Чергування(асиміляція)приголосних за дзвінкістю – глухістю

Чергування Е з О після шиплячих та Й

Чергування Ізголосними Е, И, О

	Коли пишеться	Приклади
ЧергуванняІзЕ	перед наступним складом з суфіксом -а- або -ува- в коренях ряду дієслів	підперезати - підперізувати, плескати - запліскувати, стерегти - остерігати, текти - протікати, защепнути - защіпати, летіти - літати, берегти - зберігати
ЧергуванняІзИ	у деяких словах:	діти (дітина), сідати (сидіти), звіситися (звисати) і зліпитися (злипатися)
ЧергуванняІзОтаЕ	переважно в закритому складі	школа - шкіл, прозивати - прізвище, джмеля - джміль, перо - пір’я
у відкритому складі	печі - запічок, вози - візок, промені - промінець, випромінювати

	Коли пишеться	Приклади
Е	перед шиплячими та м’якими приголосними	стежечка, баєчка, шести, увечері, четверо винятки: чорніти, гайочок, чорнило, чорниці (ягоди), свіжості
О	перед твердими нешиплячими	стежок, (багато) байок, шостий, вечором, чотири винятки: печера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа

Чергування О, Е(Є) з І(Ї)
Чергування Е з И
Чергування Е з И
Чергування У з В
Чергування з–із–зо (ЗІ)
Ненаголошені Е та И в коренях слів
Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при-

6. Чергування приголосних. Спрощення у групах приголосних.

(ще – Доленко, 49-50)

– полягає в тому, що дзвінкі приголосні перед глухими, внаслідок уподібнення (асиміляції), чергуються з глухими приголосними, а глухі преред дзвінкими чергуються з дзвінкими.

Вони мають місце в префіксах і коренях, а також на межі слів:

1. Префікс або прийменник з в позиції перед наступним глухим приголосним кореня

асимілюється цим приголосним, і в результаті дзвінка фонема [з] чергується з глухою [с]:

з картоплею – [с] картоплею, з паперу – [с] паперу, з тобою – [с] тобою.

На письмі чергування [з] – [с] передається тільки перед приголосними [к] [п] [т] [х] [ф].

2. Кінцева дзвінка приголосна префіксів без-, роз- перед наступним глухим приголосним

чергується з глухою [с]: ро[с]крити, ро[с]писка, бе[с]пека, бе[с]хмарний.

Однак приголосна [з] в префіксі без- зберігається краще, ніж в префіксі роз-.

Це пояснюється впливом прийменника без, у якому ніколи не буває чергування [з] – [с].

Приголосна [з] краще зберігається також перед наступною приголосною [с] кореня:

безсоний, безсердечний, безсоромний.

3. У середині слова приголосна [г] перед глухими [к], [т] чергується з глухою [х] в словах:

ніхті, кіхті, віхті, лехко, вохко, дьохтю та похідних від них.

4. Усі інші дзвінкі приголосні в середині слова перед наступною глухою не чергуються з

глухими: рибка, казка, кладка, різка, дужка, сережка.

5. У кінці слова дзвінкі приголосні ніколи не чергуються з глухими:

раз, листопад, ніж, берез, мороз, лід, морж.

6. Перед сонорними [р] [л] [н] [м] [в] [й] глухі приголосні ніколи не чергуються з дзвінкими:

правильно, слава, сніданок, смола, хвалити.

Дата добавления: 2015-05-07