випускаються набори з 15 мікро-препаратів до всіх розділів шкільного курсу біології.

Постійні мікропрепарати використовують для виконання лабора­торних робіт із вивчення: будови чоловічої папороті, нижчих грибів, клітин зелених водоростей, внутрішньої будови стебла, листка, ко­реня, кореневого волоска (6 клас); будови одноклітинних тварин (аме­би, евглени зеленої, інфузорії туфельки), гідри, комах, ланцетника (7 клас); складу крові (8 клас); будови клітин прокаріотів та еукаріо-тів, тканин рослинного й тваринного організмів, мітотичного поділу клітин (10 клас).

Нескладні тимчасові препарати для вивчення будови клітин шкірки цибулі, пилку сосни, хлорели, хламідомонади, евглени зеленої, інфузо­рії туфельки, гідри, мітотичного поділу клітин учні можуть виготовити самі. Формування в учнів уміння виготовляти тимчасові мікропрепара­ти й розглядати їх під мікроскопом починається на початку вивчення систематичного курсу біології в 6 класі (розділ «Царство Рослини», тема «Клітинна будова рослин»).

Мікропрепарати можна використовувати й для перевірки знань уч­нів. У цьому разі закривають етикетку мікропрепарату й дають завдан­ня: визначити назву, з'ясувати будову тощо.

9.3 На ґуральні об 'єкти

Однією з умов ефективного застосування мікропрепаратів є чітке пояснення, що учні мають побачити. Для цього використовуються таб­лиці, рисунки в підручнику, навчальних посібниках-атласах, робочих зошитах для лабораторних і практичних робіт тощо. Застосування те­лекамери дає змогу дістати збільшене зображення мікропрепаратів на екрані телевізора, завдяки чому досліджуваний об'єкт стає доступним для вивчення групою учнів.

Орієнтовний перелік мікропрепаратів для теледемонстрації на уро­ках біології:

Питання, що вивчаються

Мікропрепарати

6 клас

Тканини рослин

Одноклітинні зелені водорості

Багатоклітинні зелені водорості

Відділ Мохоподібні

Відділ Папоротеподібні

Відділ Голонасінні

Корінь

Стебло

Листок

Будова квітки. Запилення. Запліднення

Нижчі гриби

Тканини рослинного організму Хламідомонада. Хлорела Спірогира. Улотрикс Спорангій зозулиного льону Сорус папороті Хвоя сосни. Пилок сосни Кінчик кореня Внутрішня будова стебла Внутрішня будова листка Поперечний зріз пиляка. Поперечний зріз зав'язі Мукор

7 клас

Тканини тваринного організму Найпростіші (евглена зелена, інфузорія туфелька) Гідра Ротові апарати комах

Тканини тварин Одноклітинні тварини

Тип Кишковопорожнинні

Особливості зовнішньої будови комах.

Загальна характеристика класу

Головохордові Ланцетник

8 клас

Будова та функції еритроцитів і лейко­
цитів Кров жаби. Кров людини

10 клас

Дата добавления: 2015-05-24