Практична частина. 1. Сутність, завдання, методи професійного атестування

Теоретична частина

Варіант № 7

1. Сутність, завдання, методи професійного атестування.

Атестування – це процес виявлення соціометричних параметрів особистості в колективі, кваліфікації, рівня знань, навичок і уміння працівника та психодіагностика його здібностей, професійно важливих якостей, індивідуально-психологічних особливостей.

Завдання професійного атестування:

1) Формування резерву

2) Перепідготовка

3) Робота з молодими фахівцями

4) Визначення рівня розвитку управлінських функцій

5) Виявлення недоліків стилю керування

6) Виявлення дублюючих один одного рівнів керування

7) Пошук резервів в роботі підрозділів

8) Оцінка психологічного мікроклімату

9) Планування роботи з управлінськими кадрами

Комплексний метод оцінки персоналу ґрунтується на використанні трьох груп методів:
1)методи описного характеру (біографічний метод; метод усних і письмових оцінок, метод групових дискусій, метод еталону, матричний метод та метод вільного й обов'язкового відбору оцінювальних ситуацій).

2)комбіновані методи — методи в основі яких лежить описний принцип, але формалізований при допомозі умовних кількісних показників (метод суми оцінки, метод заданих групувань, тестування).

3)псевдокількісні методи оцінки (метод рангів, метод парних порівнянь).

2. Методики дослідження мислення.

Мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень, зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці.

В дослідженні мислення увагу приділяють дослідженню швидкості перебігу мисленнєвих процесів (тести інтелекту), коли потріібно якнайшвидше дати правильну відповідь на поставлене в задачі запитання. Приклад:

- Розвязати анаграми та виключити зайве слово

-Вставити пропущену букву і пропущене слово

- Вибрати пропущену фігуру з пронумерованих

Гнучкість мислення можна дослідити за методикою Лачінса, котра пропонує розв’язати серію арифметичних задач.

Приклади інших методик:методика, спрямована на дослідження рівня розвитку операції систематизації;тест Ліпмана «Логічні закономірності»; прогресивні матриці Равена; Методика Амтхауера (9шкал), методика «Інтелектуальна лабільність», «Словесний лабіринт», методика Виготского-Сахарова і ін..

3. Виокремте та опишіть симптоми депривації та як їх уникнути.

Значне зменшення звичайних для організму подразників має назву сенсорної (аферентної) депривації (ізоляції). В тому ж випадку, коли подразники стають монотонними, одноманітними, маємо справу з перцептивною депривацією.
В умовах сенсорної та перцептивної депривізації настає чітке зниження тонусу та функцій кори головного мозку та підкірки, перевага в них загальмованості й зниження рефлекторної діяльності. В результаті наступає астенізація центральної нервової системи, що відображається на діяльності всіх органів та систем й призводить до особливого стану апатії, тривоги та страху. Виявлено, що зміни при сенсорній депривації мають фазовий характер (Ruff з співавт., 1979). Перша фаза характеризується порівняно коротким періодом тривожності та зниженням настрою. У другій фазі наступає заспокоєння за рахунок мобілізації внутрішніх резервів психіки (ефект самозахисту). В третій фазі повертається тривожність, яка з часом зростає.

Як уникнути:

раціональний розподіл перерв на відпочинок;
- чергування різних видів діяльності;
- внесення варіацій в трудовий процес;
- використання факторів навколишнього середовища (освітлення, кольоровий інтер'єр, температурний режим і т.д.).

4. Дайте рекомендації щодо психодіагностики працездатності студентів в період впрацювання.

Фаза впрацювання, або стадія зростаючої працездатності, — це період, протягом якого відбувається перехід від стану оперативного спокою до робочого стану. Вона характеризується переходом функцій на новий, більш високий рівень інтенсивності. Зокрема, в організмі посилюються обмінні процеси, встановлюється координація між нервовими центрами і робочими органами шляхом формування домінанти і засвоєння ритму. На початку цієї фази спостерігаються певна напруженість фізіологічних функцій і порівняно невисокі виробничі показники роботи.

Дослідження відбувається в руслі діагностики поточного суб’єктивного стану, рівня напруженості, рівня домагань, мотивації та психофізіологічних показників. Важливо також досліджувати кількісні та якісні показники працездатності.

Дата добавления: 2015-05-26