Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Досвід показує: якщо учень розуміє суть поставленого завдання і зацікавлений у його вирішенні — то це прискорює хід навчання. Ця закономірність і лежить в основі принципу свідомості й активності.

Правила для вчителя.
Зацікавлюй учнів новим матеріалом. Пояснюй, де нове може бути потрібне дитині, де його можна використати в житті. Добирай вправи, для виконання яких потрібні різні рівні пізнавальної активності.
Правила для учнів.
Будь активним у навчанні. Прагни зрозуміти зміст сказаного вчителем на уроці. Самостійно шукай додаткову інформацію з теми, запропонованої вчителем на уроці.

15. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Одне із завдань педагога — бачити неповторність, творчу індивідуальність кожної дитини, виявляти, розкривати, плекати у неї неповторний індивідуальний талант. Тому кожен педагог, вихователь повинен знати і враховувати індивідуальні особливості дітей, ї_х фізичний розвиток, темперамент, риси характеру, волю мислення, пам'ять, почуття, здібності, інтереси, щоб, спираючись на позитивне, усувати негативне в їх діяльності та поведінці.

Правила для вчителя.
Систематично вивчай кожну особистість. Здійснюй корекційну роботу на уроці та в позаурочний час, залучаючи до неї сильних учнів. Будуй навчальний процес на основі диференціації та індивідуалізації.
Правила для учня.
Сприймай учителя та своїх товаришів як людей, що прагнуть допомогти тобі. Усе незрозуміле з’ясовуй. Не бійся помилитися - помилка це також шлях до істини. Не обмежуйся матеріалом, який ти засвоїв на уроці, прагни знайти нову інформацію і поділитися нею з товаришами.

16. Структура процесу засвоєння знань:
• Сприймання (відображення в свідомості окремих властивостей предметів, яви, що діють на органи чуття)
• Осмислення, розуміння (встановлення зв'язків між явищами. з'ясування їх призначення, структури тощо)
• Узагальнення (виокремлення й об'єднання значних рис і відокремлення незначних)
• Закріплення (перенесення знань в нові ситуації)
• Застосування на практиці
• Аналіз, самоаналіз

Засвоєння навчального матеріалу визначається низкою різноманітнихфакторів - зовнішніх та внутрішніх. Зовнішні фактори - це складністьнавчального матеріалу, умови навчальної діяльності та ін. До внутрішніх факторів слід віднести мотивацію, ступінь адаптації до умов навчальноїдіяльності, інтелектуальну активність та інше.

17. Зміст освіти — не сукупність наук, а певна критична маса, яка дає імпульс саморуху, самоосвіті, саморозвитку і головне в ньому — універсальні способи засвоєння соціокультури.

Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіантна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту навчання.

Шкільні навчальні плани перелік навчальних предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей, кіл-сть годин відведених на їх вивчення у кожному класі.

У шкільних навчальних планах (базовому та шкільному) значною мірою реалізуються основні ідеї та положення Національної доктрини щодо повнішого врахування кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя, гуманізації та національної спрямованості змісту навчально-виховного процесу, відповідності національної освіти світовим критеріям тощо.

Навчальна програма — це державний документ, в якому дається загальна хар-ка змісту кожного навчального предмета, формуються основні вимоги до організації його вивчення.

Програма складається з таких розділів: а) пояснювальна записка, де викладено цілі навчання з даного предмета, ознаки процесу; б) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну; в) обсяг знань, умінь, навичок з даного предмета для учнів кожного класу; г) перелік унаочнень і літератури для учнів, методичної літератури для викладачів; ґ) критерії оцінювання знань, умінь, навичок щодо кожного з видів роботи.

Підручник — книга, у якій вткладається основний зміст навчального предмета у відповідності до навчальної програми.

Навчальні посібники — це книги, які поглиблюють, уточнюють та урізноманітнюють необхідну учням навчальну інформацію.

Пріоритетні напрями реформування загальної середньої освіти:

встановлення раціонального співвідношення між його гуманітарними та природничо-математичними складовими;

запровадження системи варіантного навчання і виховання відповідно до особистісни х потреб і здібностей учнів;

розвиток системи загальноосвітніх навчальних закладів нового поколвіння;

розбудова сільської школи як важливої умови соціально-культурного розвитку села та збереження традицій українського народу.

18. Державний стандарт загальної освіти - зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової, повної освіти, а також гарантії держави щодо здобуття такої освіти.

Структура державного стандарту зазначена в Законі "Про освіту", прийнятий у 1999 р.
Структура державного стандарту:
• Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів - перелік навчальних дисциплін і кількість годин на їх вивчення по роках, а також тижневе навантаження учня
• Загальна хар-ка інваріантної і варіантної складових змісту загальної середньої освіти

Обов'язкова / інваріантна частина - обов'язкові для вивчення всіма учнями
Варіативна частина - регіональний і шкільний компонент, додаткові години, що дитина обирає для поглиблення своїх знань та факультативи
• Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

19. В документі закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене, професійно зорієнтоване та індивідуальне вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання здійснюється за основними напрямами, які визначені державними навчальними планами. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, спеціальні та курси за вибором.

20. Метод навчання — шлях навчально-пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання.

Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство. Це дозволяє зробити висновок про те, що під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань процесу навчання.

У структурі методів виділяються прийоми. Прийом — це елемент методу.

Зокрема, якщо певний спосіб навчання педагог використовує на уроці тільки для того, щоб зосередити увагу на якомусь питанні змісту матеріалу, то цей спосіб відіграватиме роль дидактичного прийому. А якщо спосіб навчання використовується для з'ясування суті питання, для розкриття змісту матеріалу, то це вже буде не прийом, а метод. Метод є способом діяльності, що охоплює весь її шлях. Прийом — це окремий крок, фазова дія в реалізації методу.

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Прості засоби.

1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под.

2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.

Складні засоби.

1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2.

2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.

3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.

4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

Ефективність засвоєння знань учнями залежить не ли­ше від методів і прийомів навчання, а й від форм органі­зації навчальної роботи.

Форма організації навчання — зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому по­рядку І в певному режимі.

До організаційних форм навчання, що використовують­ся в середній школі будь-якого типу, належать: урок, ек­скурсія, семінар, факультатив, предметний гурток, кон­сультація, домашня навчальна робота, практикум тощо.

Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.

Семінарські заняття — обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу (чи кількох розділів).

Практикум — форма навчального процесу, за якою учні самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, застосовуючи знання, навички й уміння.

Навчальна екскурсія (лат.excursio— прогулянка) — форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.

Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.

21. Методи навчання (гр. «методос» - шлях) — способи упорядкованої взаємопов’язаної упорядкованої діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.
Загальні методи - ті методи навчання, що стосуються будь-якого навчального предмета.
Спеціальні методи - ті методи, що є специфічними для кожного окремого предмета.

Прийоми - елементи методу, які є системою, об’єднаною логікою дидактичного завдання.
Напр., лекція:
• Монолог
• Проблемний виклад
• Ілюстрація
• Бесіда
• Тестування
• Приклади

У кожного викладача один і той самий метод може мати різні переліки прийомів, один і той самий прийом можна використати в різних методах. Прийом може стати методом, якщо виконує повне дидактичне завдання, а не його частину.

Засоби навчання - фактори матеріальної й духовної культури, що виконують специфічні дидактичні завдання (допомога методам та прийомам реалізуватись якнайкраще)
Засоби навчання:
• Слово вчителя
• Підручники, навчальні посібники
• Предметно-образні засоби
• Допоміжні (ручка, олівці, дошка, крейда, папір)
• Знакові
o Образно-знакові (малюнок, фото, кінофільм)
o Умовно-знакові (схема, таблиця)
• ТЗН (технічні засоби навчання)

До цієї групи належить сукупність методів (словесні, наочні, практичні), спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок.

Словесні методи навчання

Головна їх особливість у тому, що інформація подається учням через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Усю їх різноманітність іноді зводять до двох методів: евристичного (запитального) — бесіда; та акроматичного (викладального) — пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.

· Бесіда — діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.

· Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо.

· Розповідь — образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні явища і події.

· Лекція — інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

· Інструктаж — короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.

Робота з підручником

Ця робота полягає в самостійному опрацюванні учнями друкованого тексту, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

Самостійна робота учнів з підручником — один з найважливіших методів набуття систематичних, міцних і ґрунтовних знань. Вона більше, ніж будь-які інші методи, залежить від вікових особливостей дітей та рівня їхнього розвитку.

Наочні методи навчання

До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.

· Метод ілюстрування — оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін.

· Метод демонстрування — показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок тощо.

· Самостійне спостереження — безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Активна і діяльна сутність людини вимагає, щоб учень здобував знання не тільки з книг, а й безпосередньо з життя, власних спостережень і дослідів. Це природні явища (погода, пори року, схід сонця тощо), поведінка тварин, функціонування механізмів. Спостереження здійснюють безпосередньо або з допомогою спеціальних приладів (мікроскопа, телескопа, термометра, барометра та ін.).

Практичні методи навчання

Використовують для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. До них належать: вправи, лабораторні, практичні, графічні й дослідні роботи.

· Вправи — цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій (розумових, практичних) для формування навичок і вмінь.

· Лабораторні роботи — вивчення у школі природних явищ за допомогою спеціального обладнання.

· Практичні роботи — застосування знань учнями у ситуаціях, наближених до життєвих.

· Графічні роботи — відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, гістограмах, таблицях, ілюстраціях, ескізах, замальовках із натури. Виконують за завданням і під керівництвом учителя. Застосовують під час вивчення теоретичних навчальних предметів на всіх етапах шкільного навчання.

· Дослідні роботи — пошукові завдання, проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів, використовують на факультативних, гурткових заняттях з метою підготовки учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності та самостійності.

Дата добавления: 2015-05-24