Додаток 6

Д О Д А Т О К 5

Переведення градусної міри у радіанну. Довжина дуг кола радіусу 1 (5,645 рад =323°26'5". Дуга, що дорівнює радіусу, має 57°17'44,8" (1рад)

Кут	Дуга	Кут	Дуга	Кут	Дуга
1¢¢	0,000005	1°	0,017453	31°	0,541052
	0,000010		0,034907		0,558505
	0,000015		0,052360		0,575959
	0,000019		0,069813		0,593412
	0,000024		0,087266		0,610865
	0,000029		0,104720		0,628319
	0,000034		0,122173		0,645772
	0,000039		0,139626		0,663225
	0,000044		0,157080		0,680678
	0,000048		0,174533		0,698132
	0,000097		0,191986		0,785398
	0,000145		0,209440		0,872665
	0,000194		0,226893		0,959931
	0,000242		0,244346		1,047198
			0,261799		1,134464
1¢	0,000291		0,279253		1,221730
	0,000582		0,296706		1,308997
	0,000873		0,314159		1,396263
	0,001164		0,331613		1,483530
	0,001454		0,349066		1,570796
	0,001745		0,366519		1,745329
	0,002036		0,383972		2,094395
	0,002327		0,401426		2,617994
	0,002618		0,418879		3,141593
	0,002909		0,436332		3,490659
	0,005818		0,453786		4,363323
	0,008727		0,471239		4,712389
	0,011636		0,488692		5,235988
	0,014544		0,506145		6,283185
			0,523599		6,981317

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ

Кафедра біологічних основ фізичного виховання та спортивних дисциплін

Ректорські контрольні роботи

для студентів І-ІV курсів

з дисципліни

“ Біомеханічний аналіз ”

Київ – 2010

МОДУЛЬ І. ОСНОВИ БІОМЕХАНІКИ

Варіант № 1. Біомеханічний аналіз

1. Що вивчає біомеханіка? (4)

А) У широкому науковому плані біомеханіка вивчає механічні рухи біологічних макро- та мікрооб’єктів.

В) У широкому плані біомеханіка вивчає рухи біологічних об’єктів.

С) У широкому план біомеханіка вивчає просторові рухи біологічних макро- та мікрооб’єктів. Незважаючи на те, що біомеханіка вивчає переважно механічні форми рухів, вона не може не урахувати біологічні (насамперед анатомічні та фізіологічні особливості об’єкта, котрий рухається (людина або тварин).

2. Завдання біомеханіки як науки. (4)

А) Завданням біомеханіки є застосування результатів подібних досліджень для подальшого розвитку біології, фізики (механіки), професійної рухової дидактики (педагогіка), ергономіки, психомоторики людини, фізичної культури та спорту, медицини

В) Завданням біомеханіки є застосування результатів подібних досліджень для подальшого розвитку фізики (механіки), професійної рухової дидактики (педагогіки), ергономіки, медицини, фізичної культури та спорту.

С) Завданням біомеханіки є застосування результатів подібних досліджень для подальшого розвитку рухової діяльності людини.

3. Назвіть перших видатних вчених в історії розвитку біомеханіки. (4)

А) Першим звернув увагу на особливу роль механіки у вивченні рухів був Галілей (1638).

В) Аристотель (384—322рр. до н.е..), Клавдій Гален (130—201рр. н.е..), Авіцена (980—1037рр. н.е.), Леонардо да Вінчі (1452—1519рр.), Ісаак Ньютон (1608—1679 рр. н.е.)

С) Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.) Ісаак Ньютон (1608—1679 рр.)

4. Назвіть видатних вчених-біомеханіків у Росії та на Україні. (6)

А) П. Ф. Лесгафт, І.М. Сєченов, М.Ф. Іваницький.

В) Д.Д. Донськой,, В.М. Заціорський, В.П. Ратов, Л.В. Чхаїдзе.

С) П. Ф. Лесгафт, І.М. Сєченов, М.Ф. Іваницький, А.А. Красульська, Є.А. Котикова, М.О. Бернштейн, Є.К. Жуков, ЄЄ.Г. Котельникова, Д.А. Семенов, Д.Д. Донськой, В.М. Заціорський, В.П. Ратов, Л.В. Чхаїдзе, П.З. Ґудзь, А.М. Лапутін.

5. Що таке біомеханічний аналіз? (4)

А) Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення рухової діяльності людини.

В) Біомеханічний аналіз являє собою єдиний із способів вивчення рухової діяльності людини.

С) Біомеханічний аналіз являє собою один із способів вивчення нерухової діяльності людини.

6. Особливості механічного руху людинии. (3)

А) Механічним рухом людини називається зміна її положення у просторі під керуванням інстинктів.

В) Механічнім рухом називається зміна її положення під керуванням рефлексів.

С) Механічним рухом людини називається зміна її положення під керуванням свідомості.

7. Характеристика систем координат убіомеханічному аналізі. (5)

А) Інерціальна та соматична: відносно нерухомі системи координат.

В) Інерційна (рухома) та соматична (відносно нерухома системи координат.)

C) Інерційна (відносно нерухома) та соматична (рухома) системи координат.

8. Класифікація біомеханічних характеристик. (9)

А) біокінематичні (інерційні, силові, енергетичні), біодинамічні (просторові, часові, просторово-часові) òà біостатичні.

В) Біокінематичні (просторові, часові, просторово-часові), біодинамічні (інерційні, силові, енергетичні) òà біостатичні.

С) Біокінематичні (просторові, часові, просторово-часові), біодинамічні (інерційні, силові, енергетичні).

9. Визначення просторових біомеханічних характеристик. (8)

А) Координати (XYZ), відстань (L), траєкторія (т), переміщення (S)

В) Переміщення (L), траєкторія (т), шлях (S)

С) Координати (XY), переміщення (L), траєкторія (т), шлях (S)

10. Визначення часових біомеханічних характеристик. (7)

А) t-руху, t-фази, момент часу (М_t), момент інерції (I=mr²)

В) t-руху, t-фази,, t-фази, темп (n/t), ритм (t₁/t₂).

С) t-руху, t-фази, момент часу (М_t), темп (n/t), ритм (t₁/t₂).

11. Визначення просторово-часових біомеханічних характеристик. (10)

А) Швидкість (V=s/t; м/с), прискорення (a=V-V₀/∆t, a=F/m; м/с²), кутова швидкість (w =α/t;рад/с), кутове прискорення (ε= w-w₀ /∆t; рад/с^-2).

В) Швидкість (V=s/t; м/с), прискорення (a=V-V₀/∆t, a=F/m; м/с²).

С) Кутова швидкість (w =α/t; рад/с^-2), кутове прискорення (ε= w-w₀ /∆t; рад/с).

12. Визначення інерційних біомеханічних характеристик. (9)

А) Маса (m; кг).

В) Маса - (m; кг), момент маси - (М=md; кг·м); момент інерції тіла відносно закріпленої осі -І=Smr²; Момент інерції циліндра відносно осі, що проходить через його ЦМ і, відповідно, будь-якої біоланки - I_i = ml²/12.

С) Момент маси (М=md; кг·м).

13. Визначення силових (основних, інтегральних, диференціальних) біомеханічних характеристик. (10)

А) Основні: сила – F=ma (максимальна, середня миттєва); інтегральні: імпульс сили – I = F∆t; диференціальні: градієнт сили – G = F/∆t.

В) Основні: сила – G = F/∆t (максимальна, середня миттєва); інтегральні: імпульс сили – I = F∆t; диференціальні: градієнт сили – F=ma.

С) Основні: сила – I = F∆t (максимальна, середня миттєва); інтегральні: імпульс сили –F=ma; диференціальні: градієнт сили – G = F/∆t.

14. Визначення поняття робота сили. (8)

А) Робота сили — це міра дії сили на тіло під час його польоту h: А= Fh (Нм);

В) Робота сили — це міра дії сили F на тіло під час його нерухомого стану d: А= Fd (Нм);

С) Робота сили — це міра дії сили F на тіло під час його переміщення S: А= FS (Нм);

15. Визначення площин у декартовій системі координат. (9)

А) Фронтальна, сагітальна, горизонтальна

В) Фронтальна, сагітальна, плоска

С) Сагітальна, горизонтальна

Всього: 100 балів

Варіант № 2

Біомеханічна класифікація опорно-рухового апарату

1. Що таке ОРА людини? (4)

А) ОРА людини - опорно-реабілітіційний агрегат.

В) Опорно-руховий апарат (ОРА) — це система м'язів, що приводиться у дію кістковими важелями.

С) Опорно-руховий апарат (ОРА) — це система кісткових важелів, що приводиться у дію м'язами.

2. Що обмежує рухомість кожної біоланки у парі? (6)

А) м’язи.

В) суглоб.

С) кістки.

3. Як визначити кількість ступенів свободи у будь-якій біокінематичній парі? (9)

А) Н = 6-S.

В) Н = 6-5.

С) Н = 6-1.

4. Як визначається число ступенів свободи руху біокінематичних ланцюгів ОРА людини? (10)

А) Число сту­пенів свободи (Н), котрі має даний ланцюг, буде складати:

H = 6k – 5_B5 – 4_b4 – 3_B3;

де: k — кількість пар у ланцюгу; 5_B5 – 4_b4 – 3_B3 — коефіцієнти, на котрі слід помножити кількість пар відповідного класу, що є у ланцюгу, який розглядається.

В) Число сту­пенів свободи (Н), котрі має даний ланцюг складається з чисел сту­пенів свободи біоланок.

С) Число сту­пенів свободи (Н), котрі має даний ланцюг складається з чисел сту­пенів свободи біопар.

5. Відмінності біокінематичних пар III, IV, V класів? (9)

А) Будовою суглобів, кількістю м`язів

В) Будовою кісток, кількістю можливих рухів

С) Будовою суглобів, кількістю можливих рухів

6. Що таке біокінематична пара? (8)

А) Біокінематична пара - рухоме з'єднання трьох біоланок рухового апарату людини, Їх приблизна кількість – 146.

В) Біокінематична пара - рухоме з'єднання двох біоланок. Їх приблизна кількість – 246.

С) Біокінематична пара - рухоме з'єднання чотирьох біоланок рухового апарату людини. Їх приблизна кількість – 346.

7. Скільки біокінематичних пар в ОРА людини? (7)

А) Їх приблизна кількість – 146.

В) Їх приблизна кількість – 246.

С) Їх приблизна кількість – 346.

8. Що таке біокінематичний ланцюг? (4)

А) Біокінематичний ланцюг – система взаємозв'язаних біокінематичних пар

В) Біокінематичний ланцюг – система взаємозв'язаних біоланок

С) Біокінематичний ланцюг – система не взаємозв'язаних біокінематичних пар

9. Чим відрізняються один від одного прості й складні біокінематичні ланцюги? (4)

А) Прості й складні біокінематичні ланцюги нічим не відрізняються.

В) Прості біокінематичні ланцюги мають три і більше біопар; складні біокінематичні ланцюги мають дві біопари.

С) Прості біокінематичні ланцюги мають дві біопари; складні біокінематичні ланцюги мають три і більше біопар.

10. Чим відрізняються один від одного замкнені й незамкнені біокінематичні ланцюги? (5)

А) До замкнених біокінематичних ланцюгів нале­жать Незамкнені біокінематичні ланцюги такі, що з обмежені суглобом з проксимального кінця.

В) До замкнених біокінематичних ланцюгів нале­жать біоланки, що входять не менше ніж у три біокінематичні пари. Незамкнені біокінематичні ланцюги містять біоланки, що входять тільки в одну рухому пару.

С) Замкнені й незамкнені біокінематичні ланцюги нічим не відрізняються.

11. Кількість та позначення біокінематичних пар хребетного стовпа. (7)

А) 26– (ВКС_су),

В) 83– BCS.

С) 81– CV.

12. Кількість та позначення біокінематичних пар верхніх кінцівок. (7)

А) 26 (ВКС_ms)

В) 82 (ВКС_mi)

С) 86 (ВКС_ms)

13. Кількість та позначення біокінематичних пар нижніх кінцівок. (7)

А) 41 (ВКС_mi)

В) 82 (ВКС_mi)

С) 82 (ВКС_ms)

14. Тіло людини – складна біомеханічна система? (3)

А) Так

В) Ні

С) Складна біологічнічна система

15. Тіло людини – матеріальна точка? (4)

А) Ні

В) Так

С) Проста біомеханічна система.

Всього: 100 балів

Варіант № 3. Біостатика

1. Що вивчає біостатика? (3)

А) В розділі біостатика вивчається рух тіл, що перебувають під дією системи сил.

В) В розділі біостатика вивчається рівновага тіл, що перебувають під дією системи сил.

С) В розділі біостатика вивчається класіфікація ОРА.

2. Розкрийте суть поняття “вага тіла людини”.(4)

А) Поняття вага тіла витікає з формули P = mа, де m - маса тіла, а - прискорення.

В) Поняття вага тіла витікає з формули P = mg, де m - прискорення вільного падіння = 9,8 м/с² ; g - маса тіла

С) Поняття вага тіла витікає з формули P = mg, де m - маса тіла, g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с²

3. Кількість біоланок тіла людини та їх відносна вага (за даними Фішера). (8)

А) В) С)

№ п/п	Назва біоланки	Відносна вага (%)
	Голова
	Тулуб
	Плече пр.
	Плече лів.
	Передпл.пр
	Передпл.л.
	Кисть пр.
	Кисть лів.
	Стегно пр.
	Стегно лів.
	Гомілка пр.
	Гомілка л.
	Стопа пр.
	Стопа лів.

№ п/п	Назва біоланки	Відносна вага (%)
	Голова
	Тулуб
	Плече пр.
	Плече лів.
	Передпл.пр.
	Передпл.л.
	Кисть пр.
	Кисть лів.
	Стегно пр.
	Стегно лів.
	Гомілка пр.
	Гомілка л.
	Стопа пр.
	Стопа лів.

№ п/п	Назва біоланки	Відносна вага (%)
	Голова
	Тулуб
	Плече пр.
	Плече лів.
	Передпл.пр.
	Передпл.л.
	Кисть пр.
	Кисть лів.
	Стегно пр.
	Стегно лів.
	Гомілка пр.
	Гомілка л.
	Стопа пр.
	Стопа лів.

4. Назвіть головні аксіоми біостатики. (10)

А)

1. Дві сили прикладені до тіла зрівноважуються, якщо вони діють на одній прямій у протилежні боки та рівні за величиною.

2.Рівновага не порушиться, якщо до діючої системи тіл додати, або відняти зрівноважену частину тіл.

3. Рівнодійна двох сил прикладених до однієї точки і вектори котрих не лежать на одній прямій зображається діагоналлю паралелограма (правило паралелограма).

4. Сили, з котрими два тіла діють одне на одне завжди рівні за величиною та протилежні за напрямком.

В)

1. Дві сили прикладені до тіла зрівноважуються, якщо вони не діють на одній прямій у протилежні боки та нерівні за величиною.

2. Рівновага не порушиться, якщо до діючої системи тіл додати, або відняти не зрівноважену частину тіл.

3. Рівнодійна двох сил прикладених до однієї точки і вектори котрих лежать на одній прямій зображається діагоналлю паралелограма (закон Гука).

4. Сили, з котрими два тіла діють одне на одне, завжди не рівні за величиною та протилежні за напрямком.

Дата добавления: 2015-05-09