Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ 7 страница

Читайте также:
  1. A) борьба с браконьерами. 1 страница
  2. A) борьба с браконьерами. 2 страница
  3. A) борьба с браконьерами. 3 страница
  4. A) борьба с браконьерами. 4 страница
  5. A) борьба с браконьерами. 5 страница
  6. A) борьба с браконьерами. 6 страница
  7. A. Методи оксидиметрії
  8. Annotation 1 страница
  9. Annotation 1 страница
  10. Annotation 2 страница
  11. Annotation 2 страница
  12. Annotation 3 страница



Метод «Прес» доцільно використовувати за таких навчальних ситуацій, коли можуть виникати суперечливі питання або треба при­стати на певну позицію з обговорюваної проблеми. За цього методу уч­ні добирають аргументи або висловлюють власну думку з дискусійно­го питання, обґрунтовують її, доводять на прикладах і формулюють висновки. Передбачається використання дидактичних матеріалів, на­приклад:

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що________________________________________

(висловіть свою думку й поясніть її)

ОБҐРУНТУВАННЯ

_______________________ тому, що________________________________

(узагальніть свою думку й зробіть висновок про те, як необхідно діяти в цьому разі)

Метод «Мікрофон» полягає ось у чому: учні, уявляючи, що в їхніх руках символічний мікрофон, по черзі відповідають на запитання або висловлюють свою думку чи позицію.

Робота в малих групах дає змогу учням набути навички, не­обхідні для спілкування та співпраці. Вона розвиває командний дух. Спільно виробляючи ідеї, учасники групи відчувають себе корисними один одному. Висловлюючи думки, вони перевіряють власні можливос­ті й зміцнюють їх.

Учитель об'єднує учнів у невеликі групи (по 4—6 осіб) та розпо­діляє між ними завдання. Групи мають за короткий час (5—10 хв) ви­конати своє завдання й представити результати роботи.

Більшість завдань доцільно розв'язувати саме в малих групах (або в парах), бо це дає змогу учням краще висловитися й, крім того, у ве­ликих групах більше часу витрачається на вислуховування кожного учасника.


8.4 Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології

Порядок роботи вчителя з малими групами такий.

1. Швидко сформуйте групи з 4—6 осіб.

2. Ознайомте учнів із ролями, які можуть виконувати члени групи:

Спікер (керівник групи):

• зачитує завдання групи;

• організовує порядок виконання;

• пропонує учасникам групи висловитися за чергою;

• заохочує групу до роботи;

• підбиває підсумки роботи;

• визначає доповідача.
Секретар:

• стисло й розбірливо записує результати роботи групи;

• має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або
допомогти доповідачеві.

Посередник:

• стежить за часом;

• заохочує групу до роботи.
Доповідач:

• чітко висловлює думку групи;

• доповідає про результати роботи групи.
Решта учнів мають дорадчі функції.

3. Дайте кожній групі конкретне завдання та інструкцію щодо орга­
нізації групової роботи:

. можна висловлюватися спочатку за бажанням, а потім — за чергою;

• необхідно дотримуватися правил активного слухання, коли хтось
один говорить, а решта слухають, не перебиваючи; обговорювати
ідею, а не особу, яка її висловила;



• утримуватися від оцінок учасників групи та образ на їхню адресу;

• намагатися дійти спільної думки, хоча в деяких випадках має право
на існування й особиста думка когось з учасників.

 

4. Призначте термін виконання групової роботи.

5. Під час роботи в разі потреби надайте кожній групі допомогу.

6. Запропонуйте групам представити результати роботи.

7. Прокоментуйте роботу кожної з груп.

1-1—1ІИ_-1_-ІШ_ 279


Розділ 8 Методи навчання біології

Однією з форм роботи в малих групах є робота в парах. Можливий такий варіант її проведення. Поставте учням питання для дискусії або створіть гіпотетичну ситуацію. Після пояснення питання або фактів щодо ситуації дайте учням трохи часу, аби вони самостійно продумали можливі відповіді або рішення. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з пари починатиме висловлюватися, й запропонуйте їм обговорити свої ідеї одне з одним. Краще відразу визначити час на висловлювання кожного з учасників пари й спільне обговорення, що сприятиме чіткій організації роботи. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рі­шення. Кожна пара обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом, що створює дискусію.

«Мозковий штурм» — це поширений та ефективний інтерак­тивний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість. Цей метод передбачає вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень із конкретної теми. Порядок його проведення такий.

1. Визначте основні правила (див. нижче).

2. Повідомте учням проблему, яку треба розв'язати.

3. Запропонуйте учасникам висловити свої ідеї.

4. Вислуховуйте їх по черзі надходження ідей. Не вносьте в ідеї
жодних коректив.

5. Спонукайте учасників до висування нових ідей, пропонуючи при
цьому свої.

6. Не допускайте глузування, коментарів або висміювання якихось
ідей.

7. Продовжуйте доти, доки надходитимуть нові ідеї.

8. На завершення обговоріть та оцініть запропоновані ідеї.
Правила проведення «мозкового штурму» для учнів:

1. Уважно прислухайтеся до кожної висунутої ідеї. Якщо ви будете
аналізувати ідеї та оцінювати їх під час своїх висловлювань, учасники
зосередять більше уваги на обгрунтуванні своїх ідей, ніж на спробах
запропонувати нові й досконаліші.

2. Необхідно швидко висловлювати якомога більше ідей, навіть фан­
тастичних. (Якщо ідей небагато, це свідчить про те, що учасники вда­
ються до самоцензури — двічі подумають, перш ніж висловитися.)

3. Слід пам'ятати, що кількість переходить в якість. Якщо висува­
ється багато ідей, учасники мають змогу пофантазувати.

4. Усі учасники мають право розвивати або коректувати ідеї інших.
Об'єднання або зміна раніше висунутих ідей часто сприяє появі нових,
досконаліших.


,-: :*:.:■■■:■■■:■:■: :::■::■-■■ *:■:■:■■■:-, ■■■-:■:■:



8.4 Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології


5. У класі можна повісити плакати такого змісту:

 

• «Кажіть усе, що з приводу проблеми спаде вам на думку»;

• «Не коментуйте й не критикуйте висловлювань інших»;

• «Можна обговорювати ідеї, запропоновані іншими»;

• «Доповнення запропонованої ідеї заохочується».

їмітаційними іграми називають процедури з виконанням пев­них простих відомих дій, які відтворюють (імітують) будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну си­туацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, на­приклад, проводячи дослід.

Симуляційні ігри. Симуляції полягають у створенні вчителем ситуацій, за яких учні спрощено копіюють процеси, що відбуваються насправді в суспільному, економічному та політичному житті. Симу­ляції — це складні імітації, які є «мініатюрною» версією реальності.

Імітаційні ігри, хоча й наближені до рольових, проте істотно відріз­няються від них метою: це не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і механізмів. Отже, іміта­ція — це не лише демонстрування акторських здібностей, а й уміле й за можливості безособове відтворення даного процесу. Симуляції — це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених і відомих ро­лей та кроків, які мають здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо.

Готуючи учнів до симуляції, вчитель має не лише розподілити ролі, а й з'ясувати з кожним виконавцем послідовність його дій та вислов­лювань, наприклад, виходячи з обов'язків судді, голови парламенту то­що. Регламент усієї симуляції будується за чітким сценарієм, який збігається з проведенням такої процедури в реальному житті. Однак слід пам'ятати, що симуляція спрощує дійсність, бо інакше була б не­можливою на уроці.

Метод «По сяд ь або зміни власну п о з и ц і ю » корисний для проведення в класі дискусії на суперечливу тему. За обговорювані про­блеми слід взяти дві протилежні думки з досліджуваної теми. Учні ма­ють змогу висловити свій погляд і наприкінці уроку оцінити засвоєння цієї теми.

Порядок проведення такий.

1. У протилежних кінцях кабінету розмістіть два плакати, наприк­лад: «Згоден» та «Не згоден». (Варіанти можуть бути різними, але з по­лярними позиціями щодо проблеми, скажімо: «Вживати наркотики не можна» і «Спробувати наркотики можна всім»).



 


Розділ В Методи навчання біології

2. Вивісьте правила проведення вправи, обговоріть їх (див. нижче).

3. Запропонуйте учасникам стати біля відповідного плаката залеж­
но від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми.

4. Довільно виберіть кілька учасників із двох груп і попросіть їх об­
ґрунтувати свою позицію.

5. Вислухавши різні точки зору, запитайте, чи не змінив хтось із
учасників своєї думки й чи не хоче перейти до іншого плаката. Вони
мають обґрунтувати причини свого переходу.

6. Попросіть учасників назвати найпереконливіший аргумент про­
тивної сторони.

Правила для учасників:

1. Висловлюйтеся за чергою. Не перебивайте один одного.

2. Не сперечайтесь один з одним. Наводьте нові аргументи або ідеї.

3. Перейти від одного плаката до іншого можна в будь-який час.
Будьте готові обґрунтувати зміну своєї позиції.

4. Вислухайте аргументи та ідеї інших. Будьте готові відповісти, які
з них здалися вам найпереконливішими.

Проектна технологія, як засвідчила шкільна практика, є високо­ефективною. Застосування її в процесі навчання спрямоване на набут­тя учнями досвіду самостійного здобуття нових знань і творче їх вико­ристання, на формування у вихованців нових пізнавальних цінностей та життєвих орієнтацій. Метод проектів сприяє поглибленню їхнього інтересу до пізнавальної та творчої діяльності, формуванню вмінь і на­вичок дослідництва в сприйнятті та осмисленні світу. Проектна техно­логія вимагає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своїм змістом методів, прийомів, засобів.

Мета проектної технології — стимулювати інтерес учнів до розв'я­зання нових проблем, які передбачають практичне застосування набу­тих знань як інструментів проектної діяльності.

У процесі проектної діяльності учні набувають таких ум ін ь: • планувати свою роботу; . використовувати багато джерел інформації; . самостійно відбирати й нагромаджувати матеріал; . аналізувати, підставляти факти; « аргументувати факти; . приймати рішення; . налагоджувати соціальні контакти;


8.4 Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології

. створювати «кінцевий продукт» (фільм, журнал, календар, про­спект, сценарій тощо);

• презентувати створене перед аудиторією; . оцінювати себе й одне одного.

Критерії проектної діяльності:

/ орієнтація на інтереси учнів, на актуальні проблеми й завдання; / причетність до власного перспективного дослідження; / інтегративність; / орієнтація на «кінцевий продукт»; / розвиток комунікативних умінь;

/ партнерська роль педагога в окресленні шляху досягнення постав­леної мети.

Підготовка до опанування нової за змістом і формою діяльності — проектування — вимагає від учнів не засвоєння знань з однієї конкрет­ної галузі, а їх синтезу. Учні вчаться самовиражатися, бути реалістами, спокійно реагувати на перемоги й невдачі, самостійно приймати рі­шення й застосовувати знання в нових незвичних ситуаціях.

Для безпосереднього здійснення проекту учням потрібні спеціальні знання, вміння й навички, володіння сукупністю способів поведінки, які забезпечують успіх особистості в самореалізації. Для цього їх треба навчати виконувати конкретні соціальні ролі, керуватися фактами в життєдіяльності, ставити відкриті запитання й відповідати на них, при­слухатися до ідей інших та обстоювати свою точку зору, відповідати за результати своєї діяльності, не шукати в інших людях причини своїх труднощів і невдач, правильно використовувати час, розуміти свої по­чуття та обмеження, бути гнучкими в стосунках — у співпраці й парт­нерстві.

Система підготовки учнів до проектної діяльності спрямована на досягнення таких цілей:

/ формування системи знань про проекти;

/ допомога в розумінні змін, що відбуваються в найближчому ото­ченні, суспільстві;

/ сприяння усвідомленню практичної цінності проектної діяльності;

/ формування проектного мислення, мотивів та поведінки партнерст­ва й співробітництва;


Розділ 8 Методи навчання біології


 


У розкриття соціальної цінності й ролі «Я» в самореалізації життєвих планів і потреб. Завдання підготовки:

. засвоєння учнями теоретичних основ проектування, організація по­шукової роботи;

. створення необхідних передумов для здобуття знань і застосування їх у стосунках і спільній діяльності з однолітками, близькими й не­знайомими людьми;

• організація практичної діяльності учнів — підготовка й проведення засідань клубів, тренінгів, ділових ігор тощо. Залучення учнів до проектної діяльності сприяє розвиткові їхньої творчої ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стиму­лює процес самовдосконалення, самоствердження, усвідомлення себе як потрібної в соціумі особистості.

Проектна діяльність відкриває широкі можливості для вибору ролі в системі взаємин (організатор, учасник, виконавець), передбачає ак­тивність кожного, оскільки кінцевий результат залежить від спільних зусиль, сприяє формуванню ціннісних орієнтацій.

Проектна технологія дає змогу залучати учнівську молодь до роз­в'язання різних суспільних проблем, формувати нові стосунки, нову систему спілкування, що, своєю чергою, зумовлює нові обов'язки й значно вищі вимоги до пізнавальної діяльності.

Такий підхід гарантує систематичне співвіднесення та об'єктивне оцінювання, коригування й розвиток якостей особистості згідно з ви­могами соціальної реальності. У зв'язку з цим надзвичайної ваги набу­ває проектна діяльність, яка залучає учнів до клопотів проблем най­ближчого оточення, сприяє вдосконаленню життя в мікросоціумі. Со­ціальне проектування є важливим джерелом набуття соціальних знань та соціального досвіду.

Головне завдання проектної діяльності — допомогти учнівській мо­лоді зорієнтуватись у вирі суспільних подій та явищ — соціальних, економічних, екологічних, інформаційних, а також набути досвід жит­тя в громаді. Все це передбачає не пасивну адаптацію в соціумі, а актив­не й творче самоствердження в суспільстві задля його розвитку й удосконалення.


:■:■-■: ' »* --:.-.::::■:*.■.■:■:■.■■■::-:-■--:...■■



8.5 Методичні прийоми реалізації' методів навчання біології


       
   

-який метод навчання на практиці втілюєть-прийомах, які є його складовими (рис. 8.3).

Прийом навчання це сукупність конкретних навчальних ситуа­цій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкрет­ного методу; це елементи методу, які виражають окремі дії вчителя й учнів у процесі навчання. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим метод повноцінніший та ефективніший.

Методичні прийоми дуже різноманітні: логічні, організаційні, тех­нічні. Логічні прийоми визначають характер розумової діяльності й сприяють розвитку мислення учнів. Організаційні прийоми визнача­ють порядок і послідовність навчальної роботи учнів. Технічні прийоми визначають навчально-методичне забезпечення навчального процесу.

Часто одні й ті самі методичні прийоми застосовуються в різних методах.

Усі методи передбачають застосування таких логічних прийомів: виявлення суттєвих ознак, подібності й відмінності об'єктів, аналогія, конкретизація, формулювання висновків, узагальнення. Це доводить, що всі методи сприяють розвиткові мислення учнів та їхньої самостій­ності в роботі.

Організаційними прийомами активізують пам'ять, уяву, мислення, спрямовують увагу, сприйняття й самостійну роботу учнів. Вони мо­жуть передбачати використання фронтальної, групової або індивідуа­льної роботи учнів, дозування допомоги вчителя, наявність інструкцій щодо спостережень і дослідів.

До технічних прийомів належить використання різноманітного об­ладнання, пристроїв, аудіовізуальних приладів, наочних засобів і мате­ріалів.

Аби зрозуміти місце методичних прийомів у застосовуваному мето­ді, розглянемо на прикладі, що має передбачити вчитель, готуючися до певних занять.

■ Так, на уроці з теми «Листок — бічна частина пагона» застосовується один із практичних методів.

Учитель має вибрати з багатьох різних прийомів ті, що найдоцільніші для цього заняття, наприклад: логічні прийоми — виявлення ознак форми листків, порівняння їх із зображенням на інструктивній картці, висновок —




Дем

о §



 


Розділ 8 Методи навчання біології

визначення форм; організаційний — індивідуальна робота (однакова для всіх учнів) із визначення форми листків; технічний — робота за інструк­тивною карткою.

Фіксування результатів роботи передбачає такі прийоми: записуванняй замальовування в таблиці, наклеювання листків у гербарному зошиті (мон­тування). Завдяки тому, що різні групи учнів працюють із різним матеріа­лом, під час узагальнення на уроці можна ознайомити весь клас із ширши­ми й різноманітнішими її результатами.

На уроці кожний метод розкривається багатьма методичними при­йомами різного характеру, наприклад: збудження і розвитку пізнаваль­них інтересів, активізації почуттів та емоційних переживань, керуван­ня взаєминами учнів, виховання культури праці тощо. Проте всі ці ме­тодичні прийоми зводяться до трьох основних груп. Різноманітність застосовуваних методичних прийомів, особливо їх поєднання, свід­чить про творчу ініціативу й педагогічну майстерність учителя. Вчи­тель, який працює творчо, винаходить нові прийоми, трансформує за­гальновідомі, досягаючи більшого освітнього й виховного ефекту.

8.6

розвиток методу — внутрішня, характерна йо­го властивість, яка виявляється на різних ета­пах навчальної діяльності. Один і той самий метод залежно від змісту матеріалу й віку учнів дістає різний ступінь вираження. Наприклад, бе­сіди з учнями 6—7 класів та зі старшокласниками (10—11 класи) від­різняються не лише змістом, а й характером: постановкою запитань, обсягом та дозуванням матеріалу тощо. В старших класах розповідь може бути тривалішою і навіть переходити в лекцію.

Ускладнення практичних методів можна простежити на прикладі проведення лабораторних робіт у 6 класі. Перші роботи з мікроскопом організовуються фронтально, тобто всі операції виконуються за ко­мандою вчителя. Поступово рівень самостійності школярів зростає. Учні вже набули певних необхідних практичних умінь, і викладач мо­же організувати самостійну практичну роботу з використанням інструк­тивних карток або підручника. Вчитель контролює хід виконання роботи та її проміжні результати, допомагає завершити її, звертає


8.6. Розвиток методів навчання біології та їх вибір


увагу учнів на недоліки. Таке самостійне виконання лабораторної ро­боти можливе вже наприкінці вивчення розділу «Рослини».

Розвиток практичних методів у старших класах пов'язаний із тим, що учні вже вміють самостійно виконувати конкретне завдання лабо­раторної роботи й планувати свою діяльність.

Ускладнення наочних методів можна спостерігати на прикладі ви­користання натуральних і образотворчих засобів як джерела знань у процесі вивчення природних об'єктів і явищ. Тут також помітне збіль­шення частки самостійної діяльності школярів. Водночас змінюється й керівна роль учителя: вона стає менш очевидною, але істотно усклад­нюється за змістом, глибиною та формою.

 
 

Отже, розвиток методів характеризується: / посиленням самостійності учнів у процесі навчання; / ускладненням завдань, які ставляться перед учнями; / ускладненням пізнавальної діяльності учнів.

Вибираючи метод вивчення певного навчального матеріалу, важли­во враховувати вік учнів. Ефективність засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, розвиток пізнавальних здібностей, формуван­ня позитивних якостей особистості залежать не тільки від загальних цілей і змісту освіти, а й від способів навчання.

Різноманітність методів і прийомів навчання — характерна особли­вість навчального процесу в цілому. Вибір методів навчання об'єктив­но зумовлений багатьма факторами, найголовніші з яких — цілі уроку та зміст навчального матеріалу. Насамперед учитель реалізує завдання з розвитку творчих здібностей школярів, удосконалення самоосвіти й підготовки їх до безперервної освіти, а також до життя.

Для формування понять та їх розвитку потрібні специфічні методи. Так, вивчення морфологічних понять передбачає спостереження, ви­значення зовнішніх особливостей живих об'єктів, фізіологічних та екологічних — спостереження, досліди або використання екранних за­собів, еволюційних — нагромадження певних знань (фактів) на при­кладі вивчення рослин, тварин і людини.

Вибираючи методи для досягнення оптимального поєднання слова й наочності, слід ураховувати ступінь самостійності учнів, а також ха­рактер навчального матеріалу (знайомий або зовсім новий). Цей вибір зумовлюється також матеріально-технічною оснащеністю школи, тим, що оскільки не всякий об'єкт вивчення можна показати в натурально­му вигляді на уроках біології, багато закономірностей живої природи

,289


Розділ 8 Методи навчання біології

складно продемонструвати дослідним шляхом. У цьому разі доцільно вибрати кінофільм або відеоматеріали.

Важливо створювати навчальні ситуації, за яких учні залучаються до самостійного здобуття книжних знань, зокрема з довідкової та додат­кової літератури. При цьому має здійснюватися систематична робота з формування у школярів готовності працювати самостійно.

У процесі вивчення рослин педагог найчастіше пропонує завдання, які учні виконують самостійно, використовуючи підручник. Звіт вони роблять тут же на уроці, усно відповідаючи на поставлені запитання. Наприкінці навчального року, коли учні вже здатні впоратися зі склад­нішими завданнями, вчитель пропонує їм зробити доповіді з певної те­ми; при цьому він рекомендує літературу й детально пояснює, якою має бути ця доповідь на уроці. В старших класах учитель може пові­домити лише тему доповіді й рекомендувати літературу, надаючи шко­ляреві змогу самостійно виконати завдання.

На уроках біології найцінніші методи здобуття знань із використан­ням натуральних об'єктів. Наприклад, замість розповідати про особли­вості мохів, можна показати їх у натуральному вигляді: продемонстру­вати гербарій або роздати учням зразки мохів.

Вибір методів зумовлюється рівнем розвитку учнів, підготовленіс­тю самого вчителя, його прагненням урізноманітнити уроки, підтрима­ти в дітей інтерес до знань, а також формою організації навчального процесу й відведеним у програмі часом. Досить часто у старших класах учителі заради економії часу об'єднують кілька запланованих програ­мою лабораторних робіт у групове навчально-практичне заняття. При цьому одна група, наприклад, вивчає особливості будови клітин (рос­линної, тваринної, грибної) під мікроскопом; інша — досліджує роз­щеплення пероксиду водню за допомогою ферментів, що містяться в клітинах організмів; третя — вивчає плазмоліз і деплазмоліз у клітинах епідермісу цибулі. Закінчивши одну роботу, учні переходять за інший стіл і роблять наступну. Таким чином за одне заняття виконуються всі заплановані програмою роботи.

Вибір методів пов'язаний також з оснащеністю навчального проце­су: провести спостереження або лабораторну роботу можна лише за наявності необхідного устаткування.

Знання факторів, що зумовлюють вибір методів, дає змогу вчите­леві правильно зорієнтуватися в конкретних умовах навчання, зокрема готуючися до уроку. Оптимальний вибір методів можливий лише за


Підсумки

умови знання якісних властивостей кожного методу, тобто врахування його переваг і недоліків із погляду ефективності навчання.

У курсі біології на одному уроці можна застосовувати кілька різних методів, залежно від змісту його частин. Різні методи поєднуються з переважанням якогось одного або кількох. Наприклад, лекція може містити елементи бесіди, а бесіда — переходити в невелику розповідь, демонстрування — змінюватися практичною роботою й бесідою.

Аналізуючи поєднання методів, застосовуваних на уроці, можна ви­окремити провідний метод і супровідні. Всі методи різнобічно розви­вають учнів, їхні мислення й навички, тому правомірно застосовувати їх усі, не захоплюючися лише якимось одним.

Таким чином, вибір методів навчання біології зумовлюється специ­фікою змісту предмета в цілому, теми уроку й навіть окремих його час­тин, а також віковими особливостями учнів і матеріально-технічною оснащеністю школи.

П і дсумки

Реалізація освітніх завдань у процесі вивчення шкільного курсу біології здійснюється через ме­тоди навчання — способи й прийоми спільної, впорядкованої, взаємопов'язаної й цілеспрямо­ваної діяльності вчителя та учнів, що в педагогіч­ному процесі виконують такі функції: навчальну, розвивальну, виховну, спонукальну та контрольну.

Для глибокого аналізу й ефективного застосування методів навчання біології використовується бінар­на їх класифікація, яка враховує джерело знань і ступінь пізнавальної самостійності школярів.

Кожен із методів певної групи (словесні, наочні, практичні) може реалізуватися на пояснювально-ілюстративному, частково пошуковому або до­слідницькому рівнях.

Активізації пізнавальної діяльності учнів сприя­ють методи проблемного навчання, інтерактивні методи, моделювання, проектування, пізнаваль-

. 291


Розділ 8 Методи навчання біології

ні ігри та ін. Різноманітність методів зростає у зв'язку з розвитком сучасної школи, освіти й на­уки загалом.





Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 353; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.132.10
Генерация страницы за: 0.015 сек.