Мова – символ життя

Соціум – як історичний процес.

Суспільство як предмет філософського пізнання.

Поняття суспільство у філософії, економіці та історії літератури має щонайменше 4 значення: 1. окреме конкретне суспільство що є самостійною одиницею історичного розвитку. Наприклад Стар. Афіни, сучасна Україна, Болгарія. Кожне таке суспільство є не просто сукупністю людей, а єдиною системою соціальних відносин- цілісним соціальним організмом. 2. та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів. 3. сукупність усіх соціальних організмів, що існували і існують на земній кулі. 4. суспільство певного типу взагалі.

Незважаючи на зовнішню подібність різниця між людиною і твариною принципова. Головна відмінність полягає у способі життя. Людське життя здійснюється суспільним соціальним способом як життєдіяльність. Тваринне здійснюється природним чином як існування.

Суспільне життя – це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення світу. Життєдіяльність людська має характер свідомий. Свідомість полягає не тільки в плані осмислення життєвої ситуації і пізнання навколишньої дійсності (це властиво навіть тварині), а у здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв’язками з ними та іншими людьми, над собою і своїм духом, заглиблюватись у себе з метою усвідомлення сенсу власного життя. Діяльність і спілкування це наріжні камені на яких зводиться будівля соціального, підкреслюючи специфіку людського способу життя, як принципово відмінного від тваринного існування слід наголосити на його соціально-спадкоємному, а тому історичному характері. Тварина не набуває досвіду спадково, а здобуває його самостійно, успадковуючи лише інстинкт. Людина ж багата досвідом поколінь. Кожне нове покоління як би стоїть на плечах попереднього спадкоємно-приймаючи його історичний досвід. Соціальність має історичний характер, тваринне життя поза історичне. Історія життя тварини зникає разом з її фізичною смертю. Людське життя продовжується в наступних покоління.

Мова – це знакова система, яка використовується з метою комунікацій і пізнання. Структурними одиницями мови є слова, речення, тексти. Кожне слово, речення, текст завжди на щось вказують, тобто являються знаком, при чому доволі складним. Складний знак – це символ. Мова є символом всього нашого життя. Нема в нашому житті такого щоб могло заховатись від мови. На світі існує понад 2000 природних мов. Свідомість і мова нерозривно пов’язані між собою. Думка людини завжди навіть коли йдеться про невисловлені міркування прагне вилитись у слово, мовлення. Мова виконує багато функцій: позначає, називає предмет, явище чи дію; є засобом мислення; виражає ідеальний зміст свідомості; є засобом спілкування людей, обміну досвідом, переживаннями, почуттями; зберігає та передає інформацію для прийдешніх поколінь, сприяючи соціальному історичному розвитку; є засобом управління як поведінкою людини, так і колективними діями.

Дата добавления: 2015-05-07