Ситуація 7. Сільська школа жила розміреним життям

Ситуація 6

Сільська школа жила розміреним життям. Стабільний педагогічний колектив цілеспрявано працював над розв'я­занням завдань всебічного гармонійного розвитку учнів. Школярі непогано навчалися, брали участь у роботі різно­манітних гуртків, студій, спортивних секціях, художній са­модіяльності. Школа мала власне аграрне виробництво, на якому учні активно працювали. Діти разом із педагогами любили далекі піші походи, екскурсії на природу. Літо було заповнене працею дітей у домашньому господарстві, учні старших класів займалися продуктивною працею в грома­дянському господарстві. Росла здорова зміна старшому по­колінню.

У жовтні провели поглиблений медичний огляд усіх школярів. Результати порадували і вчителів, і батьків. Більшість вихованців мала хороше здоров'я. Та все ж були і прикрощі: на районних спортивних олімпіадах школа пасла задніх: займала останні місця, майже не було спорт-сменів-розрядників. Педагогічному колективу дорікали, що він не займається як слід фізичним вихованням учнів. На педагогічних радах, як зворотна реакція, перепадало учите­леві фізичної культури.

1. Як ви думаєте: чи є підстави звинуватити школу у занедбаності фізичного виховання учнів?

2. Якими чинниками визначається рівень фізичної ви­хованості людини?

3. Як узгодити позиції: здоров'я дітей і спортивні успі­хи? А взагалі, чи треба їх узгоджувати?

Батьки Сергія Т. постійно турбувалися про всебічний розвиток сина. Заняття у школі поєднувалися з відвіду­ванням художньої школи, спортивної секції при завод­ському палаці культури. Вечорами мама вчила сина грі на фортепіано. Усі рідні наполегливо навіювали Сергію, що він винятково обдарований, що у нього прекрасне майбутнє. І справді перші дві чверті Сергій вчився на відмінно, його

хвалили у гімназії за успіхи у навчанні. У свої дванадцять років непогано працював на гімнастичних снарядах, вільно виконував музичні п'єси.

Розпочалося друге півріччя і Сергій почав нудитися, з'я­вилась байдужість до всього, чим йому доводилось займа­тися. З'явились трійки, почав пропускати заняття в ху­дожній школі, знижувалися спортивні показники з гімна­стики. Та й до фортепіано мамі доводилося "заганяти" сина. Він часто виявляв роздратування, інколи навіть чинив опір. Батьків усе це сердило, пробували карати сина. Був навіть випадок, що у березні Сергій втік до своєї тітки, яка жила в селі. Врешті-решт батько сказав дружині: "Облиш це все. Не знущайся над дитиною. Навалили на нього — так і коняка не витримає і впаде". Та мама хотіла у майбутньо­му бачити Сергія "інтелектуалом", не таким, як усі.

1. Висловіть свою думку щодо цієї ситуації.

2. Чому Сергій почав чинити опір своїм батькам в їхніх добрих намірах?

3. Де, на ваш погляд, допущена помилка у фізичному вихованні Сергія?

Дата добавления: 2015-05-24