Ситуація 18. Учителька біології Н.Я. перший рік працює у районній школі

Ситуація 17

Учителька біології Н.Я. перший рік працює у районній школі. До цього 14 років працювала у школі-інтернаті. За перші місяці помітила, що у цій школі утвердилась тенден­ція готувати для учителів на певні свята, дні народження коштовні подарунки. Йде збір грошей, участь батьків, обго­ворення... Ніні Яківні в день її народження (і як дізна­лись?) у грудні її восьмикласники намагалися подарувати дорогі парфуми, розкішний букет квітів. Це для неї, яка працювала з дітьми-сиротами й напівсиротами, було незвич­но і навіть образливо. Тому тактовно відмовилась від та­ких дарунків... Але ж попереду інші свята — Новий рік, Різдво Христове, День Захисників Вітчизни, 8 Березня...

Як діяти класним керівникам у таких ситуаціях? Та врешті-решт і керівництву школи? Оберіть можливі рішен­ня із запропонованих нижче або запропонуйте свої. Аргу­ментуйте недоцільність інших.

1. У тому, що учні в день народження, з нагоди свята вітають своїх вчителів, класних керівників, підкріплюють це подарунками, не бачу нічого неприйнятного. Це приємно і вчителям і учням. Такі традиції.

2. Такі дії учнів мають бути принизливими для учи­телів. Вітати із святом, днем народження — доречно. Це

вияв культури, поваги. Але дорогі подарунки... Не всі бать­ки можуть давати дітям гроші на такі подарунки. То навіщо ж ставити дітей в незручне становище?

3. У школі має бути утверджена розумна і доцільна традиція: вітати зі святами, днями народження учителів результатами колективної творчої праці учнів: дбайливо оформленими листівками, самостійно виготовленими в майстерні, на уроках виробами (малюнками, вишивками та ін.).

4. Доцільно організувати колективне вирощування у шкільній теплиці квітів, які використовувати для вітан­ня учителів, батьків.

5. Правильної відповіді немає.

Класний керівник 11-го класу Д.І. все вислуховував до­рікання колег, які працюють у цьому класі, що учні не зав­жди сидять на своїх місцях, часто вертяться на уроках, об­мінюються записками. Проаналізувавши ситуацію, особли­вості взаємин між школярами, Д.І. прийшов до висновку, що така поведінка вихованців зумовлена рядом чинників: частина учнів має тісні товариські уподобання, інші охоп­лені почуттям закоханості. Звідси і записки, чарівні по­гляди та ін.

Тому класний керівник запропонував своїм вихован­цям відійти від традицій щодо місця у класі і свого сусіда за партою, які склалися ще з 5 чи 6 класу, і постійно сидіти хто де хоче і з ким хоче. Учні схвально поставилися до такої пропозиції. На другий день картина у класі пере­мінилася: чимало учнів помінялися і місцями і сусідами. Багато юнаків уже сиділи з дівчатами...

Але на такі дії неоднозначно зреагували деякі коле­ги Д.І.

— Що це ви, Дмитре Івановичу, перемішали усіх учнів місцями? Я звикла за 5 років бачити кожного учня за своїм місцем, а тепер шукай їх по класу. Або ж посадили хлопців з дівчатами... Що це за клубний підхід?

— Це добре: менше будуть вертітися, обмінюватися за­писками, — аргументував Д.І. — А ви хіба не були у тако­му віці закоханими?..

1. Як ви ставитесь до таких дій класного керівника?

2. Яким чином ви діяли б у подібній ситуації?

3. На яких принципах виховання ґрунтуються дії пе­дагога?

*

Дата добавления: 2015-05-24