Забезпечення громадян України житлом державного житлового фонду та житлового фонду соціального призначення

Семінарське заняття № 3

1. Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду

2. Право на одержання житлового приміщення у будинках державного житлового фонду

3. Правова характеристика ордера на житлове приміщення

Мета – знати категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов. Критерії визнання осіб такими за ст. 34 ЖК України 1983 р.. Підстави, порядок, механізм постановки громадян на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку. Черговість отримання квартир в будинках державного житлового фонду. Першочергове та позачергове отримання квартир. Норма жилої площі. Додаткова жила площа. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень. Ордер на житлове приміщення, порядок його видачі, строк дійсності, реквізити, порядок та підстави визнання його недійсним.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, регулюється постановою Ради Міністрів УРСР і Української ре­спубліканської ради професійних спілок "Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР" від 11.12.84.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійс­нюється за місцем проживання у виконавчому органі місцевої Ради. Кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем прожи­вання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в містах, селищної, сільської ради (ст. 134 ЖК). Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, ор­ганізаціях державної форми власності, при яких організуються жит­лово-будівельні кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання.

Право на одержання житлового приміщення мають лише громадяни, які потребують поліпшення житлових умов:

- забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначаєть­ся виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастополь­ської міських рад разом із радами профспілок;

- які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

- які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

- які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житло­во-будівельних кооперативів;

- які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

- які проживають у гуртожитках;

- які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними житлове при­міщення складається більш ніж з однієї кімнати).

Заява про взяття на квартирний облік подається до виконавчого органу відповідної місцевої ради за місцем проживання громадян та власника підприємства, установи, організації чи органу громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання житлового приміщення і бажають разом стати на облік.

До заяви додаються: довідка з місця проживання про склад сім'ї; довідки про перебування членів сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи або у виконавчому ор­гані місцевої ради, у разі необхідності - медичний ви­сновок, довідка про невідповідність житлового приміщення встанов­леним санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму жит­лового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.

Пода­на заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартир­ний облік.

Попередній розгляд заяв у вико­навчому органі місцевої ради проводиться громадською комісією з житлових питань, а на підприємстві, в установі, організації — комісі­єю з питань житлово-побутової роботи профспілкового комітету. Ці комісії перевіряють житлові умови громадян і складають акт про ре­зультати перевірки.

Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розгляда­ються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому органу місцевої ради або власнику підприємства, уста­нови, організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії у разі необхідності може запрошуватися заявник. Громадяни беруться на квар­тирний облік за місцем проживання за рішенням виконавчого органу відповідної ради. За місцем роботи громадяни беруться на квартир­ний облік за спільним рішенням власника чи уповноваженого ним органу і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк від дня подання громадянином необхідних документів.

Про прийняте рішення виконавчий орган місцевої ради, власник чи уповноважений ним орган підприємства, установи, організації надси­лають заявникові письмову відповідь з повідомленням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави для відмови у задоволенні заяви.

Громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у вико­навчому органі місцевої ради — від дня винесення рішення виконав­чого органу, за місцем роботи — від дня винесення затвердженого виконавчим органом місцевої ради спільного рішення власником чи уповноваженим органом підприємства, організації і відповідного проф­спілкового комітету.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, житлові при­міщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання житлових приміщень або користу­ються перевагою у строках одержання житлових приміщень, визначе­них законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» правом взяття на соціальний квар­тирний облік користуються громадяни України:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно доЗакону;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік із розрахунку на одну особу в сумі, менший за величину опосе­редкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

в) мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадя­ни, які мають право на соціальний захист у разі повної, частко­вої або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують по ліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на придбання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством. Потреба громадян у поліпшенні житлових умов визначаєть-місцем їх проживання.

У першу чергу житлові приміщення надаються тим, що перебувають на квартирному обліку:

- інвалідам Великої Вітчизняної війни і сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встано­вленому порядку особам;

- Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР" усіх трьох ступенів;

- особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань; особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини вна­слідок виконання медичних маніпуляцій; медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;

- учасникам бойових дій та учасникам війни;

- інвалідам праці І і II груп та інвалідам І і II груп з числа військовослужбовців;

- особам, які стали інвалідами І і II груп у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків, виконанням обов'язку

- громадянина України щодо рятування життя людини, щодо охо­рони власності та правопорядку;

- сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадсь­ких обов'язків, виконанні обов'язку громадянина України щодо рятування життя людини, щодо охорони власності і правопорядку;

- сім'ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;

- матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня";

- багатодітним сім'ям і одиноким матерям;

- сім'ям при народженні близнюків;

- особам, які проживають у будинках, що не підлягають капітальному ремонту;

- іншим громадянам у випадках, передбачених законодавством України.

Поза чергою житлові приміщення надаються:

- громадянам, житло яких унаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

- особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

- особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, за неможливості повернення займаного раніше житлового приміщення;

- дітям-інвалідам, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають у державних або в інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснюва­ти самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

- громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, за неможливості повернення займаного раніше житлового приміщення; інвалідам війни;

- особам, обраним на виборну посаду, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість; членам сім'ї народного депутата України;

- у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків на постійній основі.

Житлове приміщення, що надається, повинне відповідати санітарним і технічним вимогам (забороняється розташовувати житлові приміщення в підвальних і цокольних поверхах, висота примі­щень від підлоги до стелі повинна бути не меншою ніж 2,5 м). Житлові приміщення повинні мати натуральне освітлення. При наданні житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, або за розміром меншим від рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в одному населеному пункті зі збереженням відповідного права перебування на обліку та у списках першочерговиків чи позачерговиків.

Не допускається заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.

Житлове приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м житлової площі на одну особу, але не менше від рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується житлова площа у житловому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» громадянин знімається із соціально­го квартирного обліку в разі: 1) подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку; 2) втрати підстав, що дають право на отри­мання соціального житла; 3) виїзду на постійне місце прожи­вання до іншого населеного пункту; 4) одержання ним у встанов­леному порядку кредитів на будівництво чи придбання житла, 5) надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного жилого будинку; 6) виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік при вирішенні питання про взяття на соціальний квартир­ний облік.

Ордер на житлове приміщення - розпорядчий акт індивідуального характеру, виданий виконавчим органом місцевої ради, до компетенції якого входить видача такого документа. Ордер є правовою підставою на вселення громадянина з його сім’єю у житлове приміщення. Він породжує адміністративно-правові відносини між виконавчим органом місцевої Ради і житлово-експлуатаційною організацією, куди він здається, і цивільноправові відносини між гро­мадянином і житлово-експлуатаційною організацією, яка зобов’язана укласти з ним договір найму житлового приміщення.

У надане житлове приміщення переселяються члени сім’ї, які внесені до ордера і дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення. У ордері зазначаються прізвище, ім.’я, по батькові особи, якій він виданий, члени сім’ї, які мають право на зайняття нового житлового приміщення, житлова площа, що надається, кількість кім­нат, характеристика квартири (ізольована, комунальна), точна адреса із зазначенням вулиці, номера будинку, номера квартири. В ордері зазначається підстава для його видачі. Ордер підписується головою виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Ордер дійсний упродовж 30 днів. Він має особистий характер і не може передаватися іншим особам.

Житлові приміщення державного або громадського житлового фонду заселяються тільки на підставі ордера. Заселення житлового приміщення в приватному будинку здійснюється на підставі договору найму. Житлове приміщення, на вселення в яке видається ордер, по­винне бути фактично і юридичне вільним.

Ордер на житлове приміщення може бути визнаний недійсним у су­довому порядку у разі надання його одержувачем відомостей, що не відповідають дійсності (неправомірні відомості про членів сім’ї, вне­сених до ордера, про розміри раніше займаної площі тощо).

Рішення задач № 6, 14, 21, 33, 34, 36, 37

Література:

Основна:

1. Житлове право України / Укл. М. К. Галянтич, П. I. Коваленко. — К.:Юрінком Інтер, 2002.

2. Мічурін Є. О., Сліпченко С. О., Соболев О. В. Житлове право України: Наук.-практ. посіб. — Харків: Еспада, 2001.

3. Галянтич М. К. Житлове право України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2008. - 528 с.

4. Житловий Кодекс Української РСР від 30.06.1983 р. // Відомості Верховної Ради. – 1983. - №28.

5. Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» від
12.01.2006 р. № 3334-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 19. - Ст. 159 - Ст. 720.

6. Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республікансь­кої Ради професійних спілок "Про затвердження Правил обліку грома­дян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих при­міщень в Українській РСР" від 11 грудня 1984 р. № 470.

7. Наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР "Про затвердження переліку хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній ква­ртирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї" № 52 від 08.02.85.

Додаткова:

1. Галянтич М.К. Правові пиання користування житлом. - К.: НДІ приватного пава і підприємництва АПрН України, 2006. – 44с.

2. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Зако­ну України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 3 червня 1999 р. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

3. Закон України „Про статус суддів” від 15.12.1992 р. // ВВР. – 1993. - №8.

4. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Від 22.10.1993р. // ВВР. – 1993. - №5.

5. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. // ВВР. – 1991. - №21.

6. Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" від 17.04.1991 р. // ВВР. – 1991. - №22.

1. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постражда­ли внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. // ВВР. – 1991. - №16.

2. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. // ВВР. – 1993. - №52.

3. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. // ВВР. – 1991. - №15

4. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. // ВВР. – 1991. – №4.

5. Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. // ВВР. – 1991. - №53.

6. Закон України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 р. // ВВР. – 1992. - №27.

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок надання додатко­вої жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи пере­несли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, ді-
тям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім'ям, що втрати­ ли годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1" від 31 грудня 1996 р. № 1589.

8. Указ Президента України "Про Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999—2005 роки".

9. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Про за­твердження Методики визначення розміру грошової компенсації за втра­чене нерухоме майно в разі самостійного переселення з радіоактивне забруднених територій" № 290 від 24.09.98.

Дата добавления: 2015-05-31