Суть, мета та завдання естетичного виховання учнів процесі вивчення біології

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти. Закони та категорії естетики, взаємодія творчості та виконавчої майстерності пронизують усі аспекти естетичної культури, естетичної свідомості, естетичної вихованості.

Поняття естетичне виховання органічно пов'язано з терміном "естетика", який означає науку про закономірності естетичного усвідомлення людиною світу, про сутність і форми творчості за законами краси. В загальному розумінні, естетичне виховання розглядається як процес формування почуттів в галузі прекрасного. Але в естетиці це прекрасне пов'язане з мистецтвом, з художнім зображенням дійсності у свідомості і почуттях людини – з її здатністю розуміти прекрасне, слідувати йому в житті і творити його. Сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здатності повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у природі, мистецтві та житті, виробленню естетичних понять, смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків та талантів в області мистецтва.

Естетичне виховання - педагогічна діяльність, яка спрямована на формування здатності цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності, здатності до творчого самовиявлення.

Теорія естетичного виховання базується на вивченні динаміки розвитку особистості за віковими етапами в процесі її спілкування з мистецтвом. Розглянемо характерні риси психічного, фізичного розвитку і окремо особливості сприйняття дійсності школярами молодшого підліткового віку (11-13 років). Учні основної школи мають свої вікові особливості. Вони вже ніби дорослі, але по суті, дорослості - відповідальності за свої вчинки, саморегуляції – в цих дітей ще зовсім мало. Намагання вийти з-під контролю дорослих, що виявляється вже в 6-7-х класах, групування в компанії, статевий потяг у процесі статевого дозрівання, пасивний протест проти одноманітності навчання - все це змішується в клубок. Учителям, які працюють у середніх класах, слід докладати чимало зусиль, щоб зацікавити учнів, розвивати в них пізнавальні інтереси.

"Краса - могутній засіб виховання чутливості душі, - писав видатний

український педагог Василь Сухомлинський (1918-1970). - Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осяює світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе.

Не слід також забувати, що естетичне виховання, як процес формування естетичного ставлення до дійсності і активізації творчої активності особистості за законами краси, як повне освоєння естетичного предмету саме по собі повинно розглядатись комплексно, оскільки воно є частиною розумового, гуманістичного, морального, трудового, фізичного, національно-патріотичного, правового, екологічного виховання.

Естетичне виховання здійснюється на основі певного рівня художньо - естетичної культури особистості - її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприйняття, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Зміст естетичного виховання конкретизується у програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, у різних самодіяльних об'єднаннях (хори, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки,і фотогуртки), у роботі студій (художніх, спортивних тощо),під час факультативних занять з естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо. Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд вчителів та учнів, взаємини між учнями І вчителями. Естетичне виховання учнів забезпечує формування естетичної культури.

Естетична культура - сформованість у людини естетичних знань,смаків, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природу. Її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок перетворювальної діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських

взаєминах. Іншими словами, естетична культура складається з двох

взаємопов'язаних компонентів: здатність до засвоєння естетичних цінностей, які існують в суспільстві, і здатність до створення цих цінностей.

Основою естетичної культури є образне мислення. Мислення образами забезпечує основні процеси в естетичному засвоєнні світу. Враховуючи основоположне значення образного мислення в естетичному розвитку, слід погодитись з тим, що пошук образних асоціацій може стати основою методики естетичного виховання, саме через них можна знайти глибоко емоційну форму впливу на юні душі.

Естетичне ставлення підносить людей над усім живим на землі. Емоція включає в себе вольовий, діяльний момент.

Ось чому естетичне ставлення людей до дійсності виявляється і в різноманітній діяльності, зокрема у прикрашанні себе та навколишніх предметів, створенні досконалих речей.

Згідно концепції естетичного виховання учнів в умовах відродження української національної культури (Збірник наказів МОН України, № 5, 1992 р.) мета естетичного виховання: формування гармонійно розвиненої особистості з високим національним культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними естетичними смаками. Завдання естетичного виховання:

Навчити учнів бачити красиве, розуміти його в світі природи, охороняти і створювати.

Принципи естетичного виховання:

1.Первинність національної культури.

2.Рідномовність в навчально-виховному процесі.

3.Рівноправність інонаціонального і національного компонентів.

4.Принцип регіональності.

5.Активна творча діяльність.

Виховання почуття добра (Етика) та почуття краси (Естетика) нерозривно з’єднані. Так, спілкування з об’єктами природи розвиває почуття прекрасного та моральність людини, викликає співчуття, почуття спілкування про природу, бажання надати їй допомогу.

Особливе значення в теорії естетичного виховання надається творчій діяльності особистості, її моральному удосконаленню, розвитку емоціональної чуйності, смаку, намагання вносити красу в життя, створювати красиве.

3.Методичні умови естетичного виховання, розвитку учнів вміння бачити, цінити та створювати красиве

- безпосереднє спілкування з природою,

- вивчення живої природи не тільки для її пізнання, але й для формування естетичних почуттів,

- використання літератури та інших творів мистецтва,

- аудіовізуальні засоби,

- організація образотворчої діяльності учнів не тільки для розуміння сутності природи, але і для її естетичного сприйняття,

- тісний зв’язок біології з предметами гуманітарно-естетичного циклу.

Любов до природи завжди розглядається як важливий фактор патріотизму. Формування громадсько-патріотичних мотивів відношення до природи тісно пов’язано з почуттями любові до природи та проявляється в культурі поведінки людини в природі. Формується в процесі емоціонально-естетичного та інтелектуально-пізнавального сприйняття природи.

Дата добавления: 2015-05-26