Зовнішні джерела фінансування санції підприємства

Кошти власників підприємства	Кошти кредиторів	Кошти працівників підприємства
·внески на збільшення статутного фонду підприємства; ·позики підприємству; ·безповоротна фінансова допомога	·реструктуризація наявної заборгованості (трансформація боргу у власність, конверсія короткострокової заборгованості в довгострокову, пролонгація термінів сплати заборгованості); ·часткове або повне списання заборгованості; ·надання санаційних кредитів	·відтермінування або відмова від винагороди за виробничі результати; ·позики підприємству; ·купівля акцій підприємства

У тому разі, коли для покриття збитків вичерпано всі відкриті та приховані резерви здійснюють санацію балансу (чисту санацію). Ті здійснюють за рахунок санаційного прибутку. Його використовують для покриття непокритих збитків та збільшення резервного фонду.

Санаційний прибуток виникає внаслідок таких дій:

· викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим від номінальної вартості цих прав (таке відхилення називають дизажіо);

· безкоштовного передавання корпоративних прав до анулювання; зниження номінальної вартості корпоративних прав;

· одержання безповоротної фінансової допомоги.

У першому випадку санаційний прибуток становить різницю між номінальною / вартістю корпоративних прав та ціною їх викупу емітентом і затратами, пов'язаними і з процедурою викупу прав і зменшення статутного фонду.

У разі безкоштовного передавання корпоративних прав до анулювання санаційний прибуток дорівнює номінальній вартості наданих до анулювання прав за

У разі зниження номінальної вартості корпоративних прав

санаційний прибуток дорівнює різниці між старою та новою номінальними

вартостями, а також витратами, пов'язаними зі зменшенням статутного капіталу.

Четвертою складовою санаційного прибутку є безповоротна фінансова допомога, яка може здійснюватися:

· власниками корпоративних прав на основі надання підприємству фінансових ресурсів для покриття збитків та здійснення санації;

· кредиторами підприємства в разі повного або часткового списання заборгованості.

· іншими особами, зацікавленими в санації підприємства- боржника.

Недосконалість українського законодавства, що регулює процедури банкрутства, створює умови для зловживань. Зокрема, часто рішення про банкрутство та ліквідацію приймають стосовно санаційноспроможних підприємств.

Виділяють такі види банкрутства підприємств:

1.Реальне - повна нездатність підприємства відновити в найближчому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у зв'язку з реальними втратами використовуваного капіталу.

2.Технічне - неплатоспроможність підприємства зумовлена істотним протермінуванням його дебіторської заборгованості, причому, сума дебіторської заборгованості перевищує, розмір кредиторської заборгованості, а сума активів підприємства значно перевищує величину його фінансових зобов'язань.

3.Умисне - свідоме доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник або посадова особа підприємства з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або не виконує чи неналежно виконує свої службові обов'язки, завдаючи істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.

4.Фіктивне - свідомо неправдиве оголошення підприємством про свою неплатоспроможність з метою отримання від кредиторів відтермінування виконання своїх кредитних зобов'язань або зниження суми кредитної заборгованості.

Факти умисного та фіктивного банкрутства належать до економічних злочинів, і повинні переслідуватися в кримінальному порядку.

Дата добавления: 2015-05-26