Основні напрямки діяльності (функції) держави

Держава реалізує свою роль у політичній організації суспільства за допомогою виконання своїх функцій.

Функції держави – це основні напрямки її діяльності, у яких відбиваються і конкретизуються мета та завдання держави, виявляються її сутність і роль в соціально неоднорідному суспільстві.

Державні функції можна класифікувати за наступними ознаками:

1. У залежності від соціального значення – функції держави підрозділяються на основні і неосновні;

2. У залежності від територіальної спрямованості виділяють внутрішні і зовнішні функції;

3. За часом дії функції підрозділяються на постійні і тимчасові;

4. За сферами суспільної діяльності їх підрозділяють на політичні, економічні, гуманітарні.

Основні функції виражають найбільш загальні і найважливіші комплексні напрямки діяльності держави за досягнення стратегічних завдань, що стоять перед нею у конкретному історичному періоді. До них відносять функції: оборони; підтримки міжнародних відносин; охорони правопорядку; інформаційну; економічну; екологічну; культурно-виховну та інші.

Неосновні функції характеризують напрямки діяльності держави з вирішення конкретних завдань у всіх сферах повсякденного суспільного життя. До цієї категорії входять функції: управління персоналом; матеріально-технічного забезпечення і управління майном; організація бюджетного процесу і бухгалтерського обліку; інформаційного забезпечення державних органів та інші.

До внутрішніх функцій відносяться такі напрямки діяльності держави, які конкретизують внутрішню політику в економічних, культурних та інших аспектах життя суспільства. До внутрішніх функцій відносять: економічну; соціального обслуговування населення; підтримки правопорядку; охорони здоров'я і навколишнього середовища й інші.

Зовнішні функції визначають основні напрямки діяльності держави з розвитку та підтримки взаємин з іншими державами, міжнародними громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. До таких функцій відносяться: захист державного суверенітету; оборона країни; підтримка миру і боротьба за мирне співіснування держав з різними політичними режимами і формами правління; співробітництво з іншими державами у вирішенні глобальних проблем сучасності.

Постійні функції визначають напрямку діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

До тимчасових функцій відносяться обов'язки держави з вирішення конкретних завдань, що виникають на кожному конкретному етапі розвитку суспільства.

Основною політичною функцією держави є створення умов для формування і функціонування державної влади на демократичних засадах.

Економічна функція спрямована на подальший розвиток продуктивних сил і виробничих відносин на основі ринкових засад і добросовісної конкуренції.

До гуманітарних функцій відносяться напрямки діяльності держави із забезпечення кожній людині нормальних життєвих умов.

Для здійснення своїх функцій і вирішення поставлених завдань кожна держава створює різноманітні організації, сукупність яких складає державний механізм. До цього механізму входять:

державні підприємства;

державні установи й інші державні організації;

апарат держави.

Державні підприємства безпосередньо реалізують функції і завдання держави в сфері матеріального виробництва, зокрема, з виконання державних замовлень з виробництва товарів, надання послуг, матеріально-технічному забезпечення державних організацій нематеріальної сфери.

Державні установи й організаці ї забезпечують реалізацію функцій держави в сфері нематеріального виробництва. До них відносяться організації й установи сфери культури, охорони здоров'я, науки й освіти.

Апарат держави являє собою систему всіх державних органів, які вирішують певні завдання і виконують певні функції держави. Тому поряд із загальними функціями держави багато авторів також виділяють і функції окремих державних органів та їхніх посадових осіб. Виконуючи окремі функції, державні органи повинні:

враховувати об'єктивні закони розвитку суспільства і керуватися цими законами в повсякденному житті;

стимулювати соціальну активність людини і громадянина, звертати увагу на економічне і соціально-культурне самовизначення особистості;

брати до уваги інтереси і потреби різних соціальних груп і об'єднань людей, конкретних особистостей, визначати їх реальність і сприяти здійсненню;

підкоряти свою діяльність служінню суспільству, не втручатися в особисті справи окремих індивідуумів, якщо це не виходить за межі конституційного регулювання суспільних відносин.

Основними принципами роботи державного апарата України є: демократизм; національна рівноправність; суверенність; соціальна справедливість; гуманізм і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласність, відкритість і врахування громадської думки; розподіл влади.

Первинним осередком апарата держави є державний орган, під яким розуміють окремого службовця чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділених владними повноваженнями і відповідними матеріально-технічними засобами, створений на законних засадах для рішення конкретних задач і виконання певних державних функцій. В юридичній літературі, як правило, наводять класифікацію державних органів за різними ознаками. Зокрема, виділяють такі види державних органів:

за місцем в системі державного апарату: первинні (створюються шляхом вибору всім населенням або його частиною); вторинні (створюються первинними органами і є підзвітними їм);

за напрямком і змістом державної діяльності: глава держави, законодавчий орган і органи державної влади, органи державного управління, судові органи, контрольно-наглядові органи;

за способом утворення: виборні, призначувані і такі, що можуть бути успадковані;

за часом функціонування: постійні і тимчасові;

за складом: одноособові і колегіальні;

за територією, на яку поширюються їхні повноваження: загальнодержавні або центральні; місцеві або регіональні.

Державні функції і функції державних органів треба відрізняти від форм і методів їхнього здійснення. Формами реалізації державних функцій є законодавство, управління, правосуддя, правоохоронна діяльність. До методів здійснення державних функцій відносять переконання, заохочення і примус. Причому, кожна державна функція може здійснюватися в різних формах і різними методами.

Дата добавления: 2015-05-26