Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи бізнесу та його економіко-політичні основи




Фірма в системі економічних та небізнесових груп.

Взаємовідносини фірми та найманих працівників.

Принципи бізнесу та його економіко-політичні основи.

Питання контролю засвоєння матеріалу

 

1. Які технічні засоби ділового спілкування найбільше використовуються в сучасних офісах?

2. Які особливості телефонного спілкування?

3. В чому суть відповідальності працівників фірми за нас­лідки телефонної розмови?

4. Які вимоги ставляться до ділових листів, що надсилають­ся зарубіжним партнерам?

5. Яким чином візитні картки допомагають діловим людям налагоджувати ділові зв'язки?

Література

 

1. Шепель В. Управленческая зтика. - М., 1989.

2. Антисуржик. - Львів, 1994.

3. Шеломенцев В.Н. Зтикет и культура общения. - К., 1995.

4. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. - К., 1997.

5. Деловой зтикет. - М., 1998.

6. Гоголев Л.Д. Беседьі об зстетике поведения. - К., 1999.

7. Камьічек Ян. Вежливость на каждьш день. - К., 1999.

8. Тимошенко Н. Візитні картки. Політика і час. 1999. № 1.

 

Тема 7. ЕТИКА ПОВЕДІНКИ БІЗНЕСМЕНА

В ПРОЦЕСІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ.

Етика бізнесу має на меті вивчення у підприємництві мо­ральних норм, вдосконалення правил життєвої поведінки ді­лової людини. Вона враховує почуття, емоції, національні традиції, але грунтується на уважному спостереженні і вра­хуванні реальності ділового світу. Неприємно звільняти лю­дину з роботи, але цього може вимагати етика ділових відно­син. Так само інколи важко прийняти правильне рішення через загрозу сильного несхвалення, але необхідно керувати­ся принципами, а не емоціями.

Етика бізнесу розглядає взаємозв'язок цілей і засобів біз­несу та специфічно людських цілей. Вона вивчає вплив окре­мих дій на становище індивіда, фірми, економічної структури і суспільства в цілому. Етика бізнесу розглядає особливі зо­бов'язання, які людина і громадянин бере на себе, коли включається у бізнесову діяльність.

Слід зважати на соціальні виміри етики бізнесу, поскільки виникає немало серйозних проблем із взаємозв'язків біз­несу і суспільства в цілому. Бізнес часто спричиняє такі соці­альні ситуації, які завдають шкоди людям і породжують несправедливість.

 

 

Специфічно людською метою є вдосконалення людської істоти як особистості. Людина не є засобом для досягнення досконалості суспільства, а навпаки - суспільство є засобом для досягнення справжньої досконалості особи.

Суспільство є дуже важливим засобом, і особа, що завдає шкоди добробуту суспільства, може зашкодити дуже бага­тьом людям. Особливо це трапляється тоді, коли окремі осо­би переконані, що суспільство існує лише для них, а не для всіх його членів.

Людина - істота суспільна. Тому здібності, діяльність людини мають частково підпорядковуватись інтересам інших людей. Але це не повинно применшувати або нівелювати роль особи. Так, праця може використовуватися як засіб до­сягнення благополуччя фірми за умови поваги до особистої гідності і забезпечення добробуту працівників.

Люди завжди використовуються як засіб досягнення пев­них цілей. Оскільки мета окремої людини може реалізуватись лише в людському суспільстві. Однак у цій ситуації є межа, не досить чітка, але переступати її не можна. У період капіта­лістичного накопичення роботодавці вважали будь-яку тру­дову угоду справедливою, навіть якщо вона передбачала бру­тальне ставлення до робітників. Це дуже добре показав І.Франко у повісті "Борислав сміється". Грубість і зневага до робітників часто спостерігаються в теперішній Україні на приватних підприємствах. Хоча самі підприємці вважають, що роблять благо людям, даючи їм роботу і заробіток.

У будь-якій ситуації людина повинна залишатись людя­ною, тобто поводитись етично. Послідовна етика і успішний бізнес завжди йдуть поруч. Тож дотримання етичних норм у повсякденній діяльності сприяє вдосконаленню нас як люд­ських істот і вдосконаленню суспільства як сприятливого се­редовища для існування людей. Бізнесмени, які мало дотри­муються етичних норм, можливо, й досягають успіху, але стають морально скаліченими особистостями.

Все, що завдає шкоди людям, може розглядатися як зло. Подібно все, що сприяє вдосконаленню людей, є добром. Але в житті розрізнення добра і зла не завжди достатньо чітке. Підприємець, який звільнив некомпетентного працівника, завдав шкоди сім'ї звільненого. Але це сприяло поліпшенню ситуації на підприємстві і добробуту інших працівників.

Намагаючись розв'язати цю проблему, спеціалісти з діло­вої етики сформулювали деякі принципи.

1. Принцип відповідальності. Кожен несе відповідаль­ність за обрані мету і засоби її досягнення. Якщо мета і засо­би її досягнення є добрими самі собою, то побічні негативні наслідки допустимі. Цей принцип не означає, що мета випра­вдовує засоби. Не можна виправдати зумисне вбивство не­винної людини, навіть якщо це допоможе врятувати тисячі інших життів.

Слід також розглядати наявність альтернативних засобів досягнення мети. Якщо потрібного результату можна досягти іншим шляхом, який дозволить уникнути шкідливих наслід­ків, варто вибрати саме цей шлях.

2. Принцип відповідності - свідомо допускається зло для досягнення добра. Роботодавець знизив заробітну плату робітникові за постійні спізнення з надією, що це допоможе йому виправитися.

3. Принцип обов'язку - ніхто не зобов'язаний чинити добрі дії, якщо шкідливі наслідки переважають добрі наслід­ки. Ніхто не зобов'язаний допомагати людині, яка не бажає допомогти сама собі. Це нагадує примусове лікування алко­голіків.

4. Принцип обмеження прав. Нелегко визначити точні межі прав. Людина має право на працю лише тоді, коли вона підписала відповідну угоду. Право на навчання обмежене конкурсом, а тепер - можливістю його оплатити.

Здійснення прав обмежується правом інших людей. Лю­дина не має права спалити власний будинок, бо це може за­вдати шкоди сусідам, крім цього, вона обмежена обов'язком розумно використовувати матеріальні блага.

5. Співучасть у злі - поширений випадок порушення етики бізнесу. До співучасті у злі людина може бути залучена випадково, проти своєї волі. Секретарка, яка друкує неправ­диві звіти, є співучасником неетичних дій. Але до цього її підштовхують неетичні дії керівника установи. Якщо людина не може запобігти злу, вона повинна зменшити його.

6. Неясність ситуації не виправдовує неетичну поведін­ку. Роздуми та аналіз можуть допомогти позбутися неясності.

Проста життєва дилема, що потрібно творити добро і уникати зла, ускладнюється у світі бізнесу. Вся суть у тому, що наміри і наслідки відділені часом, який вносить корективи в засоби реалізації поставленої мети. Але в більшості випад­ків є можливість применшити негативні впливи. Абсолютна більшість етичних проблем у бізнесі може бути знята, якщо дотримуватися вимоги - детального аналізу намірів і всебіч­ного зважування наслідків.

Особа, яка займається бізнесом, є не просто людською особистістю, керівником підприємства або фірми. Люди біз­несу мають певні обов'язки, що випливають з їхньої соціаль­ної функції.

З погляду окремої особи фірми існують для забезпечення доходу, престижу, творчого задоволення.

З погляду суспільства фірми існують для забезпечення його членів корисними товарами і послугами за обгрунтова­ними цінами. Суспільство може змінювати своє ставлення до фірми: обґрунтованості цін, впливу на здоров'я людей, за­бруднення навколишнього середовища, шкідливості товарів.

Фірма повинна забезпечувати прибуток. Для цього треба дбати про постійне підвищення ефективності виробництва. Ефективність передбачає дбайливе використання фізичних ресурсів, моральних якостей робітників, поліпшення управ­ління, наукових досліджень, добрих стосунків з оточенням та суспільством взагалі. Кожен з цих чинників є засобом для до­сягнення мети фірми. Разом з тим він має певний вплив на людей, про що не можна забувати.

Щоб досягти поставленої мети, люди фірми повинні співпрацювати. Тому керівники фірми зобов'язані планувати, організовувати і контролювати діяльність працівників. Керів­ник не має права підпорядкувати інтересам кількох осіб благо фірми, бо це завдає шкоди десяткам, сотням або й тисячам інших людей.

Керівник несе відповідальність за суспільну корисність фірми, підприємства.

Обов'язок керувати фірмою породжує право керувати. Проте це право не є безмежним навіть тоді, коли фірма нале­жить керівникові. Його права обмежені законами про оплату праці, правами робітників, акціонерів, постачальників, суспі­льства в цілому.

Етичний керівник повинен постійно дбати про прийнят­ність його розпоряджень для інших учасників економічної гри. Він повинен ретельно зважувати свої накази, бо вони можуть зачіпати особисте життя працівників, їх політичну ді­яльність та релігійні переконання.

Права людей у сфері бізнесу обмежуються не лише пра­вами власних найманих працівників, але й правами інших груп людей, з якими доводиться мати справу. Керівники по­винні враховувати вплив прийнятих ними рішень на акціоне­рів, постачальників; конкурентів, трудові спілки, на економі­чну систему в цілому.

Фірма є частиною загальної економічної та політичної системи, а не острівцем без зовнішніх зв'язків.

Керівник фірми, по суті, виступає своєрідним посередни­ком різних сторін. Ефективність бізнесу значною мірою за­лежить від того, наскільки вона успішно співпрацює з ото­ченням. Керівник повинен усвідомлювати, що, порушуючи принципи справедливості, а особливо вдаючись до обману, він може зруйнувати систему співпраці.

Етика бізнесу набагато складніша за звичайну етику вза­ємовідносин між людьми. Етика бізнесу, як і сам бізнес, існує тільки в суспільному контексті, де влада бізнесу, як і влада уряду, повинна обмежуватися в інтересах суспільства і прав громадян.

 

2. Взаємовідносини фірми та найманих працівників.

Воснові етики найму на роботу та звільнення з роботи лежить гідність претендента чи робітника.

Фірма наймає людей для розширення виробництва. Ети­ка найму значною мірою визначається стандартом ефектив­ності. Працівника беруть на роботу для вигоди фірми.

Менеджер, який наймає, вибирає кращих, керуючись шкалою заробітної плати та можливостями бюджету фірми. Вирішальним у відборі має бути тільки рівень кваліфікації. Діяти на основі упередженості - значить діяти неетично.

Раса і колір шкіри ніколи юридично не розглядаються як складники трудової кваліфікації, стверджують американці Т.Герет і Р.Клоноскі у книзі "Етика бізнесу" К., 1997. С. 40. Але у США мексиканцям та пуерториканцям, у Німеччині туркам платять вдвоє менше, ніж, відповідно, американцям і німцям.

І етика, і закон вимагають, щоб роботодавці визначали конкретну кваліфікацію претендента. Враховується і потенці­ал можливого просування по службі.

Стале роботи сам по собі не є показником компетентнос­ті. Тому стаж роботи абстрактно не має відношення до просу­вання по службі. Однак на практиці стаж роботи може вказува­ти на справжню кваліфікацію. Отже, керівник фірми повинен враховувати такі речі: нехтування стажем може морально трав­мувати працівників, перебільшена увага до стажу може знеохо­тити енергійних і талановитих молодих працівників.

Складною є проблема пониження працівника в посаді. Ця процедура ображає почуття гідності цього працівника, а також означає публічне визнання допущеної помилки при за­повненні посади. Тому керівник прагне знайти компромісне рішення: перевести працівника на іншу роботу по горизонта­лі, змінити навантаження працівника. Це тактовний спосіб виходу із ситуації.

Процедура звільнення з роботи обумовлена законодавст­вом. Але в цій справі є багато ускладнень, навіть порушень. Щоб не порушити етичні норми, бізнесмен-роботодавець по­винен дотримуватись трьох вимог:

• працівника може бути звільнено лише з поважної причини;

• при звільненні працівника треба дотримуватися належної
процедури;

• треба намагатися зменшити негативні наслідки звільнення.

Поважні причини для звільнення:

• механізація та автоматизація;

• скорочення обсягу виробництва;

• порушення дисципліни;

• тривалі прогули.

Ці та інші поважні причини змушують звільнити робіт­ника - для захисту компанії, для зміцнення дисципліни, по­рядку.

Причина для звільнення старого працівника має бути се­рйознішою, ніж для звільнення початківця.

Етика найму на роботу, звільнення з роботи та просуван­ня по службі - це, по суті, питання однакового ставлення до осіб, що мають однакову кваліфікацію.

Етика заробітної плати значно складніша. Вона вклю­чає не лише професійну кваліфікованість, а й суто людські потреби працівників, функціонування економіки в цілому. Величезна кількість факторів впливає на етичні міркування з приводу справедливості заробітної плати.

Більшість дискусій щодо справедливої заробітної плати виникає з припущення, що заробітна плата повинна бути ос­новним джерелом доходу працівника. Справедлива заробітна плата повинна забезпечувати працівникові та його сім'ї на­лежний життєвий рівень згідно із зростаючими стандартами суспільства.

Для бізнесмена заробітна плата його робітників - це ви­трати, які слід утримувати на якомога нижчому рівні. Щоб підвищити зарплату, керівник фірми має підвищити ціни на товари або послуги, скоротити кількість працюючих, заміни­ти їх машинами. На рівень зарплати впливають склад сім'ї, інфляція.

Розмір зарплати пов'язаний із внеском працівника у при­буток фірми, із станом ринку праці і ринку товарів, з конку­ренцією, з потребами робітників. Отже, відносно справедли­вий рівень зарплати може визначатися відносно справедливою, тобто обгрунтованою, угодою.

Конфлікти інтересів - явище поширене. Робітники фір­ми розуміють свій інтерес в отриманні максимального заро­бітку, власник фірми - в отриманні максимального прибутку. Трудова угода визначає межі інтересів обох сторін.

Кадрове піратство - це переманювання здібних праців­ників. Власники бояться піратства, оскільки це порушує ста­більність колективу, до того ж на підготовку працівника було затрачено певні кошти. Утримують працівника відповідна зарплата, умови праці, перспектива росту. Про це має дбати керівник фірми.

Секретність - важлива етична проблема, з якою часто доводиться мати справу бізнесменам. Оскільки майже в кож­ній фірмі є доступ до вартісної інформації, етика секретності стосується і президента, і прибиральниці. Носієм секретної інформації може бути кожний працівник фірм.

Комерційне шпигунство - це викрадання секретної ін­формації з допомогою підкупу, хабарів, жучків для підслухо­вування. Викрадання інформації є справою неетичною і засу­джується.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 895; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.04 сек.