Вимоги до психодіагностичних методик

Основними формами тестових завдань та принципами їх побудови

є:Закрита форма| |Відкрита форма|

Форма (формат) тестових завдань (задач) поділяється на:

1) завдання закритої форми з запропонованими відповідями, з

котрих вибирають одну вірну.

2) завдання відкритої форми з вільно конструйованими

відповідями.

Тестові завдання закритої форми повинні складатися з трьох

компонент:

а) інструкції з їх виконання;

б) запитальної (змістовної) частини;

в) відповіді(ей).

Форма подання текстових або графічних тестових завдань

(задач) повинна задовольняти певним рекомендаціям діагностів:

1. Тестові завдання однакової форми мають супроводжуватись

однією інструкцією з їх виконання. При зміні форми тестових

завдань формується відповідна нова інструкція.

2. Текст інструкції повинен відрізнятися від основного тексту

(іншим шрифтом або активним кольором тощо) та відокремлюватися від

тестових завдань двокрапкою.

3. Тестові завдання нумеруються арабськими цифрами, нумерація

тестових завдань різної форми наскрізна.

4. Запитальна частина тестового завдання формулюється, як

правило, у стверджувальній формі стисло, чітко, без подвійного

тлумачення.

5. Запитальна частина тестового завдання виділяється великими

літерами або активним кольором.

6. Елементи відповіді частини тестового завдання мають окрему

індексацію.

7. Запитальна частина тестових завдань та можливі відповіді

не відокремлюються будь-яким знаком.

8. Відповіді розташовуються під запитальною частиною

симетрично.

9. Якщо відповідь передбачає певну процедуру обчислювання, то

остання повинна бути простою, без необхідності застосування

складових технічних засобів.

Тестові завдання закритої форми

Тестові завдання закритої форми розрізняються за принципом

побудови відповіді.

- Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох

варіантів організації відповіді типу "так - ні"; "вірно - невірно"

тощо. Як правило, їх використовують для грубої перевірки

правильності вибору або прийняття рішення у згорненій формі.

- Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні

три можливі відповіді (але не більше п'яти). Завдання такого типу

доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити

уміння правильно відтворювати отримані знання.

У цьому типі тестових завдань у запропонованих декількох

відповідях є правильною лише одна. При складанні таких завдань

виникають труднощі у підборі дистракторів - правдоподібних

варіантів відповідей, які повинні виглядати достатньо прийнятними

як правильні.

У свою чергу завдання з множинним вибором діляться на види

згідно з принципом підбору правильних та правдоподібних

відповідей.

Тестове завдання з простим множинним вибором, відповідь яких

будується за принципом класифікації є проміжною між

альтернативними тестовими завданнями та тестовими завданнями з

множинним вибором. Їх доцільно використовувати тоді, коли

кількість можливих варіантів відповідей менше трьох, але відповідь

більш складна ніж відповідь типу "так" - "ні".

- Тестові завдання з множинним вибором, при побудові

відповіді яких використовується принцип класифікації, доцільно

використовувати при перевірці умінь вільного орієнтування у групі

схожих понять, явищ, процесів тощо.

- Тестові завдання, у відповідях яких застосовано принцип

кумуляції, доцільно використовувати для перевірки повноти знань та

умінь.

Запитальна частина таких завдань в основному має порівняльний

зміст: одна з декількох відповідей мас бути найкращою, можливо

правильною, найбільш вірною, найбільш повною, такою, що частіше

зустрічається.

У зв'язку з цим у запитальній частині завдань рекомендується

використовувати вирази типу "як правило", "звичайно", "найбільш

часто", "головна причина", "найчастіше", "частіше над усе" тощо.

Для перевірки знань та вмінь використовуються також тестові

завдання, відповіді яких побудовані за принципом циклічності.

При складанні тестових завдань з множинним вибором можливе

використання сполучення всіх зазначених вище принципів.

Тестові завдання, що побудовані за принципом відновлення

відповідності частин

Тестові завдання на відновлення відповідності частин являють

собою модифікацію тестових завдань з множинним вибором і

поділяються на чотири види:

- тестові завдання на відповідність;

- тестові завдання на порівняння і протиставлення;

- тестові завдання з множинними відповідями "вірно-невірно";

- тестові завдання на визначення причинної залежності.

Завдання подаються у вигляді двох чи більше колонок слів,

фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

Кожний елемент у відповідній колонці нумерується цифрою або

літерою. Тому, хто тестується, необхідно визначити відповідність

елементів, розміщених у різних колонках, тобто вибрати ті, що

зв'язані один з одним.

При складанні таких завдань належить дотримуватись певних

правил:

1. Перелік елементів у першій колонці повинен складатися з

однорідних елементів. Кількість останніх може бути будь-якою, але

доцільно не більше п'яти.

2. Для уникнення можливого припасування останнього запитання

до останньої, ще невикористаної відповіді, кількість елементів у

кожній колонці має бути різною.

3. Відповіді рекомендується розміщувати у логічній,

алфавітній, цифровій або хронологічній послідовності.

4. Інструкція повинна чітко вказувати на принцип підбору

відповідей, а також на можливість використання відповіді один або

кілька разів.

Тестові завдання на відповідність

Тестові завдання на відповідність (на асоціативні зв'язки)

дають можливість установити знання фактів, взаємозв'язків та

знання термінології, позначень, методик тощо.

Тестові завдання на порівняння і протиставлення

Тестові завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз

взаємозв'язку) рекомендується для перевірки умінь виявляти

розпізнавальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо. При виконанні

таких завдань той, хто тестується, аналізує запропонований

матеріал, синтезує його та робить відповідні висновки. У разі

аналізу запропонований до тестування матеріал поділяється на

окремі частини і визначаються їхні взаємовідносини: у разі синтезу

- окремі частини або елементи запропонованого матеріалу

поєднуються в єдине ціле.

Тестові завдання, побудовані за принципом запитань з

множинними відповідями

Тестові завдання з множинними відповідями "вірно - невірно"

використовуються в ситуаціях, коли відповіді або рішення можуть

бути тільки правильними або неправильними (на відміну під тестових

завдань (на відміну від тестових завдань з однією найвірнішою

відповіддю), не мають жодних відтінків переваги і є категоричними.

Крім того, досить часто на запропоноване запитання існує декілька

правильних відповідей. У такому разі вважається, що тестується

глибина знань, розуміння різних аспектів явищ, процесів тощо.

Завдання цього типу містять основу, до якої, як правило,

пропонуються чотири пронумеровані відповіді. Така основа може

подаватися у формі твердження, фрагментів тексту, ілюстрацій тощо.

Відповіді повинні бути тільки вірними або тільки невірними (на

відміну від тестових завдань з однією найвірнішою відповіддю). У

інструкції обов'язково наводиться правило вибору відповіді.

|

Тестові завдання на визначення причинної залежності

Тестові завдання на визначення причинної залежності

використовуються при необхідності піревірки розуміння певної

причинної залежності між двома явищами.

Запитання складається так, що кожне з двох тверджень,

пов'язаних сполучником "тому, що", є повним і чітко сформульованим

реченням. Тому, хто тестується, спочатку необхідно визначити,

вірне чи невірне кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо

обидва вірні, визначити, вірна чи невірна причинна залежність між

ними.

Тестові запитання на відтворення вірної послідовності

Тестові завдання на відтворення вірної послідовності

(комбінації) потребують переструктурування даних або елементів

будь-якої комбінації. Використання таких завдань доцільне у разі

тестування умінь та знань правильної послідовності дій

(нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, послідовностей,

технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання при

тестуванні знань загальноприйнятих формулювань визначень, правил,

законів, фрагментів нормативних документів тощо.

Такі тестові завдання використовують, як правило, у вигляді

уявної моделі дій, уявного тренажера тощо. Той, хто тестується,

повинен проставити порядкові номери компонентів дій, розташованих

у вільному порядку. При необхідності, завдання можна супроводити

певною назвою, а також визначити початок запропонованої

послідовності слів.

Тестові запитання відкритого типу

Тестові завдання відкритого типу, що передбачають вільні

відповіді тих, хто тестується, є завданнями без запропонованих

варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань

термінів, визначень, понять тощо. Той, хто тестується, виконує

завдання за власним баченням. За змістом тестове завдання

відкритого типу являє собою твердження з невідомою змінною.

Складання тестових завдань відкритого типу рекомендується

розпочинати з постановки запитання:

За якої температури закипає вода на висоті 1000 м над

поверхнею моря?

Далі формується повна і правильна відповідь таким чином, щоб

ключеве слово (у даному випадку - висота 1000 м над поверхнею

моря), було на початку відповіді, а навчальний елемент, знання

якого має бути перевірене, - у кінці;

- На висоті 1000 м над поверхнею моря вода закипає за

температури 98 градусів за Цельсієм.

З вірної відповіді вилучається відповідний навчальний

елемент, і тестове завдання готове.

З метою запобігання розкриттю тестових завдань відкритої та

закритої форм у процесі тестування рекомендується застосовувати

так звані фасетні тестові завдання, зміст запитальної частини яких

зменшується без зміни тематичної спрямованості завдання у цілому.

Ситуаційний тест - не є новою формою тестового завдання. Це

цілеспрямований набір тестових завдань, призначених для вирішення

проблемних ситуацій, що притаманні майбутній соціальній і

виробничій діяльності випускників вищих навчальних закладів.

Кількість та форми тестових завдань у такому тесті можуть

бути досить різноманітними, але можливе використання тестових

завдань однієї форми. Порядок розміщення тестових завдань у

ситуаційному тесті визначається діями, які той, хто тестується,

повинен здійснювати для вирішення проблемної ситуації.

Ситуаційний тест доцільно використовувати при діагностиці

ступеню засвоєння складної діяльності, адекватної діяльності щодо

розв'язання типових задач діяльності. У цьому випадку ситуаційний

тест є аналогом комплексного кваліфікаційного завдання (ККЗ).

Дата добавления: 2015-05-26