Практична частина. 1.Критерії атестації соціомімічних професій

Теоретична частина

Варіант № 6.

1.Критерії атестації соціомімічних професій.

2.Психофізіологічні та психологічні методи діагностики працездатності.

3.Виокремте та опишіть симптоми монотонії та як їх уникнути.

4.Дайте рекомендації щодо уникнення негативної дії монотонії.

1. Людина - людина (Л) - предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.

У будь-якому з напрямків сфери «Людина-людина» фахівець, крім суто професійних знань і умінь, повинен володіти знаннями і уміннями щодо роботи з людьми.

Більше того, успішне виконання професійних обов'язків виявиться неможливим, якщо не буде почута і зрозуміла інша людина, не будуть враховані її побажання, не буде встановлений контакт. Лікар не побачить повної картини хвороби, не зможе скласти прогноз і дати рекомендації, якщо не бачитиме конкретного хворого. Продавець-консультант не виконає роботу, якщо не буде звертати увагу на побажання клієнта. Педагог не досягне бажаного результату, якщо не захоче дізнатись про сильні сторони учня і не спиратиметься на них. Менеджер не зможе повною мірою реалізувати потенціал колективу, якщо не врахує особисті якості співробітників.

Разом з тим доброзичливість, співчуття, співпереживання, інтерес до людей повинні поєднуватись у фахівців сфери «Людина-людина» з високою емоційною стійкістю, витримкою, самоконтролем, умінням володіти власними емоціями. Робота з людьми часто пов'язана з високою нервово-психічною напругою і вимагає добре розвинених не тільки комунікативних, але і емоційно-вольових якостей.

Все різноманіття професій типу «Людина-людина» може бути розділено на такі напрямки: виховання і навчання, охорона здоров'я, організація і управління, правовий захист, торгово-сервісне обслуговування, культурно-просвітницька робота.

2. Працездатність необхідно оцінювати за допомогою прямих та побічних показників. Використовуючи їх, вдається проводити якісну оцінку працездатності, а також здійснювати поточний прогноз. В той же час тільки комплексна характеристика дозволяє об'єктивно оцінити її стан на будь-який конкретний період роботи.

Кількісну оцінку можливо здійснити за допомогою таких критеріїв, як надійність і якість роботи, швидкість виконання робочих операцій та інших прямих показників. Однак в реальних умовах не завжди є можливість використання критеріїв виконання професійних обов'язків. Крім цього, дуже важливо виявити, якою ціною для організму досягається успішність професійної діяльності. Це можливо виявити за допомогою інформативних психологічних, психофізіологічних та фізіологічних показників. Тому для кількісної оцінки працездатності поряд з прямими показниками необхідно застосовувати критерії функціонального стану організму.

Для оцінки працездатності спеціалістів використовуються методики: інформативні (надійні та валідні), адекватні, короткочасні, з кількісними показниками й можливістю проведення в умовах професійної діяльності в комплексі відтворюючих основну функціональну систему, прямі та побічні показники працездатності в їх корелятивних взаємозв'язках та в порівнянні з доробочими (фоновими) показниками в динаміці з урахуванням суб'єктивного стану особистості, умов, характеру та особливостей праці.

Оцінка працездатності спеціалістів включає в себе оцінку суб'єктивного стану, оцінку розумової праці, оцінку фізичної працездатності, оцінку професійної працездатності, діагностику стомлення та перевтомлення та висновки про зміну працездатності.

Процеси пам'яті займають важливе місце в психофізіологічній структурі діяльності спеціаліста. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) й довгочасної (відстроченої) пам'яті застосовується методика В.Н. Смирнова (1966) в зоровому та слуховому варіанті. Продуктивність оперативної пам'яті визначається за методикою Т.Х. Джангарова в модифікації Ю.М. Боброва і B.C. Щоголєва (1973).

Якості уваги відповідальні за успішність професійної діяльності будь-якого спеціаліста. Застосування коректурної проби з кільцями Ландольта дозволяє характеризувати швидкість переробки інформації в зоровому аналізаторі (Генкін А.А., Медведев В.І., Шек М.П., 1963), стійкість уваги та працездатність; за допомогою методик "Числові ряди", "Аналогії", "Додавання в умі" оцінюються особливості логічного (понятійного) мислення, здібність до аналогії, до обчислень як елементарних форм мислення.

При розумовій праці головними характеристиками вищої нервової діяльності постають психофізіологічні якості та психічні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи й функціональні можливості аналізаторів.

Всі форми проявів вищої нервової діяльності реалізуються внаслідок взаємодії в корі головного мозку двох нервових процесів - збудження та гальмування. Основні нервові процеси мають специфічні властивості: силу, рухомість, рівновагу й оцінити їх можливо за допомогою прикладних методик - простої та складної сенсомоторних реакцій, реакцій на рухомий об'єкт, рефлексу на час, критичної частоти світлових миготінь і звукових коливань, тремометрії, теппінг-тесту та гідродинамометрії.

Дата добавления: 2015-05-26