Естетичне виховання учнів у процесі вивчення біології в 7 кл. в розділах: І-Рослини, ІІ-Різноманітність рослин, ІІІ-Гриби та лишайники, У- Організми і середовище існування

Форми та методи естетичного виховання у процесі вивчення біології

В процесі вивчення біології в 7кл. – естетичне виховання здійснюється в різних організаційних формах:

1. На уроках: вивчення цілої рослини, окремих її органів – різноманітність форм, забарвлення, досконалість пропорцій, мінливість, сезонні явища в житті рослин.

Засобами естетичного виховання є самостійна робота учнів з живими кімнатними квітами, гербаріями, букетами.

На уроках по вивченню рослин можна використати репродукції картин художників: Яблонської Т.Н. “Хліб”, Шишкіна І.І. “Сосновий ліс”, “Дубовий ліс”, Поленова В.Д. “Золотая осень”, Левітана І.І. “Золотая осень”.

Вірші відображають найбільш характерні особливості квітів, забарвлення віночків, біологічні особливості, значення в природі, взаємозв’язки тварин і рослин.

2. Екскурсії в природу мають не тільки пізнавальне, але і велике виховне значення. Вони виховують у учнів не тільки почуття красивого, але й почуття любові до чудових просторів рідного краю, до свого села. Відомий методист ХХ ст. Б.Є.Райков писав:

“Знайомство з природою не тільки по підручниках, а й шляхом безпосереднього зближення з нею на екскурсіях, на практичних роботах в куточку живої природи дає можливість учням відкрити в ній багато такого, чого вони не помічали. Розглядаючи красиві форми, гармонічні поєднання, учні виявляють причинні зв’язки між далекими, здавалось, явищами. Робота в цьому напрямі заставляє учнів бачити сховану в природі красу - навіть в некрасивих, з першого погляду речах – і насолоджуватись тією узгодженістю і стрункістю, яка характеризує життя природи. Таким шляхом розвивається почуття красивого, збуджується інтерес і любов до природи, що складає одну із сторін виховання”.Місцем екскурсії може бути поле, міський парк, шкільна дослідницька ділянка, ліс, лісозахисні смуги. Екскурсії проводяться по сезонах. При проведенні екскурсії в природу слід передбачити, щоб вона була емоційно забарвлена, яскрава.

Д.І.Трайтак (в 1961 р.) описує екскурсію учнів в р-н Веселої Дачі (м.Кривий Ріг): спочатку емоційна розповідь учителя про красу весни, він читає вірш Л.Українки “Йде весна”. Під час оглядової частини екскурсії учні спостерігають за весняними змінами в природі: степ прекрасний навесні: як тільки пригріє сонечко, на протязі декількох днів весь він вкривається яскравою зеленню степових злаків. На їх фоні яскраво виділяються гіацинти, гусяча цибулька, іриси, жовтці, крокус, сон-трава, горицвіт весняний. Учні вчаться не тільки проводити спостереження, але й знаходять відповідь на питання: чому ці рослини цвітуть так рано?

На завершення весняної екскурсії можна запропонувати учням прочитати вірші про весняне пробудження природи чи уривки з літературних творів; розповісти про видатного композитора Петра Ілліча Чайковського. Багато його творів пов'язано з природою. Він дуже любив ліси. Говорять, що іноді він спішно за безцінь продавав видавцям свої твори, щоб на одержані гроші врятувати сосновий гай від сокири. Одного разу Чайковський сказав: «Захоплення від споглядання природи вище, ніж від мистецтва». Видатний поет Йоганн Вольфганг Гете, творець безсмертного «Фауста», дуже любив фіалки. Дехто з його сусідів зривав фіалки у лісах і гаях, дехто саджав у квітниках біля своїх будинків. Дехто продавав на ринках. А Гете сіяв насіння фіалок у дібровах, що оточували його рідне місто.

В ході проведення екскурсій слід навчати учнів оцінювати красу форм рослин, контрасти кольорів і світла, симетрію явищ, властивості простору і часу; залучати учнів до спостереження сезонних явищ у природі, розвивати слухове та зорове сприйняття, уміння аналізувати і узагальнювати власні відчуття і враження.

3. Походи по рідному краю під час літніх канікул: учні зустрічаються з великою кількістю диких і культурних рослин, що ростуть в різноманітних умовах, визначають рослини, збирають лікарські рослини. В них формуються навички проводити спостереження і феноспостереження, природоохоронні навички.

4. Проведення Свят квітів, які народилися в Павлишській школі, де працював В.О.Сухомлинський: Весняне свято – Свято пролісок, Свято конвалії, тюльпанів і бузку, Друге свято – Свято троянд, Третє свято - Свято польових квітів, Останнє свято – Свято хризантем. Учні готували букети тих квітів, що вони вирощували вдома, зібрали в лісі, в степу. Краса виховує моральну чистоту, людяність лише тоді, коли праця, яка створює цю красу, є високоморальною, проникнута повагою до людини. Під час проведення Свята квітів учні знайомляться з легендами і переказами про квіти, дізнаються не тільки про їх “біографії”, але й цілющі властивості, знаходять вірші по квіти, музикальні твори – пісні, танці.

5. Навчально-дослідна ділянка виступає як потужній засіб естетичного виховання учнів. Розглянемо зміст та методи естетичного виховання учнів під час роботи на навчально-дослідній ділянці: планування діляночок, клумб, рабаток, квіткових бордюрів – чіткість ліній, геометричні фігури (овали, еліпси, трикутники, паралелепіпеди), розміщення квіткових рослин різних видів і сортів, багатство форм, фарб, запахів, різноманітність розмірів листків, квіток, суцвіть, видозміни вегетативних органів, форма крони плодових дерев, форма і забарвлення листків; колір, запах, форма квітів, суцвіть, забарвлення плодів, смак плодів; декоративність дерев і кущів, листопадних (горобина, черемха, біла акація, явір, клени-польовий, татарський, ясенелистий, золотий дощ, бузок, троянди, чубушник), хвойних (туя західна, ялівець віргінський, сосна звичайна, ялина зв.).

Групова робота з планування ділянок, красиве в формах, пропорціях - акцентування уваги учнів на цих особливостях. Самостійна робота учнів за завданнями з дослідження фенології, проведення дослідів і спостережень за прекрасним в зовнішньому вигляді та житті рослин, взаємозв’язках рослин і комах запилювачів; визначення суцвіть, квіток, плодів за атласами плодово-ягідних рослин, акцентування уваги учнів на красивому в зовнішньому вигляді плодово-ягідних рослин. Спостереження форми крони, різнобарвного листя, суцвіття, квіток, плодів; запахи. Описи сезонних явищ, виготовлення осінніх букетів. Розгляд незвичних форм, аналогії. Для підсилення відчуттів – читання віршів про природу, відтворення відчуття краси в словесній формі. Написання твору про весняний період в житті рослин.

Зовнішнє озеленення школи – кущі винограду, виткі троянди, півонії, багряні кущі дикого винограду на безмежному блакитному небі.Верзилін М.М. і В.М.Корсунська вважають, що у всі пори року декоративний відділ навчально-дослідної ділянки радує око, приваблює яскравими і ніжними кольорами одно- і багаторічних трав’янистих рослин. Восени - золото горобини, ясеня, клена, вишневого кольору листки скумпії і татарського клена. Взимку – червоні грона горобини, білі ягоди сніжноягідника і зелені стрункі ялинки, ялівці. Слід познайомити учнів із садово-парковими культурами, поєднанням рослин на клумбах. Природа – все те, що оточує нас. Жива й нежива природа. Біологія вивчає живу природу у взаємозв’язку з неживою природою. Природа настільки різноманітна за своїм складом, процесами, що пізнати можна тільки якусь її частку. Природа – це і людина. Тому вивчення, пізнання природи – це пізнання і нас, себе.

Під час екскурсій в природу бажано використовувати поезії, в яких відображаються сезонні особливості в житті рослин, змальовуються картини їх життя, в учнів виховуються почуття необхідності спілкування з природою та її охорони. Вірші відображають найбільш характерні особливості квітів, забарвлення віночків, біологічні особливості, значення в природі, взаємозв’язки тварин і рослин. Учням пропонується послухати вірш Ліни Костенко.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити з лісом,

а вже тоді я можу і з людьми.

Зараз в 7-8 класах при вивченні біології проводять уроки народознавства. Наприклад, вивчаючи різноманітність покритонасінних у 7 кл., можна провести урок на тему: Квіткові рослини в житті людини

Епітетом може бути заповіт поета М.Волошина:

Все видеть, все понять,

Все знать, все пережить,

Все формы. Все цветы.

Вобрать в себя глазами,

Пройти по всей земле

Горящими ступнями

Все воспринять

И снова воплотить.

План уроку:

1.Вступна розповідь учителя про різноманітність квіткових рослин, кількість видів, поширення в Україні.

2.Доповідь учнів:

а) лікарські рослини

б) медоносні рослини

в) рослини-паразити

г) культурні рослини

д) злісні бур’яни полів

е) рослини-хижаки (комахоїдні)

ж) красиво квітучі рослини.

Між доповідями проводяться біологічні ігри, вікторини.

1. У якої рослини жовтогарячі суцвіття-щитки нагадують скіфські запонки (пижма тисячолиста).

2. До якої родини відносяться арніка гірська, альпійська айстра?

3. Про які квіти говорять: “ в березні, в лісі ніби клаптики блакитного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та кущів “? (проліска дволиста).

4.Легенда говорить про квітку, в яку перетворився гордий, жорстокий самозакоханий юнак, яка це рослина? (нарцис).

При проведенні цього уроку необхідно мати букети сухоцвітів, ілюстрації зображення квітів, гербарій. Створюють емоційний настрій загадки про рослин.

Бажано заздалегідь запропонувати учням підготувати розповіді, про подорожі в різні місця – біотопи (луки, схил балки, степ, ліс, поле) кращі з них відмічаються.

Дата добавления: 2015-05-26