Фірма в системі економічних та небізнесових груп

Фірма діє в системі певних відносин. Завдання керівника полягає в тому, щоб ці відносини не виходили за межі загальноприйнятих норм, відповідали етичним вимогам.

У бізнесових справах дуже важливі взаємовідносини між покупцем і продавцем. Дехто вважає всіх покупців наївними, а продавців - лихими. Залишається фактом, що це взаємовід­носини між людьми, які мають певні права та обов'язки. У більш широкому розумінні це взаємовідносини між продавцями-виробниками та покупцями-суспільством.

Згідно із загальноприйнятими нормами кожна фірма по­винна дбати про те, щоб товар був безпечним при користу­ванні. Фірма має дбати про стандарти безпеки. Безпечність товару - це престиж фірми.

Неетичною є поведінка фірми, яка за всяку ціну прагне збути неякісний товар.

Шахрайство, брехню, введення в оману щодо якості то­вару або послуг послідовна етика засуджує як недопустимі засоби. Крім цього, вони завдають шкоди фірмі, яка втрачає довіру наявних і потенційних клієнтів.

Обов'язок фірми - давати вичерпну інформацію про якість товару. Це етична норма. Гарантійні строки свідчать про наміри чесної співпраці між продавцем і покупцем.

Етичний обов'язок фірми - забезпечувати гласність своєї діяльності. Це робиться через періодичні звіти у пресі, рек­ламу у пресі, магазинах.

Етика покупців є зворотною стороною етики продавців. Часто недбалість покупців дає можливість нечесному про­давцеві обманювати. В той же час висококваліфіковані поку­пці в промисловості "можуть допомогти поліпшити продукти­вність в економіці, підвищити якість продукції.

Ціни є центральною проблемою в етиці бізнесу. Ціни впливають на добробут продавців, покупців і конкурентів, на функціонування конкурентної системи та економіки в ціло­му.

Ціни в основному регулює попит. Етика засуджує домов­леності, або змову в закріпленні цін. В цій ситуації проявля­ється монополізм. Змовницьке закріплення цін веде до своє­рідного обкрадання покупців.

Конкуренція не є абсолютним благом. Існують сумніви щодо цінності конкуренції в багатьох секторах економіки. Конкурент не ворог, а суперник. Стосунки між конкурентами мають регулюватися правилами чесної гри, а не самозахисту і війни. На жаль, неетичний конкурент може обернути супер­ництво в жорстоку битву. Конкуренти мають діяти етично, займатися бізнесом, а не дикою битвою.

Якщо конкурент завойовує покупців якіснішою продукці­єю та нижчими цінами, що базуються на нових технологіях, то його дії не можна вважати неетичними.

Неетично говорити неправду про своїх конкурентів та їх продукцію. Навіть правда може іноді принести більше шко­ди, ніж добра. Можливо, конкурент використовує матеріали нижчої якості, але розголошення цього факту може кинути підозру на всю галузь. З іншого боку, мовчання також може виявитися неетичним, якщо воно наражає інших, зокрема по­купців, на зайву шкоду.

Нечесна конкуренція супроводжується хабарництвом, здирництвом, виплатою подяк.

Зниження цін є стрижнем ринкової економіки. В цілому зниження цін є законним і бажаним знаряддям конкуренції. Від цього виграє споживач. Однак зниження цін часто вико­ристовується для того, щоб завдати шкоди конкурентові.

Компанія може діяти етично, продаючи за зниженими ці­нами товар, якого хоче позбутися. Це може зашкодити кон­курентам, але дія зумисно не спрямована проти конкурентів.

Кооперація - це об'єднання підприємців, особливо дріб­них, для ефективного ведення свого бізнесу. Однак коопера­ція може бути неетичною, коли конкуренти об'єднуються з метою тиску на покупців.

Акціонери юридично є власниками компаній, але факти­чно вони мало впливають на діяльність компаній. Вони ма­ють мало важливих прав і відносно малу владу. їх моральний обов'язок - активніше впливати на керівництво компанії.

Трудові спілки мають соціальний і політичний вимір. Ко­ло їх інтересів торкається не лише питань оплати праці, а й умов праці. У деяких випадках вони можуть бути важливою політичною силою.

Окремі бізнесмени відчувають загрозу з боку великих трудових спілок. Разом з тим вони повинні визнати той факт, що трудові спілки мають право на існування з метою досяг­нення законних цілей. Деяке напруження між керівниками фірми та трудовими спілками корисне, але не слід допускати, щоб це напруження завдавало шкоди компанії чи економіці.

Фірми та місцеве населення взаємозалежні, але їхні ін­тереси не однакові, співпадають не в усіх позиціях. Одночас­но фірма дає роботу жителям певної місцевості, відрахування до місцевого бюджету.

Навколишнє середовище - найбільш вразлива позиція в діяльності фірм. Різні компанії завдають шкоди природі: за­бруднюють ріки, викидають в повітря отруйні гази, що нега­тивно впливає на рослинний і тваринний світ, створює загро­зу здоров'ю людей.

Останнім часом значно зріс рівень екологічної свідомості бізнесу. Багато корпорацій беруть на себе відповідальність за турботу про навколишнє середовище. Суспільство все рішу­чіше визначає обов'язки бізнесу щодо екології.

Бізнес та уряд, які в попередні роки перебували у певній конфронтації, останнім часом перебувають у міцніших взає­мовідносинах. Із зростанням економічної влади бізнес все бі­льше знаходить взаєморозуміння з політичною владою. Дві сфери влади взаємодіють, як це і повинно бути.

Все більше бізнесменів виходить на політичну арену. Окремі з них прагнуть використати державні механізми у власних інтересах. Однак більшість бізнесменів-політиків стає на позиції державних мужів і прагне розв'язання загаль­нонаціональних проблем.

Хочеться сподіватись, що більшість бізнесменів України прагне зробити гідний внесок у розвиток суспільства - зміц­нення Української держави.

Дата добавления: 2015-05-26