ПЕРЕДМОВА. Політична думка Стародавнього світу, Середніх віків

Політична думка Стародавнього світу, Середніх віків

Северинюк В. М.

СЕРЕДНІХ ВІКІВ ТА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

(матеріали до лекцій

з навчальної дисципліни “Політологія”

за всіма напрямами підготовки)

Запоріжжя

Розглянуто кафедрою гуманітарних дисциплін

протокол № 1 від 27 серпня 2009 р.

Рекомендовано науково-методичною комісією

із загальноуніверситетських дисциплін

протокол № 1 від 2 вересня 2009 р.

Ухвалено до друку вченою радою

Класичного приватного університету

протокол № від 2009 р.

та епохи Відродження (матеріали до лекцій

з навчальної дисципліни “Політологія”

за всіма напрямами підготовки)

ЗМІСТ

Передмова

Розділ 1

ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТА ЇХ РОЗВИТОК

У СТАРОДАВНІХ СУСПІЛЬСТВАХ

1.1. Єгипет, Індія, Персія

1.2. Китай

1.3. Греція

1.4. Рим

Розділ 2

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА

ПЕРІОДУ РАННЬОГО ХРИСТИЯНСТВА ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

2.1. “Град Божий” та “Град Земний” Аврелія Августина

2.2. Учення Томи Аквінського: поєднання аристотелівської

та християнської філософії

2.3. Ідеалізована імперія Данте Аліг’єрі

2.4. Концепція національної світської держави Марсилія Падуанського

Розділ 3

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

3.1. Новаторство політичного мислення Нікколо Макіавеллі

3.2. Соціальна утопія Томаса Мора

3.3. Майбутнє “Місто Сонця” Томмазо Кампанелли

3.4. Концепція державного суверенітету Жана Бодена

Історія політичних учень є складовою програми викладання навчальної дисципліни “Політологія”. Ця тема на семінарських заняттях неодмінно викликає у студентів підвищений інтерес. Її вивчення дає можливість усвідомити важливість і складність політичних знань, що накопичувалися впродовж кількох тисячоліть, а отже, й важливість для процесу здобуття вищої освіти самого предмета політології. Своїм корінням політична думка сягає часу формування перших держав світу. Та попри це, ознайомлення з ученнями давнини переконує, що багато з них не втратили своєї злободенності, адже й понині усі суспільства світу шукають кращих форм свого життєустрою. Так само нагальними залишаються ідеї справедливості, свободи, порядку, законності, ефективності політичної влади, міри її повноважень тощо.

Принцип історизму – один з найважливіших для соціально-гуманітарних наук. На його основі формується вміння самостійно досліджувати процеси, а не безоглядно довіряти готовим висновкам. Порівняння різних епох, ідей, теорій веде до більш об’єктивного знання. Авторами політичних концепцій виступали представники різних сфер людської діяльності – філософи, політики, письменники, юристи, економісти, діячі освіти, теологи. Вони мали різну життєву долю, належали до різних суспільних верств. Одні з них більше обстоювали інтереси своєї соціальної групи, інші спрямовували інтелектуальні й духовні зусилля на розробку загальнолюдських, гуманістично ціннісних проектів. Та в будь-якому разі потрібно пам’ятати, що політичне знання – це вияв сукупного досвіду людства, витвір суспільного інтелекту, колективна творча думка, що має загальноціннісне світоглядне й практичне значення.

Теоретичні постулати сприймаються краще, коли помічаєш за ними профілі реальних особистостей, тому в книзі наведено короткі біографічні довідки про творців політичних теорій.

Хронологічні межі посібника охоплюють три важливих періоди всесвітньої, зокрема європейської історії: стародавні часи, середньовіччя та період Відродження. Через різну повноту джерел та наповненість політичною проблематикою, щодо першого періоду використано географічний підхід (за основними центрами тогочасної цивілізації), до двох інших – персонально-історіографічний.

Політичні погляди викладені в контексті загальної філософії їх творців, у поєднанні з питаннями права, моралі, суспільної свідомості. Автор сподівається, що його праця буде корисною для студентів усіх спеціальностей, де вивчається курс політології.

Дата добавления: 2015-05-26