Давньо - індійська філософія

Основне питання ф.

Функції філософії

Що таке філософія

Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна. Світогляд-це система поглядів людини на світ і місце в ньому людини. Ставлення людини до світу-це безпосередній предмет ф. роздумів. Специфічна особливість ф. полягає в тому, що вона не володіє таким конкретним предметом як природничі науки: біологія, географія та ін. Ф.-це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів коли людина занурюючись у них розмірковує про світ, добро і зло, прекрасне і бридке, соціальну справедливість, істинну і брехню, сенс і мету людської історії.

Ф. виконує такі функції:

-пізнавальна, вона означає практичне і пізнавальне ставлення людини до світу і до самої себе як предмет філософського пізнання;

- світоглядна;

- методологічна. Серед великої кількості методів можна виділити такі, які використовує тільки одна наука (конкретно наукові). Ф. являє собою всезагальний метод, її предметом дослідження виступають найбільш універсальні принципи мислення. Необхідність вибору і обґрунтування методів, вияснення їх співвідношення породила галузь філософського знання-методологію.

- культурно-виховна, вона полягає в тому, що сприяє культурному розвитку людини. Духовний досвід людства в усвідомленні проблеми життя і смерті, добра і зла, буття, його сенсу, щастя і нещастя, виражає всі болі епохи. Таке сприйняття дає не тільки інтелектуальну але і естетичну насолоду, виховує громадянина.

Основне питання ф. складається з співвідношення:

-буття (матеріалісти)

-мислення (ідеалісти)

2.Чи можна пізнати світ? (ні-агностики)

Боротьба між цими напрямками є джерелом розвитку ф. Дуалісти – визнають як буття так і мислення, як дві спів рідні основи.

Суб’єктивний ідеалізм – абсолютизуються ті або інші сторони духовного життя, людського індивіда (свідомість, воля, емоції).

Об’єктивний ідеалізм – абсолютизуються раціонально-логічна сторона свідомості.

Ще на ранніх етапах історії, ф. були сформульовані дві протилежні позиції: одна стверджувала мінливість і плинність усього сущого, а друга його непорушність і сталість, обидві ці позиції проходять через усю історію філософії, як діалектика і метафізика.

Індія.

Веданта (веди-сказання)

Рагведа – раннє ф. пізнання. Складається з гімнів, віршів, пісень. Гімни Рагведи –це похвальні вірші богам, прохання до богів. Це була спроба стародавніх індійців осягнути таємниці буття. Основним способом такого осягнення є міф.

Упанішади – сидіння біля ніг учителя. Головна мета з’ясувати: що є опорою людини. Брахман – дух – походить від атман – душа. Опора людини-дихання. У переважній більшості текстів брахман (дух)-це абсолютна першооснова, початок і кінець усіх речей, усіх істот, те і з чого ці істоти народженні, в чому живуть і куди підуть після смерті. Поняття брахмана мудреці пов’язують з поняттям атмана. Згідно з упанішадами всі істоти, люди починають існування з брахмана-атмана і туди ж мають повернутись – круговорот – самсарі (переселення душ).

Вчення про самсарі пов’язане з вченням “Про п’ять вогнів” – це небо, гроза, земля, чоловік, жінка. Між ними і відбувається круговорот, в ході якого виникають: дощ, їжа, сім’я, зародок, людина, яка спалюється в кінці життя на вогнищі і повертається до вогню з якого вона вийшла, потім з тим же дощем людина знову починає існування.

Дата добавления: 2015-05-07