Які дають змогу визначити ймовірність банкрутства підприємства

І параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу й прогнозування.

Фундаментальну діагностику банкрутства здійснюють за такими основними

етапами;

1. Систематизація основних факторів, що зумовлюють кризовий фінансовий

розвиток підприємства (виділення груп внутрішніх та зовнішніх факторів).

2. Виконання комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства (комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів, кореляційний аналіз, СВОТ-аналіз, дискримінантний аналіз).

3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів (кореляційний аналіз, СВОТ-аналіз).

4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства завдяки внутрішньому фінансовому потенціалу.

5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства (ідентифікація масштабів та вибір відповідних напрямів відновлення фінансової рівноваги підприємства).

Традиційний підхід до діагностики банкрутства полягає у застосуванні стандартних аналітичних прийомів: горизонтальний та вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників, порівняльний аналіз. Спільним для традиційних методик діагностики фінансової кризи є тс, що вони передбачають вивчення простих математичних зв'язків між окремими позиціями фінансової | звітності на основі обчислення певної вибірки показників (коефіцієнтів) та і порівняння їх значень з нормативними, середньо галузевими та в динаміці.

Дискримінантний аналіз полягає в побудові економіко-математичних функцій,

Загалом виділяють однофакторний та багатофакторний дискримінантний аналіз.

Однофакторнші (одновимірний) дискримінантний аналіз передбачає сепаратне дослідження окремих показників (які є складовою певної системи показників) та зарахування підприємств до категорії «хворих» або «здорових» за допомогою порівняння фактичних значень цих показників з критичними (нормативними).

До найпоширеніших моделей однофакторного дискримінантного аналізу належать системи показників Бівера та Вайбеля.

Виділені цими вченими системи показників, за якими доцільно здійснювати класифікацію підприємств, наведено в табл.12.2.

Системи показників Бівера та Вайбеля

Таблиця 12.2

Система показників Бівера	Система показників Вайбеля
1) відношення Cash-Flow до позичкового капіталу; 2) відношення чистого прибутку до	1) відношення позичкового капіталу до валюти балансу; 2) відношення оборотних активів до

валюти балансу;

3) відношення позичкового капіталу до валюти балансу;

4) відношення оборотних активів до поточних зобов'язань (показник покриття);

5) відношення робочого капіталу до валюти балансу:

6) відношення різниці між очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов'язаннями до витрат

підприємства (без амортизації)

поточних зобов'язань (показник покриття);

3) відношення Cash-Flow до поточних (короткострокових) зобов'язань;

4) відношення різниці між

очікуваними грошовими надходженнями та поточними зобов’язаннями до витрат підприємства (без амортизації);

5) відношення середнього залишку кредиторської

заборгованості до вартості закупок, помножене на 365;

6) відношення середніх залишків виробничих запасів до величини затрат на сировину (матеріали), помножене на 365

Дослідження У.Вівера (США) побудовані на такій тезі: якщо фінансові показники використовують для цілей прогнозування банкрутства, то їх значення у потенційно фінансово стійких та фінансово неспроможних підприємств ще перед настанням фінансової кризи істотно відрізнятимуться.

Для кожного з наведених в табл. 12.2 показників У. Бівер розробив шкалу граничних значень

Багатофакторний дискримінантний аналіз полягає в побудові дискримінантної функції (моделі), на основі якої можна визначити інтегральний показник фінансового стану підприємства (пояснювана змінна) за допомогою значень багатьох незалежних (пояснюючих) змінних з урахуванням вагомості кожної з них. Загалом лінійну багатофакторну дискримінантну функцію можна записати так:

Y = a 0 + a 1 x 1 + a 2 x 2 + a 3 x 3 +... + ap xp (12.1)де У - залежна дискримінантна змінна;

x 0, x 1, x 2, x 3..., xp

незалежні змінні дискримінантної функції;

a 0, a 1, a 2, a 3..., ap вільний член та коефіцієнти дискримінантної функції.

Найпоширеніші моделі багатофакторного дискримінантного аналізу подано табл.12.3.

Наведені моделі розроблені для відмінних від нинішніх економічних Умов в Україні в темпах інфляції і фазах циклу, особливо в фондо-,

енерго-, трудомісткості виробництв, інший податковий, інвестиційний та фінансово-кредитний клімат вимагають відповідного коригування моделей.

Сьогодні українські науковці також запропонували низку моделей для прогнозування імовірності банкрутства підприємств різних галузей.

Дата добавления: 2015-05-26