Методи наукового пізнання

Емпіричний та теор. рівні пізнання.

Спосіб матеріального виробництва – конкретно історичний тип діалектичної єдності, продуктивних сил і Вв.

Продуктивні сили суспільства, їх будова, склад.

Предмет праці – становлять матеріали, які служать основою для створення необхідних речей. Вони подібно до знарядь праці можуть бути як суто природними утвореннями, до виникнення яких людина не причетна і природними речами, які пройшли вже через процес праці (сировина). Сьогодні у виробничому процесі все ширше запроваджується різноманітне кібернетичне устаткування. Засіб праці і предмет праці у своїй єдності виступають як засіб виробництва. Засіб праці – це річ або комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці з метою задоволення своїх потреб. Продуктивні сили – це матеріальні фактори виробництва, завдяки яким виробництво може здійснюватись як цілеспрямований процес перетворення. Головним елементом їхньої структури є перш за все люди. У процесі виробництва людина виступає як його активне, ініціативне начало, як головна продуктивна сила.

Діалектичний взаємозв’язок продуктивних сил і Вв відображається в загально-соціологічному законі – “Відповідності Вв характеру і рівню розвитку продуктивних сил”. Суть закону: в суспільному виробництві люди вступають в певні необхідні від їх волі не залежні відносини – Вв, які відповідають певному ступеню розвитку їх матеріальних продуктивних сил. На певному ступені свого розвитку продуктивні сили суспільства приходять у суперечність з існуючими Вв, що є тільки юридичним виразом останніх, - з відносинами власності в середині яких вони досі розвивалися. Із форм розвитку продуктивних сил Вв перетворилися на їх гальмо. Порушення відповідності, відставання Вв призводить до зниження темпів росту продуктивності праці і впроваджень досягнень НТП. В жодній навіть найдосконалішій системі відповідність між продуктивними силами і Вв не встановлюється автоматично, вона виникає, як наслідок постійного оновлення засобів виробництва, його техніко-економічної основи, а також форм і методів організації управління виробничими процесами, що в решті решт знаходять своє відображення в дії господарського механізму.

В науці розрізняють два рівні пізнання, дослідження: емпіричний і теоретичний.

Емпіричний (чуттєвий) – дослідження спрямоване безпосередньо на вивчає мий об’єкт і реалізується через посередництво спостережень і експериментів.

Метод – шлях до пізнання, спосіб пізнання.

- Аналіз – використовується в природничих науках.

- Індукція – відхід думки від часткового до узагальнення.

- Дедукція – зворотній хід думки

- Абстрагування – відвертання від другорядних сторін.

- Синтез

- Аналогія – явища подібні в цілому.

- Моделювання

- Історичний – перебіг історичних подій

- Логічний – закономірне мислення.

Дата добавления: 2015-05-07