Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України. Особливості української історіографії XVIII ст

Особливості української історіографії XVIII ст.

Оповідь Г.Хоткевича (Гетьман Іван Мазепа //Два гетьмани.- К.:

Дніпро, 1991. — С.63-106) побудована на джерельній основ]. Автор, викладаючи зміст договірних статей між І.Мазепою і представником московського уряду князем П.Голіциііим. показує як монархічна Росія на практиці обмежувала автономні права України, проводила політику соціального і національного поневолення народу. Г.Хоткевич піднімає завісу над трагічними подіями минулого, розповідає про долю однодумців І.Мазепи, Спираючись на іс'юричні джерела, він подає матеріали про загальне невдоволення, яке викликали проіюджувані царем обмеження прав і вольностей українського народу, постійне виморювання козаків військовими походами 1 битвами задля інтересів царської Росії. Автор, таким чином, наголошує, чому ж 1.Мазепа чреш гою і наважився розірваги пута, що їх накинули російські царі.

Цінний і вагомий вклад в українську та зарубіжну історіографію внесла праця Т.Мацьківа (Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709 рр-- Мюнхен: Український вільний університет, 1988. - 2й6 с.). Автор критично аналізує матеріали про І.Мазепу в іноземній мемуарисіиці, дцплимаїичних звітах і тогочасній пресі. Особлива цінність книги полягає в тому, що в ній зібрано чимало невідомих лосі. але важливих джерел, які стосуються діяльності українського ге і ьмана.

В.Січинський (Чужинці про Україну. - Львів: Світ, 1991. - 96 с.),

працюючи над стародавніми пам'ятками, статтями і працями, написав цікаву і важливу книгу. І Іею він прагнув донести до свідомості читача матеріал без фальсифікацій, який необхідний нам, особливо тепер, коли починаємо об'єктивно вивчати справжню історію України. Саме із його книги ми дізнаємося про те, ню І. Мачепа володів декількома іноземними мовами, захоплювався колекціонуванням зброї, а також зібрав велику бібліотеку. Саме дані такого характеру дають можливість розглянути постать гетьмана як людини, полі'і ика та державного діяча.

Праця французької о ісі орика 1 Іроспера Мсріме (Українські козаки та їх останні гетьмани, - Л.: Каменяр, 1990- - ЗОЇ с.) дає загальну характери етику всім гетьманам України, в тому числі звертає увагу на гетьмана ]. Мазепу, де зображує його як борця, що прагнув відвоювати своєму народові незалежність-

Неоднозначна реакція певної частини населення України на сьогоднішні зміни в сусшльс'іві, такі ж погляди на постать І.Мазепи та на його боротьбу за свободу свого народу - цілком реальна рп. Якоюсь мірою підш говхувати невтасмничеиого, а то й засліпленого «блискучими» витворами радянської історичної науки читача до неупередженого розуміння ролі 1-Мазепи в історії України - мета збірника, про який піде мова нижче. Вже сама побудова його на протисіавленні ііочевидь ііропсіровської духом, хоч і не позбавленої цікавих подробиць, повість В.Готвальда (Мазепа//Мазепа: Збірник (Передм., уїзоряд. тексту й іл., комент.Іванченко Ю.І. - К,: Мис'іецтво, 1993. - С.9-84) з відверто антимосковською, позначеною емоційністю працею В.Будзиновського (Гетьман 1.Мазепа.-С.85-154) допомагають збагнути, хто ж такий І,Мазепа - чи ворог України, чи її вірний син і заступник, чи йшов він проти України, чи проти московського царя.

Нариси, що об'єднані в одну книжку (Маланюк Є. Ясновельможний пан Мазепа — тло і постать. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. - К,: ЛО Обереги, 1991. - 48 с.), розповідаю гь про фатальну долю ісгьмана 1.Мазепи, його величезний і неоцінений досі вклад у розбудову культури України. Спрямування культурної політики гегьмана І.Мазепи на створення в країні нового покоління, що мало розпочаги Нову Добу ~ с головною ідеєю праці

М.Андрусяка.

Нещодавно з'явилась праця О.Апанович (Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. - К.: Либідь, 1993. - 288 с.), за яку вона на початку 1994 р. удостоєна Державної премії імені Т.Г.Шевченка. В цій збірці відображені також окремі сторінки життя та діяльності

Дата добавления: 2015-05-26