Еволюція підходів до управління якістю

Головний недолік такого функціонування у тому, що немає єдиного зосередження аналітичної інформації всіх систем стратегічного управління, а також в систему прийняття стратегічних рішень надходить не аналітична, а облікова інформація. Цей недолік ліквідується при впровадженні в систему стратегічного управління системи стратегічної діагностики. В систему стратегічної діагностики надходять дані з усіх систем стратегічного управління, які економічно і аналітично обробляються. Аналітична інформація у вигляді діагностичних показників згруповують, систематизується, агрегується і надходить у систему прийняття стратегічних рішень. Система стратегічної діагностики функціонує в єдності з системами стратегічного контролінгу і стратегічного планування.

В підсистемі прийняття стратегічних рішень вищим керівництвом формуються стратегічні цілі і приймаються стратегічні рішення. Сформульовані стратегічні цілі надходять в систему стратегічного планування. На етапі стратегічного планування відбуваються формулювання стратегій досягнення стратегічних цілей і вироблення стратегічного плану. У системі стратегічного планування також формулюються тактичні цілі та оперативні завдання. Стратегічні, тактичні й оперативні цілі ранжуються за ступенем важливості і взаємопов'язані в «дерево» цілей, вступаючи в систему оперативного управління.В системі оперативного управління формуються первинні дані по фактичним бюджетам, які надходять в систему стратегічного контролінгу. У системі стратегічного контролінгу відбувається процес формування стратегічних бюджетів на основі розроблених стратегічних планів, а також систематизація звітних даних за фактичними бюджетам, які групуються, агрегуються і надходять у вигляді облікової інформації в систему прийняття стратегічних рішень.

Модель стратегічного управління можна представити у вигляді взаємозв'язку чотирьох систем: прийняття стратегічних рішень, стратегічного планування, стратегічного контролінгу, оперативного управління (реалізації стратегій). Розглянемо інформаційні потоки в даній моделі без наявності системи стратегічної діагностики.

На нашу думку, стратегічну діагностику необхідно розглядати як спосіб організації управління на основі систем діагностичних показників, що дозволяють визначити причини неефективного стратегічного поведінки на ринку, розробити програми відновлювальних заходів і стратегії досягнення цілей. Стратегічна діагностика також сприяє коригуванню нових проблем, що виникають на підприємстві в результаті змін і впливу зовнішніх факторів.

Діагностичний підхід передбачає визначення характеру порушень сфери господарської діяльності, в якій відбуваються відхилення від нормальної відносної динаміки різних процесів, що виражаються через темпи зміни відповідних показників.

Сучасна концепція управління якістю бере свої витоки з робітВ. Шехарта (Walter Shewhart), який ввів поняття циклу безупинних технологічних змін на підставі статистичного контролю якості. Це був знаменитий цикл PDCA (Plan-Do-Check-Act: Планувати- Виконувати- Контролювати- Діяти), відомий також як"цикл Шехарта". Вперше він був застосований у лабораторіях Белла (США) 30-х роках

Дата добавления: 2015-05-26