Форми навчання біології

♦ Сутність і класифікація форм навчання біології

♦ Урок — основна форма навчання біології

♦ Підготовка вчителя до уроку

♦ Аналіз і самоаналіз уроку біології

♦ Навчально-практичні заняття з біології

♦ Особливості організації та проведення лекцій із біології

♦ Роль семінарів у навчальному процесі з біології

♦ Дидактичні ігри та їхнє місце в системі навчальних
занять із біології

♦ Екскурсія як форма навчання біології

♦ Особливості використання новітніх освітніх технологій
у процесі навчання біології

♦ Вибір та оптимальне поєднання форм навчальних
занять із біології

10.1

Сутність і класифікація форм навчання біології

собів пізнавальної діяльності людини. Ефективність засвоєння знань учнями значною мірою залежить від форм організації навчальної ро­боти, які регламентують спільну діяльність учителя та учнів, визна­чають співвідношення різноманітних видів навчально-пізнавальної діяльності (індивідуальної, групової, колективної), ступінь активнос­ті учнів у цій діяльності й керівництва нею з боку вчителя.

Категорія «форма навчання» належить до головних у дидактиці, проте дослідники дещо розходяться в її тлумаченні й класифікації. Од­ні вважають, що форма навчання — це така організація навчально-піз­навальної діяльності учнів, яка відповідає різноманітним умовам її проведення (в кабінеті біології, в природі тощо) в процесі виховуючого навчання. Деякі педагоги виокремлюють загальні (фронтальна, групо-

10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології

ва, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія, практичне за­няття тощо) організаційні форми навчання; інші — форми організації навчання (урок, домашня робота, семінар, практикум тощо) та форми організації навчальної роботи (фронтальні, групові та індивідуальні за­няття в системі уроку).

У російській методиці навчання біології усталилися такі форми навчан­ня: урок і пов'язані з ним обов'язкові екскурсії, домашні роботи, позауроч-ні роботи й необов'язкові позакласні заняття (індивідуальні, групові, або гурткові, й масові). Всі разом вони визначають систему форм організації навчання біології в середній школі, центральною ланкою якої є урок — ос­новна форма навчання (рис. 10.1).

Зміст категорії «форма навчання» в основному може бути роз­критий через зміст понять «система навчання», «форма навчального

Розділ 10 Форми навчання біології

10.1

заняття» і «форма навчальної діяльності учнів на занятті». Розглянемо суть цих понять.

Кожна сист елі а навчання визначає організацію вивчення зміс­ту освіти в часі й просторі, яка передбачає: розподіл навчального ма­теріалу за роками з урахуванням вікових та індивідуальних особливос­тей учнів; засоби навчання; пріоритетні форми навчальних занять; роль учителя в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів тощо.

Найпоширенішою в шкільній практиці є класно-урочна система, яка характеризується різноманітністю форм навчальних занять (урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія й т. д.).

Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття — обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального прогресу, в межах якої досягається частково завершена дидактична мета. Реалізація конкретних ди­дактичних цілей відбувається на заняттях за умов різної їх організації. У зв'язку з цим виокремлюють різні форми (способи) організації за­нять. Кожній формі навчального заняття притаманні пріоритетні види навчально-пізнавальної діяльності учнів або їх поєднання, а також ха­рактер керівництва цією діяльністю з боку вчителя. Важливими крите­ріями визначення конкретної форми заняття є рівень самостійності уч­нів, який вона передбачає, а також специфічність застосовуваних засо­бів навчання.

Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійнос­ті учнів на всіх етапах його підготовки й проведення, а основними ви­дами діяльності школярів є: робота над літературою, результат якої — підготовка конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті; участь у дискусії; аналіз, рецензування ви­ступів інших учнів тощо. Педагогічне керівництво діяльністю школя­рів має здебільшого опосередкований характер і передбачає складання плану семінару, визначення основних питань, які обговорюватимуть­ся, розподіл пізнавальних завдань між учнями, добір літератури, кон­сультування. На семінарському занятті вчитель організовує й спрямо­вує дискусії, підводить учнів до правильних висновків. Інший характер має діяльність учнів і відповідно вчителя, наприклад, на лекції, навчаль­но-практичному занятті тощо.

Третя складова змісту категорії «форма навчання» — форма навчальної діяльності учнів на занятті. Навчальна діяль­ність, як і всяка інша, передбачає мету, засоби, результат і власне про-

10.1 Сутність і класифікація форм навчання біології

цес діяльності. Мета як закон зумовлює способи здійснення й характер навчально-пізнавальної діяльності школярів, які, своєю чергою, визнача­ються вибраними на конкретних етапах методами навчання. Сама форма навчальної діяльності передбачає певний характер відношень, взаємодії між учнями в процесі цієї діяльності. Така взаємодія може мати колек­тивний або індивідуальний характер. Відповідно розрізняють колектив­ну та індивідуальну форми навчальної діяльності учнів (рис. 10.2).

Колективна форма передба­чає наявність спільної мети, об'єднання зусиль учнів для її досягнення й як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учас­никами діяльності, співробітниц­тво, основане на взаємоповазі в процесі діяльності, а також від­повідальність кожного виконав­ця за результати праці перед ко­лективом.

Для організації колективної діяльності учнів на уроках біоло­гії можна використовувати такі прийоми: опрацювання тексту підручника; складання плану прочитаного; взаємний обмін завданнями; виконання завдань парами; розв'язування вправ, уміщених у підручнику тощо.

Індивідуальна форма не вимагає спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у властивому йому темпі. Результати його роботи не по­значаються на результатах роботи інших.

Зазначені форми навчальної діяльності учнів можуть реалізовува­тися по-різному. Так, колективну форму можна реалізувати за групової або фронтальної (загальнокласної) роботи, а також роботи в парах; ін­дивідуальну — за індивідуальної, групової або фронтальної роботи. Остання передбачає одночасне виконання спільного завдання всіма учнями класу. Одна з важливих умов її реалізації — забезпечення по­шукового характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів. Це мож­ливо в разі організації проблемного навчання, під час дискусій тощо. Для колективної форми в умовах групової роботи характерний розпо-

___________ 347

Розділ 10 Форми навчання біології

10.2

діл учнів класу на декілька груп, кожна з яких разом виконує конкретне навчальне завдання — однакове для всіх груп або різне (наприклад, під час лабораторної роботи). При цьому можна передбачити не лише спільну роботу учнів — членів однієї групи, а й групову взаємодію як вищий рівень такої роботи. Прикладом групової діяльності учнів на уроках біології є виконання лабораторних і практичних робіт. Цей вид діяльності широко використовується й під час проведення біологічних екскурсій. За такої організації навчання вчитель здійснює керівництво діяльністю кожного з учнів опосередковано, через завдання, над якими працює група.

Різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності уч­нів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчи­теля, то в ролі учня. Практично це означає, що всі члени колективу пра­цюють один з одним, розв'язуючи при цьому спільне дидактичне завдання. Завдяки такій організації навчання не лише досягається глибоке усвідомлення учнями програмного матеріалу, а й формується зацікавленість в успіхах своїх товаришів тощо.

Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу однако­вого за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними. Учні класу можуть виконувати індивідуальні завдання в складі певної групи, що формально утворюється за ознакою однакового для кожного учня зміс­ту завдання. В цьому разі йдеться про індивідуальну форму діяльності в умовах групової роботи.

10.2

Урок — основна форма навчання біології

Навчальний процес із біології, всі компоненти змісту, методи, засоби навчання й виховання реалізуються насамперед на уроці. Особливістю цієї форми навчання є робота з учнями одного віку й рівня підготовки, об'єднаними в постійні навчальні групи (класи). Навчальний матеріал по­діляється на розділи з урахуванням віку й підготовки учнів (6—11 класи),

10.2 Урок — основна форма навчання біології

а кожний розділ — на окремі порції навчального матеріалу—уроки, теми яких розташовані в логічній послідовності. Проте урок — це не лише пев­на доза змісту навчального матеріалу, яким оволодіває учень, а й особ­лива організація навчальної діяльності, що характеризується сталим складом учнів, конкретним учителем, певною тривалістю занять (45 хв), постійним місцем навчання (кабінет біології або класне приміщен­ня). На уроці навчання відбувається за програмою, єдиною для всіх уч­нів, а вчитель здійснює керівництво пізнавальною діяльністю всього колективу з урахуванням особливостей кожного учня.

Отже, урок — це основна форма навчально-виховної роботи вчите­ля з класом (сталим, однаковим за віком і рівнем підготовки колекти­вом учнів) за визначеною програмою з біології, відповідно до розкладу й у шкільному приміщенні.

Незважаючи на малу тривалість, урок має ті структурні компонен­ти, які характеризують процес навчання в цілому: цільовий, ситуацій­но-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-ре­гулювальний та оцінково-результативний. Тому від ефективності уро­ків залежить ефективність навчального процесу в цілому.

Концептуальну модель уроку, яка відображує співпрацю вчителя й учнів, спрямовану на досягнення високого кінцевого результату відпо­відно до поставленої дидактичної мети, наведено на рис. 10.3. Як вид­но з моделі, вихідним моментом будь-якого уроку є чітко визначена

Розділ 10 Форми навчання біології

10.2

мета, яку ставить перед собою вчитель, а учні усвідомлюють, сприйма­ють її як власну. На кожному уроці відповідно до мети реалізуються навчальні, виховні й розвивальні завдання. Мета уроку орієнтує вчите­ля й учнів на досягнення реального результату. Саме за ступенем його досягнення можна судити про ефективність уроку в цілому.

Однією з найважливіших умов ефективності уроку є глибоке воло­діння вчителем науковими знаннями. Належний рівень теоретичної підготовки вчителя дає йому змогу, зважаючи на об'єктивні закономір­ності, реалізовувати технологію уроку вибором доцільних форм, мето­дів і засобів навчання.

Сучасний урок біології має бути демократичним, тобто проводити­ся не для учнів, а з учнями, з урахуванням їхніх потреб та інтересів. Пе­дагогіка співробітництва орієнтує на перетворення учня з «об'єкта» навчання на «суб'єкт» навчально-виховного процесу й передбачає по­будову взаємин між учителем та учнями на засадах довіри, поваги, ро­зуміння. Отже, йдеться про систему навчально-виховної роботи, яку вчитель організовує відповідно до своїх можливостей і запитів учнів, орієнтуючися при цьому на високий кінцевий результат.

Основні вимоги до сучасного уроку біології. Ефективність уроків значною мірою залежить від розуміння певних педагогічних і методич­них вимог до них.

У педагогіці загальні вимоги до уроку поділяють на чотири групи: дидактичні, виховні, організаційні й методичні.

До дидактичних вимог належать:

У чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та його місця в за­гальній системі уроків; / визначення оптимального змісту уроку відповідно до навчальної

програми, мети уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; / добір доцільних методів, прийомів і засобів навчання, їх оптималь­на взаємодія на кожному етапі уроку, вибір методів, які забезпечу­ють пізнавальну активність, поєднання різноманітних форм колек­тивної роботи на уроці із самостійною діяльністю учнів. Виховні вимоги:

/ чітка постановка виховних завдань уроку, які забезпечують форму­вання на основі наукових знань із біології наукової картини світу, екологічної культури, естетичного смаку, працьовитості;

10.2 Урок — основна форма навчання біології

/ формування й розвиток в учнів пізнавальних інтересів, умінь і нави­чок самостійного оволодіння знаннями, творчої ініціативи та актив­ності;

/ дотримання вчителем педагогічного такту. Організаційні вимоги:

/ наявність продуманого плану проведення уроку на основі тематич­ного планування;

/ чітка організація уроку на всіх етапах його проведення;

/ підготовка та раціональне використання різноманітних засобів нав­чання, в тому числі технічних. Методичні вимоги полягають ось у чому:

/ будова будь-якого органа організму має вивчатись у взаємозв'язку з виконуваними ним функціями;

/ розглядаючи будову організмів (біологічних систем), слід акценту­вати увагу на їхній цілісності;

/ вивчаючи організми, треба з'ясовувати їхні пристосування до умов довкілля;

/ будову й життєдіяльність певної групи організмів слід вивчати в еволюційному аспекті;

/ слід показувати учням можливості використання біологічних знань у різних сферах виробничої та суспільної діяльності;

/ вивчення шкільного курсу біології має ґрунтуватися на принципах біоцентризму та поліцентризму, що забезпечує формування еколо-гізованого сприйняття довкілля учнями, стратегії поведінки люди­ни в біосфері. Деякі вчені виокремлюють загальнопедагогічні вимоги до уроку

(рис. 10.4).

Типологія уроків біології. Цьому питанню присвячено чимало досліджень педагогів і методистів-біологів. Загальновідомою є ти­пологія уроків В. О. Онищука за дидактичною метою:

• урок засвоєння нових знань;

• урок формування вмінь і навичок;

• урок комплексного застосування знань, умінь і навичок;

• урок узагальнення й систематизації знань;

• урок перевірки, оцінки та корекції знань, навичок і вмінь;

• комбінований урок.

Розділ 10 Форми навчання біології

10.2 Урок — основна форма навчання біології

• повторення, закріплення знань, умінь і навичок;

• контрольно-перевірні;

• комбіновані, на яких розв'язуються водночас кілька дидактичних
завдань.

Є також класифікація за головною дидактичною метою — засвоєння нових знань і вмінь, їх удосконалення й перевірка, згідно з якою виокремлюють такі типи уроків:

• вивчення нового матеріалу;

• вдосконалення та застосування теоретичних знань і вмінь;

• узагальнення й систематизації знань;

• контрольно-облікові;

• змішані, або комбіновані.

В основу іншої класифікації покладено способи проведення уроків: уроки-лекції; уроки-екскурсії; уроки-бесіди; кіноуроки; уро­ки лабораторних робіт; уроки самостійних робіт тощо.

Є класифікація уроків з а основними етапами навчального процесу: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; форму­вання понять; тренувальні та ін.

М. М. Верзілін класифікує уроки залежно від понять, які на них формуються, — морфологічні,анатомічні,екологічні,фізіологіч­ні тощо, за методами проведення —словесні,наочні,практичні. У російській методиці навчання біології найчастіше використовуються класифікації уроків з а етапами навчального процесу й місцем уроків у темі:

■
Типи уроків Види уроків

Вступні

У вітчизняній методиці навчання біології найчастіше використову­ється класифікація уроків, в основу якої покладено дидактичну мету. Плануючи свою діяльність, учитель визначає уроки з окремих розділів

___»__353

Розділ 10 Форми навчання біології

10.2

і тем відповідно до дидактичної мети. Наприклад, якщо на уроці вивча­ються теорії, закони й ставиться завдання їх міцного й свідомого засво­єння, доцільним є вибір уроку засвоєння нових знань. Після вивчення великих розділів, тем проводяться уроки узагальнення й систематиза­ції знань, у ході яких не лише повторюється програмний матеріал, а й знання учнів зводяться в струнку цілісну систему.

Уроки засвоєння нових знань передбачають вивчення нового мате­ріалу, його закріплення й повторення. Основне завданням таких уро­ків — вивчення нового матеріалу. Структура уроків варіативна, але пе­редбачає такі загальні етапи:

1) організаційний момент;

2) актуалізація опорних знань;

3) мотивація навчально-пізнавальної діяльності;

4) вивчення нового матеріалу;

5) закріплення вивченого матеріалу;

6) домашнє завдання.

Структура уроків даного типу може суттєво змінюватися залежно від особливостей змісту навчального матеріалу, конкретно-педагогіч­них умов. Оскільки головною педагогічною метою уроку є засвоєння нових знань, то в його структурі немає етапу перевірки домашнього зав­дання. Взагалі структура розглядуваних уроків відображує специфіку організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і керівництва нею з боку вчителя з урахуванням специфіки змісту біологічного матеріа­лу, який вивчається.

Метою уроків узагальнення й систематизації знань є повторення, закріплення й систематизація знань. Вони проводяться після вивчення однієї або кількох тем, коли потрібно звести розрізнені знання в певну цілісну систему, й мають таку структуру:

1) постановка завдань уроку;

2) повторення основних питань теми;

3) виявлення провідних ідей і систематизація знань навколо основ­
них понять, їх подальший розвиток і поглиблення;

4) обговорення найскладніших питань теми;

5) підбиття підсумків.

Узагальнення знань на уроці біології може відбуватися через роз­криття суті, закономірностей, зв'язку окремих предметів та явищ у ме­жах якогось цілого. Загальний характер предметів та явищ визначаєть-

,354

10.2 Урок — основна форма навчання біології

ся за допомогою таких розумових операцій, як аналіз, синтез, індукція, дедукція. Тому на узагальнювальних уроках запитання й завдання уч­ням мають бути спрямовані на формування вмінь порівнювати, уза­гальнювати, аналізувати, а також на розвиток розумової діяльності. Мета узагальнювальних уроків може бути досягнута завдяки прове­денню їх у формі кіноуроків, конференцій, лекцій, рольових ігор, се­мінарських занять тощо.

Головною метою уроку перевірки, оцінки та корекції є контроль знань, умінь і навичок учнів. Такий урок проводиться зазвичай напри­кінці вивчення теми, а якщо тема велика, то посеред неї. На контроль­но-перевірному уроці може використовуватися фронтальна та інди­відуальна діяльність учнів. Такий урок можна розпочати вступною фронтальною бесідою для активізації діяльності учнів, згодом — перейти до індивідуальної перевірки знань, умінь і навичок, а завершити — письмовою самостійною роботою. Важливо під час перевірки знань використовувати диференційований підхід, ураховуючи індивідуаль­но-типологічні особливості та рівень підготовки учнів.

Уроки формування вмінь і навичок та уроки комплексного застосу­вання знань, умінь і навичок у чистому вигляді в процесі викладання біології використовуються рідше. Проте деякі етапи цих уроків залеж­но від їхньої дидактичної мети можуть включатися до структури уро­ків інших типів.

У практиці роботи вчителів біології широко використовуються ком­біновані уроки, їхня структура залежить від завдань, які розв'язувати­муться на них. На етапі перевірки домашнього завдання вчитель біоло­гії може використовувати різноманітні методи контролю (індивідуаль­не усне опитування, фронтальна бесіда, письмова самостійна робота, біологічний диктант тощо), а під час вивчення нового матеріалу — різ­номанітні словесні й наочні методи навчання, а також лабораторно-практичний. Уроки цього типу доцільно проводити лише в початкових і частково — в середніх класах, бо за 45 хв майже неможливо розв'яза­ти кілька дидактичних завдань. У зв'язку з цим у старших класах ефек­тивніші одноцільові уроки.

Звичайний шкільний урок дає вдумливому вчителеві широкі мож­ливості для творчості. Досить часто вчителі стикаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів на уроці, небажання пра­цювати самостійно, а то й просто навчатися. Причиною того, що учні втрачають інтерес до навчання, є, зокрема, одноманітність уроків. Яким же має бути сучасний урок, щоб збудити інтерес учнів? Відпо-

_»_-_—«_»»_ 355

Розділ 10 Форми навчання біології

відь єдина: творчим. Лише творчий підхід до уроку, його неповтор­ність, насиченість і різноманітність можуть забезпечити ефективність навчання. Одним зі шляхів розв'язання цієї проблеми є відхід від базо­вої моделі побудови уроку.

Останнім часом у шкільній практиці набувають поширення нетради­ційні уроки, наприклад уроки-змагання, уроки-диспути, уроки-віктори-ни, уроки-конференції, уроки-прес-конференції, уроки-подорожі, уро-ки-суди, уроки-концерти. Слід зазначити, що серед них немає жодного, який не можна було б віднести до уроку певного типу за відомими кла­сифікаціями. Вони лише відображають зовнішні ознаки того чи іншого заняття й не становлять принципово нової педагогічної категорії.

Більшість нетрадиційних уроків характеризуються використанням дидактичних ігор, які належать одночасно до двох сфер людської діяль­ності — гри й навчання. Різновидом дидактичної гри є рольова гра, яка передбачає рольову поведінку учасників. Під час нетрадиційних уроків, навчально-педагогічних, рольових і ділових ігор школярі не лише здо­бувають конкретні знання з певної теми, а й розвивають аналітичні здіб­ності, вчаться спілкуватися, робити висновки. Особливо слід відзначити роль нетрадиційних уроків в активізації навчально-пізнавальної діяль­ності учнів та формуванні їхнього пізнавального інтересу.

Макро- й мікроструктура уроку. Структура уроку — це сукуп­ність елементів, які забезпечують його цілісність і збереження основ­них навчально-виховних функцій за різних варіантів. Складові частини (елементи) уроку тісно взаємопов'язані й реалізуються в певній по­слідовності. Під елементами уроку слід розуміти його дидактичні ета­пи (макроелементи) та дидактичні моменти (мікроелементи), тобто урок характеризується макро- й мікроструктурою.

Дидактичний етап є логічно завер­шеним процесуальним відрізком уро­ку, що характеризується конкретним дидактичним завданням (ДЗ), певним фрагментом змісту освіти (ЗО), доціль­но обраними методами навчання (МН), формами навчально-пізнавальної діяль­ності учнів (ФНПД), конкретним реаль­ним результатом (РР) (рис. 10.5). Дидактичний момент — це логічно завершений процесуальний відрізок певного дидактичного етапу, що також характеризується кон-

= 356

10.2 Урок — основна форма навчання біології

кретним дидактичним завданням, певним змістом освіти, методами нав­чання, формою навчально-пізнавальної діяльності учнів, конкретним реальним результатом.

Отже, логічно й функціонально взаємопов'язані етапи уроку стано­влять його макроструктуру, а дидактичні моменти, що також перебу­вають у логічному й функціональному взаємозв'язках, — його мікро­структуру.

Кожному типу уроку має бути властива певна макроструктура. На­приклад, урок засвоєння нових знань складається з таких основних ма­кроелементів: сприймання й усвідомлення навчального матеріалу; йо­го осмислення та запам'ятовування; узагальнення й систематизація знань. Мікроструктура є найбільш мобільною, динамічною частиною кожного уроку. Елементами мікроструктури є методи, прийоми та за­соби навчання в комплексі, які передбачають раціональну послідов­ність педагогічних дій учителя й навчально-пізнавальних дій учнів. Наприклад, на етапі сприймання й усвідомлення нового матеріалу мо­жуть використовуватися проблемний виклад, евристична бесіда, де­монстрування кінофільму, самостійна робота з підручником тощо. Етап осмислення знань вимагає іншого комплексу прийомів, які забез­печують широку розумову діяльність учнів — застосування аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення тощо.

Диференціація навчання. Ефективне проведення уроків біології неможливе без індивідуалізації навчального процесу, яка найбільшою мірою забезпечується диференціацією навчання — створенням спе-ціальних умов через використання різноманітних педагогічних засобів, способів та методів, що сприяють розвитку індивідуалмшх і особис­тих якостей учнів (докладно — див. розд. 13).

Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку біології:

• творчий підхід до розв'язання поставлених навчально-виховних зав­
дань з урахуванням конкретно-педагогічних умов;

• доцільний науково обґрунтований вибір методів і засобів навчання;

• використання новітніх освітніх технологій;

• диференційований підхід до учнів на основі діагностики їхніх реа­
льних можливостей, контролю запланованих результатів з ураху­
ванням індивідуально-типологічних особливостей;

• застосування доцільних прийомів керівництва навчально-пізнаваль­
ною діяльністю учнів;

Розділ 10 Форми навчання біології

10.3

раціональне використання часу на уроці;

створення сприятливого морально-психологічного клімату на уро­ці, атмосфери доброзичливості, вимогливості, відповідальності, співробітництва педагога та учнів.

Підготовка вчителя до уроку

Специфіка професії вчителя полягає в тому, 'що він готується до уроків усе своє трудове

життя. Швидке зростання інформаційного потоку, розширення круго­зору учнів, ускладнення шкільних програм спонукають учителя до пос­тійної наполегливої праці над собою. Самоосвіта вчителя передбачає насамперед роботу з літературою. Вчитель за покликанням розпочи­нає комплектування власної бібліотечки ще зі студентських років.

Важливу роль у самоосвіті вчителя відіграє вивчення масового та передового педагогічного досвіду. Масовий досвід — це сукупність поширених прийомів і методів, які постійно використовуються біль­шістю вчителів. Він дає змогу виявити провідні тенденції в освіті на су­часному етапі. Передовий педагогічний досвід полягає в досягненні ви­соких і стабільних результатів у навчанні. Його форми — майстерність і новаторство. Майстерність передбачає раціональне використання розроблених науковцями або практиками рекомендацій і може не міс­тити елементів новизни. Новаторство відзначається оригінальністю та новизною в розв'язанні педагогічних завдань.

Підготовка вчителя до уроку — це велика праця, яка починається з усвідомлення мети уроку й засобів її досягнення (рис. 10.6).

Чітко сформульована мета визначає весь хід уроку, допомагає вчи­телю відібрати зміст програмного матеріалу, організувати активну нав­чально-пізнавальну діяльність учнів, вибрати доцільні для даного уроку методи й засоби навчання, визначити оптимальну структуру уроку.

Є різні підходи до визначення мети уроку. Більшість методистів вважають, що насамперед слід ураховувати можливість реалізації всіх функцій навчання — навчальної, виховної, розвивальної. Невід'ємни­ми компонентами підготовки вчителя біології до уроку є ознайомлення з навчальною програмою, змістом підручників, навчально-методичних посібників, науковою літературою та відбір матеріалу з теми уроку. Це

10.3 Підготовка вчителя до уроку

Розділ 10 Форми навчання біології

логічно завершені частини, виявити в кожній із них ключові поняття, встановити зв'язок із раніше вивченим матеріалом та міжпредметні зв'язки.

Після чіткого окреслення мети й змісту уроку вчитель розробляє структуру й методику його проведення та готує конспект. Залежно від обраного типу уроку або форми навчального заняття вчитель визначає його структуру, розподіляє навчальний матеріал за етапами, добирає доцільні методи, прийоми й засоби навчання, форми навчально-пізна­вальної діяльності учнів.

Контроль знань учнів — невід'ємний елемент навчального процесу з біології, який є засобом повторення, уточнення, поглиблення, закріплен­ня й систематизації знань. В організації перевірки знань учнів простежу­ється така суперечність: чим глибше опитування, тим менше виставле­них оцінок, і навпаки. Тому вчитель має вибирати методи контролю, бе­ручи до уваги насамперед особливості змісту програмного матеріалу, й прагнути до їх різноманітності в системі уроків конкретної теми.

Зважаючи на специфіку навчального предмета біології — вивчення живих організмів, учитель біології має ретельно добирати засоби наоч­ності (натуральні, образотворчі, технічні), які він планує застосовувати на різних етапах уроку, особливо під час проведення лабораторних ро­біт і демонстраційних дослідів.

Готуючися до уроку, вчитель має передбачити можливі відхилення від запланованого його ходу. Наприклад, якщо перевірка знань учнів тривала довше, ніж планувалося, вчитель може запропонувати учням самостійно опрацювати частину нового матеріалу, який добре висвіт­лено в підручнику. І навпаки, якщо час залишився, вчитель може вико­ристати його для повідомлення учням цікавої додаткової інформації, розв'язання біологічних задач, вправ, кросвордів, чайнвордів тощо.

Підготовка вчителя біології до уроку логічно завершується добором домашнього завдання для учнів, яке має бути посильним для них, ба­жано диференційованим з урахуванням рівня знань і здібностей конк­ретних дітей, цікавим.

Залежно від рівня теоретичних знань, методичної майстерності, до­свідченості вчителя підготовка його до заняття може звестися до скла­дання плану, плану-конспекту або поширеного конспекту уроку.

Особливість роботи вчителя полягає в циклічності, тобто йому доводиться повторювати той самий матеріал у паралельних класах із року в рік. Репродуктивна робота породжує репродуктивний спосіб мислення, який аж ніяк не стимулює розвиток пізнавальної активності

10.3

10.3 Підготовка вчителя до уроку

учнів. Тому вчителеві корисно запитувати себе: «Чому я чиню саме так?», «Як зробити краще?»

Складаючи план уроку, корисно ставити перед собою такі запитання:

• Яка мета уроку?

. Що має залишитися в пам'яті дітей після уроку?. Що їм слід запам'ятати на наступному уроці, що — через рік, а що — на все життя?

• Як даний урок пов'язаний із базовими знаннями з предмета та з ін­
шими предметами?

• На яких етапах уроку учні залучаються до активної діяльності й що
вони мають робити?

. Як і коли повторювати матеріал цього и попередніх уроків?

• Який «реквізит» потрібен на уроці?

• Який матеріал є в резерві, якщо все заплановане виконано за 5 хви­
лин до дзвінка?

• Чи є власна дослідницька мета на уроці?

Урок біології разом із підготовкою до нього можна розглядати як систему, що має такі складові: підготовка вчителя до уроку; підготовка учнів; власне урок. Ці структурні елементи тісно взаємопов'язані.

Навчальний процес із біології в загальноосвітній школі має здійс­нюватися систематично, послідовно, відповідно до кількості годин, пе­редбачених навчальним планом та з урахуванням вимог програми. Для організації навчального процесу вчитель біології повинен уміти скла­дати перспективний, тематичний та поурочний плани.

Перспективний (річний) план відображує вивчення розділу біології за темами. Він дає змогу визначити місце теми в розділі за сезонами ро­ку, спланувати екскурсії, систему повторення, провести підготовчу ро­боту до теми із забезпечення її засобами наочності. Перспективний план потрібний кожному вчителеві-початківцю для самоконтролю в термінах вивчення матеріалу, проведення екскурсій, позаурочної та позакласної роботи, організації систематичного внутрішньо- й між-предметного повторення (табл. 10.1).

Тематичний план дає змогу визначити місце кожного уроку в систе­мі уроків теми, значення кожного уроку в процесі засвоєння знань уч­нями та формування вмінь і навичок, своєчасно підготувати необхідні засоби навчання до кожного уроку, відображує систему навчання шко­лярів прийомам і методам самостійної діяльності (табл. 10.2).

_-_-_-»__»—_361

Розділ 10 Форми навчання біології

10.4

План уроку визначає систему понять, що мають вивчатися, форму­вання загальнонавчальних і спеціальних умінь відповідно до змісту, прогнозує розв'язання комплексу виховних завдань, розвиток особис­тих якостей учнів.

Структура й зміст уроку відображуються в поурочному плануванні, або, інакше кажучи, в конспекті уроку. Насамперед учитель формулює мету уроку, визначає його завдання, тип, структуру, продумує послідов­ність вивчення нового матеріалу протягом уроку:

Тема уроку: Мета уроку:

а) навчальна;

б) виховна;

в) розвивальна.

Форма навчального заняття (тип уроку):

Методи навчання:

Обладнання:

Література:

Плануючи хід уроку, вчитель має передбачити власну діяльність та діяльність учнів відповідно до структури уроку (табл. 10.3).

Таблиця 10.3. Схема поурочного планування

10.4 Аналіз і самоаналіз уроку біології

10.4

Аналіз і самоаналіз уроку біології

і ажливою кваліфікаційною характеристикою • вчителя біології є вміння аналізувати різно­манітні форми навчальної та виховної роботи.

У шкільній практиці найпоширенішітаківиди аналізу уроків:

• повний, який проводиться для контролю якості організації навчально-
виховного процесу, вивчення досвіду роботи вчителя й передбачає
аналіз змістового, дидактичного й психологічного аспектів уроку;

• короткий, який проводиться для загальної оцінки якості уроку, нау­
ково-теоретичного рівня;

• комплексний (комбінований), який передбачає всебічний розгляд в
єдності та взаємозв'язку цілей, змісту, форм та методів організації
уроку;

• аспектний, що передбачає аналіз однієї зі сторін уроку — або вихов­
ної, або психологічної, або організаційної.

До загальновідомих і визнаних належить концепція аналізу уроку В. О. Онищука, в якій акцентується на його дидактичному аспекті. Пропонується такий план аналізу уроку:

• мета відвідання уроку;

• загальні відомості;

• тема й мета уроку;

• тип і структура уроку;
< зміст уроку;

• принципи навчання;

. методи, прийоми й засоби навчання;

• поведінка учнів;

• поведінка вчителя;

• результати уроку; висновки й пропозиції.
Педагогічний аналіз уроку є:

• інструментом формування переконань учителя в необхідності пере­
гляду методики своєї праці, відносин з учнями, якщо вони виявили­
ся малопродуктивними;

• інструментом мотивації діяльності вчителя;

Розділ 10 Форми навчання біології

10.5

• основою узагальнення и поширення передового досвіду;

• засобом формування єдності педагогічних позицій у колективі;

• засобом стимулювання самоосвіти педагога.

У практиці роботи загальноосвітньої школи склалася певна про­цедура аналізу уроку, яка передбачає спочатку самоаналіз уроку вчите­лем, а потім — аналіз іншим учителем або керівником школи.

Для підвищення якості самоаналізу уроку розроблено пам 'ятку вчи­телеві.

Дата добавления: 2015-05-24