Тема 10. 1. Голик Ю. Елисеев С. Понятие и происхождение названия «Уголовн

Тема 9

Тема 8

Тема 7

Тема 6

Тема 5

Тема 4

Тема 3

Тема 2

Тема 1

1. Голик Ю. Елисеев С. Понятие и происхождение названия «Уголовное право» // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 14-16.

2. Иванов М.Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК // Государство и право. - 1999. - № 10. - С. 52.

3. Іващенко В. Роль організації об’єднаних націй у розвитку міжнародного кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 6. – С. 63.

4. Сверчков В. Влияние иных отраслей права на применение норм уголовного законодательства // Законность. – 2004. - № 6. – С. 35-36.

5. Брич Л., Навроцький В. Деякі міркування щодо всеосяжного погляду на Особливу частину КК України // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 9. – С. 105-125.

6. Понятие и система уголовного права. Наука уголовного права. Жалинский А.Э. Уголовное право между символическим и рациональным // Государство и право. – 2004. - № 3. - С. 51-57.

7. Фріс П.Л. Застосування кримінального права як форми реалізації кримінально-правової політики в Україні // Кримінальне право. - 2006. - № 3. – С. 4.

8. Костенко А. Уголовный кодекс и доктрина // Право Украины. – 2004.- № 7.- С. 43-47.

1. Венская конвенция о правопреемстве государств в отношении договоров от 23 августа 1978 г. (ратифицирована Украиной 17 января 1992г.).

2. Кибальник А.Г. О соответствии уголовного законодательства международному стандарту по правам человека // Государство и право. - 2001. - № 9. - С. 42.

3. Регламент Пленуму Верховного Суду України. Затверджений постановою Пленуму від 10 червня 2002р. № 7 // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 4 (32). - С.29.

4. Скомороха В., Тихий В. Актуальне дослідження правотлумачної діяльності // Право України.- 2002.- №8. – С.136 – 137.

5. Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. – Х.: Факт, 2001.

6. Мантуляк Ю. Конкуренція кримінально-правових норм // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 7. – С. 53-61.

7. Пономаренко Ю.А. Застосування кримінального закону за аналогією як засіб подолання прогалин у ньому // Кримінальне право. - 2006. - № 2. – С. 9.

8. Галабала М. Поняття та значення загальної частини кримінального законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 3. – С. 122.

9. Наден О. Диспозиції норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 106.

10. Наден О. Гіпотези норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 1. – С. 103.

11. Філей Ю. Запобіжний вплив кримінально-правових санкцій та практика їх застосування за злочини проти власності // Підприємство, господарство і право. – 2008. – № 5. – С. 119-123.

1. Володарський В. Чинність кримінального законодавства України у просторі: деякі теоретичні та практичні аспекти. - 2001. - № 4. - С. 91.

2. Лихов С. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції. // Право України. - 2001. - № 1. - С. 120 -124.

3. Пономаренко Ю. Вплив Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків на національний кримінальний закон України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 7. – С. 89.

4. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. -137 с.

6. Решение Конституционного Суда Украины по делу по конституционному обращению Национального банка Украины в отношении официального толкования положения части первой статьи 58 Конституции Украины (дело об обратном действии во времени законов и других нормативно-правовых актов) от 9 февраля 1999г. (п.2).

7. Решение Конституционного Суда Украины в деле по конституционному обращению 46 народных депутатов Украины в отношении официального толкования положений статьи 58 Конституции Украины, статей 6, 81 Уголовного кодекса Украины (дело об обратном действии уголовного закона во времени) № 6 - pn / 2000 от 19 апреля 2000г.

8. Тертишник В., Тертишник О. Проблеми міжнародного співробітництва у сфері правосуддя: екстрадиція та конфіскація // Юридична Україна. – 2003. - № 4. – С. 34.

9. Указ Президента Украины “О порядке официального обнародования нормативно-правовых актов и вступлении их в силу” № 503/97 от 10 июня 1997г.

10. Чашин Д. Обратная сила более мягкого уголовного закона // Законность. – 2004. - № 7. – С. 44.

11. Адельханян Р., Наумов А. Принципы экстрадиции и квалифицирующие обстоятельства совершения преступлений // Российская юстиция. — 2004. — № 3. — С. 51.

12. Ромашов Р.А., Анисимова А.Н. Действие права во времени // История государства и права. – 2004. - № 1. - С.6.

1. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. - 2001. - № 5. - С. 89.

2. Хавронюк М. Правила кваліфікації злочинних діянь: досвід Молдови, Іспанії. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 5. – С. 133.

3. Заруба П. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 137.

4. Коробов П. Классификация преступлений по уровню их опасности // Российская юстиция. — 2004. — № 1. — С. 47.

5. Кудрявцев В.Н., Лунев В.В. О криминологической классификации преступлений // Государство и право. – 2005. - № 6. - С. 54-67.

6. Борісов В., Пащенко О. До питання про сутність кримінально- правовой характеристики злочинів // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 3.- С 180.

7. Головкін Б. Суспільна небезпечність тяжких та особливо тяжких корисливо-насильницьких злочинів // Юридична Україна. – 2006. - № 5. – С. 84.

8. Геворян В.М. Понятие «преступление» в российском уголовном праве // Вестник Московского университета. – 2007. - № 5. – С. 95-104.

9. Мірошниченко С., Титаренко О. Підстави та принципи криміналізації суспільно-небезпечних діянь // Вісник прокуратури. – 2008. - № 3 (81). – С. 51-57.

1. Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб., 2003.

2. Шпатковская О. Співвідношення суспільних інтересів з інтересами особи в кримінальному судочинстві // Право України. - 2001. - № 10. - С. 69-71.

3. Козаченко О. Застосування інших правових заходів як альтернатива кримінальної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2. – С. 39.

4. Наден О. Структура кримінального правовідношення // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 125.

5. Дорофеев В. Основания уголовной ответственности за уклонение от уплаты таможенных платежей // Российская юстиция. — 2004. — № 2. — С. 59.

1. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 81.

2. Гультай М. Деякі проблеми виправлення помилок, пов’язаних з кваліфікацією злочинів // Право України. – 2001. - №3. – С. 72-75.

3. Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002.

4. Маріічак Т. Причини помилок у кваліфікації злочинів: результати соціологічного дослідження // Право України. - 2001. - № 7. - С. 48.

5. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 91.

6. Гель А. Про окремі недоліки в конструкції складу злочину, передбаченого ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2. – С. 35.

7. Мантуляк Ю. Юридичний склад правомірного вчинку // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 9. – С. 33-42.

8. Ігнатенко Ю. Окремі питання кваліфікації злочинів // Прокуратура, людина, держава. – 2005. - № 6. – С. 33-35.

9. Филимонов В.Д. Детерминирующие связи в системе элементов состава преступления // Государство и право. – 2005. - № 2. - С. 36-44.

1. Дудоров О. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: проблемні питання визначення предмета злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1. – С. 107.

2. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину. // Право України. - 2001. - № 3. - С. 75 -78.

3. Мочкош Я. Методичні засади дослідження ознак предмета посягання злочинів у сфері економіки // Право України. - 2002. - № 9. - С. 56-60.

4. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М., 2001.

5. Постанова ПВС України від 26.04.2002р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 4 (32). - С.2.

6. Расторопов С. Понятие объекта преступления: история, состояние, перспектива // Уголовное право. - 2002. - № 1. - С. 37-40.

7. Тацій В.Я. Обект i предмет злочину в кримінальному праві України. - Х, 1994.

8. Панькевич В. Деякі проблемні моменти визначення безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 133.

9. Самойленко О. Особливості предмета корисливих злочинів, вчинених з використанням комп’ютерних технологій // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 153.

10. Борісов В., Пащенко О. Щодо родового обєкта злочинів проти безпеки виробництва // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 1.- С 133.

11. Кудрявцев В. Проблемы определения объектов посягательств на жизнь носителей судебной власти (ст. 379 УК) // Право Украины. – 2004.-№ 9.- С. 44-47.

12. Присяжнюк Т. Потерпевший в уголовном праве Украины: отдельные вопросы // Право Украины. – 2004. -№ 10. - С. 95-96.

13. Панов М. Об’єкт незаконних дій з документами на переказ, платіжними картками та ін. засобами доступу до банківських рахунків, обладнання для їх виготовлення (ст.200 КК України) // Вісник Академії правових наук України.- 2005. - № 3.- С 190.

14. Костенко О., Ландіна-Виговська А. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити // Право України. – 2008. - № 4. – С. 101-106.

15. Вельможний С. Предмет злочинного посягання у злочинах про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання // Право України. – 2008. - № 2. – С. 94-97.

1. Арутюнов А. Объективная сторона преступления, совершенного в соучастии // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 4-5.

2. Бойко А.И. Преступное бездействие. – СПб., 2003.

3. Кундеус В. Поняття викрадення в кримінальному праві // Право України.- 2002.- №8. – С. 106-108.

4. Леонов Б. Форми бездіяльності військової влади: порівняльний аналіз із законодавством зарубіжних країн // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 2. – С. 91.

5. Тарасов А. О причинно-следственной связи в современном уголовном праве // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 59-62.

6. Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. - 2001. - № 2 - С. 105-107.

7. Мазуренко О. Стаття 361 КК України: проблеми об’єктивної сторони злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 7. – С. 116.

1. Зейкан И. Понятие должностного лица в уголовном законодательстве // Право України. - 2002. - № 3. - С. 118.

2. Ільковець Л., Крючкова О. Спеціальний суб’єкт злочину у сфері службової діяльності // Вісник прокуратури. - № 7. – С. 63-67.

3. Никифоров А. Юридическое лицо как субъект преступления // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 50-55.

4. Осадчий В. Особливості суб’єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. - 2001. - № 2. - С. 108-111.

5. Постановление ПВС Украины № 15 от 26.12.2003г. «О судебной практике по делам о превышении власти или служебных полномочий» // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2. – С. 7-9.

6. О психиатрической помощи: Закон Украины: принят 22 февраля 2000 г. // Урядовий кур'ер.- 2000.-№11.

7. Хавронюк М. Загальні службові злочинні діяння: особливості їх визначення у кримінальних законах європейських держав // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 4.- С. 124.

8. БаранекоД., Магарін М. Службова особа в інституті спеціального суб’єкта злочину // Прокуратура, людина, держава. – 2004. - №8. – С. 49-56.

9. Мельникова А. Определение группы лиц как субъекта преступления // Право Украины. – 2004. - № 2. - С. 86-89.

10. Черечукина Л. Доказывание физиологического аффекта // Право Украины. – 2004. - № 6. - С. 64-66.

11. Любченко Д. Понятие субъекта преступления по «Правам, по которым судится малороссийский народ» (1743 г.) // Право Украины. – 2005. - № 3. - С. 125-128.

12. Коржанский Н. Группа лиц как субъект преступления // Право Украины. – 2005. - № 11. - С. 78-81.

13. Оробець К. Властивості суб’єктів злочину за кримінальним правом України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 121.

14. Марчак В. Обмежена осудність як ознака суб’єкта злочину // Право України. – 2008. - № 6. - С. 115-119.

15. Марчак В. Деякі дискусійні питання, які виникають при визнанні судом особи обмежно осудною // Право України. – 2008. - № 2. - С. 70-74.

1. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. – Київ, 2000.

2. Векленко С. Интеллектуальное содержание умышленной вины // Уголовное право. - 2001. - № 4. - С.15-20.

3. Вереша Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини у кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 4. – С. 98.

4. Нерсесян В.А. Неосторожная вина: проблемы и решения // Государство и право. - 2000. - № 4. - С. 59.

5. Хавронюк М. Деякі прблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 2. – С. 79.

6. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 9.

7. Тимчук О. Суб’єктивна сторона залишення в небезпеці // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 1. – С. 80.

8. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 2. – С. 91.

9. Вереша Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини в кримінальному праві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 4. – С. 98.

Дата добавления: 2015-05-10