Організація роботи з обдарованими дітьми

1. Вивчення характерних особливостей обдарованих дітей та спе-
цифіки роботи з ними.
2. Створення індивідуальних програм та планів роботи з обдарованими ді-
тьми.
3.Навчання з психологом школи.
4. Розгляд питання роботи з обдарованими дітьми на педрадах та засіданнях
шкільних методичих об’єднаннях.
5. Організація роботи спецкурсів, факультативів згідно з творчими потребами дітей.
6. Проведення в школі предметних тижнів, до участі в яких залучати обда-
рованих дітей.
7. Організація і проведення предметних олімпіад з базових дисциплін серед
учнів 5-11 класів.
8.Проведення систематичної підготовки дітей до участі у міських та обласних олімпіадах з базових дисциплін.

37. Підготовка вчителя до уроку. Тематичне і поурочне планування.

Підготовка до уроку складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього. Попередня підготовка передбачає вивчення навчальної програми, її пояснювальної записки, змісту самої програми, усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни. Учитель знайомиться з підручником, навчальним посібником, зі спеціальною педагогічною і методичною літературою. До початку вивчення розділу або великої теми вчитель планує систему уроків (тематичне планування), що забезпечує логіку вивчення змісту матеріалу, формування вмінь і навичок в учнів. Під час попередньої підготовки до уроку вчитель повинен ознайомитися ще з навчальними діафільмами та кінофільмами, прослухати звукові посібники. Важливим є вивчення стилю викладання в конкретному класі, ознайомлення з особливостями учнів. Така загальна підготовленість дає змогу вчителю продуктивніше готуватися до безпосереднього конкретного уроку. Безпосередня підготовка потребує глибокого продумування кожного структурного елемента і може відбуватися в такій послідовності: 1) формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня, розвиваюча, виховна. 2) визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. 3) вибір форм організації навчання. 4) вибір методів і прийомів навчання. 5) наочно-технічне оснащення уроку. 6) визначення змісту і методики виконання домашнього завдання. Обсяг д/з має бути таким, щоб не перевантажувати учня. 7) складання плану-конспекту уроку. У ньому зазначають тему, мету і завдання уроку, його тип і структуру – послідовність під час викладання навчального матеріалу та самостійної роботи учнів. 8) перевірка готовності вчителя до уроку. 9) перевірка готовності учня до уроку. Для успішного поурочного планування необхідно: 1) урахувати який матеріал є найскладнішим для засвоєння; 2) добрі знання учнів, щоб уявляти рівень їхньої підготовленості до оволодіння програмою курсу; 3) добір навчального матеріалу, що дає змогу успішно формувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну самостійність; 4) продумування системи використання наочних посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних і лабораторних робіт згідно з вимогами навчальних програм; 5) визначення обсягу знань та вмінь, якими повинні оволодіти слабкий, середній та сильний учні.

Підготовка до уроку склад. з алгоритму підготовки та планування

1)Алгоритм – сукупність та послідовність правил для підготовки до уроку.

Загальна та конкретна підготовка. До конкретної відноситься: підбір матеріалу, формулюв. теми і мети, запас завдань, розподіл часу, перевірка підготовки до уроку як вчителя так і учнів.

2) Планування – завершальна стадія підготовки

Планування є:

календарне – на півріччя

тематичне – до певної теми

поурочне – на кожен урок

В підготовці вчителя до уроку виділяють два етапи: попередня підготовка - полягає у вивченні вчителем суспільно-політичної, спеціальної, педагогічної І методичної літератури, ознайомлення із змістом програми, пояснювальної записки до неї, з підручниками і посібниками, досвідом роботи інших вчителів; безпосередня підготовка - конкретизація тематичного планування стосовно кожного уроку, складання планів окремих уроків.

План уроку є обов'язковим для кожного вчителя незалежно від його досвіду і ерудиції.

Структура плану: назва теми уроку, клас; мета (освітня, виховна, розвиваюча); учбове обладнання, структура (коротка викладка змісту матеріалу, що вивчається на уроці, виділення основних розділів); домашнє завдання.

При підготовці до уроку вчитель аналізує уроки, проведені в цьому класі раніше, звертає увагу на степінь реалізації поставлених задач, враховує труднощі, недоліки. Визначення структури уроку проводиться з урахуванням його типу, місця в системі уроків.

Задача: встановити оптимальні методи, прийоми, засоби навчання для кожного етапу уроку, характер пізнавальної діяльності, поєднання фронтальної, групової і Індивідуальної роботи на уроці, відібрати і підготовити дидактичний матеріал, експерименти, наочність, ТЗН.

Календарний план роботи - розподіл в часі вивчення тем програми, встановлюються відповідні календарні строки з урахуванням кількості годин, що відводяться на кожну тему по програмі з урахуванням розкладу занять. Календарний план дозволяє контролювати строки проходження окремих розділів програми, щоб не допустити зайвої спішки чи відставання.

Тематичне планування - послідовність уроків, основні розділи, види робіт, міжпредметні зв'язки, необхідне обладнання.

38. Вимоги до уроку. Аналіз уроку.

Аналіз уроку:

Повний – детальний аналіз усіх аспектів уроку

короткий – мета – перевірка і заг. оцінка якості та метод-наукового. рівня уроку.

аспектний – детальний розгляд певного аспекту уроку, можливо для виявлення недоліків.

Схема аналізу уроку: 1. Загальні відомості про урок. 2. Дотримання дидактичних принципів навчання. 3. Виховування учнів на уроці. 4. Методи навчання. 5. Використання засобів навчання. 6. Психологічний стан на уроці. 7. Оцінювання роботи учнів. 8. Підготовка вчителя на уроці. 9. Висновки, пропозиції.

Урок - організована форма навчально-пізнавальної роботи, при якій вчитель на протязі точно встановленого часу керує в спеціально відведеному місці пізнавальною діяльністю постійної групи учнів.

У сучасній школі класно-урочна форма є головною (основною), її ключовим компонентом є урок. Урок — це «відрізок» навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. Незважаючи на малу тривалість, уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому, зокрема: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. Тому від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.
Над удосконаленням уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені загальні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсякчас.
З-поміж загальних вимог, яким повинен відповідати сучасний урок, виділяються такі:
1. Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
2. Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил.
3. Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб.
4. Встановлення міжпредметних зв'язків, усвідомлених учнями.
5. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку школярів.
6. Стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості.
7. Логічність і емоційність усіх етапів навчально-
пізнавальної діяльності.
8. Ефективне використання педагогічних засобів.
9. Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів.
10. Формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності.
11. Формування уміння вчитися, потреби постійного поповнення своїх знань.
12. Діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами.
До дидактичних (освітніх) вимог належать:
а) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;
б) раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
в) впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;
г) раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;
г) творчий підхід до побудови структури уроку;
д) поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;
є) забезпечення оперативного зворотного зв'язку; дієвого контролю й управління.
До розвиваючих вимог належать:
а) формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
б) вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
в) стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному,емоційному, соціальному розвиткові учнів.
Виховні вимоги до уроку включають:
а) визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці;
б) постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи;
в) формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, ретельності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.;
г) формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;
ґ) співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.
Крім перерахованих вимог до уроку, в педагогічній літературі виділяються й інші вимоги: організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні, етнічні та ін.

Аналіз уроку

Якість і ефективність уроку залежить від уміння вчителя аналізувати свої й чужі успіхи та помилки. Тому важливим елементом педагогічної творчості є аналіз і самооцінка власного уроку. Аналіз своєї роботи м— один з найпродуктивніших заходів підвищення кваліфікації. Його якість залежить від багатьох факторів і, перш за все, від звички вчителя до вдумливого аналізу своїх дій і здобутих наслідків та результатів. Аналіз уроку варто проводити відразу після його закінчення, до початку наступного. Самооцінка грунтується на аналізі вже проведеного уроку, коли вчитель ще раз ^аналізує визначений план, з'ясовує, що йому вдалось, а що ні, намагається знайти причини невдачі і закріпити те, що вдалося успішно.

У педагогічній літературі описані різні підходи до аналізу уроку (Зотов Б.Ю., Махмутов М.І.). Т.А.Ільїна виділила десять параметрів, за якими вчитель може здійснити самоаналіз і самооцінку уроку. Пропонуємо цю схему з незначними її скороченнями і модифікаціями.

Дата добавления: 2015-05-08