Ситуація 15

Ситуація 14

Ми подорожували з дітьми до джерел рідного слова. Ми йшли зустрічати ранкову зорю, слухати пісню жайво­ронка й бриніння бджіл, щоб проникнути в найбагатший, доступний людині світ — світ слова. Без подорожей до джерел рідного слова я не уявляю повноцінного естетично­го, емоційного й морального виховання підлітків...

Наші подорожі давали підліткам величезне задоволен­ня. Темної літньої ночі, задовго до світанку, ми йшли в поле, в пшеничні поля..., йшли просто, щоб милуватися кра­сою рідної зорі. Джерела рідного слова відкривалися не­мовби побіжно, але прилучення до них захоплювало всю душу, всі помисли підлітків... Нас зачарувала неповторна краса ланів, безмежна блакить неба. "Якби ми не прийшли сьогодні в поле, ми б і не знали, що в світі є така краса", —

сказала Люда під час нашої першої подорожі. Зворушеним, захопленим, одухотвореним красою навколишнього світу підліткам хотілось бачити її тонкощі, відтінки, переливи. В такі хвилини людині хочеться уразити своє почуття, знай­ти слово для спілкування з іншою людиною, спілкування саме для того, щоб передати свій подив, захоплення*.

1. Що є джерелом формування естетичних почуттів вихованців?

2. У чому проглядається зв'язок між естетичним, мо­ральним і розумовим вихованням школярів?

3. Якою мірою такі зустрічі з природою сприяють фор­муванню краси почуттів і дій?

В.О. Сухомлинський залишив після себе безліч корот­ких оповідань, які склали "Хрестоматію з етики". Вони сприяють формуванню морально-духовних цінностей ви­хованців. Ось одне з таких оповідань "Це ж сонце!"

Це було яскравим літнім днем. Учитель вів малень­ких дітей у ліс.

Ліс був великий і мовчазний. Дерева стояли стрімкі і високі, ніби величезні свічки. Густе листя закривало сон­це. У лісі був напівморок.

Діти йшли і йшли. Здавалось, кінця-краю не буде лісові. Над головами щось тихо шуміло.

— Що це шумить? — запитали діти.

— Це розмовляють верхівця дерев, — відповів учитель. — Вони радіють, що бачать сонце.

Раптом діти зупинилися. На товстому стовбурі сто­літнього дуба вони побачили щось світле, блискуче.

— Що це таке? — здивувались діти.

— Це ж сонце! — відповів учитель. — Подивіться звідси, бачите, яке воно яскраве?

Діти один за другим ставали біля стовбура столітнього дуба і милувались сонцем.

1. Які якості формуються у дітей унаслідок такої діяль­ності?

2. Що є джерелом розвитку естетичних почуттів та смаків вихованців?

3. У чому ви бачите взаємозв'язок між естетичним та моральним (зокрема екологічним) вихованням?

19.3. Завдання для самоконтролю

■

19.3.1. Розкрийте сутність і завдання естетичного виховання в системі всебічного гармонійного розвитку особистості.

19.3.2. Розмежуйте сутність понять "естетична освіта", "есте­тична культура", "естетичні почуття", "естетична діяльність".

19.3.3. Чи тотожні поняття "естетичне виховання" і "худож­ня освіта"? Чи є взаємозв'язок між цими поняттями?

19.3.4. Назвіть основні шляхи реалізації завдань естетично­го виховання. Які з них, на ваш погляд, є найбільш дієвими і реальними?

19.3.5. Поясніть сутність основних форм естетичного вихо­вання. Які форми є найбільш ефективними?

19.3.6. Що ви вважаєте засобами естетичного виховання? На­звіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами відповідей.

19.3.7. Який смисл ви вкладаєте у поняття "естетика"? З на­ведених відповідей оберіть ту, яку ви вважаєте найбільш при­йнятною.

1. Естетика є наукою про особливості соціальної поведінки людини в житті, її ставлення до природи.

2. Естетика — це наука про розвиток емоційної сфери людини.

3. Естетика займається вивченням особливостей і законо­мірностей художньої творчості.

4. Естетика — наука, яка займається вивченням зображу­вальних форм, які відповідають уявленням про прекрасне, підне­сене.

5. Правильної відповіді немає.

19.3.8. Які судження найточніше і найповніше визначають виникнення і розвиток естетичних почуттів і потреб? Виберіть правильну відповідь, довівши її достовірність.

1. Естетичні почуття і потреби складаються і формуються у процесі трудової діяльності.

2. Естетичні почуття і потреби детерміновані біологічними факторами. У процесі трудової діяльності лише відбувається їхнє удосконалення.

3. Естетичні почуття та естетичні потреби формуються і роз­виваються під впливом мистецтва.

4. Естетичні почуття та потреби виникли і розвивались як наслідок постійного прагнення людини до прекрасного.

5. Правильної відповіді немає.

19.3.9. У чому ви бачите значення фізики, математики, біо­логії, хімії для естетичного виховання школярів? Оберіть пра­вильну відповідь, довівши помилковість або неповноту інших.

1. Названі дисципліни не мають прямого відношення до есте­тичного виховання. Вони сприяють лише розв'язанню завдань розумового виховання, зокрема інтелектуального розвитку.

2. У процесі вивчення фізики, хімії, математики та ін. можна широко використовувати зображувальні засоби, які відповіда­ють вимогам естетики.

3. Значення цих навчальних дисциплін в естетичному вихо­ванні полягає в тому, що учні сприймають точність форм, природ­ну симетрію, точність мислення.

4. Провідне значення математики, фізики, біології, хімії в есте­тичному вихованні полягає в тому, що їх вивчення, правильна

організація пізнавальної діяльності учнів наповнюється радістю творчості, переживання задоволення від краси пізнання гармонії природних явищ.

5. Правильної відповіді немає.

19.3.10. Назвіть основні завдання естетичного виховання. Ви­значте цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами відпо­відей.

19.3.11. У ході дискусій простежується думка, що в загаль­ноосвітніх навчально-виховних закладах (особливо в старших класах) необхідно вивчать інтегрований курс мистецтва, який включав би в себе літературу, музику, образотворче мистецтво, архітектуру, театр, кіно. Як ви ставитесь до таких міркувань? Із альтернативних відповідей оберіть ту, яка найбільше імпонує вам.

1. Подібні пропозиції навряд чи реальні. По-перше, помилко­во механічно об'єднувати різні види мистецтв в якусь одну на­вчальну дисципліну; по-друге, учням не потрібні знання з тако­го широкого кола мистецтвознавчих дисциплін.

2. Ідея приваблива, але як подолати головну трудність: мати учителів, які могли б вести курс мистецтвознавства.

3. Повністю підтримуємо таку пропозицію. Обмежуючись вивченням літератури, елементів музики й образотворчого ми­стецтва в навчальному плані, ми збіднюємо духовний потенціал людини.

Дата добавления: 2015-05-24