Земельні ділянки особистих селянських господарств

Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Іноземці та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди. Використання земель особистого селянського господарства здійсню­ється відповідно до закону (ст. 33 Земельного кодексу України).

Згідно ст.1 Закону України «Про особисте селянське господар­ство» (надалі по тексту - Закон) особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридич­ної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебува­ють у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з ме­тою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлиш­ків та надання послуг з використанням майна особистого селянсько­го господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяль­ність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового гос­подарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського госпо­дарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Земельні ділянки особистого селянського господарства (ст.5 Закону).

• Для ведення особистого селянського господарства використову­ють земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізич­ним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господар­ства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості ) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого се­лянського господарства відповідно до закону.

* Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.

• Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність подружжя) відповідно до закону.

• У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянці, в натурі (на місцевості).

• Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Зе­мельного кодексу України для ведення особистого селянського гос­подарства.

Члени особистого селянського господарства мають право (ст.] Закону):

• самостійно господарювати на землі;

• укладати особисто або через уповноважену особу будь-які уго­ди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;

• реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а та­кож заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, ін­шим юридичним і фізичним особам;

• самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;

• відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;

• бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;

• отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;

• надавати послуги з використанням майна особистого селян­ського господарства;

• використовувати в установленому порядку для власних потре» наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні власти­вості землі відповідно до закону;

• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

• вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

• отримувати дорадчі послуги;

- брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних програм;

- об’єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;

• проводити в установленому законом порядку зовнішньоеконо­мічну діяльність.

Члени особистого селянського господарства зобов’язані:

• дотримуватися вимог земельного законодавства та законодав­ства про охорону довкілля;

. забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;

. підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

• не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

• дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

• своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

• дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, са­нітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;

• надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

Дата добавления: 2015-05-31