Особливості індивідуального та групового тестування

Усі тести, створені в першому десятилітті XX ст., були индивидуальны-ми і дозволяли вести досвід тільки з одним випробовуваним. Использо-вать їх могли лише спеціально підготовлені психологи, що мають досить високу кваліфікацію.

Ці особливості перших тестів обмежували їх поширення. Практика ж вимагала діагностувати великі маси людей з це-лью відбору найбільш підготовлених до того або іншого виду деятель-ности, а також розподілу по різних видах діяльності людей відповідно до їх індивідуальних особливостей. Тому в США в період першої світової війни з'явилася нова форма тестових ис-пытаний - групове тестування.

Необхідність якнайшвидше відібрати і розподілити полу-торамиллионную армію рекрутів різного роду службам, шко-лам і училищам змусила спеціально створений комітет доручити учневі Л. Термена Л. С. Отису{ 1886-1963) розробку нових тестів. Так з'явилися дві форми армійських тестів - Альфа (Army Alpha) і Бета (Army Beta). Перша з них призначалася для роботи з людьми, що знають англійську мову. Друга - для безграмотних і іноземців. Після закінчення війни ці тести і їх модифікації продовжували широко застосовувати.

Групові (колективні) тести не лише робили реальними ис-пытания великих груп, але разом з цим допускали спрощення ин-структирования, процедури проведення і оцінки результатів тести-рования. До тестування почали притягуватися люди, що не мають справжньої психологічної кваліфікації, а усього лише навчені проведенню тестових випробувань.

Тоді як індивідуальні тести, такі, як шкали Стэнфорд-Бине, в основному застосовувалися в клініці і для консультування, груп-повые тести використовувалися переважно в системі образова-ния, в промисловості і в армії.

Індивідуальні тести. Індивідуальні тести - це такий вид методик, коли взаємодія експериментатора і випробовуваного про-исходит один на один. Індивідуальне тестування має свої пре-имущества: можливість спостерігати за випробовуваним (за його мімікою, мимовільними реакціями), чути і фіксувати непредусмот-ренные інструкцією висловлювання, що дозволяє оцінити відношення до обстеження, відмічати функціональний стан випробовуваного та ін. Крім того, спираючись на рівень підготовленості випробовуваного, можна по ходу експерименту замінити один тест іншим. Индивиду-альная діагноста потрібна при роботі з дітьми дитячого і дошкільного віку, в клініці - для тестування осіб з сома-тическими або нервово-психічними порушеннями, людей з физи-ческими недоліками і т. д. Потрібна вона і в тих випадках, коли потрібний тісний контакт експериментатора і випробовуваного з метою оп-тимизации його діяльності. Проте індивідуальні тести вимагають

як правило, багато часу на проведення експерименту і в цьому сенсі менш економічні в порівнянні з груповими.

Групові тести - це такий тип методик, який дозволяє одно-временно проводити випробування з дуже великою групою людей (до не-скольких сотів чоловік). Оскільки інструкції і процедура проведення детально розроблені, експериментатор повинен неухильно їх виконувати. При груповому тестуванні особливо строго дотримується одноманітність умов проведення експерименту. Обробка резуль-татов объективизирована і не вимагає високої кваліфікації. Ре-зультаты більшості групових тестів можуть оброблятися на ЕОМ. Проте слід зазначити і певні недоліки групового тестування. Так, у експериментатора значно менше можливостей встановити взаєморозуміння з випробовуваним, пробудити його інтерес і заручитися його співпрацею. Будь-які випадкові стани испы-туемого, такі, як хвороба, стомлення, занепокоєння і тривожність, які можуть впливати на виконання завдань, набагато важче выя-вить в груповому тестуванні. В цілому, особи, незнайомі з такою процедурою, швидше покажуть нижчі результати при груповому тестуванні, ніж при індивідуальному. Тому в тих випадках, коли рішення, що приймається за результатами тестування, важливе для випробовуваного, бажано доповнити результати групового тестиро-вания або індивідуальною перевіркою неясних випадків, або инфор-мацией, отриманою з інших джерел.

Дата добавления: 2015-05-26