Методи навчання біології 9 страница

Мітоз. Фази мітозу Мейоз

Тканини рослин Тканини тварин

Мітоз у клітині корінця цибулі

Мейоз

Тканини рослинного організму

Тканини тваринного організму

,309

Розділ 9 Засоби навчання біології

Остеологічні препарати — це цілісні скелети тварин або їхні час­тини. Програмою з біології передбачено вивчення скелета представни­ків різних систематичних груп тварин. Для цього використовують цілісні скелети тварин (наприклад, жаби, ящірки, риби) та окремі час­тини скелета (наприклад, черепи хребетних тварин). Монтують скеле-1 ти на підставках, а набори кісток — на планшетах чорного кольору.

Великі цілісні скелети тварин (кролика, кішки, курки) можуть вико­ристовуватися для демонстрації під час пояснення нового матеріалу, опитування учнів. Дрібні скелети (жаби, голуба) використовують для організації самостійної роботи учнів під час виконання лабораторних робіт (із тем «Клас Земноводні», «Клас Птахи», розділ «Царство Тва­рини», 7 клас).

■ Вивчаючи будову й ріст кісток (розділ «Людина», 8 клас), можна запро­понувати учням самостійну роботу пошукового характеру з визначення властивостей декальцинованої та прожареної кісток. Для проведення цієї роботи доцільно використати кістки риби, птаха або ссавця, одні з яких витримані протягом доби в 10 %-му розчині соляної кислоти, а інші — прожарені. Робота має виконуватися під керівництвом учителя за таким завданням:

1. Розгляньте кістку, витриману в розчині соляної кислоти. Зігніть її.
Поясніть, що з нею відбулося.

2. Розгляньте прожарену кістку. Зігніть її. Поясніть, що з нею відбулося
під час прожарювання.

3. Зробіть загальний висновок із даних, добутих у дослідах.

У результаті виконання роботи учні доходять висновку, що неорганічні речовини надають кісткам твердості, органічні — пружності, а їх поєднан­ня забезпечує міцність кісток.

Колекції — це зібрання однорідних натуральних об'єктів (рослин, грибів, тварин або їхніх частин, форм збереженості викопних організ­мів), систематизованих за спільними ознаками (наприклад, колекції насіння, плодів, комах, кісток, скелетів, грунтів, палива, мінеральних добрив).

У колекціях можуть поєднуватися натуральні об'єкти та їхні зобра­ження у вигляді малюнків або муляжів-імітацій. Об'єкти, що входять до колекції, мають бути доступними для спостереження неозброєним оком або за допомогою ручної лупи.

Колекції монтують у коробках із глухими або заскленими кришка­ми. Окремі зразки колекції підписують або кодують цифрами (зміст кодування розкривається в пояснювальному підписі).

9.3 На туральні об 'єкти

До шкільного курсу біології пропонуються комплекти колекцій, ви­готовлених промисловим способом (див. дод. 1). їх можна використо­вувати як демонстраційний і роздатковий матеріал. У демонстраційних колекціях розмір об'єктів має бути не менший, ніж 60 х 40 мм.

Колекції можуть слугувати основним матеріалом для лабораторних робіт, наприклад, колекції «Різноманітність пагонів» та «Різноманіт­ність листків» — для вивчення вегетативних органів покритонасінних (розділ «Царство Рослини», 6 клас), колекції черепашок молюсків і скелетів коралових поліпів — для вивчення будови молюсків (розділ «Царство Тварини», 7 клас).

Опудала роблять із препарованої та обробленої шкіри риб, земно­водних, плазунів, птахів і ссавців. Обробка знятої шкіри всіх без винят­ку тварин полягає в максимальному видаленні жирової та хрящової тканин (для запобігання фізичному або мікробному руйнуванню шкіри на готових опудалах), відновленні еластичності шкіри та профілактич­ному її протравлюванні (для захисту опудала від комах-шкідників).

Залежно від розміру тварини використовують різні способи ви­готовлення опудала: накручування (для звірів, менших від зайця, для птахів у статичних позах, великих плазунів); насипання (для дріб­них ссавців, птахів, плазунів); на арматурній основі (для тварин вели­ких розмірів, наприклад лося, оленя), на твердому манекені (для звірів більших від зайця, великих птахів, наприклад орлів, лебедів); ліплення (для дрібних плазунів та великих земноводних) тощо. Так, особливість способу накручування полягає в тому, що внутрішню основу опудала становлять накручені на дротяний каркас із м'якого волокнистого ма­теріалу (натуральне клоччя, сіно, солома) кінцівки, тулуб, іноді — череп. За способу насипання застосовується спеціальне кріплення кар­касного дроту, а макет тушки насипається тирсою. Опудала монтують на різноманітних підставках (сучок дерева, дошка, сухий гриб-труто-вик тощо).

Найдоступнішим способом виготовлення експонатів тварин в умо­вах школи є муміфікація. Мумії роблять із препарованих, просочених особливими речовинами (зазвичай 10 %-м розчином формаліну) та ви­сушених шкірок дрібних ссавців, птахів, риб. Перед висушуванням тушку тварини набивають волокнистим матеріалом і фіксують у по­трібній позі на підставці.

Опудала великих тварин використовують як демонстраційні посіб­ники, а опудала та мумії дрібних тварин — для проведення самостій­них робіт. На прикладах опудал великих птахів (чаплі, качки-крячки,

—-_—«-«■■»«-,-. 311

Розділ 9 Засоби навчання біології

канюка) й ссавців (білки, зайця), мумій дрібних птахів (ворони, галки, голуба, горобця) учні ознайомлюються з їхнім зовнішнім виглядом (формою тіла, розмірами, забарвленням) і визначають характерні при­стосування до життя в різних умовах.

Використовуючи опудала, слід дотримуватися правил гігієни й без­пеки, насамперед необхідно виключити можливість контакту учнів з опудалами, обробленими сильнодійними стійкими отрутами.

Тушки — це спрощений варіант опудал: тіло зафіксоване у витяг- \ нутій позі, кінцівки зазвичай витягнуті вздовж осі тіла. На відміну від опудала, внутрішню каркасну основу тушки становить один опорний стержень із дерева або дроту. Тушки супроводжуються етикетками з короткими даними про екземпляр та інвентарним номером. Повніша інформація міститься в рукописному або комп'ютерному банку даних. Колекційні тушки можна використовувати як роздатковий матеріал для організації самостійної роботи учнів. Переваги колекційних тушок перед опудалами полягають у тому, що їх можна розглядати з усіх бо­ків, мацати, зіставляти тощо й легко виготовляти в умовах школи.

Натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного й якіс­ного їх вивчення — це прилади, інструменти, лабораторне обладнан­ня (приладдя), реактиви, матеріали. Вони необхідні для проведення спостережень і постановки дослідів, формування практичних умінь і навичок.

У процесі вивчення курсу біології можна використовувати різні прилади:

• механічні (прилад для демонстрування всмоктування води коре­
нем, прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в
рослин, прилад для визначення газообміну в насіння, респіратор то­
що);

• контрольно-вимірювальні (спірометр, сфігмоманометр, ди­
намометр, фонендоскоп, психрометр, термометр медичний тощо);

• оптичні (лупа, мікроскоп).

Проте багато з цих приладів рідко використовуються в навчально-виховному процесі з біології. Тому наведемо опис усіх приладів, передбачених «Типовим переліком навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення з біології для загальноосвітніх навчальних закладів».

9.3 На туральні об 'єкти

Прилад для демонстрування всмоктування води коренем (ПВВК) застосовується під час вивчення теми «Відділ Покритонасінні. Вегета­тивні органи» (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Цей механічний прилад складається з ІІ-подібної скляної трубки, одне коліно якої ши­роке, інше — вузьке. В широкому коліні розміщується коренева систе­ма досліджуваної рослини, яка закріплюється за допомогою корка. Щоб стебло рослини було зручно просувати в корку, в ньому просверд­люють канал. Вузьке коліно призначене для показу зміни рівня води в приладі в міру всмоктування її коренем рослини. Щоб позначити по­чатковий рівень води, на це коліно надягають гумове кільце.

Прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в рос­лин (ПРКС) застосовується для проведення дослідів із розділу «Царст­во Рослини» (6 клас), зокрема зі з'ясування впливу глибини висіву на­сіння на розвиток сходів.

Прилад складається з плоскостінної металевої посудини та підстав­ки. Передній бік корпусу посудини засклений і для затінення закрива­ється металевою засувкою, завдяки чому вдається запобігти відхилен­ню від скла коренів, що ростуть. У стінках корпусу зроблено маленькі отвори, крізь які в ґрунт може проникати повітря й стікати надлишкова вода після поливання. Внутрішня поздовжня скляна перегородка по­діляє посудину навпіл.

Досліди й спостереження за допомогою цього приладу проводяться учнями в позаурочний час. Результати обговорюються на уроці. Для організації роботи з приладом доцільно використовувати спеціальні картки-інструкції, що можуть містити:

• опис конструкції приладу та загальну інструкцію щодо підготовки
приладу до роботи;

• опис етапів проведення дослідів за допомогою даного приладу та
оформлення результатів роботи.

Наведемо приклади таких карток-інструкцій.

Картка № 1. Підготовка приладу (ПРКС) до роботи зі спостереження за розвитком кореневої системи в рослин.

1. Висуньте металеву засувку й скляну стінку з переднього боку при­
ладу.

2. У центр корпусу вставте скляну перегородку так, щоб вона зафіксува­
лась у верхньому й нижньому пазах.

3. Вставте скляну стінку.

Розділ 9 Засоби навчання біології

Дата добавления: 2015-05-24