Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поширення в природі




Бром, йод, астат Загальна характеристика

Ца останньому енергетичному рівні атомів брому, моду та ас­тату розміщено по сім валентних електронів, електронна конфі­гурація валентних підрівнів атомів в основному стані ns-np5, що визначає їх подібність до типових елементів. У міру зростання числа заповнених енергетичних рівнів у ряду Hr —І—At про­стежується послаблення неметалічних властивостей цих еле­ментів, про що свідчить зменшення енергій іонізації атомів, енергій спорідненості до електрона та електронегативностей. У цьому ряду закономірно послаблюється їх оісиснювальна і поси­люється відновна здатність. Так, якщо бром с ще досить силь­ним окисником, то йод вже належить до числа так званих м’я­ких окисників.

Внаслідок меншої, ніж у типових p-елементів VII групи електронегативності та наявності вільних nd-орбіталей в атомах елементів підгрупи брому поряд зі ступенем окиснення -1 мож­ливі ступені окиснення від +1 до +7, причому найхарактерніши­ми є -1 і +5.

Як зазначалося вище, перехід від типових елементів фтору та хлору до елементів підгрупи брому супроводжується появою

повністю заповненого ЗсІ-підрівня, що внаслідок сильного d-стис­нення зумовлює значне стягування усієї електронної густини атома брому до ядра. Це сприяє збереженню при переході від хлору до брому досить високих електронегативності та окисню- вальної здатності. Саме тому закономірним є виявлення бромом та його сполуками вторинної періодичності (див. с. 442). При цьому вважають, що 4с11O-електрони атома йоду вже не мають такого значного впливу на властивості елемента та його сполук. З цих позицій можна пояснити той факт, що для атома брому ступінь окиснення +7 не характерний, а для йоду сполуки з вищим ступенем окиснення більш стійкі й відомі давно.

Бром та йод є досить поширеними на Землі елементами. За характером існування у природі обидва елементи подібні до хлору, але утворення компактних покладів для них не властиве.

Основним джерелом елементів є броміди та йодиди. Так, подібно до хлору бром трапляється на Землі переважно у ви­гляді бромідів калію, натрію та магнію. Вони містяться у водах деяких солоних озер (0,01 - 0,5 % Вг), морській воді (близько 7 ■ 10"3 % Вг), бурових водах нафтоносних районів (0,01- 0,1 % Вг). Бром є постійним супутником хлору. Наприклад, у сильвініті та карналіті міститься до 3 % (мас.) брому у вигляді твердих розчинів заміщення.

Йодиди також є у морській воді, але їх вміст дуже малий (близько 5-Ю"6 %), що виключає можливість добування йоду з цього природного джерела. Водночас існують морські водорості, які накопичують значну кількість йоду. До них належить, на­приклад, ламінарія (морська капуста), зола якої містить до 0,5 % йоду. У вигляді солі КЮ3 йод трапляється в покладах чилій­ської селітри NaNO3. Найбільше промислове значення мають бурові води, які містять близько 3 • 10_3 % йоду.

Сполуки йоду відіграють важливу роль у регулюванні обміну речовин у живих організмах. В організмах тварин він накопи­чується переважно у щитовидній залозі. Організм людини містить близько 35 мг йоду, з яких ~15 мг перебуває у щито­видній залозі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1078; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.