Використання земельних ділянок з меліоративними системами

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватиза­ції земель державних та комунальних сільськогосподарських підпри­ємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди Щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку (ст.26 Земельного кодексу України). Згідно ст.1 Закону України «Про меліорацію земель» (наділ по тексту - Закон):

• меліоративна система — технологічно цілісна інженерна інф­раструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осу­шувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехніч­ними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управ­ління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях;

• меліоративна система загальнодержавного значення — ме­ліоративна система, що знаходиться на території більше ніж однієї області, забезпечує міжобласну подачу, розподіл і відведення води та об'єкти інженерної інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну полі­тику у сфері розвитку водного господарства;

• міжгосподарська меліоративна система — меліоративна сис­тема, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподар­ську подачу, розподіл та відведення води;

• внутрішньогосподарська меліоративна система — меліора­тивна система, що знаходиться в межах земель одного власника (ко­ристувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.

Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель (ст.З Закону):

• гідротехнічна (передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з несприятливим водним режимом (перезволожених, пересушених тощо), регулю­вання водного режиму шляхом створення спеціальних гідротехніч­них споруд на схилових та інших землях з метою поліпшення водно­го і повітряного режиму ґрунтів та захисту їх від шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо; під час гідротехнічної меліо­рації земель здійснюються зрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожувальні, протиповіневі, протипаводкові, протисельові, про­тиерозійні та інші меліоративні заходи);

• культуртехнічна (передбачає проведення впорядкування по­верхні землі та підготовку її до використання для сільськогосподар­ських потреб. З цією метою здійснюються такі заходи, як викорчу­вання дерев і чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження, влашту­вання тимчасової вибіркової мережі каналів);

• хімічна (передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, їх хімічного складу; включає роботи з гіпсування, вапнування та фосфоритування ґрунтів),

• агротехнічна (передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару ґрунтів. З цією метою здійсню­ються такі заходи, як плантажна оранка, глибоке меліоративне роз­пушення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскування, глинування тощо);

• агролісотехнічна (передбачає здійснення комплексу захо­дів, спрямованих на забезпечення докорінного поліпшення земель шляхом використання ґрунтозахисних, стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень. З цією метою форму­ються такі поліфункціональні лісомеліоративні системи, як: пло­щинні (протиерозійні) захисні лісонасадження, що забезпечують захист земель від ерозії, а водних об'єктів від виснаження та заму­лення шляхом заліснення ярів, балок, крутосхилів, пісків та інших деградованих земель, а також прибережних захисних смуг і водоо­хоронних зон річок та інших водойм; лінійні (полезахисні) лісона­садження, що забезпечують захист від вітрової і водної ерозій та по­ліпшення грунтово-кліматичних умов сільськогосподарських угідь шляхом створення полезахисних і стокорегулюючих лісосмуг).

Надання земель для потреб меліорації (ст.23 Закону). Вилу­чення (викуп) та надання земель для потреб меліорації провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

Після закінчення будівництва (реконструкції) меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури поруше­ні землі підлягають рекультивації та передачі землекористувачам, власникам землі у придатному для використання стані.

Землі, зайняті окремими об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем (меліоративною мережею з гідротехнічни­ми спорудами та насосними станціями, захисними дамбами, спосте­режною мережею, технологічними дорогами та спорудами на них), а також землі, виділені під смуги відведення для них, надаються у користування або у власність суб'єктам права власності на меліоративні системи, які забезпечують відповідно до цього Закону експлуатацію меліоративних систем або утворюють з цією метою спеціаль­ні служби.

Порядок надання цих земель у користування або у власність встановлюється Земельним кодексом України.

Використання меліорованих земель (ст.25 Закону). Користува­чі та власники меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:

• одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обґрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сіль­ськогосподарських культур;

• збереження та відтворення родючості ґрунтів, біологічне різ­номаніття і екологічну рівновагу в навколишньому природному се­редовищі.

Користувачі та власники меліорованих земель включають щоро­ку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники ґрунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок — уро­жайність сільськогосподарських культур, способи обробітку ґрунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Користувачі та власники меліорованих земель несуть відпові­дальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згід­но із законодавством аж до припинення права власності чи користу­вання меліорованими землями.

Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлю­ється Земельним кодексом України.

Особливості експлуатації меліоративних систем у разі при­ватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоровані землі (ст.26 Закону). У разі при­ватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у ко­ристуванні меліоровані землі, передача меліоративних фондів влас­нику здійснюється відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та за участю представника експлуатаційної водогосподарської організації, при цьому не допускається порушення технологічної цілісності та про­цесу функціонування меліоративних систем.

Особливості експлуатації меліоративних систем у разі прива­тизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у сво­єму користуванні меліоровані землі, визначаються умовами, які розробляються з урахуванням існуючих земельних відносин і за­тверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпе­чує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, разом з іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених статтями 14 і 16 Цього Закону.

Державний контроль за дотриманням правил експлуатації меліоративних систем і використанням меліорованих земель здійснють у межах своїх повноважень центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ст.27 Закону).

Дата добавления: 2015-05-31