Якісно нова спрямованість ф. в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі

Нові умови розвитку ф. Патристика і схоластика.

Ф. в середні віки викладалась лише в монастирських школах де її вивчали майбутні священики і церковні служителі. Завданням ф. було не дослідження дійсності всього того що проголошувала віра, а пошуки раціональних шляхів істинності доказів всього того що проголошувала віра. Звідси і назва схоластика. Ф. не була вільною, вона залежала від церкви, і стала наймичкою теології, через те дослідження схоластів, можна лише умовно характеризувати, як філософські. Єдиний предмет вивчення теології – божественне єство – стає також і предметом філософського вивчення. Проголошувалася лише одна істинна (Бог), а різниця між наукою і теологією, між ф. і теолог8ією не допускалася. Так як все це було спільним, не тільки для схоластики, але і для патристики. Часто ф. Середніх віків включаючи і патристику – визначається як схоластика. Але між ними існує різниця: перед вчителями патристики ставиться завдання створити догматику із того, що було в святому писані. Схоластики вже маючи догматику повинні були її впорядкувати, і зробити доступною для неосвітчених людей, які в той час переходили до християнства.

Фома Аквінський (1225-1274)

Систематизатор схоластики. Його батько був відомий італійський граф. Виховувався в релігійному ордені. Навчався в Неапольському університеті. Домініканський орден посилає його вчитися у Париж. Залишив багато праць, Ватикан віддячуючи йому видає після його смерті 20 томів праць. Назва творчості – “Томізм” або “Аквінат”. Твори: “Сума теології”, “Сума проти язичників”. Галузь найісторичніших таїнств християнчької віри залишається для Аквінського поза розумом. Мова іде про істини – надприродні (откровення, благавість, триєдинство, воскресіння тощо), бо вони є лише у вірі. Одначе між наукою і вірою нема протиріччя. Християнська істинна стоїть вище розуму, але вона не суперечить розуму. Істинна може бути лише одна, бо вона походить від Бога.

В кінці 16 ст. – революція в Нідерландах. 1789-1794 велика Французька буржуазна революція. В кінці 15 на початку 16 ст. поступово відбувався процес відмирання кризової на той час середньовічної філософської думки. Натомість формувалась нова думка, яка відтворювала буржуазне суспільство. Відповідно до цього відбувається зміна світоглядних орієнтирів, на місце природничої людини стає природа взагалі. Людина втративши свій винятковий статус перетворюється на просто одну з частин природи. Головним тепер знає знання про природу, природознавство, філософія як і інші форми суспільної свідомості починає наслідувати природничу науки, у формі матерії, стилі тощо. Саме ця обставина спричинила те, що домінуючою філософською тенденцією 17-18 ст. стає матеріалізм.

Дата добавления: 2015-05-07