Коцур В.П., Коцур А.П.Історіографія історії України. На початкуXIX ст.царський уряд внісостаточні зміни в

На початкуXIX ст.царський уряд внісостаточні зміни в

М.О.Максимович • Т.Г.Шевченко • М.Ї.Костомаров

УКРАЇНІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

ІСТОРИЧНА ДУМКА В

Історична думка в Україні першої половини XIX ст.

• Суспільно-політичні умови розвитку історичної науки в Україні першої половини XIX ст. • «Історія Русів» га її місце в українській історіографії • Брати Маркевичі • Д.М. Баитиш-Кам енський • О.М.Волинський • М.А.Маркевич • Археологічні видання. Діяльність Київської Тимчасової комісії для розбору давніх актів • І.І.Срсліевський • Одеське юварисіно історії і древноггеи. Л.О.Скалковський

• П.О.Куліш • Західноукраїнська історіографія першої половини XIX отоліті я

• Суспільно-політичні умови розвитку історичної науки в Україні першої половини ХТХ сг. Перша ііоло'іинл XIX ст. в ісгорії України •заїімае особливе місце. Адже саме цей період був позначений проніРорс'гвом двох соціальних систем - піджиіілючоїкрігіосниіи.мзі, Щи базувалася на натуральному веденні господарства, прикріпленні селянина до землі і особистій залежності від поміщика, та нової, к;ши,і'ш,-іі'чііої, яка визрівала під нашаруванням багатовікового ііануцапнм феодд.ікіму.

адміністративний і судовим устрій України, утвердивши тут загально-

імперське законодавство, загальноросійське судочинство і адміністра­тивне управління.

Формування української самосвідомості проходило к складних умовах поділу українських земель між двома імперіями: Росінськоюта Австрійською, панування великодержавної імперської ідеології, нав'язування чужої мови, культури, звичаїв,

Важливу роль у суспільно-політичному русі даного періоду відіграло Киршіо-Мефодіївське товариство, яке стало політичною організаціпо української інтелігенції, що розробила широку програму української о національно-визвольного руху.

Перша половина XIX ст. характеризувалась піднесенням селянського руху. Найбільшими виступами були селянські рухи на чолі з Устимом Кармалюком та Іваном Звонаренком, «київська козаччина» та «похід в Таврію за волею», відбулися перші виступи робітників.

Початок XIX ст. характеризувався розгортанням національно-визвольного руху і в західноукраїнських землях. Наслідками революції 1848-1 К4¹-) рр. іі Лвстр о -Угорській монархії було скасування кріпацтва та проведення аграрної реформи, вперше було створено політичну національну організацію.

Українська історіографія в першій половині XIX ст. досягла значних успіхів. Розвиток історіографії відбувався в тісному зв'язку з потребою в піднесенні інших галузей науки і освіти. Відкриття у Харкові, Києві, а пізніше в Одесі університетів відіграло важливу роль у підготовці наукових сил істориків. Важливе місце у вивченні історії України відіграв Московський університет, в якому працювало багато українських істориків, Неззажагочи па деякі недоліки української історіоірафі'і першої половини XIX сі-, українська ісгорнчна наука і розвиток історичних знань зробили помітний крок вперед.

• «Ісгорія Русів» та її місце в українській і сто ріс і рафії. У першій половині Х IX ст. в м.Грннсві С'іародубського і ювіту Чернігівської губернії сталася подія, що спричинила згодом великий резонанс у національно-культурному і громадсько-політичному житті не тільки українського суспільства, а навіть за ного межами. При описі (1М2й р.) місцевої бібліотеки, [ію переходила у спадщину від князя Лобанова-Ростовського до князя Голіцнн;і (Лобанов-Ростовський, у свою чергу, одержав містечко разом з бібліотекою у спадщину від О.Безбородька)

Історична думка в Україні першої половини XIX ст. ________ 149

члени Стародубського суду Лайкевич і Гамалія виявили рукопис загадкової праці під назвою «История Русов или Малой России» і показали Його родичеві покійного О.Безбородька і"убернському маршалу С.ІИираю, а той одразу ж розпорядився зняти копію. Знахідка швидко набула розголосу, і стародубські поміщики, нсльми зацікавившись працею, стали робити з ШираєвоЇ копії нові переписи, завдяки чому «Історія Русів» незабаром стала відомою далеко за мсжіїми Старо-дубщини. Одну копію зняв А.Ханеико і переслав до Москви відомому українському історику й видавцеві О.Бодянському, який опублікував її в 1846 р. спочатку в «Чтеннях Обшества Историп й Древностей Российских», а потім і окремою книгою. Сам же рукопис, з якого зняли копії, перейшов разом з бібліотекою до князя Гояіцина і його подальша доля невідома. Так само як таємницею залишилося питання - чи був цей рукопис автографом твору, чи також лише копією ос ганнього.

За своєю суттю «Історія Русів» була переважно не науковим історичним дослідженням, а скоріше політичним трактатом, втіленим в історичну форму. Но-перше, вона ніби замикала ряд історичних творів, написаних українськими дослідниками (Г.Покасом, П.Симоновським, С.Лукомським, О.Рігельманом, М. Антоновським, Я.Маркевичем та ін.) у тяжкому для їхньої вітчизни XVIII столітті. За часів, коли Україна геть втратила власну державність і поволі втрачала останні залишки автономії, ці українські патріоти не давали згаснути нашопально-дерЖїівнішькій думці і національній свідомості, звертаючи увагу співвітчизників на і енетичний зв'язок історії славної гетьманської доби з княжою і проводячи аналогію між історією України часів Київської держави та становищем, у якому вона опинилася в XVIII сголітті.

По-друге, ця праця, несучи в собі величезний заряд духовної енергії, гуманізму, волелюбства й українського патріотизму, відкривала собою великий ряд історичних, ісгорико-археологічних, історики-етнографічних та історнко-архсографічних досліджень XIX початку XX століть, що науково обґрунтовуючи й розвиваючи ідеї «Історії Русів», стали якнайважливішою складовою частиною процесу нового національного відродження українського народу. На дану обставину звернули увагу вже перші дослідники «Історії Русів», називаючи її «народною історичною думою».

Дата добавления: 2015-05-26